Рішення № 135364286, 01.04.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/21724/24

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, Державної екологічної інспекції Поліського округу до Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся керівник Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, Державної екологічної інспекції Поліського округу із позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області ради щодо неприйняття рішень про віднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 1821482700:07:000:0362, 1821482700:07:000:0360, 1821482700:06:000:0532, 1821482700:08:000:0504, 1821482700:10:000:0465, 1825882000:07:000:0100, 1825882400:03:000:1096, 1825887200:05:000:0125 загальною площею 217,0261 га до самозалісених земель;

- зобов`язати Чуднівську міську раду Житомирського району Житомирської області розглянути на сесії ради подання Центрального міжрегіонального управлінням лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів №04-17/1142 від 21.11.2023, №04-17/523 від 15.05.2024, №04-17/675 від 27.06.2024, та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 1821482700:07:000:0362, 1821482700:07:000:0360, 1821482700:06:000:0532, 1821482700:08:000:0504, 1821482700:10:000:0465, 1825882000:07:000:0100, 1825882400:03:000:1096, 1825887200:05:000:0125 загальною площею 217,0261 га до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч.2, 3, 5 ст.57-1 Земельного кодексу України.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що унаслідок порушення вимог законодавства, яке регулює порядок збільшення лісистості території України, встановлені факти протиправної бездіяльності Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області, що полягає у невіднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 1821482700:07:000:0362 площею 28,3846 га, 1821482700:07:000:0360 площею 16,9051 га, 1821482700:06:000:0532 площею 31,6052 га, 1821482700:08:000:0504 площею 15,6642 га, 1821482700:10:000:0465 площею 9,1685 га, 1825882000:07:000:0100 площею 82,534 га, 1825882400:03:000:1096 площею 20,6728 га, 1825887200:05:000:0125 площею 12,0917 га., загальною площею 217,0261 га до самозалісених у порядку, визначеному ч.ч.2, 3, 5 ст.57-1 Земельного кодексу України.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відмітив, що Чуднівська міська рада подання Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів №04-17/1142 від 21.11.2023 року в листопаді-грудні 2023 року неотримувала. Подання Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів №04-17/523 від 15.05.2024 року було розглянуте Чуднівською міською радою. Відповідач подання Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів №04-17/675 від 27.06.2024 року в червні-липні 2024 року не отримувала.

Лист Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів №04-17/637 від 20.06.2024 року був розглянутий Чуднівською міською радою, та листом міської ради від 26.06.2024 року №04-19/833 було повідомлено Центральне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів про утворення робочої групи з обстеження земельних ділянок згідно розпорядження Чуднівського міського голови від 25.06.2024 року №60. На розгляд робочої групи Центральне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів, так і не надало актів переведення не вкритих лісовою рослинністю земель у вкриті лісовою рослинністю землі, на підставі яких (актів) ведеться Центральним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів документація державного лісового кадастру згідно ст.52 Лісового кодексу України, та не надало затверджені матеріали лісовпорядкування щодо кожної земельної ділянки із зазначенням того, чи вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю конкретна земельна ділянка, площа земельної ділянки вкритої лісовою рослинністю згідно ст.48 Лісового кодексу України.

У випадку усунення виявлених недоліків позивачем та надання на адресу міської ради вищевказаних документів (в тому числі актів переведення не вкритих лісовою рослинністю земель у вкриті лісовою рослинністю землі), міська рада прийме обґрунтоване, законне рішення щодо віднесення земельних ділянок до самозалісненої ділянки.

У свою чергу, позивач подав до суду пояснення у яких просить задовольнити позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що з метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях Центральним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів (далі-Управління) на адресу Чуднівської міської ради направлено подання №04-17/1142 від 21.11.2023, №04-17/523 від 15.05.2024, №04-17/675 від 27.06.2024 про прийняття рішень щодо віднесення земельних ділянок орієнтовною площею 1334,2184 га, які знаходяться на території даного органу місцевого самоврядування, до самозаліснених.

Однак, рішеннями (відповідями) Чуднівської міської ради, незважаючи на частково або повністю вкриті лісовою рослинністю ділянки, безпідставно фактично відмовлено Управлінню у віднесенні земельних ділянок з кадастровими номерами 1821482700:07:000:0362 площею 28,3846 га, 1821482700:07:000:0360 площею 16,9051 га, 1821482700:06:000:0532 площею 31,6052 га, 1821482700:08:000:0504 площею 15,6642 га, 1821482700:10:000:0465 площею 9,1685 га, 1825882000:07:000:0100 площею 82,534 га, 1825882400:03:000:1096 площею 20,6728 га, 1825887200:05:000:0125 площею 12,0917 га. до самозаліснених.

Подання Управління до Чуднівської селищної ради про віднесення земельних ділянок до самозалісених №04-17/523 від 15.05.2024 та №04-17/675 від 27.06.2024 досі на розгляді, рішення за результатами їх розгляду не прийнято.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Згідно зі ст.4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження з лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.

При цьому у ст.1 Лісового кодексу України закріплено, що самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

Аналогічне визначення містить Земельний кодекс України (ст.57-1).

З метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях законодавчо встановлено процедуру віднесення земель до самозалісених, яка покликана збільшити лісистість території України.

Зокрема, за ч.З ст.57-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Частиною другою цієї статті визначено, що рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Водночас віднесення земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою (ч.4 ст.57-1 Земельного кодексу України).

З метою реалізації вказаної норми ч.4 ст.21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» доповнено абз.4, яким передбачено, що відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви власника або рішення органу місцевого самоврядування, який відповідно до ст.122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки.

Пунктом 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, передбачено, що внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про склад угідь земельної ділянки на угіддя самозалісеної ділянки здійснюється державним кадастровим реєстратором на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно до ст.122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, без розроблення документації із землеустрою.

Таким чином, уже майже два роки існує законодавчо встановлена процедура віднесення земель до самозалісених, покликана збільшити лісистість території України.

Цією процедурою передбачено, що для земельних ділянок, сформованих як об`єкт цивільних прав, органу місцевого самоврядування достатньо подати до Державного земельного кадастру заяву про зміну угідь на угіддя самозалісеної ділянки.

Разом з тим для земельних ділянок, межі яких не визначені в натурі (на місцевості), законодавець визначив іншу процедуру, за якою орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Згідно із положеннями ч.5 ст.57-1 Земельного кодексу України віднесення земельної ділянки, несформованої як об`єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру.

Отже, під час вирішення питання щодо віднесення земельних ділянок до самозалісенених важливо встановити, чи сформована вона як об`єкт цивільних прав, оскільки від цього буде залежати процедура її віднесення до самозалісених земель.

Указами Президента України від 07.06.2021 №228/2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів», від 29.09.2022 №675/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 вересня 2022 року «Про охорону, захист, використання та відновлення лісів України в особливий період», передбачено проведення ідентифікації самозалісених та придатних для створення лісів земельних ділянок державної та комунальної форм власності, з метою їх подальшого використання для досягнення оптимальної лісистості України.

Прийняття Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів» від 20.06.2022 № 2321-IX (далі-Закон), який набрав чинності 10.07.2022, створило передумови для ідентифікації та збереження самосійних лісів.

У зв`язку із цим, з метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях Центральним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів (далі-Управління) на адресу Чуднівської міської ради направлено подання №04-17/1142 від 21.11.2023, №04-17/523 від 15.05.2024, №04-17/675 від 27.06.2024 про прийняття рішень щодо віднесення земельних ділянок орієнтовною площею 1334,2184 га, які знаходяться на території даного органу місцевого самоврядування, до самозаліснених.

Однак, рішеннями (відповідями) Чуднівської міської ради, незважаючи на частково або повністю вкриті лісовою рослинністю ділянки, безпідставно фактично відмовлено Управлінню у віднесенні земельних ділянок з кадастровими номерами 1821482700:07:000:0362 площею 28,3846 га, 1821482700:07:000:0360 площею 16,9051 га, 1821482700:06:000:0532 площею 31,6052 га, 1821482700:08:000:0504 площею 15,6642 га, 1821482700:10:000:0465 площею 9,1685 га, 1825882000:07:000:0100 площею 82,534 га, 1825882400:03:000:1096 площею 20,6728 га, 1825887200:05:000:0125 площею 12,0917 га. до самозаліснених.

Подання Управління до Чуднівської селищної ради про віднесення земельних ділянок до самозалісених №04-17/523 від 15.05.2024 та №04-17/675 від 27.06.2024 досі на розгляді, рішення за результатами їх розгляду не прийнято.

За інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права - земельні ділянки з цільовим призначенням - землі запасу, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній власності.

Згідно із Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» лісистість території країни повинна становити в 2025 році 16, 5 %, а в 203 5 році - 17, 5 % порівняно з нинішніми 15, 9 %. В Україні, за різними оцінками, наразі близько 500 тис га самосійних лісів, які розташовані на землях сільськогосподарського призначення або на землях невизначеної категорії.

При цьому, незміна угідь земельної ділянки сільськогосподарського призначення, на якій росте ліс (наявні лісові насадження, які з часом можуть стати лісом) на угіддя самозалісненої земельної ділянки сприяє безгосподарському використанню лісових ресурсів, їх протиправному вирубуванню. Разом із цим, з метою захисту самозалісненої земельної ділянки, яка по факту, як в даному випадку, є землею сільськогосподарського призначення власник (уповноважений орган) не вживає будь-яких заходів, в т. ч. щодо охорони, з метою захисту від вирубування лісових насаджень, які є самосівними та уже становлять єдину екологічну систему.

З травня 2021 року у результаті вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин до комунальної власності територіальних громад відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України перейшли всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах також територіальних громад, крім земель, зокрема, лісогосподарського призначення.

За загальним правилом, більшість земель лісогосподарського призначення є державною власністю та перебуває у постійному користуванні ДП «Ліси України». Відтак, відповідно до п.24 Перехідних положень ЗК України ці землі до комунальної власності не передано.

Водночас, як встановлено, на землях сільськогосподарського призначення зростає самосійний ліс. При цьому, ці ліси та відповідні земельні ділянки не перебувають у постійному користуванні ДП «Ліси України», а тому, зважаючи на вимоги закону перейшли до комунальної власності територіальних громад.

З метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів», який набрав чинності у липні 2022 року та яким введено поняття «самозалісненої земельної ділянки», під якою розуміється земельна ділянка будь-якої категорії земель площею більше 0,5 гектарів вкрита лісовою рослинністю і заліснення якої пройшло (відбулося) природним або іншим шляхом (ч.12 ст.1 Лісового кодексу України).

Частиною 2 ст.1 Лісового кодексу України визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно зі ст.7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Відповідно до Закону України від 20.06.2022 №2321-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів» доповнено Земельного кодексу України статтею 57-1 «Самозалісені землі», якою визначений порядок віднесення земельних ділянок до самозалісених.

Так, згідно ч.2 ст.57-1 Земельного кодексу України, віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею.

Таким чином, враховуючи положення статтей 57-1, 122 та п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України, віднесення земельної ділянки до самозалісненої, яка відповідно до закону з травня 2021 року є комунальною власністю територіальної громади, здійснюється сільськими, селищними та міськими радами.

Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Відповідно до Положення «Про Державне агентство лісових ресурсів України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 №521, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2022 року №1003 «Деякі питання реформування управління лісової галузі» територіальним органом Державного агентства лісових ресурсів на території Житомирської та Київської області є Центральне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства.

Таким чином, Центральне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. ст. 57-1 Земельного кодексу України, віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки.

Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру.

Віднесення земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою.

Крім того, з метою реалізації вказаної норми ч.4 ст.21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» доповнено абз. 4, яким передбаченого, що відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви органу місцевого самоврядування, який відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної.

У результаті підготовки та подальшої реалізації земельної реформи територіальними органами Держгеокадастру України проводилися численні інвентаризації земель, які розташовані за межами населених пунктів. Як наслідок, у розумінні ч.4 ст.79-1 Земельного кодексу України сформовано земельні ділянки, які передано за відповідними наказами та актами приймання - передавання до комунальної власності територіальних громад.

Аналіз ст.ст.57-1, 122 Земельного кодексу України та ст.ст.1, 4, 5, 7, 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України і фактичний стан земель, зазначених у поданні Управління, свідчать, що ці угіддя є самозалісеними, а тому Чуднівська міська рада протиправно не вирішує питання щодо прийняття рішення щодо віднесення цих земель до самозалісених.

Відповідно до п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконною бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України).

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).

Згідно з п.4 ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, бездіяльність Чуднівської міської ради щодо невіднесення земельних ділянок до самозаліснених підлягає визнанню незаконною у судовому порядку.

При цьому єдиним ефективним способом захисту інтересів держави у сфері охорони самозалісених земель є зобов`язання Чуднівської міської ради вчинити дії - прийняти рішення на сесії ради про віднесення земель до самозалісених у порядку, визначеному ч.2, 3, 5 ст.57-1 Земельного кодексу України.

Оскільки згідно з ч.2 ст.57-1 Земельного кодексу України рішення органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а будь-який інший нормативно-правовий акт не визначає процедуру віднесення земель до самозалісених, у Чуднівської міської ради відсутні дискреційні повноваження щодо розгляду питання віднесення угідь до самозалісених за результатами розгляду подань (листів) Управління.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № Я (80)2, прийнятій Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №13 80/5, передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно- правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами: 1) за допомогою оціночних понять, наприклад: «за наявності поважних причин орган вправі надати ...», «у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити...», «рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам...» тощо; 2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав; 3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів; 4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Однак у випадку невіднесення Чуднівською міською радою земельних ділянок до самозаліснених не йдеться про вибір ради на власний розсуд прийняти рішення про їх віднесення чи про відмову у віднесенні до самозалісених ділянок, оскільки згідно із ст.57-1 Земельного кодексу України до самозалісених угідь орган місцевого самоврядування не може віднести лише землі державної та приватної власності, а також землі лісогосподарського, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Таким чином, суд має право у судовому порядку зобов`язати Чуднівську міську раду виконати вимоги законодавства, яке регулює віднесення угідь до самозалісених земель.

Задоволення позову в цій частині не виходить за межі завдань адміністративного судочинства та не є формою втручання в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування.

Більше того, на підставі аналізу положень КАС України можна зробити висновок, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання.

Усі ці складові можна охопити єдиним терміном - «ефективне правосудця», що є еталоном для оцінки якості роботи судової гілки влади та запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб`єктів.

Оскільки законодавцем визначені виключні підстави для неможливості віднесення земель до самозалісених, з метою забезпечення ефективного захисту прав позивача, з урахуванням положень ст. ст. 2, 245 КАС України, зобов`язання органу місцевого самоврядування прийняти в цьому випадку певне рішення не буде вважатися втручанням у його дискреційні повноваження, адже лише такий спосіб захисту порушеного права та інтересу буде найбільш ефективним та спрямованим на недопущення свавілля в діяльності суб`єктів владних повноважень.

Отже, земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 1821482700:07:000:0362 площею 28,3846 га, 1821482700:07:000:0360 площею 16,9051 га, 1821482700:06:000:0532 площею 31,6052 га, 1821482700:08:000:0504 площею 15,6642 га, 1821482700:10:000:0465 площею 9,1685 га, 1825882000:07:000:0100 площею 82,534 га, 1825882400:03:000:1096 площею 20,6728 га, 1825887200:05:000:0125 площею 12,0917 га., загальною площею 217,0261 га підлягають віднесенню до самозалісених, шляхом прийняття рішень Чуднівською міською радою та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру на підставі заяви Чуднівської міської ради.

Таким чином, за наведених обставин вбачаються підстави для визнання протиправною бездіяльності Чуднівської міської ради, що полягає у невіднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 1821482700:07:000:03 62 площею 28,3 846 га, 1821482700:07:000:0360 площею 16,9051 га, 1821482700:06:000:0532 площею 31,6052 га, 1821482700:08:000:0504 площею 15,6642 га, 1821482700:10:000:0465 площею 9,1685 га, 1825 882000:07:000:0100 площею 82,534 га, 1825882400:03:000:1096 площею 20,6728 га, 1825887200:05:000:0125 площею 12,0917 га., загальною площею 217,0261 га до самозалісених у порядку, визначеному ч.ч.2, 3, 5 ст.57-1 Земельного кодексу України та зобов`язання Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області розглянути на сесії ради подання Центрального міжрегіонального управлінням лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів №04-17/1142 від 21.11.2023, №04-17/523 від 15.05.2024, №04-17/675 від 27.06.2024, та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 1821482700:07:000:0362, 1821482700:07:000:0360, 1821482700:06:000:0532, 1821482700:08:000:0504, 1821482700:10:000:0465, 1825882000:07:000:0100, 1825882400:03:000:1096, 1825887200:05:000:0125 загальною площею 217,0261 га до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч.2, 3, 5 ст.57-1 Земельного кодексу України.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані відповідачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки докази про такі судові витрати суду не надано, то підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області (вул. Героїв Майдану, 122, м. Чуднів, Житомирська область, 1200, ЄДРПОУ: 02909950) в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України (вул. Шота Руставелі, 9-А, м. Київ, 01023, ЄДРПОУ: 37507901), Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (вул. Степана Бандери, 8, м. Житомир, 10029, ЄДРПОУ: 45121148), Державної екологічної інспекції Поліського округу (вул. Л. Качинського, 12А, м. Житомир, 10014, ЄДРПОУ: 42163803) до Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області (вул. Героїв Майдану, 104, м. Чуднів, Житомирська область, 13201, ЄДРПОУ: 04344952) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області ради щодо неприйняття рішень про віднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 1821482700:07:000:0362, 1821482700:07:000:0360, 1821482700:06:000:0532, 1821482700:08:000:0504, 1821482700:10:000:0465, 1825882000:07:000:0100, 1825882400:03:000:1096, 1825887200:05:000:0125 загальною площею 217,0261 га до самозалісених земель.

Зобов`язати Чуднівську міську раду Житомирського району Житомирської області розглянути на сесії ради подання Центрального міжрегіонального управлінням лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів №04-17/1142 від 21.11.2023, №04-17/523 від 15.05.2024, №04-17/675 від 27.06.2024, та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 1821482700:07:000:0362, 1821482700:07:000:0360, 1821482700:06:000:0532, 1821482700:08:000:0504, 1821482700:10:000:0465, 1825882000:07:000:0100, 1825882400:03:000:1096, 1825887200:05:000:0125 загальною площею 217,0261 га до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч.2, 3, 5 ст.57-1 Земельного кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01 квітня 2026 року.

Суддя Р.М.Шимонович