Ухвала суду № 135382512, 03.04.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/6703/24

УХВАЛА

03 квітня 2026 року. смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Пронози І.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України Тимкович І.О.

розглядаючи у підготовчому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу № 509/6703/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної організації «Національного академічного духовного оркестру України», Первинної профспілкової організації Національного академічного духового оркестру України, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, про визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дій, які порушують право, припинення правовідношення, визнання факту вчинення керівником організації мобінгу,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області перебуває дана цивільна справа на стадії підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 04.03.2025 року закрито провадження у справі в частині позовної заяви, а саме щодо вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним положення п.3.5 колективного договору, укладеного 11.12.2020 року між Державною організацією «Національний академічний духовий оркестр України» та Первинною профспілковою організацією національного академічного духового оркестру України.

Постановою Одеського апеляційного суду від 15.07.2025 року ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 березня 2025 року залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 27.11.2025 року ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 березня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 липня 2025 року залишено без змін.

24.02.2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з письмовою заявою, згідно якої позивач просить змінити предмет позову в частині провадження закритого судом та просить визнати незаконними спільні дії Державної організації "Національний академічний духовий оркестр України" та Первинної профспілкової організації Національного академічного духового оркестру України з обслуговування населення по загальних вихідних днях без встановленого Київською міською радою для Державної організації "Національний академічний духовий оркестр України" вихідного дня у день, відмінний від загального вихідного дня неділі. В своїй заяві позивач посилається на пункти колективного договору, укладеного 11.12.2020 року між Державною організацією "Національний академічний духовий оркестр України" та Первинною профспілковою організацією Національного академічного духового оркестру України, та на норми чинного трудового законодавства України, які регулюють режим роботи та вихідні дні на підприємствах, в установах, організаціях, пов`язаних з обслуговуванням населення (ст.ст. 52, 68 Кодексу законів про працю України). Вважає, що оскільки органом місцевого самоврядування територіальної громади міста Києва, є Київська міська рада, яка не встановлювала для Державної організації "Національний академічний духовий оркестр України" будь-якого вихідного дня, то спільні дії Державної організації "Національний академічний духовий оркестр України" та Первинної профспілкової організації Національного академічного духового оркестру України з обслуговування населення по загальних вихідних днях без встановленого Київською міською радою для Державної організації "Національний академічний духовий оркестр України" вихідного дня у день, відмінний від загального вихідного дня неділі, є незаконними.

10.03.2026 року представником відповідача Державної організації «Національного академічного духовного оркестру України» Піроженком О.І. подано до суду заперечення на письмову заяву позивача ОСОБА_1 , в яких вказує, що заявлена вимога позивача не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому просить відмовити у задоволенні заяви про виправлення описок у позовній заяві та зміну предмета позову.

Під час підготовчого засідання позивач ОСОБА_1 підтримала свою письмову заяву, подану до суду 24.02.2026 року, в повному обсязі з викладених у ній підстав.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовчому заперечував щодо прийняття заяви позивача про зміну предмета позову.

Представник відповідача Первинної профспілкової організації Національного академічного духового оркестру України в підготовче засідання не з`явився, подано заяву про розгляд цивільної справи за відсутності їх представника.

Відповідач ОСОБА_3 також в підготовче засідання не з`явився. подав заяву про розгляд даної цивільної справи без його участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, ОСОБА_4 просила вирішити питання про прийняття заяви позивача на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши доводи позивача та заперечення відповідача, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позивач ОСОБА_1 скористалася своїм правом та до закінчення підготовчого засідання у справі подала до суду відповідну заяву про зміну предмета позову шляхом доповнення позовної вимоги новою вимогою.

Такий спосіб зміни предмета позову як заміна однією позовної вимоги іншою в даному випадку не застосовуються, оскільки провадження у справі в частині попередньої позовної вимоги, яку позивач просить замінити, закрито ухвалою суду, яка набрала законної сили ще 15.07.2025 року.

Однак, оцінюючи сам зміст та підстави доповненої позовної вимоги, суд дійшов висновку що таку вимогу слід розглядати за правилами адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Способи захисту цивільних прав передбачені у ст. 16 ЦК України, яка регулює приватноправові відносини. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення, що передбачено пунктом 4 частини другої цієї статті.

Згідно з роз`яснень п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас за приписами п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Статтею 5 КАС передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Проаналізувавши предмет доповнюваної позовної вимоги та підстави такої, суд приходить до висновку, що дані правовідносини носять публічно-правовий характер.

Так, позивач просить визнати незаконними дії Державної організації "Національний академічний духовий оркестр України" та Первинної профспілкової організації Національного академічного духового оркестру України з обслуговування населення по загальних вихідних днях без встановленого Київською міською радою для Державної організації "Національний академічний духовий оркестр України" вихідного дня у день, відмінний від загального вихідного дня неділі.

В даному випадку, вирішуючи заявлену позовну вимогу, слід з`ясувати питання щодо наявності чи відсутності повноважень Київської міської ради на встановлення вихідних днів державним підприємствам, установам, організаціям підпорядкованим Міністерству культури України, що не належить до компетенції цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.4 ст.188 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті заяви позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову шляхом доповнення нової позовної вимоги, яка не підлягає розгялду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 49, 188, 256 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У прийнятті заяви позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову шляхом доповнення позовної вимоги про визнання незаконними спільні дії Державної організації "Національний академічний духовий оркестр України" та Первинної профспілкової організації Національного академічного духового оркестру України з обслуговування населення по загальних вихідних днях без встановленого Київською міською радою для Державної організації "Національний академічний духовий оркестр України" вихідного дня у день, відмінний від загального вихідного дня неділі, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 03.04.2026 року.

Головуючий: Є. М. Панасенко