Рішення № 135365336, 31.03.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2026 р. справа № 640/26161/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі відповідач, ГУ ПФУ в місті Києві), у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у зв`язку з не проведенням нарахування та невиплатою ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2018 року по 07 липня 2019 року під час виплати нарахованої суми пенсії 17 травня 2021 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2018 року по 07 липня 2019 року у розмірі 4643,82 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років (далі - пенсія) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2019 у справі № 826/10421/18, яке набрало законної сили 08.07.2019 відповідно до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з 86% від відповідних сум грошового забезпечення та провести відповідні виплати з врахуванням раніше виплачених сум з 01.01.2018 року. 17.05.2021 позивач отримав суму доплати по перерахунку пенсії за період з 01 січня 2018 року по 07 липня 2019 року у розмірі 26 886,77 грн. Тобто 17.05.2021 відповідач виконав зобов`язання, що були покладені на нього судовим рішенням у справі № 826/10421/18. Відтак, на думку позивача 17.05.2021 у відповідача виникли інші зобов`язання перед позивачем відповідно до закону, а саме нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, оскільки нараховані суми доплати пенсії повинні були сплачені за період з 01 січня 2018 року по 07 липня 2019 року, а фактично сплачені 17.05.2021. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/26161/21 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

ГУ ПФУ в місті Києві скористалось правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 01.12.2021. Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив, зокрема зазначив, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст. 2 Закону №2050, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. При цьому, компенсації підлягають лише нараховані, але не виплачені грошові доходи, які не мають разового характеру. Оскільки ГУ ПФУ в м. Києві здійснював всі нараховані пенсійні виплати позивачу строки та згідно чинного законодавства України, а інші розміри пенсії, самостійно визначені позивачем, виплаті не підлягали, а тому правові підстави для виплати позивачу компенсації втрати частини доходів відсутні. В зв`язку із наведеним, позовні вимоги позивача заявлені у позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду за № 2825-IX від 13.12.2022 та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №640/26161/21 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.

Вказана справа надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 04.03.2025.

Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №640/26161/21 передано на розгляд судді Микитин Н.М.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/26161/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії та розпочато розгляд адміністративної справи №640/26161/21 спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2019 у справі 826/10421/18, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії за вислугу років з 86% розміру грошового забезпечення до 70 відсотків при здійсненні перерахунку пенсії починаючи з 01.01.2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з 86% від відповідних сум грошового забезпечення то провести відповідні виплати з врахуванням раніше виплачених сум з 01.01.2018 року.

Позивач 19.07.2021 звернувся до ГУ ПФ України в місті Києві із заявою, в якій просив провести розрахунок та виплати компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати частини донарахованої пенсії за спірні періоди, які здійснюється відповідно до частини 2 статті 55 Закону України №2262-ХІІ та Порядку 159 на підставі проведеного розрахунку суми, що підлягає виплаті, які проведені в рамках виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2019 у справі 826/10421/18 (а.с.15).

За результатом розгляду заяви позивача ГУ ПФ України в місті Києві листом від 25.08.2021 №22354-22004/Д-02/8-2600/21 повідомило позивача про те, що суму доплати по перерахунку пенсії за період з 01 січня 2018 року по 07 липня 2019 року у розмірі 26 886,77 грн нарахована у травні 2021 року. Крім того, зазначено, що нарахована у вересні 2019 році доплата пенсії в сумі 26886,77 грн. за період з 01.01.2018 по 31.07.2019 підлягала виплаті в межах бюджетних асигнувань, а з серпня 2019 року вам встановлено та виплачується визначений судовим рішенням розмір пенсії, підстави для нарахування компенсації відсутні (а.с.16-17).

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у зв`язку з не проведенням нарахування та невиплатою ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2018 року по 07 липня 2019 року під час виплати нарахованої суми пенсії 17 травня 2021 року, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи правову норму, яку слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).

Згідно з частиною третьою статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частина 6 статті 92 Конституції України встановлює, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі за текстом Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Тобто, право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Відповідно частини першої статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі за текстом компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно з статтею 3 цього Закону визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку.

Компенсація за порушення строків виплати проводиться тоді, коли грошовий дохід (пенсія) особи з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.

При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Пунктом 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 (далі - Порядок №159) визначено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, як, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Отже, основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Відтак, Закон №2050-ІІІ пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.

Тобто, пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Водночас, суд зауважує, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Положеннями статті 55 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII) передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Тобто, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ, статтею 55 Закону №2262-XII та Порядком №159 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 20.02.2018 у справі №336/4675/17, від 05.10.2018 у справі №162/787/16-а.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки, щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Як видно з матеріалів справи, нарахування та виплата позивачу пенсії відбулась на підставі відповідного розрахунку ГУ ПФУ в м. Києві на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2019 у справі 826/10421/18 за період 01 січня 2018 року по 07 липня 2019, вказане сторонами не заперечується.

При цьому, як встановив суд та не заперечується сторонами виплата 26 886,77 грн позивачу здійснена пенсійним органом 17.05.2021 на виконання рішення суду по справі № 826/10421/18, про що зазначено відповідачем у листі від 25.08.2021 №22354-22004/Д-02/8-2600/21.

Отже, несвоєчасне нарахування суми відбулось з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. (ч.2 ст.9 КАС України).

З урахуванням наведеного вище, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2019 у справі 826/10421/18, за період з 01.01.2018 до дня фактичної виплати - 17.05.2021.

Відтак з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2019 у справі 826/10421/18, за період з 01.01.2018 до дня фактичної виплати - 17.05.2021, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Щодо розрахунку суми компенсації, то суд зазначає, що визначення конкретної суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2019 у справі 826/10421/18, за період з 01.01.2018 до дня фактичної виплати - 17.05.2021 є дискреційними повноваженнями відповідача.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн, сплачений згідно квитанції №21 від 02.09.2021 (а.с.10).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2019 у справі 826/10421/18, за період з 01 січня 2018 року по 07 липня 2019 року під час виплати нарахованої суми пенсії 17 травня 2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2019 у справі 826/10421/18, за період з 01 січня 2018 року до дня фактичної виплати - 17 травня 2021 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 сплачену ним суму судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" за №2825-IX від 13.12.2022 є Шостий апеляційний адміністративний суд.

Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, Київ, 04053).

Суддя Микитин Н.М.