Ухвала суду № 135380082, 03.04.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа №337/1759/26

Номер провадження 2/337/1594/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 рокум. Запоріжжя

Суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя Бредун Д.С., розглянувши заяви позивача ОСОБА_1 про продовження процесуального строку, про витребування доказів,

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2026 року позивач ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовом в якому просить:

Визнати неправомірними дії посадових осіб Служби у справах дітей Хортицького району м. Запоріжжя, які 17.03.2026 року, які здійснили телефонний дзвінок із метою складання акту обстеження квартири заявника щодо наявності дитячих речей та подальшої прив`язки житла до дітей на підставі прописки;

Зобов`язати відповідні органи вчинити певні дії щодо виписки з житла заявника ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 обох дітей старшої ОСОБА_2 (дієздатної, призначеної піклувальником за рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя Справа №337/2542/25 провадження №2/337/57/2026) та молодшої (неповнолітньої) ОСОБА_3 ;

Зобов`язати відповідні органи вчинити певні дії щодо реєстрації (прописки) дітей на житловій площі рідного діда по батьківській лінії, фактична адреса: АДРЕСА_2 , де вони фактично проживають з 2017 року;

Визнати факт проживання дітей у житлі діда, підтверджений архівним документом № Ко-239 від 10.11.2017 року, у якому комісією органу опіки та піклування у Хортицькому районі було встановлено наявність житлової площі та належних умов для розвитку, навчання та харчування;

Оскільки опікунським органом у Хортицькому районі складено позитивний акт обстеження щодо проживання за адресою: АДРЕСА_2 , визнати достатність житлової площі у діда для проживання онучок відповідно до соціальної норми житлової площі (9 кв. м на особу), що підтверджено архівним документом № Ко-239 та фактичним проживанням дітей з 2017 року;

Врахувати, що діти мають право на реалізацію житлових гарантій у встановленому законом порядку шляхом постановки на чергу для покращення житлових умов або отримання грошової компенсації, але це не може бути підставою для обмеження прав власника житла;

Визнати, що органи опіки та піклування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року мають право лише подавати висновки до суду, але не можуть самостійно закріплювати житлові права дітей чи здійснювати дії, що обмежують права власника житла

Ухвалою судді від 30 березня 2026 року встановлено відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, та позовну заяву залишено без руху для виконання вимог ч.4 ст. 177, п.п.5), 6), 9), 10) ч.3 ст. 175 ЦПК України. Для усунення виявлених недоліків ОСОБА_1 надано п`ять днів з моменту отримання копії ухвали.

Копія ухвали доставлена до електронного кабінету позивача 02 квітня 2026 року. Отже останній днем для усунення визначених судом недоліків є 07 квітня 2026 року.

03 квітня 2026 року ОСОБА_1 за допомогою системи «Електронний суд» подав заяву про:

Продовження строку для усунення недоліків позовної заяви;

Витребування судом самостійно такі документи та відомості: довідку з Пенсійного фонду України про розмір пенсії; довідку з органу Державної податкової служби України про доходи за попередній календарний рік; документи про наявність/відсутність коштів на рахунках через Національний банк України як центральний орган, що акумулює дані з усіх банківських установ; довідку про заборгованість за комунальні платежі; відомості про виконавчі провадження та наявність майна.

Крім того, 03 квітня 2026 року за допомогою системи «Електронний суд» ОСОБА_1 подав клопотання про повне звільнення від сплати судового збору, та долучення документів щодо його матеріального становища.

Вивчивши матеріали заяв суддя приходить до такого.

Згідно ч.2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

В своїй заяві ОСОБА_1 посилається на «об`єктивну неможливість отримання всіх документів, зазначених в ухвалі суду від 30 березня 2026 року, у межах п`яти календарних днів».

Інформації про жодні вжиті ним заходи, спрямовані на виконання ухвали від 30 березня 2026 року, ОСОБА_1 не наводить, та самостійно звернень до компетентних органів не здійснює, натомість ініціюючи клопотання про «витребування доказів» для збору судом інформації про матеріальне становище позивача.

Таке клопотання ОСОБА_1 створив у системі «Електронний суд» 02 квітня 2026 року, тобто в день отримання ухвали від 30 березня 2026 року, та подав після закінчення робочого часу суду, у зв`язку з чим воно було зареєстровано зранку 03 квітня 2026 року.

За таких обставин, оскільки «об`єктивна неможливість отримання документів» ОСОБА_1 підтверджена не була, і вчинення ним будь-яких спроб виконати ухвалу не здійснювалось, суд вважає передчасним питання продовження процесуального строку, оскільки таке продовження повинно бути спрямоване для забезпечення можливості завершення вже розпочатих дій, які необхідно, однак не можливо вчасно завершити.

Отже у заяві ОСОБА_1 про продовження процесуального строку на цей час слід відмовити.

Щодо порушеного питання про «витребування доказів», слід зазначити таке.

Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч.1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ч.ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. (ч.1 ст. 84 ЦПК України).

Натомість ОСОБА_1 просить суд зібрати докази не щодо предмета спору чи обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а щодо свого матеріального становища, для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору.

На переконання суду, такі дії не можуть бути вчинені в даному випаду, оскільки позивач ОСОБА_1 має всі інструменти для самостійного отримання від Пенсійного фонду України, Державної податкової служби України, банківських установ, тощо, інформації про себе і своє матеріальне становище. Доступ до інформації ОСОБА_1 може отримати як шляхом безпосереднього звернення, так і за допомогою онлайн сервісів. Наявність перешкод у отриманні цієї інформації не доведена, що виключає можливість її зібрання шляхом застосування інституту «витребування доказів».

Крім того, перекладення на суд обов`язку доказування будь-яких обставин буде протиречити таким засадам цивільного судочинства як диспозитивність та змагальність сторін.

За таких обставин, таке клопотання також не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про повне звільнення від сплати судового збору, то воно підлягає вирішенню по закінченню строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 12,13, 76,77, 81, 84, 127, 177, 185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про витребування доказів.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання, в частині відмови у продовженні процесуального строку.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Д.С. Бредун