Ухвала суду № 135381200, 03.02.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

Справа № 490/6090/25

Провадження № 1-кс/490/155/2026

У Х В А Л А

29 січня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участі прокурора - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві заяву прокурора про відвід судді Центрального районного суду міста Миколаєва від розгляду кримінального провадження про обвинувачення

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Русланівка Сорокського району Республіки Молдова, є українцем, громадянином України, здобув середню спеціальну освіту, не є одруженим, працює водієм-експедитором у ТОВ «ЮГ-Спецсервіс», мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не вчиняв злочинів та не судився

та

ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Волфино Сумської області, є українкою, громадянином України, здобула вищу освіту, є заміжнею, працює бухгалтером у ТОВ «ЮГ-Спецсервіс», мешкає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 239, частиною 3 статті 28 частиною 1 статті 325, частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 1971 Кримінального Кодексу України, -

встановив:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

1. 29 жовтня 2025 року прокурор ОСОБА_6 заявив відвід судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 239, частиною 3 статті 28 частиною 1 статті 325, частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 1971 Кримінального Кодексу України.

2. Обґрунтовуючи відвід, під час його /відводу/ розгляду у судовому засіданні прокурор послався про таке.

2.1. Під час розгляду згаданого кримінального провадження відповідно до встановленого порядку він подав суду для дослідження частину зібраних під час досудового розслідування документів. При цьому повідомив, що решту документів він надасть після того, як надані ним документи у суді будуть досліджені.

2.2. Проте, головуюча у справі суддя ОСОБА_8 у суді заявила, що надання доказів у такому порядку законом не передбачена; прокурор є зобов`язаним одразу надати усі наявні в нього документи.

2.3. Після того, оскільки усі зібрані під час досудового розслідування документи через їх /документів/ значну кількість на момент судового засідання не були в розпорядженні прокурора, суддя повернула надані прокурором документи та поставила питання про заміну порядку дослідження доказів.

2.4. Такі дії, на переконання прокурора, свідчать про упередженість судді.

3. Обвинувачені та захисник у судове засідання з розгляду поданої заяви про відвід не з`явились.

Їм була надана можливість з`явитись у судове засідання та висловити свої міркування із приводу поданої заяви, проте скористатись такою можливістю вони не побажали.

Встановлені судом обставин із посиланням на докази

І……З 29 липня 2025 року в провадженні Центрального районного суду міста Миколаєва перебуває кримінальне провадженні № 12024150000000730 (єдиний унікальний номер 490/6090/25) про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 239, частиною 3 статті 28 частиною 1 статті 325, частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 1971 Кримінального Кодексу України.

ІІ……29 липня 2025 року у Центральному районному суді міста Миколаєва відбувся автоматизований розподіл цього кримінального провадження, за наслідками якого для розгляду цього кримінального провадження був визначений суддя ОСОБА_8

ІІІ……21 серпня 2025 суд розпочав судовий розгляд кримінального провадження.

1. Протягом судового розгляду 21 серпня 2025 суд встановив обсяг та порядок дослідження доказів.

Відповідно до встановленого порядку, суд мав досліджувати докази у такому порядку:

-дослідження документів;

-допит свідків;

-допит представника потерпілого;

-дослідження доказів захисту;

-допит обвинувачених.

2. 29 жовтня 2025 року під час судового засідання прокурор заявив клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження частини з документів, що були отриманими під час досудового розслідування.

При цьому зазначив, що має намір надати ще частину документів після того, як судом будуть досліджені документи, що надані ним 29 жовтня 2025 року.

3. Судом це клопотання прокурора було відхиленим та суд повернув прокурору надані ним документи.

Одночасно судом було поставлене «питання про заміну порядку з`ясування обсягу доказів та порядку їх дослідження»

Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.

І......Відповідно до частини 1 статті 75 Кримінального Процесуального Кодексу України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

-якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

-якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

-якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

-за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

-у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

ІІ......Відповідно до статті 8 Кримінального Процесуального Кодексу України

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

/частина 1/

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

/частина 2/

Відповідно до частини 5 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

До того ж, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію [про захист прав людини та основних свобод] та практику [Європейського] Суду [з прав людини] як джерело права.

ІІІ......Відповідно до сталої практики Європейського Суду з прав людини, безсторонність визначається як відсутність упередженості або наперед складеної думки.

1. Для вирішення питання про те, чи був суд безстороннім, Європейський Суд з прав людини застосовує

-суб`єктивний підхід (спробу встановити переконання або особистий інтерес певного судді у відповідній справі);

-об`єктивний підхід (встановлення, чи суддя надав достатні гарантії, які виключають будь-які правомірні сумніви з приводу відсутності в нього певних переконань або особистого інтересу)

При цьому Європейський Суд з Прав Людини наголошує на тому, що межа між цими двома поняттями "не є герметичною", оскільки не лише сама поведінка судді може, з точки зору зовнішнього спостерігача, породити об`єктивно виправдні сумніви у його неупередженості (об`єктивний підхід), але й може свідчити про його особисте переконання (суб`єктивний підхід). Тому застосування одного з цих критеріїв, або ж обох, залежатиме від конкретних обставин, пов`язаних із спірною поведінкою.

2. Стосовно суб`єктивного підходу Європейський Суд з прав людини вважає, що: "Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного".

Стосовно виду необхідних доказів Європейський Суд з Прав людини перевіряє обґрунтованість тверджень про те, що суддя виявив виявляв будь-яку ворожість або, керуючись особистими мотивами, добився того, що справа була призначена саме йому.

3. Стосовно об`єктивного підходу Європейський Суд з прав людини наголошує на необхідності поставити питання про те, чи є, незалежно від особистого ставлення судді, певні факти, котрі можна перевірити, що дозволяють піддати сумніву безсторонність складу суду.

Для того, щоб вирішити, чи у даній справі є правомірні підстави сумніватись в неупередженості судді, слід взяти до уваги думку скаржника, якій, проте, не можна надавати вирішальної ролі. Визначальною є потреба встановити, чи його оцінка /сумніви/ можуть вважатись об`єктивно виправданими.

Далі Суд підкреслює, що: "З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться"

Наголошує суд й на тому, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві"

/див., окрім іншого, рішення у справах "Білуха проти України" /пункти 49-53/; "Бочан проти України" /пункт 66/; "Мироненко і Мартенко проти України" /пункт 66/,

а також рішення у справах "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v.

Belgium) /пункти 25, 26/; "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain) /пункт 45/, «Fey проти Австрії» /пункти 28 та 30/, "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) /пункти 42/; Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), Kyprianou проти Кіпру /пункт 118, 119, 121/; Micallef проти Мальти /пункти 93, 97/, Piersack проти Бельгії /пункт 30/; Grieves проти Сполученого Королівства /пунтк 69/, Моріс проти Франції /пункт 73/, Hauschildt проти Данії /пункт 47/ , Ferrantelli і Santangelo проти Італії /пункт 58/; Padovani проти Італії /пункт 27/, Pullar проти Сполученого Королівства /пункт 38/ , Castillo Algar проти Іспанії /пункт 45/, Pfeifer і Plankl проти Австрії /пункт 6/; Oberschlick проти Австрії (№ 1) /пункт 50/; Pescador Valero проти Іспанії /пункти 24-29/ та інші/.

IV……Суд враховує такоє такі приписи законодавства та настанови судової практики.

1. Відповідно до статті 22 Кримінального Процесуального Кодексу України

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

/частина 1/

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

/частина 2/

…

… підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором…

/частина 4/

Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником.

/частина 5/

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

/частина 6/

2. Відповідно до частини 1 статті 321 Кримінального Процесуального Кодексу України

Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

3. Європейським Судом з Прав Людини для вирішення питання про обґрунтованість втручання у права запроваджений трискладовий тест, який передбачає послідовну перевірку того:

-чи ґрунтувалось втручання на законі;

-чи переслідувало воно легітимну мету;

-чи було застосоване внаслідок втручання обмеження пропорційним суспільному інтересу, для захисту якого воно було застосованим.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

З огляду на наведені приписи діючого законодавства та настанови практики Європейського Суду з Прав Людини, суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, відзначає таке.

Щодо підстави для подання заяви про відвід.

Наведені вище обставини здійснення цього кримінального провадження доводять, що підставою для подання заяви про відвід в обставинах цього кримінального провадження стало втручання головуючого у справі у здійснення прокурором функції щодо підтримання публічного обвинувачення, зокрема у визначений прокурором порядок надання доказів у справі.

Щодо змісту релевантних приписів законодавства.

1. Наведені приписи законодавства доводять, що обсяг та порядок подання доказів у справі загалом визначається сторонами самостійно та на їх /сторін/ власний розсуд.

2. В той же час, головуючий у справі наділений повноваженнями щодо втручання у це повноваження сторін задля забезпечення ефективного судового розгляду.

3. Вирішуючи з питання про правомірність такого втручання необхідно здійснити послідовну перевірку того:

-чи переслідувало воно легітимну мету;

-чи було застосоване внаслідок втручання обмеження пропорційним суспільному інтересу, для захисту якого воно було застосованим.

4. При цьому необґрунтоване втручання у вказане право сторін свідчить про обґрунтовані сумніви у відсутність безсторонність судді /за об`єктивним критерієм/.

Таке, в свою чергу, утворює підстави для відводу судді.

Застосування цих приписів законодавства в обставинах цього кримінального провадження.

1. В обставинах цього кримінального провадження прокурором не наведено жодних міркувань про те, що оскаржувані шляхом подання цієї заяви дії переслідували будь-яку мету, окрім як забезпечення ефективності /навіть за суб`єктивним переконанням головуючого/ судового розгляду.

2. Більше того, під час подання заяви про відвід та її підтримання у суді прокурор не зазначив, якім саме чином оскаржувані ним дії головуючого ускладнили підтримання ним публічного обвинувачення або суттєво ускладнили представлення ним своєї позиції у справі.

3. Суд також відзначає, що оскаржувані прокурором дії головуючого були вчиненими відкрито, під час судового засідання та належним чином зафіксовані у журналі судового засідання.

Така відкритість цих дій сама по собі не дозволяє обґрунтовано припустити їх /дій/ недобросовісність.

Таке доводить, що в обставинах цього кримінального провадження прокурором не доведено, що оскаржувані дії судді можуть сприйматись, як необґрунтоване втручання у справа сторони обвинувачення.

Отже, підстави для задоволення поданої заяви про відвід головуючого у справі є відсутніми.

Керуючись статтями 369-372; 376 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви прокурор ОСОБА_6 заявив відвід судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_7 від розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 239, частиною 3 статті 28 частиною 1 статті 325, частиною 3 статті 28 частиною 2 статті 1971 Кримінального Кодексу України - відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від судового рішення не підлягає.

Головуючий суддя = ОСОБА_9 =