Рішення № 135379301, 02.04.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №539/5673/25 Провадження № 2/613/326/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 539/5673/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 ,у якому просить : 1) стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи : 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд 30, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за договором позики № 74867795 в розмірі 14154,81 грн, з яких 10237,64 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 3917,17 грн сума заборгованості за відсотками; 2) стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 13.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 74867795, згідно з п. 1 якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю проценти від суми позики.

Кредитні кошти було перераховано на картку відповідача № НОМЕР_3 , емітовану АТ «Універсал Банк», вказану особисто відповідачем відповідно до умов договору.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №14/06/21. Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №11 від 27.10.2023 до договору факторингу №14/06/21, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14154,81 грн, з яких: 10237,64 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3917,17 грн - сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам договору позики відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісного кредитора.

Порушення відповідачем зобов`язань за укладеними договорами позики щодо своєчасного погашення заборгованості зумовило звернення ТОВ «ФК «ЄАПБ» до суду із відповідним позовом.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 06.11.2025 матеріали справи направлено за підсудністю до Богодухівського районного суду Харківської області.

03.12.2025 дана справа надійшла до Богодухівського районного суду Харківської області та за результатами автоматизованого розподілу була передана в провадження судді Сеник О.С..

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 04.12.2025 позовну заяву ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу запропоновано в установлений судом строк подати письмовий відзив на позов.

Ухвалою суду від 20.02.2026 за клопотанням представника позивача витребувано у Акціонерного товариства «Універсал Банк» наступні відомості:

- інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_3 ;

- виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) за період з 13.02.2022 по 18.02.2022) з детальною інформацією щодо призначення платежу і джерело надходження коштів.

19.03.2026 від АТ "УніверсалБанк" до суду надійшли витребувані докази.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності та в разі неяки відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у надісланому до суду електронному зверненні просив розглянути справу за його відсутності у зв`язку з проходженням ним військової служби. Відзиву на позов не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, надав докази поважності причин неприбуття та просив розглянути справу за його відсутності, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 13.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 74867795, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «FRzbef0pM9».

За умовами договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію за надання позики (п. 1 Договору).

Сума позики становить 11386,00 грн, строк позики - 30 днів, дата надання позики 13.02.2022, дата повернення позики (останній день) 15.03.2022, процентна ставка (базова/день) 1,99% (фіксована), знижена процентна ставка/день (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності) = 0,6965%, орієнтовна загальна вартість кредиту 13765,10 грн.

Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

У договорі у розділі 28 «Юридичні адреси та реквізити сторін» вказано реквізити позичальника ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , адреса, телефон, електронну пошту, а також реквізити рахунку, на який слід провести зарахування позики - НОМЕР_3 .

Також за допомогою одноразового ідентифікатора «FRzbef0pM9» ОСОБА_1 підписав таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до якої загальна вартість кредиту складає 13765,10 грн. Реальна річна процентна ставка становить 906,08%.

Відповідно до листа АТ «Універсал Банк» від 18.03.2026 № БТ/Е-8493 на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) Банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_5 .

Як вбачається з наданої АТ «Універсал Банк» виписки за вказаним картковим рахунком за період з 13.02.2022 по 18.02.2022, 13.02.2022 на картку відбулося зарахування в сумі 11386,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості від 15.10.2025, доданого до позовної заяви, ОСОБА_1 станом на 28.10.2023 має заборгованість за договором позики № 74867795 від 13.02.2022 у загальному розмірі 14154,81 грн, у т.ч. за тілом кредиту 10237,64 грн, за відсотками 3917,17 грн.

14.06.2021 між ТОВ «ЄАПБ» (Фактор) та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (Клієнт) укладено договір факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», за умовами якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (Клієнт) - відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав, до третіх осіб-Боржників, включаючи суму основного зобов`язання позики, плату за позикою, проценти за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками і діє до 14 червня 2022 року, а в частині виконання зобов`язань до повного виконання Сторонами зазначених зобов`язань.

Додатковою угодою № 7 від 13.06.2022 внесено зміни до п.9.1 договору факторингу та передбачено, що договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. У випадку, якщо жодна зі сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний Договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.

27.10.2023 сторонами договору факторингу підписано Акт прийому-передачі Реєстру Боржників № 11 від 27.10.2023 за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, Реєстр боржників № 11 від 27.10.2023, в якому під № 18801 наявний ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідно до платіжної інструкції № 20397 від 31.10.2023 Фактором ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплачено Клієнту ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суму Ціни Продажу згідно Реєстру Боржників № 11 від 27.10.2023, обумовлену додатковою угодою № 12 від 27.10.2023 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021.

Згідно з Реєстром Боржників № 11 від 27.10.2023 від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 74867795 від 13.02.2022 в сумі 14154,81 грн, у т.ч. за основною сумою боргу 10237,64 грн, за відсотками 3917,17 грн.

Наявність заборгованості за вказаним договором позики зумовила звернення ТОВ «ФК ЄАПБ» до суду за захистом своїх прав.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін уформулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Відповідно до постанови НБУ від 20.12.2023 №172, цифровий власноручний підпис (далі ЦВП) - електронний підпис, що є власноручним підписом фізичної особи, створеним на екрані електронного сенсорного пристрою. Укладення окремого договору щодо використання клієнтом установи КЕП, ЦВП, УЕП з кваліфікованим сертифікатом, кваліфікованої електронної печатки, електронної печатки з кваліфікованим сертифікатом не вимагається за умови дотримання вимог цього Положення.

У статті 3 ЗаконуУкраїни "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону УкраїниПро електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними длядоговорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Таким чином, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Частиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 як позичальником та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» як позикодавцем було укладено договір позики № 74867795 від 13.02.2022.

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти в сумі 11386,00 грн на картку позичальника.

Згідно з наданим розрахунком заборгованості, ОСОБА_1 було здійснено часткове погашення боргу : 14.04.2022 - в розмірі 2100,00 грн (з яких 1148,36 грн було направлено на погашення тіла кредиту, 951,64 грн на погашення відсотків), 26.07.2022 в розмірі 766,56 грн (які було направлено на погашення відсотків), 16.09.2022 204,75 грн (які було направлено на погашення відсотків), та 22.09.2022 204,75 грн (які було направлено на погашення відсотків), усього погашено заборгованості на суму 3276,06 грн.

Доказів сплати суми кредиту та відсотків за договором позики у повному обсязі або ж власного розрахунку заборгованості відповідачем не надано, правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.

Отже, відповідач свої зобов`язання за договором позики виконував неналежним чином, у визначені строки та у повному обсязі погашення заборгованості не здійснив.

Як зазначено у розрахунку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 15.10.2025, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 74867795 від 13.02.2022 становить 14154,81 грн, у т.ч. за основною сумою боргу 10237,64 грн, за відсотками 3917,17 грн.

Надаючи оцінку складу та розміру заборгованості, яка була заявлена до стягнення в рамках даного позову, суд зазначає, що за змістом розрахунку ОСОБА_1 нараховувались відсотки за користування позикою : в період з 13.02.2022 по 24.02.2022 (включно) в розмірі 79,30 грн, на день, всього на суму 951,60 грн, в період з 25.04.2022 по 13.06.2022 включно в розмірі 101,86 грн на день, всього на суму 5093,00 грн.

Водночас, суд зауважує, що договором позики № 74867795 від 13.02.2022 чітко встановлено строк кредитування 30 днів та кінцеву дату повернення позики 15.03.2022.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 вказано, що поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами Цивільного кодексу України мають різний зміст. Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 Цивільного кодексу України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього.

Також, у зазначеній вище постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит, виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України.

Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак, якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні. Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

Окрім цього, у сформульованих правових висновках Велика Палата Верховного Суду зауважує, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування.

Тобто, фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника.

З оглядя на викладене, суд зазначає, що у кредитора було наявне право нарахування процентів за договором тільки у межах строку кредитування - до 15.03.2022 включно.

При цьому, відповідно до п.6 Договору продовження строку користування Позикою (пролонгація) здійснюється за зверненням Позичальника в електронній формі через особистий кабінет Позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації Позичальником такого права.

Таким чином, пролонгація (продовження користування позикою) відбувається шляхом укладення додаткової угоди за ініціативою позичальника.

Положень щодо автоматичного продовження строку кредитування після 15.03.2022 договір позики № 74867795 від 13.02.2022 не містить.

Відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 751/861/17 (провадження № 61-28582ск18).

З урахуванням наведеного, оскільки належних доказів продовження строку дії кредитування та наявності у позикодавця права нараховувати відсотки після 15.03.2022 позивачем не надано і матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що нарахування процентів за користування позикою після спливу цього строку є безпідставним.

Крім того, суд зауважує, що наданий розрахунок не дає можливості встановити, за якою ставкою, на яких підставах та з якої суми позичальнику нараховувалися відсотки в період з 25.04.2022 по 13.06.2022 (через 40 днів після закінчення строку кредитування).

Договором позики № 74867795 від 13.02.2022 перебачено 3 види ставок знижена (0,6965%), що застосовується у відповідності до умов Програми лояльності, базова 1,99% та процентна ставка за понадстрокове користування Позикою за день (не застосовується в період карантину).

Однак, сума в розмірі 101,86 грн на день не відповідає жодній з вказаних ставок (з урахуванням суми заборгованості за основним платежем).

Посилання на відповідне положення договору, за яким відповідачу здійснено нарахування відсотків у розмірі 101,86 грн в день за період з 25.04.2022 по 13.06.2022 (всього на суму 5093,00 грн), у позовній заяві відсутнє.

Отже, наданий розрахунок не є належним і допустимим доказом правомірності нарахування відповідачеві первісним кредитором відсотків за період з 25.04.2022 по 13.06.2022 (всього на суму 5093,00 грн).

Враховуючи викладене, оскільки право вимоги від первісного до нового кредитора переходить саме в тому розмірі, в якому воно було наявне у первісного кредитора, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» відсотків поза межами строку кредитування на суму 5093,00 грн.

Таким чином, з урахуванням проведених відповідачем оплат за договором (3276,06 грн), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 9061,81 грн, отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що частка задоволених позовних вимог складає 64,02%, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1938,53 грн (3028,00 грн*64,02/100).

На підставівикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 83, 141, ч.1 ст.223, ч.2 ст. 247, 259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 74867795 від 13.02.2022 в розмірі 9061,81 грн (дев`ять тисяч шістдесят одна грн 81 коп.) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1938,53 грн (одна тисяча дев`ятсот тридцять вісім грн 53 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження за адресою: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 02.04.2026.

Суддя О.С. Сеник