Ухвала суду № 135368857, 01.04.2026, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/1207/25

Провадження № 2/474/60/26

УХВАЛА

про поновлення процесуального строку

01.04.26р. с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

за участю секретаря судового засідання Багрін Н.А.

представника відповідачки ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Коллект Центр до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

22.12.2025р. Товариство з обмеженою відповідальністю Коллект Центр (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідачка) про стягнення заборгованості, в якому позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за договорами № 75151774 від 20.08.2021р. та № 4904781 від 24.08.2021р. у розмірі 134 913 грн. 31 коп.

Ухвалою суду від 23.12.2025р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 03.03.2026р., яке було відкладено на 01.04.2026р.

01.03.2026р. до суду через систему Електронний суд надійшло клопотання відповідачки, в якому остання просить поновити їй строк для подання клопотання про витребування доказів.

Клопотання обґрунтоване ним тим, що відповідачка не отримувала копію позовної заяви, ухвалу суду та судові повістки, у зв`язку з чим не була належним чином повідомлена про відкриття провадження у справі та не мала можливості реалізувати своє право на подання відзиву у встановлений строк. Також відповідачка вказує, що проживає за межами України, що об`єктивно унеможливлювало отримання кореспонденції за місцем реєстрації. Про наявність судового провадження дізналася лише 13.02.2026р. через застосунок Дія. До клопотання не долучено жодних доказів на підтвердження обставин зазначених у ньому.

Також 01.03.2026р. до суду через систему Електронний суд надійшло клопотання відповідачки про витребування доказів.

Частиною 3 ст. 127 ЦПК України визначено, що якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Водночас враховуючи те, що станом на 01.04.2026р. клопотання про поновлення пропущеного строку подання клопотання про витребування доказів не розглянуто, суд вважає за можливе розглянути його в судовому засіданні 01.04.2026р.

Представниці позивача Ткаченко М.М. та Ушакова М.І. в судове засідання 01.04.2026р. не з`явилися, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлені про час, дату та місце судового розгляду. У позовній заяві представниця Ткаченко М.М. просила розглядати справу за відсутності представника позивача. Водночас 31.03.2026р. звернулася до суду із клопотанням про відкладення судового засідання призначеного на 01.04.2026р. у зв`язку з її участю в іншому судовому засіданні.

Відповідачка в судове засідання 01.04.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату та місце судового розгляду.

В судовому засіданні 01.04.2026р. представник відповідачки Брень В.М. підтримав клопотання та просив його задовольнити.

З огляду на приписи ст. 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути питання про поновлення пропущеного строку за відсутності учасників судового розгляду, які не з`явилися в судове засідання.

Розглянув клопотання та заслухав пояснення представника відповідачки Бреня В.М., судом встановлено наступне.

22.12.2025р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки, до якого на підтвердження направлення копії позову з доданими до нього документами долучив: список реєстри208.12.2025р. 15469286 Опис, де адресатом зазначено ОСОБА_2 , а поштовою адресою: АДРЕСА_1 ; фіскальний чек від 11.12.2025р.; опис вкладення у цінний лист на ім`я ОСОБА_2 із зазначенням адреси: АДРЕСА_2 , та наявним відтиском штемпеля відділення пошти.

23.12.2025р. засобами підсистеми ЄСІТС Електронний суд, за запитом судді Врадіївського районного суду Сокола Ф.Г. у справі № 474/1207/25 на підставі ч. 8 ст. 187 ЦПК України, сформовано відповідь № 2163732 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо ОСОБА_2 , згідно якого за вказаними параметрами особу знайдено. Адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Ухвалою суду від 23.12.2025р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 08 год. 30 хв. 03.03.2026р. Також судом встановлено строк в 15 календарних днів з моменту отримання ухвали для подання відповідачкою відзиву на позовну заяву.

23.12.2026р. на ім`я відповідачки сформовано судову повістку, яка разом з ухвалою суду від 23.12.2025р. направлена для відповідачки за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_3 (рекомендоване повідомлення R067068610459).

07.01.2026р. рекомендоване повідомлення R067068610459 повернулося до суду без вручення відповідачці із зазначенням на поштовому конверті причин не вручення адресат відсутній. Вказана відмітка зроблена 06.01.2026р.

Клопотання про поновлення пропущеного строку сформовано відповідачкою в системі Електронний суд 01.03.2026р.

Матеріали справи не містять доказів перебування відповідачки поза межами України чи зміну нею зареєстрованого місця проживання чи перебування. Такі докази також не були надані ні відповідачкою, ні її представником ОСОБА_3 .

Встанови в казані обставини, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтями 79 та 80 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 5-7 ст. 43 ЦПК України визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Згідно ч.ч. 7, 8 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 3 ст. 83 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2022р. у справі № 757/15603/19 зробив правовий висновок, в якому зазначив, що про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої, пункту 2 частини сьомої, пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом. Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу (ч.ч. 1-4, 6 ст. 127 ЦПК України).

Отже законодавець чітко розмежував поняття процесуальні строки встановлені законом, які можуть бути поновлені, та процесуальні строки встановлені судом, які можуть бути продовженні.

При цьому приписи ст.ст. 83 та 84 ЦПК України щодо строків подання клопотання про витребування доказів відсилають до приписів ст. 178 ЦПК України.

Зі змісту ч. 7 ст. 178 ЦПК України слідує, що процесуальний строк подання відзиву встановлюється судом, а законодавець лише визначив мінімальний строк подання відзиву на позов.

За такого суд має право лише продовжувати процесуальний строк встановлений судом, а не поновлювати його.

Також слід зазначити, що згідно приписів ч. 4 ст. 127 ПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Звертаючись 01.03.2026р. до суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку відповідачка також подала подання клопотання про витребування доказів.

Таким чином, з огляду вищевказане, з урахуванням приписів ст. 127 ЦПК України, суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку подання клопотання про витребування доказів безпідставне, а відтак не підлягає задоволенню.

При цьому слід відмітити, що умовою поновлення пропущеного процесуального строку є наявність поважних причин. Поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Поважними причинами пропуску строку подання відзиву на позовну заяву відповідачка вказує не отримання нею позовної заяви, ухвали суду про відкриття провадження та судової повістки.

Водночас з матеріалів справи слідує, що позивачем відповідачці в порядку, визначеному ст. 43 ЦПК України, направлялася позовна заява з доданими до неї доказами за зареєстрованим місцем проживання.

Згідно приписів ст. 128 ЦПК України відповідачка вважається такою, що 06.01.2026р. належним чином повідомлена про час, дату та місце судового розгляду.

Таким чином, з урахуванням проставлення 06.01.2026р. відділенням пошти відмітки про повернення поштового відправлення адресат відсутній, строк подання відповідачкою клопотання про витребування доказів розпочався 07.01.2026р. та закінчився 21.01.2026р.

При цьому клопотання про поновлення пропущеного строку сформовано відповідачкою в системі Електронний суд лише 01.03.2026р.

Отже вищевказані відповідачкою обставини не є поважними в розумінні положень цивільного процесуального законодавства.

Також відповідачка як поважну причину пропуску строку подання клопотання про витребування доказів вказує факт перебування її за межами України, однак відповідачка оперує загальними твердженнями, не конкретизуючи які саме обставини та яким чином перешкодили їй реалізувати своє право на подачу клопотання про витребування доказів.

Крім цього, як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів перебування відповідачки поза межами України чи зміну нею зареєстрованого місця проживання чи перебування. Такі докази також не були надані ні відповідачкою, ні її представником ОСОБА_3 під час розгляду клопотання.

Щодо тверджень відповідачки про те, що про наявність судового провадження вона дізналася лише 13.02.2026р. через застосунок Дія, суд зауважує, що додатковим способом інформування про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, місце, дату і час судового засідання може бути надання інформації з використанням мобільного застосунку порталу Дія. При цьому отримання судових документів через мобільний застосунок Дія не впливає на перебіг процесуальних строків у справі.

Таким чином, з сукупності вищевикладеного слідує, що клопотання відповідачки в цілому є безпідставним та необґрунтованим, а відтак не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 43, 76-84, 126-128, 259-263 ЦПК України, суд, -

постановив:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_2 про поновлення процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складений та підписаний 03 квітня 2026 року.

Суддя Ф.Г. Сокол