Ухвала суду № 135364959, 30.03.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 березня 2026 рокум. Ужгород№ 260/1882/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Тячівської міської ради Лазар Діана Василівна про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

23.03.2023 року ОСОБА_1 в особі представниці Цопко Світлани Василівни звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Тячівської міської ради Лазар Діана Василівна про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

визнати протиправним та скасувати рішення від 02 лютого 2024 року №71412472 державного реєстратора прав на нерухоме майно 0 Лазар Діани Василівни про відмову в проведенні реєстраційних дій;

зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Тячівської міської ради Лазур Діану Василівну зареєструвати за позивачкою право власності на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19, адміністративне провадження №К/9901/15971/20) дійшов до таких правових висновків.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 02.02.2024 року.

Проте, всупереч цьому, позивач в особі представниці звернулася до суду з позовом понад шестимісячний строк, а саме - 23.03.2026, тобто з пропущенням строку звернення до суду.

Як вбачається із матеріалів справи, представник позивача при поданні позовної заяви подала до суду також клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом.

Вказане клопотання мотивоване тим, що 02.02.2024 року відповідачем було прийнято рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій за заявою позивачки, оскільки подані документи не дали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Позивачка вчасно для надання правової допомоги не зверталася, оскільки не була обізнана про те, що для оскарження відповідного рішення державного реєстратора законодавством України встановлені строки.

Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою.

Як вже зазначалося судом, позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про застосування строків звернення до суду, а зазначити ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від її волевиявлення та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Аналізуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду та наведені норми, суд вказує на те, що підставі наведені позивачкою у згаданому клопотанні не можуть вважатися поважними.

За приписами частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, в порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України позивачкою не надано квитанцію про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон).

Так, частиною першою статті 3 Закону передбачено, що судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно пункту 3 частини другої статті 4 Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3328,00 грн.

Як вбачається із заявленого позову, позивачка оскаржує рішення відповідача про відмову в проведенні реєстраційних дій та просить суд зобов`язати державного реєстратора зареєструвати право власності.

Відтак, суд вважає, що позивач заявив дві позовні вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною.

Отже, за подання до адміністративного суду даного позову ставка судового збору становить 1331,20 грн. (3328,0 грн. х 0,4).

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Враховуючи наведене, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду: оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 1331,20 грн та клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази поважності пропуску такого.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Тячівської міської ради Лазар Діана Василівна про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати позивачці (представнику) строк 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, що зазначені в описовій та мотивувальній частинах ухвали.

Попередити позивачку (представника), що у випадку не усунення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя С.А. Гебеш