Ухвала суду № 135365588, 31.03.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

31 березня 2026 року м. Київ справа № 320/7561/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жук Р.В., дослідивши матеріали адміністративного позову та додані до нього документи

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про звернення до Нацполіції для доставлення ОСОБА_1 від 22.01.2026;

- визнати протиправними дії відповідача щодо направлення звернення до органів Національної поліції для адміністративного затримання та доставлення доставлення ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення доставлення ОСОБА_1 правил військового обліку та запис про звернення щодо мого доставлення;

- зобов`язати Відповідача повідомити органи Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення доставлення ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу на усунення недоліків позовної заяви.

У вказаній заяві судом було зазначено, що позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду: докази сплати судового збору в розмірі 1 064,92 грн.

До суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначено, що предметом поданого позову є оскарження протиправних дій відповідача щодо внесення до реєстру відомостей про порушення правил військового обліку та направлення звернення до поліції для адміністративного затримання. При цьому, вимога про зобов`язання відповідача виключити відповідні відомості з реєстру та повідомити поліцію про відсутність підстав для затримання не є самостійною позовною вимогою, а є виключно похідною вимогою, спрямованою на ефективне відновлення порушеного права. Розмір судового збору за одну вимогу немайнового характеру у 2026 році становить 1331,20 грн (0,4 від розміру прожиткового мінімуму 3328 грн). З урахуванням коефіцієнта 0,8 при поданні позову в електронній формі (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), належна до сплати сума становить 1 064,96 грн. Зазначена сума була сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 18.02.2026.

Дослідивши матеріали позовної заяви та заяву подану представником позивача, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року - 3328 гривні.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Верховний Суд у постановах від 28 грудня 2021 року у справі № 752/20709/21, від 13 квітня 2022 року у справі № 640/23353/21 та від 07 липня 2023 року у справі № 160/11383/22 дійшов висновку, що згідно з частиною першою статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою, передбачено також частиною першою статті 21 КАС України. Зі змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

У свою чергу, похідна позовна вимога це вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (пункт 23 частини першої статті 4 КАС України).

В адміністративному судочинстві похідна позовна вимога - це спеціальна процесуальна категорія, яка використовується для урегулювання порядку вирішення спорів та спрямована на вирішення двох основних процедурних питань (розмежування спорів за критерієм предметної юрисдикції; об`єднання та роз`єднання позовних вимог) шляхом виокремлення цієї категорії від поняття «основна позовна вимога». Правильне розмежування вимог, які містяться у позовній заяві, на основні та похідні, дозволяє позивачу однозначно визначати суд, який відповідатиме такому критерію як «суд, встановлений законом» і уповноважений розглядати відповідні вимоги, а також правильно об`єднати вимоги, які можуть міститися в одній позовній заяві та, відповідно, бути вирішені одним судом в одному процесі.

В постанові від 06.09.2023 року у справі № 140/6803/22 Верховний Суд зазначив, що кваліфікація позовної вимоги як похідної має безпосереднє значення для урегулювання порядку вирішення двох процедурних питань: розмежування спорів за критерієм предметної юрисдикції; об`єднання та роз`єднання позовних вимог з метою розгляду та вирішення декількох заявлених вимог в одному провадженні. Таким чином, правильне застосування вказаного критерію дозволяє уникати позивачем помилок при визначенні суду, який відповідатиме поняттю «суд, встановлений законом» і уповноважений розглядати відповідні вимоги, а також правильно об`єднати вимоги, які можуть міститися в одній позовній заяві та, відповідно, бути вирішені одним судом в одному процесі, насамперед, з метою процесуальної економії.

Натомість, щодо вирішення питання правильного розрахунку судового збору, який підлягає сплаті за звернення з позовною заявою, критерії «основна» та «похідна» вимоги не можуть бути застосовані у вищезазначеному контексті. При визначенні необхідного до сплати розміру судового збору, значення мають насамперед правові підстави звернення до суду з позовом, суть заявлених позивачем вимог, їх зміст з урахуванням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також кількість суб`єктів, до яких кожна із зазначених позовних вимог (у разі, якщо їх декілька) звернута.

У даному випадку позовна заява містить дві основні вимоги немайнового характеру, а саме:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про звернення до Нацполіції для доставлення ОСОБА_1 від 22.01.2026;

- визнати протиправними дії відповідача щодо направлення звернення до органів Національної поліції для адміністративного затримання та доставлення доставлення ОСОБА_1 ;

та дві вимоги похідні, а саме:

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення доставлення ОСОБА_1 правил військового обліку та запис про звернення щодо мого доставлення;

- зобов`язати Відповідача повідомити органи Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення доставлення ОСОБА_1 .

Отже сума судового збору за звернення з якими становить 2 129,92 грн (1331,20 грн *0,8 х 2).

Позивачем до суду надано квитанцію від 18.02.2026 на суму 1 064,96 грн, що підтверджує сплату лише за одну основну вимогу та відповідно одну похідну.

Частинами першою-третьою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість продовження строку для виконання вимог ухвали суду від 05.03.2026 про залишення позову без руху, - протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Керуючись статтями 121, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2026, для усунення недоліків позовної заяви, - на 5 (п`ять) календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Жук Р.В.