Ухвала суду № 135379941, 25.03.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3919/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

за участі секретаря Боти О.І.,

представника позивача Кизименко К.О.,

представника відповідача Гайовича К.П.,

представника відповідача Студеняк О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання сторони відповідача про залишення позовної заяви без руху, подане у цивільній справі за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, витребування земельних ділянок та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна,

встановив:

В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Керівник Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави звернувся до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просить: визнати незаконним та скасувати рішення Ужгородської міської ради № 1483 від 28.09.2023 «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу»; витребувати від ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:15:001:0239 площею 0,0040 га та 2110100000:15:001:0240 площею 0,0040 га на користь територіальної громади міста Ужгорода; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на торгове приміщення площею 8,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1016311821101).

20.03.2025 суддею постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за вищевказаним позовом.

21.07.2025 суддею постановлено ухвалу, якою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканця АДРЕСА_2 .

18.09.2025 представником відповідача ОСОБА_4 подано розглядуване клопотання, в якому вона просить залишити позовну заяву без руху та зобов`язати позивача долучити документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельних ділянок) якого здійснена в порядку, визначеному законом, як це передбачено Законом України від 12.03.2025 № 4292-IX«Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (09.04.2025 набув чинності).

10.10.2025 прокурором подано заперечення на вказане клопотання, в якому зазначено, що з огляду на зовнішні, об?єктивні, явні і видимі характерні ознаки суб?єкти приватного права знали або, проявивши розумну обачність, ознайомившись зі змістом норм законодавства і, за необхідності, отримавши правову допомогу перед набуттям прав на таке майно, повинні були усвідомлювати, що таке майно набуло у приватну власність з порушенням вимог законодавства, а тому положення Закону України від 12.03.2025 № 4292-IX«Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (09.04.2025 набув чинності) не можуть бути застосовані.

Розглянувши клопотання сторони відповідача про залишення позову без руху, ознайомившись з матеріалами цивільної справи, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

У позовній заяві позивач вказує ціну позову 75964 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

За аналізом наведених правових норм, зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

До матеріалів позовної заяви додано витяг зі звіту про експерно-грошову оцінку земельної ділянки, що намічена для продажу. Дата оцінки 23.06.2023.

Звертаю увагу, що відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Відповідно до пункту 2 Розділу IV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України 17 травня 2018 року №658 (у редакції наказу Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24), строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, про що зазначається в такому звіті.

У зв`язку з чим, позивачу необхідно надати до суду відповідні докази на підтвердження визначеної вартості нерухомого майна.

У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З даних АСДС «Д-3» видно, що позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 12112 грн.

Згідно з абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривні.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Із позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення органу місцевого самоврядування та витребувати земельну ділянку, тобто фактично у позовній заяві об`єднано одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

Крім того, як було зазначено вище, позивачем не надано доказів на підтвердження дійсної вартості майна, що позбавляє можливості встановити ціни позову щодо вимоги майнового характеру, а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, позивачу слід додати до позовної заяви документ щодо оцінки вартості майна станом на час звернення до суду, вказати дійсну ціну позову та додати документи, що підтверджують сплату судового збору у відповідності до встановленої ціни позову.

Крім того, 09.04.2025 набрав чинності Закон України № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (далі - Закон № 4292-ІХ).

Так, Законом № 4292-ІХ доповнено статтю 390 Цивільного кодексу України частиною п`ятою наступного змісту:

«Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду"».

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».

Статтю 391 Цивільного кодексу України доповнено частиною 2 наступного змісту:

«Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу».

Враховуючи положення частини четвертої статті 177 ЦПК України, а також частини другої статті 185 ЦПК України, яку доповнено абзацом третім наступного змісту: якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху поставляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.

Отже, на підставі частини четвертої статті 177 ЦПК України, суд зобов`язує прокурора надати документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого повинна бути здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Заперечення прокурора, про те, що положення Закону України від 12.03.2025 № 4292-IX«Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» (09.04.2025 набув чинності) не можуть бути застосовані, судом не приймаються до уваги, оскільки обставини, на які посилається прокурор, наразі є такими, які підлягають встановленню під час судового розгляду.

Тож, позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом внесення на депозитний рахунок суду (код ЄДРПОУ 26213408, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501) відповідної грошової суми в розмірі оцінки (експертно-грошова оцінка земельних ділянок) здійсненої в порядку, визначеному законом «Про оцінку земель» і додати до позову вказані документи.

У відповідності до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 187 ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, витребування земельних ділянок та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна залишити без руху.

Роз`яснити стороні позивача про необхідність усунення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали, та попередити, що у разі не усунення таких, позовна заява буде залишена без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області А.П. Іванов