Рішення № 135367448, 31.03.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 березня 2026 року м. Рівне№460/3842/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.

Позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо незарахування при призначенні пенсії за віком до страхового стажу зазначеного в трудовій книжці НОМЕР_1 періоду роботи із 01 вересня 1992 року по 30 серпня 1998 року в Орлівській неповній середній школі на посаді вчителя обслуговуючої праці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу зазначений в трудовій книжці НОМЕР_1 період роботи із 01 вересня 1992 року по 30 серпня 1998 року в Орлівській неповній середній школі на посаді вчителя обслуговуючої праці, та здійснити перерахунок та виплату пенсії з дати призначення пенсії, врахувавши страховий стаж роботи за вказаний період, з урахуванням виплачених сум.

Позов обґрунтовано тим, що на виконання рішення суду відповідач призначив позивачу пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, не зарахувавши при цьому до страхового стажу період роботи в Орлівській неповній середній школі. Підстава таких дій органу Пенсійного фонду відсутність у записі трудової книжки №8 про прийняття на роботу назви установи. Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки чинне законодавство покладає відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок на роботодавця.

Ухвалою суду від 12.04.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки запис трудової книжки №8 про прийняття на роботу не містить назви установи, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Відповідач наголошує, що відповідний період роботи позивача в Орлівській неповній середній школі перетинається з періодом навчання. Інших документів, крім трудової книжки, які б підтверджували спірний стаж роботи, позивачем надано не було. Враховуючи вимоги чинного пенсійного законодавства, тривалість страхового стажу позивача визначена на підставі наданих документів та відомостей реєстру застрахованих осіб, становить 33 роки 3 місяці 3 дні. Відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 у справі №460/49829/22, з 01.10.2022 призначило ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на умовах ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір якої визначено згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

06.11.2023 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою щодо надання інформації про зараховані до її страхового стажу періоди роботи.

Листом від 07.12.2023 №39062-36392/І-02/8-1700/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило ОСОБА_1 про те, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.09.1992 по 30.08.1998 згідно із записами трудової книжки, оскільки відсутня назва установи у записі №8 про прийняття на роботу, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Вважаючи дії відповідача щодо незарахування відповідного періоду до страхового стажу протиправними, позивач звернулася до суду із позовною заявою у цій справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислуги років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави щодо тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.03.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), який набрав чинності 01.01.2004.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1058-IV, цей Закон регулює відносини, які виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч.4 ст.24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

За приписами ст.62 Закону №1788-XII, ст.48 Кодексу законів про працю України, Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 (далі Інструкція №162), Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція №58), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Отже, періоди роботи після набрання чинності Законом №1058-IV враховуються до страхового стажу відповідно до відомостей персоніфікованого обліку, а до 01.01.2004 - згідно із записами у трудовій книжці особи.

На виконання ст.62 Закону №1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.2.2 Інструкції №58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції №58 передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 25.07.1985 містить, зокрема, такі записи:

- №6 від 01.09.1989 зарахована студенткою першого курсу філологічного факультету "Українська мова і література, німецька мова" наказ №128с від 15.07.1989;

- №7 від 15.08.1994 відрахована у зв`язку з закінченням повного курсу навчання наказ №221-с від 17.06.1994;

- №8 від 07.09.1992 призначити ОСОБА_1 на посаду вчителя обслуговуючої праці та української мови і літератури - наказ №341 по райвно від 07.09.1992.

Зазначені записи вчинені відповідно до вимог Інструкцій №162 та №58, засвідчені чіткими відтисками печаток навчального закладу та роботодавця, підписами відповідальних осіб, не містять виправлень чи підтирань. Будь-які інші застереження, які б давали підстави сумніватися у правдивості цих записів, відсутні.

При цьому, суд звертає увагу на те, що запис №8 засвідчений директором школи Козаком та печаткою Орлівської неповної середньої школи.

Позивачем до матеріалів справи долучено копію наказу по Березнівському відділу освіти від 07.09.1992 №341 "Про призначення ОСОБА_1 ", згідно з яким ОСОБА_1 призначена вчителем обслуговуючої праці Орлівської неповної середньої шкоди з 1 вересня 1992 року.

Згідно з довідкою Орлівського ліцею Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області від 20.03.2024 №01-19/28, ОСОБА_1 дійсно була призначена на посаду вчителя обслуговуючої праці 01 вересня 1992 року в Орлівську неповну середню школу (наказ Березнівського районного відділу народної освіти №341 від 07 вересня 1992 року) та продовжує працювати по даний час.

Згідно з довідкою Відділу освіти, молоді та спорту Березнівської районної державної адміністрації від 24.10.2023 №19, ОСОБА_1 дійсно з 01 вересня 1992 року була призначена на посаду вчителя обслуговуючої праці Орлівської неповної середньої школи (наказ по Березнівському районному відділу народної освіти від 07.09.1992 №341 "Про призначення ОСОБА_1 ").

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки та видачі довідок.

Також, у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 677/277/17 вказано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка звернулася за пенсією а отже, й не може впливати на її особисті права.

У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку обіймав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

За приписами п.4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з п.4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів здійснення повноважень щодо отримання додаткових документів, які були б достатніми для підтвердження або ж спростування факту роботи ОСОБА_1 у спірний період в Орлівській неповній середній школі.

Суд бере до уваги посилання відповідача на те, що період роботи позивача в Орлівській неповній середній школі з 01.09.1992 до 17.06.1994 співпадає з періодом її навчання в Рівненському державному педагогічному інституті.

Водночас, згідно з архівною довідкою Рівненського державного гуманітарного університету від 24.10.2022 №192-01/1-17, ОСОБА_1 дійсно навчалася в Рівненському державному педагогічному інституті. Наказом №383-с від 04.08.1992 ОСОБА_1 переведено на індивідуальний навчальний план навчання з 01 вересня 1992 року на І-ІІ семестр у зв`язку з сімейними обставинами. Відповідно до наказу №417-с від 20.09.1993 ОСОБА_1 переведено на індивідуальний план навчання з 13 вересня 1993 року по 01 травня 1994 року. Згідно з наказом №221-с від 17.06.1994 ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію вчителя української мови, іноземної мови (німецька), видано диплом НОМЕР_2 від 17.06.199, реєстраційний №739, та відраховано цим же наказом у зв`язку із закінченням навчання.

Суд зазначає, що індивідуальний план навчання, серед іншого, може включати індивідуальний графік відвідування занять (самостійна робота, окремі терміни складання сесії) та надається, зокрема, тим студентам, які поєднують навчання з роботою.

Отже, факт навчання позивача у спірний період за індивідуальним планом в Рівненському державному педагогічному інституті не скасовує факт її роботи в Орлівській неповній середній школі на посаді вчителя.

Таким чином, відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком період роботи з 01.09.1992 до 30.08.1998 в Орлівській неповній середній школі, чим порушив право позивача на належний соціальний захист.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довела ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Отже, суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Враховуючи вимоги ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо незарахування під час призначення ОСОБА_1 пенсії за віком до загального страхового стажу періоду роботи в Орлівській неповній середній школі з 01 вересня 1992 року до 30 серпня 1998 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в Орлівській неповній середній школі з 01 вересня 1992 року до 30 серпня 1998 року та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 жовтня 2022 року, з урахуванням виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.Олександра Борисенка, буд.7, м.Рівне, Рівненська область, 33028; ідентифікаційний код юридичної особи 21084076).

Рішення складено 31 березня 2026 року.

Суддя О.М. Дудар