Ухвала суду № 135382426, 02.04.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/1793/26

Номер провадження:1-кс/521/1550/26

УХВАЛА

02 квітня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72025161000000070 від 07.08.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання прокурора, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про те, що невстановлені особи на території м. Одеса здійснюють незаконне виготовлення, придбання з метою збуту, а також збут та транспортування з метою збуту, незаконно виготовлених тютюнових виробів - сигарет, що становить загрозу для життя та здоров`я людей.

Так, досудовим розслідуванням встановлено осіб, які організували схему щодо незаконного виробництва, зберігання, транспортування та збут тютюнових виробів, шляхом реалізації у кіосках на вул. Богдана Хмельницького та вул. Рішельєвська в м. Одеса, а також через мережу «Інтернет» - телеграм канал ІНФОРМАЦІЯ_1 , та канал ІНФОРМАЦІЯ_2 , з подальшою відправкою замовлень через відділення Нової Пошти, а саме:

- ОСОБА_4 (організатор), ІНФОРМАЦІЯ_3 , здійснює незаконне зберігання та реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет;

??- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

-ОСОБА_6 (пакувальник), ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 .

Крім того, у ході досудового розслідування встановлено та допитано в якості свідка ОСОБА_7 , яким добровільно надано придбані ним на вказаних телеграм каналах та в кіоску, незаконно виготовлені тютюнові вироби без марок акцизного податку України.

Також встановлені місця виготовлення, накопичення та збуту незаконно виготовлених тютюнових виробів, а саме:

- АДРЕСА_2 (територія СТО, яка належить ТОВ «АГРЕК», код ЄДРПОУ: 21016028);

- м. Одеса, вул. Івана Мазепи, територія гаражного кооперативу (гаражні модулі), які знаходиться в межах координат;

- АДРЕСА_3 , нежитлові приміщення (кладовки) в секторі P8 (8/5), що знаходяться у паркінгу вищевказаного будинку;

- АДРЕСА_4 (місце проживання ОСОБА_8 ).

Обставинами, що дають підстави підозрювати останніх у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, є матеріали кримінального провадження, зібрані в ході досудового розслідування.

27.03.2026 року детективами групи детективів на підставі ухвал слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеса від 24.03.2026 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_5 , в ході якого виявлено та вилучено:

-мобільний телефон марки «iPhone 17 Pro Max», ІМЕІ: НОМЕР_1 ;

-банківська карта № НОМЕР_2 ;

-банківська карта № НОМЕР_3 ;

-банківська карта № НОМЕР_4 ;

-пакування стартового пакету НОМЕР_5 ;

-пакування стартового пакету НОМЕР_6 ;

-пакування стартового пакету НОМЕР_7 ;

-пакування стартового пакету НОМЕР_8 ;

-пакування стартового пакету НОМЕР_9 ;

-пластик від сім-карти НОМЕР_6 ;

-пластик від сім-карти НОМЕР_10 ;

-пластик від сім-карти НОМЕР_11 .

Підставами для арешту технічних засобів: є наявність інформації щодо збуту тютюнових виробів, та вони підлягають огляду.

Власником вилучених товарно-матеріальних цінностей, є ОСОБА_5 .

Відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 27.03.2026 року, вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , товарно - матеріальні цінності визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Вивчивши клопотання та матеріали додані до нього, вислухавши думку прокурора, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Частина 2 ст. 167 КПК України закріплює, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Так, прокурором у клопотанні зазначено, що підставою тимчасового вилучення майна згідно п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України, є те, що вилучені технічні засоби є предметом кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 статті 170 КПК України, встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, прокурором у клопотанні зазначено, що метою накладення арешту на вилучене під час обшуку 27.03.2026 року майно, яке належить ОСОБА_5 , є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Пункт 2 ч. 2 ст. 173 КПК України закріплює, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею на даний час встановлено, що майно на яке накладається арешт відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки вилучений під час обшуку мобільний телефон, може містити відомості щодо організації схеми щодо незаконного виробництва, зберігання, транспортування та збут тютюнових виробів без марок акцизного податку.

Накладення арешту на вилучені під час обшуку речі та предмети, потрібно для проведення їх детального огляду, та позбавлення власників можливості відчужувати вказане майно, або псування, втрати, знищення, перетворення, пересування, та його передачі.

Так, вилучені стороною обвинувачення під час обшуку речі та предмети можуть містити докази, які стосуються обставин вчинення даного кримінального правопорушення та можливих інших аналогічних кримінальних правопорушень, а тому є важливим доказом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України.

Зв`язок даного майна із вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.

При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та можливого цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, їх специфіку і тяжкість. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.

Керуючись ст.ст. 132, 170, 172, 173, 175, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72025161000000070 від 07.08.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення 27.03.2026 року обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , а саме:

-мобільний телефон марки «iPhone 17 Pro Max», ІМЕІ: НОМЕР_1 ;

-банківська карта № НОМЕР_2 ;

-банківська карта № НОМЕР_3 ;

-банківська карта № НОМЕР_4 ;

-пакування стартового пакету НОМЕР_5 ;

-пакування стартового пакету НОМЕР_6 ;

-пакування стартового пакету НОМЕР_7 ;

-пакування стартового пакету НОМЕР_8 ;

-пакування стартового пакету НОМЕР_9 ;

-пластик від сім-карти НОМЕР_6 ;

-пластик від сім-карти НОМЕР_10 ;

-пластик від сім-карти НОМЕР_11 .

Заборонити користуватись, розпоряджатись та відчужувати майно, на яке накладено арешт, до прийняття рішення, щодо зняття раніше накладеного арешту у встановленому законом порядку.

Виконання ухвали про арешт майна доручити органу досудового розслідування, в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 року.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_9