Вирок № 135377572, 31.03.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/12873/23

Номер провадження 1-кп/201/191/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі кримінальне провадження, відомості про яке внесені 24 серпня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041650001304 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зі слів маючого неповну середню освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, в порядку ст. 89 КК України не судимого, без зареєстрованого місця проживання, без постійного місця проживання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24 серпня 2023 року приблизно о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_5 знаходився на береговій лінії р. Дніпро поблизу вулиці Монастирський острів 1 у місті Дніпро разом з малознайомими особами, де у нього на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з раніше не знайомим ОСОБА_6 в ході словесного конфлікту виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

Знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 в ході словесного конфлікту та штовханини з потерпілим ОСОБА_6 , опинилися у воді, де ОСОБА_5 стоячи обличчям до потерпілого в момент того, як останній повертався до нього спиною та намагався вийти з річки, діючи умисно, тримаючи в правій руці ніж, наніс потерпілому два удари в область задньої грудної клітини ліворуч.

В результаті умисних дій ОСОБА_5 , направлених на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 було завдано тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення задньої поверхні грудної клітини зліва, з явищами лівостороннього пневматорексу, яке за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння; різаної рани задньої поверхні грудної клітини (під лопаткою), яке за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразились в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, кваліфікуються за ч. 1 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 суду повідомив, що потерпілого ОСОБА_6 до подій, що мали місце 24 серпня 2023 року, він не знав. Вказав, що вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнає повністю, втім, не оспорюючи дату, час та місце події, а також наявність між ними бійки у воді, стверджував, що з його боку це був самозахист від протиправних дій потерпілого.

Зокрема, показав, що 24 серпня 2023 року у першій половині дня він познайомився з чоловіком та жінкою, які запропонували йому спільно провести час біля річки на Комсомольському острові у м. Дніпро, по приходу на який вони відпочивали на галявині біля річки і вживали алкогольні напої, він особисто випив 250-300 грам горілки.

Довкола них було багато людей, які також відпочивали на природі. В той день він був одягнений у шорти та червону футболку.

Через деякий час він побачив, як до них йде ОСОБА_6 та щось говорив у їх бік. Він піднявся назустріч ОСОБА_6 , який замахнувся на нього і намагався нанести удар, від якого від ухилився та відштовхнув від себе. Однак, потерпілий потягнув його за собою і вони разом впали у воду. Події цієї бійки він погано пам`ятає, зокрема, те, що він був мокрий та в піску під водою, відбиваючись від ударів, які наносив потерпілий.

При цьому, стверджував, що у нього не було ножа з собою. Водночас, припустив, що можливо він і відібрав у потерпілого ОСОБА_6 ніж, коли останній знаходився у воді зверху нього. Описати ніж не може, втім, припускає, що він міг нанести тілесні ушкодження потерпілому правою рукою, однак цього моменту він не пам`ятає. Наполягав на тому, що в результаті бійки з потерпілим, у нього була виявлена рана, що мало бути зафіксовано в матеріалах справи.

В подальшому, вказав, що свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнає.

Після дослідження доказів сторони обвинувачення висунув іншу версію подій та показав, що в той день (24.08.2023 року) розпивав алкогольні напої із незнайомими особами (чоловіком та жінкою, з якими познайомився в той день) біля великого каменю, який був оточений травою на Монастирському острові біля річки. При цьому, наголосив, що місце події в матеріалах кримінального провадження не зафіксоване, що, на його думку, є істотним порушенням.

До того ж, на фото таблиці, доданій до протоколу огляду, зафіксовано дерево, яке на тому місці не росло та відсутній камінь, біля якого він разом з малознайомими чоловіком та жінкою розпивали алкогольні напої. В той день він вжив 300-400 грам горілки і перебував у стані алкогольного сп`яніння, який оцінює, як середній.

Не заперечував, що в той день на місці його відпочинку у нього був конфлікт з чоловіком, втім, чи був то саме потерпілий ОСОБА_6 сказати не може. При цьому, стверджував, що на відстані приблизно 150 метрів від місця їх відпочинку він спостерігав конфлікт між двома чоловіками, коли обертався в їх сторону. Далі, він побачив, що один з конфліктуючих чоловіків рухається в його напрямку. Тоді він піднявся на ноги, невідомий чоловік наблизився до нього і штовхнув у груди, внаслідок чого він впав у річку і потягнув за собою нападника. Таким чином, вони обидва опинилися у воді по пояс, де невідомий чоловік намагався його втопити, а тому, захищаючись від нападу, він схопив невідомого чоловіка рукою, однак, жодних ударів не наносив.

Після того, як він відпустив нападника, вони піднялися з води. Після чого, він намагався з`ясувати у чоловіка причини нападу, однак, той нічого не відповів та пішов геть. При виході з води він не бачив будь-яких тілесних ушкоджень або кров у нападника.

До того ж, стверджував, що його затримали працівники поліції не на місці вчинення інкримінованого правопорушення, а на мосту, який йде з Монастирського острову. Під час його затримання у працівників поліції були відсутні боді-камери та відео реєстратор в службовому автомобілі. Зазначив, що в момент затримання з ним були чоловік та жінка, з якими він розпивав алкогольні напої.

Стверджував, що в той день він був одягнений у шорти в клітину, а не джинсові, як зазначено в матеріалах справи.

Категорично заперечував наявність у нього ножа та нанесення ножового поранення потерпілому, а також свою причетність до виявленого під час огляду місця події ножа.

До того ж, не погодився з показами ОСОБА_6 , наданими під час слідчого експерименту та пред`явлення особи для впізнання в ході досудового розслідування, стверджуючи, що потерпілий ОСОБА_6 його обмовляє, як і свідок ОСОБА_7 , які можливо знайомі мж собою.

Стверджував, що нібито ОСОБА_6 переводилися кошти на поїздку до суду в м. Дніпро, однак з яких причин останній так і не прибув в судове засідання для надання показів, йому невідомо.

Крім того, обвинувачений упродовж судового розгляду стверджував, що працівники поліції разом з потерпілим сфабрикували цю справу, втім пояснити мету яку переслідували вказані особи не зміг.

Аналізуючи покази обвинуваченого ОСОБА_5 слідує, що останній не заперечував, що 24.08.2023 року приблизно в денний час доби у компанії малознайомих чоловіка та жінки розпивав алкогольні напої на береговій лінії р. Дніпро на Монастирському острові у м. Дніпрі, де у нього виник конфлікт з раніше невідомим чоловіком, можливо і ОСОБА_6 , в ході якого між ними відбулася штовханина у воді.

Такі покази обвинуваченого в цілому узгоджуються із показами свідка ОСОБА_7 , обставинами цієї події, які були відтворені потерпілим ОСОБА_6 під час слідчого експерименту та дослідженими під час судового розгляду доказами у їх сукупності, а тому суд приймає покази ОСОБА_5 у цій частині до уваги.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що обвинуваченого ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_6 до подій, що сталися, він не знав.

Наприкінці серпня чи на початку вересня 2023 року, точну дату та місяць не пам`ятає, він приїхав до міста Дніпро по особистих справах. Орієнтовно з 14 до 15 години він перебував на острові назву якого не знає, оскільки не є місцевим жителем міста, на території якого були розташовані невелика церква та атракціони. Гуляючи по береговій лінії на острові, почув, як хтось кличе на допомогу. Підійшовши до місця події, побачив жінку, яка сиділа на каменю біля води і чоловіка, який стояв на березі, а також двох чоловіків, які знаходилися у воді в п`яному вигляді та билися. Чоловік, який стояв на березі, повідомив, що в одного з них є ніж. Після чого, він запитав «Що ви робите?» та бійка припинилася. Першим з води вийшов потерпілий, якому він сказав взяти речі та піти з цього місця. Вони разом пройшли приблизно 10 метрів, і він побачив на сорочці потерпілого кров. Далі вони підійшли до атракціонів, де він попросив людей викликати швидку медичну допомогу та поліцію. При цьому, жінка з атракціонів надала потерпілому першу медичну допомогу, під час якої під сорочкою потерпілого вони побачили ножове поранення.

Після приїзду працівників поліції він надав пояснення стосовно цієї події. До того ж, по приїзду працівників поліції осіб, що знаходились під час цих подій на місці вже не було. Стверджував, що бійка між чоловіками відбувалась у річці, тому хто кому наносив удари він не бачив і лише чув крики про допомогу, а також не бачив ножа.

Так, виходячи з показів свідка ОСОБА_7 слідує, що останній період часу, який узгоджується із встановленими судом датою та часом, став очевидцем бійки між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим у річці на Монастирському острові у м. Дніпро, в результаті якої у потерпілого під сорочкою виявлено ножове поранення та кров, що було зафіксоване працівниками поліції, яких викликали на місце події.

Такі покази свідка повністю узгоджуються із тими обставинами, які були відтворені потерпілим ОСОБА_6 під час проведення за його участю слідчого експерименту, висновками судово-медичних експертиз та іншими дослідженими доказами у їх сукупності, а тому, суд приймає їх до уваги, оскільки під час судового розгляду не встановлено, а стороною захисту не наведено обставин, з яких би свідок міг давати неправдиві покази або ж обмовити обвинуваченого.

Крім показань обвинуваченого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7 , вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджується дослідженими під час судового розгляду наступними доказами.

Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041650001304 від 24.08.2023 року встановлено, що до чергової частини ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 24 серпня 2023 року приблизно о 14:30 годин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись на Монастирському острові у місті Дніпро наніс проникаюче ножове поранення грудної клітини зліва, спричинивши йому тяжке тілесне ушкодження (ЖЕО № 26818 від 24.08.2023).

З протоколу прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 24.08.2023 року встановлено, що оперуповноважений СКП відділення поліції № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 прийняв усну заяву від ОСОБА_6 про прийняття мір до невідомого чоловіка, який 24.08.2023 року приблизно о 14 годині біля церкви на Монастирському острові у м. Дніпро наніс йому 2 удари ножом в область спини та грудної клітки зліва, після чого покинув місце події з жінкою у невідомому напрямку.

З протоколу огляду місця події від 24.08.2023 року та фото таблиці до нього встановлено, що слідчий СВ ВП № 5 Дніпровського РУП ГНУП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 у присутності понятих та спеціаліста водолазно-рятувальної групи ДСНС України ОСОБА_10 провів огляд ділянки місцевості - прибережної зони р. Дніпро поблизу Храму Святителя Миколая УПЦ московського патріархату на острові Монастирському у м. Дніпро (вул. Монастирський острів, буд. 1).

Під час огляду за участю водолазної рятувальної групи ДСНС України визначено квадрат розміром 3х6 м на ділянці місцевості з наявними слідами від взуття для обстеження дна річки Дніпро. В ході обстеження визначеної ділянки виявлено предмет, зовні схожий на ніж з ручкою червоного кольору з розкладним механізмом та різними функціями (приладами) для використання у побуті, який вилучено та поміщено до с/п №7196800.

За допомогою мобільного додатку «Карти» встановлено координати вищезазначеної ділянки 48.4673080, 35.0742160.

Із заяви ОСОБА_6 на ім`я т.в.о. начальника ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області встановлено, що потерпілий добровільно видав працівникам поліції шорти, в яких він був одягнений в момент заподіяння ушкоджень,

З протоколу огляду місця події від 24.08.2023 року встановлено, що слідчий СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 у присутності понятих та ОСОБА_6 провела огляд місця події у кабінеті № 3 (оглядова) приймального відділення лікарні ім. Мечникова за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна, 14, де перебував ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одягнений у джинсові шорти з наявними на них слідами, схожими на РБК.

В ході огляду ОСОБА_6 добровільно надав джинсові шорти, які поміщено до спец. пакету PSP4116698.

З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24.08.2023 року встановлено, що слідчий СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_12 у присутності адвоката ОСОБА_4 , понятих та ОСОБА_5 склав протокол про затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

ОСОБА_5 фактично затримано 24.08.2023 року о 15.00 годині на береговій лінії р. Дніпра поблизу вулиці Монастирський острів, 1 у м. Дніпро.

На підставі ст. 63 Конституції України ОСОБА_5 від показів відмовився. Під час особистий обшуку у ОСОБА_5 нічого не виявлено.

З висновку експерта за експертною спеціальністю 3.3 «Дослідження холодної зброї», оформленого за № СЕ-19/104-23/30552-ХЗ від 13.09.2023 року встановлено, що вилучений в ході проведення огляду місця події - прибережної зони р. Дніпро поблизу вул. Монастирський острів, буд. 1 у м. Дніпро 24.08.2023 року ніж до холодної зброї не відноситься.

Досліджений ніж є різновидом ножів господарсько-побутового призначення - складаним багатофункціональним кишеньковим ножом, виготовленого промисловим способом (СРСР).

З протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 07.09.2023 року та додатку до нього у вигляді опису речей та документів, які були вилучені, встановлено, що слідчий СВ ВП № 5 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_12 у приміщенні КП «Дніпровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна, 144 у присутності завідувача канцелярії ОСОБА_13 на підставі постанови прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 за погодженням із керівником Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_14 про здійснення тимчасового доступу до речей і документів від 29.08.2023 року отримали доступ та вилучили медичну карту стаціонарного хворого № е13870 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 22 аркушах.

З висновку експерта № 2917е/332 від 11.09.2023 року встановлено, що за даними наданої медичної документації у ОСОБА_15 встановлені тілесні ушкодження у вигляді:

- проникаючого колото-різаного поранення задньої поверхні грудної клітини зліва, з явищами лівостороннього пневмотораксу;

- різаної рани задньої поверхні грудної клітини (під лопаткою).

Встановлені тілесні ушкодження спричинені від механічної дії гострого предмету (предметів), який (які) володів (володіли) колюче-ріжучими та ріжучими властивостями, що діяв (діяли) в задню поверхню грудної клітини, яким могло бути вістря і лезо ножа або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями.

За своїм характером встановлене тілесне ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення задньої поверхні грудної клітини зліва, з явищами лівостороннього пневмотораксу - відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п. 2.1.3-й, „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. № 6.

Встановлене тілесне ушкодження у вигляді: різаної рани задньої поверхні грудної клітини (під лопаткою) - відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що має незначні скороминущі наслідки. На підставі пункту 2.3.5. „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.

Враховуючи характер та локалізацію встановлених тілесних ушкоджень, дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до надходження на стаціонарне лікування в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР», тобто і в термін вказаний у медичній документації та слідчим у постанові.

Враховуючи характер, локалізацію та кількість встановлених тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони спричинені від не менш як 2-х механічних дій.

Встановлені тілесні ушкодження спричинені в короткий проміжок часу, послідовність нанесення яких встановити не можливо, у зв`язку з відсутністю судово-медичних експертних даних.

З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.10.2023 року та додатку до нього у вигляді довідки встановлено, що старшим слідчим ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_16 у службовому кабінеті № 306 у приміщенні ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 7, в присутності понятих, за участю потерпілого ОСОБА_6 проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, серед яких потерпілий за зовнішніми ознаками (овальне худорляве обличчя, русе волосся, тонкі губи, вік 51-52 роки) впізнав ОСОБА_5 , який 24.08.2023 року о 14:30 годині на береговій лінії р. Дніпро по вулиці Монастирський острів, 1 у місті Дніпро, завдав два удари ножом в область грудної клітини ліворуч.

З протоколу пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 16.10.2023 року та додатку до нього у вигляді довідки встановлено, що старшим слідчим ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_16 у службовому кабінеті № 306 у приміщенні ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 7, в присутності понятих, за участю потерпілого ОСОБА_6 проведено пред`явлення речей для впізнання за фотознімками, серед яких потерпілий за зовнішніми ознаками (червоний колір рукоятки, форма та структура ножа - «розкладний») впізнав розкладний ніж під № 1, яким 24.08.2023 року о 14:30 годині на береговій лінії р. Дніпро по вулиці Монастирський острів, 1 у місті Дніпро, ОСОБА_5 завдав два удари в область грудної клітини ліворуч.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 16.10.2023 року та додатку до нього у вигляді фото таблиці встановлено, що старшим слідчим ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_16 за адресою: м. Дніпро пл. Соборна, 14, в присутності понятих, за участю потерпілого ОСОБА_6 , експерта ОСОБА_17 , статиста, проведено слідчий експеримент, під час якого потерпілий ОСОБА_6 відтворив обставини та механізм спричинення йому ножового поранення, внаслідок якого останнім отримані тяжкі тілесні ушкодження.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_6 вказав, що 24.08.2023 року приблизно о 14.30 годині перебуваючи на береговій лінії річки Дніпро по вул. Монастирський острів, 1 у місті Дніпро, побачив раніше не знайомого ОСОБА_5 , який розпивав алкогольні напої з невідомими особами (жінкою та чоловіком). Між ними виник словесний конфлікт у зв`язку з його проханням надати сигарету, у відповідь на що ОСОБА_5 став чіплятися до логотипу на його футболці, після чого, став тягнути його за футболку та штовхнув у річку. Далі ОСОБА_5 дістав розкладний ніж з червоною рукояткою, і тримаючи його у правій руці, наказав йому повернутися спиною. В момент того, як він розвертався до ОСОБА_5 спиною, відстань між ними була приблизно 1 м, останній наніс два удари ножом в область задньої частини грудної клітини зліва, від яких він впав та відштовхнув нападника. Після чого, на сорочці він побачив кров, свідомість не втрачав.

Під час слідчого експерименту механізм нанесення ОСОБА_5 ножового поранення потерпілий ОСОБА_6 показав на статисті, що відображено у протоколі.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 16.10.2023 року та додатку до нього у вигляді фото таблиці встановлено, що старшим слідчим ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_16 за адресою: м. Дніпро, о. Монастирський, 1 (берегова лінія) в присутності понятих, за участю потерпілого ОСОБА_6 , проведено слідчий експеримент, під час якого потерпілий ОСОБА_6 з виїздом на місце події, відтворив обставини та механізм спричинення йому тілесних ушкоджень, у тому числі, безпосередньо вказав на ділянку місцевості на береговій лінії р. Дніпро, де відбувся конфлікт та нанесення йому ножового поранення.

Зокрема, потерпілий ОСОБА_6 вказав, що 24.08.2023 року приблизно о 14.30 годині перебуваючи на ділянці місцевості по береговій лінії річки Дніпро, яка знаходиться у 50 метрах ходьби від Храму Святителя Миколая УПЦ по вул. Монастирський острів, 1 у місті Дніпро, побачив раніше не знайомого ОСОБА_5 , який розпивав алкогольні напої з невідомими особами (жінкою та чоловіком). Між ними виник словесний конфлікт у зв`язку з його проханням надати сигарету, у відповідь на що ОСОБА_5 став чіплятися до логотипу на його футболці, після чого, став тягнути його за футболку та штовхнув у річку. Далі ОСОБА_5 дістав розкладний ніж з червоною рукояткою, і тримаючи його у правій руці, наказав йому повернутися спиною. В момент того, як він розвертався до ОСОБА_5 спиною, відстань між ними була приблизно 1 м, останній наніс два удари ножом в область задньої частини грудної клітини зліва, від яких він впав та відштовхнув нападника. Після чого, на сорочці він побачив кров, свідомість не втрачав. На його крики про допомогу підійшов незнайомий чоловік, допоміг піднятися нагору з берегової лінії до Храму Святителя Миколая УПЦ.

Із додаткового висновку експерта № 3338е від 17.10.2023 року встановлено, що за даними медичної документації у ОСОБА_6 встановлені тілесні ушкодження у вигляді:

- проникаючого колото-різаного поранення задньої поверхні грудної клітини злів, з явищами лівостороннього пневмотораксу;

- різаної рани задньої поверхні грудної клітини (під лопаткою).

Локалізація та характер виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру на які вказує ОСОБА_6 в ході проведення слідчого експерименту за його участі.

Враховуючи характер, локалізацію та кількість встановлених у нього тілесних ушкоджень, можливо вказати, що вони спричинені від не менш як 2-х механічних дій.

Під час судового провадження потерпілий ОСОБА_6 у судові засіданні не з`явився та 19.10.2023 року подав на електронну адресу суду заяву про проведення підготовчого провадження та судового розгляду вказаної справи без його участі, посилаючись на неможливість прибуття до суду, в якій вказав, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_5 він не має, цивільний позов не заявляє, клопотань не має, а також висловив свою позицію щодо призначення покарання, поклавшись на розсуд суду.

Втім, зважаючи на позицію обвинуваченого ОСОБА_5 , який заперечував факт спричинення потерпілому ОСОБА_6 ножового поранення, внаслідок якого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, судом, з урахуванням думок учасників судового провадження, встановлений відповідний порядок та обсяг дослідження доказів, в тому числі, і допит потерпілого.

З метою забезпечення явки потерпілого ОСОБА_6 у судові засідання, судом неодноразово направлялися судові виклики на адресу зазначену в обвинувальному акті, адресу зазначену старшим оперуповноваженим СКП ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області в рапорті, однак кожного разу конверти із судовими викликами поверталися із зазначенням причини їх повернення - «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також судом направлялися смс-повідомлення на мобільний номер телефону НОМЕР_1 потерпілого ОСОБА_6 , який зазначений у його заяві до суду та в обвинувальному акті, однак СМС-повістки на вказаний номер телефону не доставлені, про що в автоматизованій системі документообігу суду сформовано відповідну довідку.

Прокурору ОСОБА_3 надавалися судові виклики для вручення потерпілому, однак жоден з них не був вручений ОСОБА_6 через його відсутність за відомим місцем проживання, на підтвердження чого стороною обвинувачення надані рапорти оперуповноважених працівників поліції, які здійснювали виїзди з метою вручення судового виклику потерпілому ОСОБА_6 .

Крім того, за клопотанням сторони обвинувачення, з метою забезпечення явки потерпілого, судом в порядку ст. 333 КПК України 13.05.2025 року доручено органу досудового розслідування провести слідчі (розшукові) дії щодо встановлення місця проживання або місця перебування/знаходження потерпілого ОСОБА_6 .

З наданих суду матеріалів за результатами виконання означеного судового рішення слідує, що потерпілий ОСОБА_6 за вказаною в обвинувальному акті адресою не проживає, актового запису про смерть ОСОБА_6 не виявлено, 04.10.2024 року ОСОБА_6 був мобілізований для проходження військової служби до Збройних сил України і на даний час розшукується Військовою службою правопорядку в Сумській області у зв`язку з неповерненням з відрядження до військової частини НОМЕР_2 , зареєстрованого місця проживання у Дніпропетровській області не має, місце знаходження останнього не встановлене.

Таким чином, судом вичерпані всі передбачені законом можливості здійснити виклик потерпілого ОСОБА_6 та забезпечити його явку у судове засідання для допиту.

В той же час, в ході досудового розслідування за участю потерпілого ОСОБА_6 проведено такі слідчі (розшукові дії), як пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, під час якої потерпілий впізнав обвинуваченого ОСОБА_5 , який за встановлених у цьому вироку обставин спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження, пред`явлення речей для впізнання за фотознімками, серед яких ОСОБА_6 впізнав ніж, яким ОСОБА_5 спричинив ножове поранення грудної клітини під час конфлікту, слідчі експерименти, в ході яких потерпілий відтворив, у тому числі, і з виїздом на місце події, обставини та механізм нанесення йому ОСОБА_5 ножового поранення грудної клітини, які у повній мірі узгоджуються з показами свідка ОСОБА_7 і дослідженими доказами, в тому числі, висновками судово-медичних експертиз, у їх сукупності, а також з показами обвинуваченого в частині наявності між ними конфлікту та штовханини у воді р. Дніпро на Монастирському острові у м. Дніпро.

З огляду на те, що упродовж судового розгляду і станом на момент його завершення, місце знаходження\перебування потерпілого ОСОБА_6 не встановлено, останній перебуває у розшуку у зв`язку із неповерненням до військової частини, тож з об`єктивних причин суд був позбавлений можливості безпосередньо допитати потерпілого у судовому засіданні.

Водночас, за наведених обставин, поряд з іншими дослідженими під час цього розгляду доказами суд вважає доцільним покласти в основу вироку і протоколи пред`явлення осіб та речей для впізнання за фотознімками і слідчих експериментів за участі потерпілого ОСОБА_6 .

Верховний Суд неодноразово наголошував, що приписи ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 цього Кодексу. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту, пред`явлення осіб та речей для впізнання тощо.

Легітимна мета слідчих (розшукових) дій, як то слідчого експерименту, пред`явлення для впізнання досягається дотриманням встановленого порядку його проведення, забезпеченням реалізації прав особи як процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та кримінального провадження в цілому.

Так, метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Зі змісту протоколу слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6 убачається, що слідча дія проведена за правилами, передбаченими ст. 240 КПК України. Під час слідчого експерименту потерпілий у присутності понятих, експерта, не тільки розповів, а й детально показав про обставини події та відтворив на статисті механізм спричинення йому ножового поранення.

Протокол слідчого експерименту в повній мірі відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зокрема ст. 104 КПК України.

Зі змісту протоколу проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_6 вбачається, що слідча дія проведена за правилами, передбаченими ст. 228 КПК України, під час її проведення потерпілий за участі двох понятих описав особу, яка завдала йому ножове покарання на острові Монастирському в місті Дніпро на береговій лінії р. Дніпро 24.08.2023 року та вказав на фотознімок, на якому відповідно до довідки зображений обвинувачений ОСОБА_5 .

Протокол проведення пред`явлення фотознімків особи для впізнання відповідає вимогам ст. 228 КПК України, тому вказаний доказ є допустимим.

Зміст протоколу проведення пред`явлення ножа для впізнання за фотознімками за участі потерпілого ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 229 КПК України, потерпілий за участі понятих описав ніж, яким йому 24 серпня 2023 року нанесено ножове поранення на береговій лінії річки Дніпро на острові Монастирському в місті Дніпро та впізнав його серед 4 зображень ножів.

Отже, суд визнає данні докази допустимими та кладе їх в основу вироку, оскільки та обставина, що на момент розгляду справи не можливо встановити місце знаходження\перебування потерпілого ОСОБА_6 , свідчить лише про те, що суд не мав можливості безпосередньо допитати потерпілого у судовому засіданні. У той же час, як зазначено вище, слідчі експерименти, пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та пред`явлення речей для впізнання є окремими процесуальними діями, а тому вказані протоколи визнаються допустимими доказами.

В цьому контексті твердження сторони захисту про порушення принципу безпосередності внаслідок того, потерпілий ОСОБА_6 не був допитаний під час судового розгляду щодо обставин спричинення йому ножового поранення та неможливість врахувати покази останнього наданні в ході проведення слідчих (розшукових) дій за його участю, суд вважає непереконливими та такими, що не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.

Окремо, слід зазначити, що з отриманих судом свідчень обвинуваченого ОСОБА_5 , свідка ОСОБА_7 , отриманих під час проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6 відомостей щодо обставин події, що відбулась 24.08.2023 року, випливає що, як ОСОБА_5 , так і потерпілий ОСОБА_6 вживали алкогольні напої, що, на переконання суду, є достатнім для встановлення цього факту, проте, стороною обвинувачення ця обставина у вину ОСОБА_18 не ставиться, що, у свою чергу, з огляду на положення ст. 337 КПК України щодо визначення меж судового розгляду, позбавляє суд процесуальної можливості самостійно інкримінувати цю обставину ОСОБА_18 , як таку, що встановлена та обтяжує покарання.

Таким чином, проаналізувавши безпосередньо отримані у судовому засіданні показання обвинуваченого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7 а також досліджені під час судового розгляду письмові докази, суд приходить до висновку, що підстав для їх неврахування, а також визнання неналежними чи недопустимими сторонами не наведено, а судом встановлено, що вони є переконливими, послідовними, такими, що узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для встановлення судом усіх обставин кримінального правопорушення, які підлягають встановленню відповідно до вимог, передбачених ст. 91 КПК України, та жодним чином не спростовуються будь-якими іншими обставинами.

Отже, з урахуванням наведеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення дійшов до впевненого висновку, що діяння, яке вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 дійсно мало місце, в його діях наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння потерпілому ОСОБА_6 , а тому підлягає покаранню за вчинення таких кримінальних правопорушень.

Оцінюючи надані обвинуваченим ОСОБА_5 під час судового розгляду покази, зокрема, в частині того, що останній у визначених у вироку часі та місці у компанії малознайомих чоловіка та жінки розпивав алкогольні напої на береговій лінії р. Дніпро на Монастирському острові у м. Дніпрі, де у нього виник конфлікт з раніше невідомим чоловіком, можливо і ОСОБА_6 , в ході якого між ними відбулася штовханина у воді, які в цілому узгоджуються з показами свідка ОСОБА_7 , обставинами цієї події, які були відтворені потерпілим ОСОБА_6 під час слідчого експерименту та дослідженими під час судового розгляду доказами у їх сукупності, суд приймає їх до уваги.

Поряд із цим, версія обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що нібито потерпілий ОСОБА_6 напав на нього, намагаючись нанести тілесні ушкодження, внаслідок чого вони обидва впали у річку, де потерпілий топив його під водою, а він лише захищався від такого нападу, виявляється хибною та такою, що повністю спростовується відомостями, отриманими в ході проведеного за участю потерпілого слідчого експерименту, під час якого ОСОБА_6 в присутності понятих, експерта відтворив обставини конфлікту та показав на статисті механізм спричинення ОСОБА_5 ножового поранення, який не суперечить локалізації та характеру виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень та механізму їх спричинення, встановленому при проведенні судово-медичної експертизи.

До того ж, твердження обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що потерпілий після їх штовханини вийшов з річки без будь-яких тілесних ушкоджень, спростовується показами свідка ОСОБА_7 , який чітко вказав, що після того, як на його вимогу штовханина між чоловіками у річці закінчилась, у потерпілого на сорочці була кров, а під час надання йому першої медичної допомоги він бачив в районі грудної клітини ножове поранення, у зв`язку із чим, були викликані працівники поліції.

Крім того, не на користь обвинуваченого ОСОБА_5 свідчить той факт, що останній упродовж судового розгляду змінював свої покази, висуваючи різні версії подій того дня, спочатку припускаючи, що під час штовханини з потерпілим у воді він міг відібрати ніж та нанести ОСОБА_6 ножове поранення грудної клітини, а в подальшому категорично заперечуючи факт нанесення потерпілому ударів ножом та стверджуючи, що конфлікт з незнайомим чоловіком був, але він не впевнений, що саме з потерпілим.

Версія обвинуваченого ОСОБА_5 про те, що вказана справа сфабрикована працівниками поліції разом з потерпілим є сумнівною та неспроможною, адже, навіть сам обвинувачений не зміг пояснити яку ж, на його думку, мету переслідували вказані особи. До того ж, жодних об`єктивних відомостей або ж обставин на підтвердження такої версії стороною захисту не надано, а судом не встановлено.

Такі покази обвинуваченого є непослідовними, суперечливими та такими, що не підтверджуються показами свідка ОСОБА_7 та іншими дослідженими судом доказами в їх сукупності, а тому суд відноситься до них критично та розцінює їх, як обраний обвинуваченим спосіб захисту з метою уникнути покарання, на яке останній заслуговує.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до положень ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Саме ж призначене покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Насамперед, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_5 зі слів має неповну середню освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, в порядку ст. 89 КК України не судимий, не має зареєстрованого місця проживання та постійного місця мешкання, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Отже, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд насамперед виходить із ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та його наслідків, враховує особу обвинуваченого, його посткримінальну поведінку та невизнання своєї провини, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, та приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, та вважає, що останньому має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде найбільш необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Під час досудового розслідування ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України був затриманий 24 серпня 2023 року.

На підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 серпня 2023 року відносно ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому був неодноразово продовжений.

Отже, призначаючи ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, суд зобов`язаний відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховувати строк попереднього ув`язнення у строк призначеного за вироком суду покарання.

Таким чином, строк відбування покарання ОСОБА_5 слід рахувати з моменту його фактичного затримання відповідно до протоколу про затримання від 24 серпня 2023 року, тобто з 24 серпня 2023 року при цьому, в строк призначеного обвинуваченому остаточного покарання зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 24 серпня 2023 року по 31 березня 2026 року.

До набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарання № 4» необхідно залишити без змін.

Відповідно до вимог ст. 118, 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Тому з огляду на це, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_5 витрат по проведенню судової експертизи зброї за експертною спеціальністю 3.3 «Дослідження холодної зброї» за висновком експерта № СЕ-19/104-23/30552-ХЗ від 13.09.2023 року в розмірі 2 390 (двох тисяч трьохсот дев`яноста) гривень 00 копійок на користь держави.

Долю речових доказів в порядку п. 9 ст. 100 КПК України слід вирішити наступним чином:

- ніж (вилучений 24.08.2023 року в ході проведення огляду місця події - прибережної зони р. Дніпро поблизу вул. Монастирський острів, 1 у м. Дніпро), який з первинним пакуванням поміщено до спеціального поліетиленового пакету Експертної служби № 3644806, та відповідно до квитанції № 1274 від 13.09.2023 року переданий до камери зберігання (ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області) ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області - необхідно знищити;

- вилучені 24.08.2023 року під час проведення огляду місця події у приміщенні лікарні ім. І.І. Мечникова за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна, 14, джинсові шорти зі слідами речовини бурого кольору, що належать ОСОБА_6 , які відповідно до квитанції № 2080 від 28.08.2023 року передані до камери зберігання (ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області) ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області - необхідно повернути ОСОБА_6 , як власнику цього майна.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370- 374, 394, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 слід рахувати з моменту його затримання, тобто з 24 серпня 2023 року при цьому, відповідно до ст. 72 КК України в строк призначеного останньому остаточного покарання зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 24 серпня 2023 року по 31 березня 2026 року.

До набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарання № 4» необхідно залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 витрат по проведенню судової експертизи зброї за експертною спеціальністю 3.3 «Дослідження холодної зброї» за висновком експерта № СЕ-19/104-23/30552-ХЗ від 13.09.2023 року в розмірі 2 390 (двох тисяч трьохсот дев`яноста) гривень 00 копійок, на користь держави.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- ніж (вилучений 24.08.2023 року в ході проведення огляду місця події - прибережної зони р. Дніпро поблизу вул. Монастирський острів, 1 у м. Дніпро), який з первинним пакуванням поміщено до спеціального поліетиленового пакету Експертної служби № 3644806, та відповідно до квитанції № 1274 від 13.09.2023 року переданий до камери зберігання (ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області) ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області - необхідно знищити;

- вилучені 24.08.2023 року під час проведення огляду місця події у приміщенні лікарні ім. І.І. Мечникова за адресою: м. Дніпро, пл. Соборна, 14, джинсові шорти зі слідами речовини бурого кольору, що належать ОСОБА_6 , які відповідно до квитанції № 2080 від 28.08.2023 року передані до камери зберігання (ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області) ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області - необхідно повернути ОСОБА_6 , як власнику цього майна.

Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцятиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.

Вирок може бути оскаржений в порядку ст. 395 КПК України.

Апеляційну скаргу на вирок може бути подано до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1