Ухвала суду № 135361417, 02.04.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4067/26

4-с/308/7/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Шумило Н.Б.

за участю секретаря судового засідання Дуб В.І.

представника заявника (боржника) адвоката Тарчанин Р.С.

державного виконавця Беляков М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тарчанин Романа Семеновича на дії та бездіяльність Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, -

встановив:

Представник ОСОБА_1 адвокат Тарчанин Роман Семенович звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою на дії та бездіяльність Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просить:

- зобов`язати Ужгородський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з майна належного ОСОБА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №36070667 ввід 24.05.2013 року.

Скаргу мотивує тим, що 13 лютого 2026 року ОСОБА_1 згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, стало відомо про наявність публічних обтяжень, а саме: Номер запису про обтяження: 6618094 (спеціальний розділ) Дата, час державної реєстрації: 08.08.2014 14:51:09 Державний реєстратор: Сабов Юлія Володимирівна, Ужгородське міськрайонне управління юстиції, Закарпатська область Документи подані для державної реєстрації: постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 36070667, виданий 25.05.2013, видавник: РВ ДВС Ужгородського МРУЮ Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 15025377 від 08.08.2014 15:04:07, Сабов Юлія Володимирівна, Ужгородське міськрайонне управління юстиції, Закарпатська обл., Вид обтяження: арешт нерухомого майна Відомості про суб`єктів обтяження: Орган державної влади, Обтяжував: Районний відділ державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, код ЄДРПОУ: 35045464, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Петефі, 14, оф.57. Особа, майно/права якої обтяжується: ОСОБА_1 , причина відсутності РНОКПП: інша причина відсутності коду, адреса: АДРЕСА_1 . Опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

24 лютого 2026 року звернувшись до Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 стало відомо наступне.

На примусовому виконанні у відділі перебувало АСВП № 36070667 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2128/11 виданого 21.03.2012 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 84960,00 грн.

В межах вищевказаного виконавчого провадження державним виконавцем було накладено арешт на все нерухоме майно боржника на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 36070667 від 24.05.2013 року.

29.02.2016 року держаним виконавцем керуючись п.2 ч.І ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

В подальшому вказаний виконавчий документ на примусове виконання до відділу не пред`являвся та станом на 02.03.2026 року на примусовому виконанні не перебуває.

Крім цього повідомили, що надати можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження не вбачається можливим, оскільки, згідно розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджені наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017 року, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання становить 3 (три) роки, і відповідно дане виконавче провадження є вже знищеним.

Також згідно листа відповіді від 09.03.2026 року №36070667/26 Ужгородський відділ ДВС в Ужгородському районі повідомив представника боржника, що подана заява про припинення чинності арешту - не підлягає задоволенню.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 березня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Тарчанин Романа Семеновича на дії та бездіяльність Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

У судовому засіданні представник заявника (боржника) ОСОБА_1 - адвокат Тарчанин Р.С. підтримав доводи наведені у скарзі на дії Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та просив задовольнити скаргу.

Державний виконавець Беляков М.І. у судовому засіданні подав відзив на скаргу, вважає що дії виконавця правомірні, вчинені у повній відповідності до норм ЗУ "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень. Просив відмовити у задоволенні скарги.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 21.01.2013 року старшим державним виконавцем Волошин Р.А. районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 36070667 на підставі виконавчого листа № 2-2128/11 від 21.03.2012 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 84960,00 грн., де стягувачем є ОСОБА_2 , а боржником ОСОБА_1 .

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24.05.2013 старшого державного виконавця Баран В.В., РВ ДВС Ужгородського МРУЮ у виконавчому провадженні № 36070667 накладено арешт на все майно, що належить боржнику: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 у межах суми звернення стягнення: 84960,00 гри. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику: ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_1 лише в межах суми боргу.

Постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.02.2016 старшого державного виконавця Баран В.В., РВ ДВС Ужгородського МРУЮ у виконавчому провадженні № 36070667 у зв`язку з тим, що згідно відповідей реєструючих майно установ у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу та згідно п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий лист № 2-2128/11 виданий 21.03.2012 Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 84960,00 грн. повернуто стягувану.

24.02.2026 представник ОСОБА_1 - адвокат Тарчанин Роман Семенович подав заяву до Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження згідно якого накладено арешт на майно ОСОБА_1 .

Згідно відповіді Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 02.03.2026 року №36070667/26 на заяву №б/н від 24.02.2026 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження повідомляє що, на примусовому виконанні у відділі перебувало АСВП № 36070667 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2128/11 виданого 21.03.2012 року Ужгородським міеькрайонним судом Закарпатської області про: стягнути з ОСОБА_1 па користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 84960,00 грн. В межах вищевказаного виконавчого провадження державним виконавцем було накладено арешт на все нерухоме майно боржника на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 36070667 від 24.05.2013 року. 29.02.2016 року держаним виконавцем керуючись п.2 ч. 1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. В подальшому вказаний виконавчий документ на примусове виконання до відділу не пред`являвся та станом на 02.03.2026 року на примусовому виконанні не перебуває. Додатково повідомлено, що надати можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження не вбачається можливим, оскільки, дане виконавче провадження є вже знищеним та надіслано постанови винесені державним виконавцем в межах даного виконавчого провадження.

04.03.2026 представник ОСОБА_1 адвокат Тарчанин Роман Семенович подав заяву до Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про припинення чинності арешту накладеного державним виконавцем Ужгородського РВ ДВС Ужгородського МРУЮ в Закарпатській області згідно постанови про арешт майна боржника та (оголошення заборони на його відчуження від ВП № 36070667 від 24.05.2013 року відносно божника ОСОБА_1 .

Згідно відповіді Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 09.03.2026 р. №36070667/26 повідомлено, що згідно пункту статті Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999) за яким було завершене вище зазначене виконавче провадження, статтею 50 Закону України «Про виконавче провадженій» (в редакції від 21.04.1999) не було передбачено зняття арешту з майна боржника, а тому заява щодо зняття арешту з майна не підлягає задоволенню.

До матеріалів скарги також долучено інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру речових прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна №464059184 від 13.02.2026. де відображено майно,яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності та міститься запис про обтяження: Номер запису про обтяження: 6618094 (спеціальний розділ) Дата, час державної реєстрації: 08.08.2014 14:51:09 Державний реєстратор: Сабов Юлія Володимирівна, Ужгородське міськрайонне управління юстиції, Закарпатська область Документи подані для державної реєстрації: постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 36070667, виданий 25.05.2013, видавник: РВ ДВС Ужгородського МРУЮ Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 15025377 від 08.08.2014 15:04:07, Сабов Юлія Володимирівна, Ужгородське міськрайонне управління юстиції, Закарпатська обл., Вид обтяження: арешт нерухомого майна Відомості про суб`єктів обтяження: Орган державної влади, Обтяжував: Районний відділ державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, код ЄДРПОУ: 35045464, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Петефі, 14, оф.57. Особа, майно/права якої обтяжується: ОСОБА_1 , причина відсутності РНОКПП: інша причина відсутності коду, адреса: АДРЕСА_1 . Опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

Згідно ч.1ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Зняття арешту з майна здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови. Така постанова може бути винесена на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби лише у разі порушення порядку накладення арешту, в усіх інших випадках - виключно на підставі рішення суду.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 813/1341/15. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18.

Таким чином у випадку наявності арешту на майно боржника, яке не було знято під час закінчення виконавчого провадження у виконавчої служби відсутнє право на скасування відповідної постанови, а у випадку якщо не встановлено порушення порядку накладення арешту у керівника відповідного відділу виконавчої служби також відсутнє відповідне право. Єдиною можливістю, визначеної законодавцем, щодо зняття арешту є відповідне рішення суду, на підставі якого арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня.

Оспорюваний арешт на майно боржника ОСОБА_1 накладався відповідно до Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до частини першої статті 52 Закону № 606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Аналогічна за змістом норма закріплена в частині першій статті 48 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження», який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року.

Згідно із частиною другою статті 57 Закону № 606-XIV (у редакції, чинній на момент накладення арешту на майно боржника) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Схожі за змістом приписи містяться в статті 56 Закону № 1404-VIII.

Виконавче провадження як сукупність дій, спрямованих на примусове виконання рішень, передбачає застосування арешту майна боржника як засобу, що обмежує можливість відчуження майна боржником із метою його подальшої реалізації у спосіб, передбачений законом.

Правовою метою накладення державним (приватним) виконавцем арешту на майно боржника є забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню.

Частина перша статті 47 Закону № 606-XIV визначала, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу в разі, якщо: 1) є письмова заява стягувача; 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення; 4) стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа; 5) у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника-юридичної особи, місце проживання, перебування боржника-фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника); 6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 7) боржник-фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами Національної поліції, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; 8) коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно; 9) наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Аналогічні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу визначені і в подальшому в частині першій статті 37 Закону № 1404-VIII, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11 (провадження № 14-137цс24) зазначила, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчого документа стягувачу є формами завершення виконавчого провадження, проте вони мають різні правові підстави та відповідно різні правові наслідки.

Закінчення виконавчого провадження є стадією виконавчого провадження і передбачає завершення вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання рішення в межах відповідного виконавчого провадження. Зміст правових підстав для закінчення виконавчого провадження, визначених частиною першою статті 49 Закону № 606-XIV (частиною першою статті 39 Закону № 1404-VIII), свідчить про об`єктивну неможливість виконати відповідне рішення у примусовому порядку. На відміну від обставин, що зумовлюють повернення виконавчого документа стягувачу, обставини, які є підставою для закінчення виконавчого провадження, не перестануть існувати в майбутньому.

З наведеного слідує і формування наслідків закінченого виконавчого провадження, зокрема, виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочато знову, крім випадків передбачених законом (частина перша статті 40 Закону № 1404-VIII).

Водночас частиною п`ятою статті 47 Закону № 606-XIV визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (аналогічна норма міститься в частині п`ятій статті 37 Закону № 1404-VIII).

Повернення виконавчого документа стягувачу є процесуальною дією державного (приватного) виконавця, яка вчиняється останнім у випадку, коли внаслідок існування певних обставин або дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження неможливо у примусовому порядку виконати відповідне рішення. Повернення виконавчого документа стягувачу не свідчить про неможливість примусового виконання рішення взагалі, а лише про таку неможливість у певний момент. Тобто якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, то останній може повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 50 Закону № 606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Схожі за змістом норми містяться у частинах першій, другій статті 40 Закону № 1404-VIII.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що законодавець чітко передбачив два випадки, коли державний (приватний) виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника, та зазначити про це у відповідній постанові, а саме:

- у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій);

- у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Законодавством не передбачено обов`язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження й у такому випадку стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано, протягом встановлених законом строків.

Водночас Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що законодавець у Законі № 1404-VIII, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року, передбачив випадки, за яких арешт з майна знімається одночасно із поверненням виконавчого документа стягувачу, а саме: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру (частина третя статті 37 Закону № 1404-VIII).

Враховуючи наведене повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника (за винятком випадків, передбачених у частині третій статті 37 Закону № 1404-VIII).

З урахуванням наведеного, відсутні підстав для задоволення вимог скарги, оскільки у державного виконавця були відсутні передбачені законом підстави для зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу.

На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст. 4, 12, 81, 89, 260, 263, 354, 447-451 ЦПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Тарчанин Романа Семеновича на дії та бездіяльність Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 02.04.2026.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Закарпатської області Н.Б. Шумило