Ухвала суду № 135367830, 02.04.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 квітня 2026 року Справа № 520/6962/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавеця виконавчого округу Харківської області Цимбала Сергія Володимировича (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 14/1, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61001, код ЄДРПОУ 2400311312) про скасування постанови, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

Позивачка - ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала Сергія Володимировича, в якому просить суд:

- скасувати постанову приватного виконавця від 17.10.2025 про стягнення 10 % основної винагороди у виконавчому провадженні № 79386279;

- визнати дії виконавця неправомірними у частині нарахування основної винагороди;

- зобов`язати виконавця усунути порушення та внести відповідні зміни до матеріалів провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суд після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого згаданим Кодексом або іншими законами. Частина друга статті 122 КАС України визначає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи згаданим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Стаття 287 КАС України визначає особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.

Так, пункт 1 частини другої статті 287 КАС України визначає спеціальний строк звернення до суду протягом десяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк звернення до суду з позовом про оскарження постанов державного виконавця у справі становить десять днів з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що позивачка просить скасувати постанову приватного виконавця від 17.10.2025 про стягнення 10 % основної винагороди у виконавчому провадженні № 79386279.

Отже, звернувшись до суду лише 23.03.2026 з позовом про визнання протиправною та скасування постанови від 17.10.2025 ВП № 79386279, позивачка пропустила 10-денний строк звернення до суду, встановлений пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України.

Разом з тим, у матеріалах справи міститься заява про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої позивачка зазначає, що 11.12.2025 подана заява про скасування постанови приватного виконавця про нарахування основної винагороди до Індустріального районного суду міста Харкова, який розглядав основну справу. Надалі матеріали заяви 19.01.2026 судом передані до Харківського окружного адміністративного суду за підсудністю. Про таку передачу її не було повідомлено. У подальшому, ухвалою суду заява залишена без руху у зв`язку з несплатою судового збору та надано строк для усунення недоліків. Позивачка зазначає, що фактично не отримала ухвалу, оскільки вона направлена лише до електронного кабінету, до якого я вона не має доступу. Фактично про перенаправлення заяви до іншого суду, винесення ухвали про залишення заяви без руху і направлення її до електронного кабінету вона дізналася після отримання ухвали про повернення заяви.

Суд, оцінюючи поважність причин пропуску позивачкою строку звернення до суду, викладених у заяві, зазначає таке.

Повернення позовної заяви через недоліки в її оформленні не є поважною причиною пропуску такого строку. Однак, вирішуючи питання про поважність наведених позивачкою причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої позовної заяви, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналася про відповідне рішення суду. Невідкладне повторне подання належним чином оформленої позовної заяви після її повернення, свідчить про добросовісну поведінку. У цьому контексті суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.04.2020 № справа 460/2864/18.

З наявної інформації в програмі Діловодства спеціалізованого суду (ДСС), суд враховує те, що з моменту отримання 13.03.2026 ухвали про повернення позовної заяви від 03.03.2026 у справі №644/11984/25, позивач повторно подала позов лише 23.03.2026, тобто через 10 днів, що дорівнює строку зверненню з позовом у такій категорії спорів, а також при поверненні позовної заяви від 03.03.2026 позивач повторно подала позов лише 23.03.2026, тобто більш ніж через 20 днів, без обґрунтування тривалого зволікання з поданням позову, враховуючи те, що усунення недоліків не потребувало значних затрат часу.

Окрім цього, загальновідомою є презумпцію знання законодавства (ignorantia juris non excusat - незнання закону не вибачається), за змістом якої кожен вважається таким, що знає закони.

Інших причин поважності строку звернення до адміністративного суду з цим позовом позивачка не наводить.

При цьому, причини та обставини, які б дійсно перешкоджали позивачці звернутися до суду з позовом саме в цей період, не зазначені.

Суд зауважує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19). Позивачу недостатньо лише послатися на необізнаність про порушення прав та інтересів; при зверненні до суду позивач повинен довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулася за його захистом до суду не у визначений законом строк.

Поряд з цим, суд зазначає, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Отже, суд, враховуючи пасивний характер поведінки позивачки, її юридичну обізнаність, відсутність будь-яких об`єктивних перешкод у своєчасному зверненні до суду з відповідним позовом, тривалість пропущеного строку та недоведеність добросовісності дій позивачки, спрямованих на звернення до суду у встановлені законом строки, дійшов висновку, що остання не навіла поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивачки своєчасно звернутися за судовим захистом.

З таких підстав, суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку необхідно відмовити повністю, причини пропуску строку звернення до суду визнати неповажними.

Положеннями частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої та другої 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати:

- належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від її волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.

Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавеця виконавчого округу Харківської області Цимбала Сергія Володимировича (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 14/1, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61001, код ЄДРПОУ 2400311312) про скасування постанови, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від її волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Шляхова О.М.