Ухвала суду № 135368800, 01.04.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

Справа № 490/7973/17

Провадження № 1-кп/490/888/2017

У Х В А Л А

01 квітня 2026 року

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді? ? ОСОБА_1

при секретарі? ?- ОСОБА_2

за участі прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

його захисника - ОСОБА_5

потерпілої - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 12017150000000732 за обвинуваченням

ОСОБА_7 ,? ? який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві, є українцем, громадянином України, здобула середню технічну освіту, не є одруженим, неповнолітніх дітей не має, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не вчиняла злочинів та не судилась

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального Кодексу України, -

В? ? С? ? Т? ? А? ? Н? ? О В? ? И? ? В ?:

1. В провадженні Центрального районного суду міста Миколаєва перебуває кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального Кодексу України.

2. Судом ухвалено про завершення судового розгляду, суд провів судові дебати, надав обвинуваченому останнє слово та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

3. Під час винесення вироку у нарадчій кімнаті з`ясувалось, що ухвалення судового рішення з дотримання встановленого у статтях 2, 7, 9 КПК України загальних засад кримінального судочинства, зокрема - всебічного, повного та неупередженого судового розгляду кримінального провадження з дотриманням прав учасників кримінального провадження, не є можливим.

3.1. Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_4 органами досудового розслідування наданий, зокрема, висновок експерта № 17-894 від 30 серпня 2017 року по автотехнічної експертизі по дослідженню обставин ДТП.

(а) Зі змісту цього висновку вбачається, що під час проведення дослідження експерт виходив з того, що ОСОБА_4 побачив пішохода, коли той був на відстані 30 метрів від керованого ним /обвинуваченим/ транспортного засобу (Sa).

При цьому експертом проведені розрахунки, відповідно до результатів яких зупинний шлях цього транспортного засобу становив 24-26 метри. (Sо).

Зіставивши визначений зупинний шлях з вказаною відстанню Sa, експерт виснував, що зупинний шлях є меншим цієї відстані, з огляду на що ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода.

(б) При визначенні відстані Sa експерт посилався на вихідні дані, отримані внаслідок слідчого експерименту з ОСОБА_4 .

Проте:

-у постанові слідчого від 28 серпня 2017 року, якою визначені ці вихідні данні, вказана відстань між транспортним засобом, яким керував ОСОБА_4 , та пішоходом (Sa) 20 метрів;

-під час проведеного 25 серпня 2017 року за участі ОСОБА_4 слідчого експерименту ОСОБА_4 також вказував, що вказана відстань становить 20 метрів.

(в) Дійсні вихідні дані ж не дозволяють виснувати, що зупинний шлях (Sо) є меншим відстані між транспортним засобом та пішоходом (Sа).

Але ці обставини у суді за участі сторін не обговорювались; шляхи подолання цих протиріч сторонами не пропонувались.

Подолання ж цих протиріч судом самостійно лише під час ухвалення вироку не узгоджується із принципом змагальності кримінального процесу.

3.2. Далі, в обставинах цього кримінального провадження ОСОБА_4 дійсно визнав свою вину у порушенні правил дорожнього руху.

Проте, визнання ним своєї провини не є висловленим у недвозначній формі, з огляду на що сама по собі наразі не може бути покладеною у підґрунтя вироку у справі.

3.3. Окрім того, долучені до матеріалів кримінального провадження докази не дозволяють однозначно вирішити питання про можливість застосування до обвинуваченого Закону України «Про амністію у 2016 році».

4. Діючим Кримінально-процесуальним законодавством порядок дій суду у такому випадку не є врегульованим, через що відповідно до частини 6 статті 9 КПК України суд виходе з загальних засад кримінального провадження, що визначені у статті 7 цього Кодексу.

4.1. Оскільки ухвалення рішення за таких обставин суперечить вимогам діючого кримінально-процесуального законодавства, через що взагалі не є можливим, суд вважає за необхідне, не ухвалюючи рішення по суті справи, діяти в силу засади законності за правилами застосування аналогічного кримінально-процесуального закону.

При цьому ситуацією, що є аналогічною той, яка склалась в процесі, суд вважає ситуацію, яка складається під час проголошення обвинуваченим останнього слова, адже під час останнього слова обвинуваченого, так само, як й під час наради суддів, сторони не мають можливості подавати докази, сторони не мають право ставити запитання та обмінюватись міркуваннями із приводу обставин справи та ходу судового розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 365 КПК України, яка регулює проголошення останнього слова обвинуваченого, у випадку, коли за наслідками останнього слова ухвалення вироку не є можливим, суд відновлює з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірку їх доказами.

4.2. В цьому випадку таке відновлення не порушить прав сторін у справі.

За такого суд вважає за необхідне відновити з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірку їх доказами.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 365 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відновити з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 286 Кримінального Кодексу України, та перевірку їх доказами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя = ОСОБА_8 =