Ухвала суду № 135378852, 01.04.2026, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1672/25

Номер провадження 6/341/7/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі

головуючого судді Аннишина С.І.,

за участю секретаря судового засідання Рарик В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальності «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1166-8974 від 06 березня 2023 року в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок, з яких: 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок прострочена заборгованість за кредитом, 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 453 (одна тисяча чотириста п`ятдесят три) гривні 44 копійки.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 березня 2026 року рішення Галицького районного суду від 09 грудня 2025 року залишено без змін.

10 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав заяву про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду. В обґрунтування заяви посилається на те, що його матеріальне становище є складним, що унеможливлює одноразове виконання рішення суду. Його офіційний щомісячний дохід становить 11 500 грн, що підтверджується довідкою з Пенсійного фонду України (форма ОК-5 / ОК-7). Крім того, він має інші фінансові зобов`язання за кредитними договорами, загальний розмір яких становить приблизно 100 000 грн, що підтверджується кредитним звітом та копіями кредитних договорів. З огляду на його рівень доходу, одноразове виконання рішення суду є неможливим та призведе до суттєвого погіршення мого матеріального становища. Просить відстрочити виконання рішення суду строком на 2 місяці; розстрочити виконання рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області у справі №341/1672/25 строком на 15 місяців; встановити порядок виконання рішення шляхом щомісячної сплати платежів у розмірі 2000 грн до повного погашення заборгованості. Розгляд заяви просить проводити без його участі.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, на підставі положень частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 1статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Відповідно до частин 1,3,4 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що розстрочення виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду шляхом сплати загальної суми боргу частинами, що не може перевищувати одного року з дня ухвалення спірного рішення.

Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду.

Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Розстрочення або відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство України пов`язує відстрочення виконання рішення суду з наявністю виключних обставин.

Так, заявник ОСОБА_1 звертаючись до суді із заявою про відстрочення та розстрочення судового рішення, посилається на скрутне фінансове становище, низький розмір заробітної плати та наявність інших кредитних зобов`язань не дозволяють його виплатити заборгованість за рішенням суду у справі ЄУН 341/1672/25.

Відповідно до частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами статей 78, 81, 435 ЦПК України, саме заявник зобов`язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для відстрочки виконання судового рішення.

Так, дослідивши заяву ОСОБА_1 про відстрочення та розстрочення рішення суду та додані до неї документи, зокрема відомості про розмір заробітної плати та звіт про наявність кредитних зобов`язань, суд вважає, що заявником не надано доказів щодо виникнення виключних обставин в розумінні статті 435 ЦПК України, які б давали підстави для відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду, а наведені відповідачем підстави не можуть бути визнані такими, що вказують на необхідність відповідного відстрочення та розстрочення.

Тобто, заявником не обґрунтовано винятковості випадку, у зв`язку з яким можливо відстрочити та розстрочити виконання вказаного рішення суду, не зазначено достатніх обставин, які б свідчили про істотне ускладнення виконання рішення, а відтак, і про необхідність відстрочення та розстрочення такого.

Складне фінансове становище та наявність кредитних зобов`язань не свідчить ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для відстрочення та розстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

У постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року по справі № 2а-25767/10/0570 зазначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.

Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 910/1180/19).

Згідно з правовою позицією, що викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Суд враховує, що судові рішення які набрали законної сили є обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Судове рішення (постанова, ухвала) - це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов`язаної особи та обов`язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов`язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов`язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов`язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Враховуючи те, що відстрочка та розстрочка може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим, а також те, що заявником не подано доказів щодо наявності у нього виняткових обставин, які зумовлюють неможливість ним виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про розстрочку та відстрочку виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 76,81,83,89,435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду у справі ЄУН 341/1672/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяСвятослав АННИШИН