Ухвала суду № 135372728, 01.04.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/1763/26

Провадження № 2/317/1224/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Каряка Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Запорізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

Адвокатом Люблінською В.М., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу Запорізького районного суду Запорізької області надіслано позовну заяву до відповідача ОСОБА_2 , в якій заявлено вимоги: встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов`язати Запорізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису № 95 від 13 серпня 2021 року про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказавши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України; змінити прізвище ОСОБА_4 з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові зі « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».

Суд, вивчивши позовну заяву, додані до неї матеріали, приходить до наступних висновків.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «суд» має завжди бути «встановленим законом». Це формулювання засвідчує принцип верховенства права, притаманний усій системі Конвенції та її протоколів, адже правовий орган, що не є встановленим відповідно до законодавства, завжди буде позбавлений легітимності, яка вимагається в демократичному суспільстві для вирішення справ приватних осіб.

Отже, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Тобто, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, як це визначено частиною 1 ст. 19 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, яка визначає підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 1 ст. 28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Є два види визначення підсудності: а) однозначно визначена законом підсудність, б) альтернативна підсудність. Щодо однозначного визначення підсудності, то процесуальним законом визначено підсудність за загальним правилом: за зареєстрованим місцем проживання/перебування відповідача. Така підсудність встановлюється імперативно для всіх цивільних справ, окрім тих, для яких встановлено виключну підсудність (ст. 30 ЦПК), або конкретно передбачено іншу підсудність (ст.ст. 26, 29 ЦПК). Щодо альтернативного визначення підсудності, то це означає, що у певних, конкретно передбачених законом випадках позивачу надається право вибору підсудності: або за загальним правилом, встановленим ст. 27 ЦПК, або за підсудністю, визначеною альтернативно в ст. 28 ЦПК.

Стаття 28 ЦПК не передбачає альтернативної підсудності для позову про оспорювання батьківства, тому територіальна юрисдикція позову про визнання батьківства визначається за загальним правилом - за статтею 27 ЦПК - за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивачі відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звертається із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про визнання батьківства.

Процедура визнання батьківства встановлена статтями 128, 129 СК України та полягає у визначенні спорідненості між батьком та самою дитиною у судовому порядку.

Згідно зі ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Наведені норми кореспондуються з приписами п. 4, п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Зі змісту позовної заяви вбачається, що адресою відповідача ОСОБА_9 зазначена адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України, у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради за вих. № 06.4-06/02/10761 від 30.03.2026 р., за відомостями департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , з 24.12.2005 по 26.12.2017 р.

Згідно відповіді № 2545728 від 01.04.2026 р., отриманої судом з Єдиного державного демографічного реєстру, у відповідності з вимогами ч. 8 ст. 187 ЦПК України в системі «Електронний суд», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться в Комунарському районі м. Запоріжжя, тобто за межами територіальної юрисдикції Запорізького районного суду Запорізької області.

Частиною 9 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Водночас з матеріалів справи вбачається, що докази місця реєстрації (постійного проживання) відповідача на території Запорізького району Запорізької області відсутні.

Отже суддя вважає, що цивільна справа про визнання батьківства повинна розглядатися саме за місцем проживання відповідача ОСОБА_2 , як особи, яка в органі ДРАЦС внесена до запису про батьківство дитини.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Крім того, слід зауважити, що недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Оскільки останнє відоме місце проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_2 та позивачем не доведена наявність підстав для розгляду справи Запорізьким районним судом Запорізької області, тому вважаю, що вказана цивільна справа не підсудна Запорізькому районну суду Запорізької області, а підсудна Комунарському районному суду міста Запоріжжя.

З огляду на вищевикладене, наявні підстави для передання даної цивільної справи для розгляду за підсудністю до Комунарського районного суду м. Запоріжжя що розташований за адресою: 69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, б. 7.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 187, 353 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Матеріали цивільної справи № 317/1763/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Запорізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства передати для розгляду за підсудністю до Комунарського районного суду м. Запоріжжя що розташований за адресою: 69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, б. 7.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя: Д.О. Каряка