Ухвала суду № 135380369, 02.04.2026, Сахновщинський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 634/1278/25

Провадження № 2-п/634/1/26

"02" квітня 2026 р.

Суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Єрьоміна О.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 23.02.2026 року у цивільній справі №634/1278/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

02.04.2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 23.02.2026 року у цивільній справі №634/1278/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування вказаної заяви посилається на те, що відповідач засобами поштового зв`язку не отримував копію заочного рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 23.02.2026 року, а ознайомлений з ним лише 13.03.2026 року, хоча в електронному кабінеті вон обуло доставлено 23.02.2026 року. Також вказує, що відповідач проживає в м. Харків, яке зазнає систематичних обстрілів та перебуває у безпосередній близькості до зони бойових дій, у зв`язку з цим мають місце регулярні перебої з електропостачанням, відсутність стабільного доступу до мережі Інтернет та засобів зв`язку, що істотно обмежує можливість своєчасного доступу до електронних сервісів, у тому числі підсистеми «Електронний суд». За таких умов об`єктивно ускладнюється можливість постійного контролю за станом судових проваджень та першочерговими для відповідача є питання безпеки та забезпечення базових умов життєдіяльності. Водночас відповідач є пересічним громадянином без спеціальних юридичних знань, не є фахівцем у галузі права, не обізнана з процесуальними строками та порядком подання заяви про перегляд заочного рішення, що об`єктивно вплинуло на можливість своєчасної реалізації її процесуальних прав, а сам представник отримав можливістьознайомитись з матеріалами справи 20. 03. 2026 року.

Дослідивши заяву, перевіривши матеріали справи, приходжу до такого висновку.

Відповідно до положень ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У відповідності до положень ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуального строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, як передбачено ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно з поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Сахновщинської селищної ради Берестиснького району Харківської області від 22.12.2025 року.

23.02.2026 року Сахновщинським районним судом Харківської області було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» суму заборгованість у розмірі 54920,28 грн, а також судовий збір у сумі 1965,99 грн. У задоволенні інших вимог відмовлено.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 особисто 28.02.2026 року було отримано копію заочного рішення.

Тобто, останнім днем на подання заяви про перегляд заочного рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 23.02.2026 року є 20.03.2026 року.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , як представник відповідача, 09.03.2026 року через систему «Електронний суд» звернувся до Сахновщинського районного суду Харківської області із заявою про ознайомлення із матеріалами справи в електронному вигляді, у зв`язку із чим йому було надано можливість на реалізацію свого права на ознайомлення з матеріалами цивільної справи №634/1278/25.

Отже, посилання ОСОБА_2 про обізнаність відповідача про наявність заочного рішення від 23.02.2026 року лише 13.03.2026 року відповідно є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, та вводять суд в оману.

Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 особисто 03.01.2026 року, 28.02.2026 року було отримано копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію заочного рішення.

Доводи представника відповідача про необізнаність відповідача щодо наявності заочного рішення та неотримання даного рішення суперечать наявним у справі доказам.

Таким чином, відповідач, будучи обізнаним про наявність даної справи та отримавши копію заочного рішення засобами поштового зв`язку, не мав перешкод у своєчасному зверненню із заявою про перегляд заочного рішення.

Додання представником позивача скриншот з телефону довідки переселенця з програми «Дія» не свідчить про зміну зареєстрованого місця проживання відповідача на момент розгляду справи судом, оскільки не містить дати реєстрації.

Інші доводи щодо причин пропуску строку при наявності своєчасного отримання відповідачем копії заочного рішення суду від 23.02.2026 року не заслуговують на увагу і не можуть вважатися об`єктивно непереборними, що не залежали від волевиявлення відповідача, пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, навела такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу: передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення; оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

Отже, Велика Палата Верховного Суду з огляду на здійснений нею відступ від правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, констатувала наявність у суду першої інстанції повноважень на залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду з підстав пропуску відповідачем строку на звернення до суду та відсутності передумов для його поновлення судом.

Велика Палата Верховного Суду констатувала, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона відповідає одночасно всім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлюють чи ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, що виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) цю обставину підтверджено належними й допустимими засобами доказування.

З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи "Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania)).

ЄСПЛ неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, пункт 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі "Олександр Шевченко проти України", "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року).

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду є порушенням законних права та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції (пункт 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі "Устименко проти України").

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.

Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволені заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, та залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду.

Керуючись ст.ст.126,127,284,286 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 23.02.2026 року у цивільній справі №634/1278/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -відмовити.

Заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 23.02.2026 року у цивільній справі №634/1278/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: