Ухвала суду № 135366680, 01.04.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8974/26

УХВАЛА

01 квітня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Київської районної адміністрації Одеської міської ради (65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 9, код ЄДРПОУ 26303241), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (65022, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2Д, код ЄДРПОУ 25830731) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 31.03.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Київської районної адміністрації Одеської міської ради в частині не укладення листа-рішення щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, яким підтверджується відповідність намірів щодо місця розташування елемента вуличної торгівлі площею 4 кв. метри ФО-П ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 та зобов`язати Київську районну адміністрацію Одеської міської ради виконати приписи передбачені рішенням ОМР від 09.10.2013 р. № 3961-VI «Про затвердження Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та елементів вуличної торгівлі у м. Одесі» розділом 13, пунктом 13.7, а саме письмово листом рішенням проінформувати Заявника щодо можливості розміщення елемента торгівлі на запропонованому місці, яким підтверджується відповідність намірів щодо місця розташування елемента вуличної торгівлі площею 4 кв. метри ФО-П ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За змістом ст. 7 Закону України від 03 грудня 2025 року № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3328 грн.

Тобто, не менше 1331,20 грн та не більше 16640,00 грн.

Згідно із підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за подачу адміністративного позову з однією майновою вимогою необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн. (1331,20*0,8). Вимоги про зобов`язання вчинити певні дії є похідними тому судовий збір за неї не справляється.

Водночас, у прохальній частині позову позивач просить відстрочити сплату судового збору до моменту винесення рішення у справі, посилаючись на скрутне фінансове становище.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон №3674-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір)

Аналіз статті 8 Закону України «Про судовий збір» вказує, що нею визначено вичерпний перелік умов за яких особі, яка звертається з позовом до суду, може бути відстрочено чи розстрочено сплату судового збору на певний строк, зменшено розмір судового збору чи звільнено від його сплати. При цьому єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій (відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк, зменшення розміру судового збору чи звільнення від його сплати) є врахування ним майнового стану особи. В той же час особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, позивачем не надано жодних доказів скрутного матеріального становища.

Таким чином, суд не може прийти до висновку про наявність у позивача скрутного матеріального становища.

Отже, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі 1331,20 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА