Рішення № 135361035, 31.03.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/7274/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Пронози І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу № 509/7274/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини, у твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 гривень, щомісяця до досягнення дитиною повноліття, та стягувати з відповідача аліменти на її утримання, як матері дитини до досягнення дитиною трьох років у розмірі 3000,00 гривень, щомісяця.

В обґрунтуванні позову зазначено, що у позивача з відповідачем є неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого 05.02.2025 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис 156.

Перші три місяці, після народження дитини, відповідач допомагав матеріально, однак в подальшому участі у вихованні дитини не приймає, матеріально не допомагає, зв`язок з позивачем не підтримує. Оскільки дитина є малолітньою та потребує постійного забезпечення, позивач була змушена звернутися до суду з вищезазначеним позовом.

Ухвалою суду від 18.12.2025 року цивільну справу було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

23.12.2025 року позивачка звернулась до суду з заявою про усунення недоліків, тому ухвалою судді від 24.12.2025 року провадження по справі відкрито та призначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторони не з`явились.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, 25.03.2026 року звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України відповідача, які були розміщені відповідно приписів ч. 11 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, тому він вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду останній не подавав.

Дії позивачки не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності її учасників.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, вважає необхідним зазначити таке.

У позивача з відповідачем є неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого 05.02.2025 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис 156.

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 156, в графі відомості про батька зазначено: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі відомості про матір зазначено: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до вимог ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, частиною 1 ст. 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З вказаних норм закону вбачається, що спосіб стягнення аліментів визначається судом за вибором позивача, на утримання дитини, з якою вказана особа проживає.

Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з 1 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум: для дітей віком до 6 років 2817 грн.

Згідно зі ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Визначаючи розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд враховує відсутність доказів майнового стану відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 184 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України).

З огляду на викладене, враховуючи докази в їх сукупності, з урахуванням визначеного законом мінімального рекомендованого розміру аліментів на дітей, забезпечення рівності прав дитини на утримання від батька, суд приходить до переконання, що розмір аліментів на дитину підлягає стягненню у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку суд зазначає наступне.

Питання утримання дружини батьком дитини врегульовано нормами Сімейного кодексу України.

Положеннями статті 84 СК України передбачено право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», а саме: ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною 3 років.

Частина 4 ст. 84 СК України визначає право на утримання вагітної дружини, а також дружини, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком під час її вагітності, а також до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Судом встановлено, що дитина проживає разом із матір`ю, а отже у позивача немає можливості у працевлаштуванні, тому потребує матеріальної допомоги.

За правилами ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Положеннями ч.1 ст. 75 СК України визначено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

З огляду на те, що у суду відсутні докази майнового стану відповідача, суд вважає за можливе частково задовольнити позовну вимогу про стягнення аліментів з відповідача в розмірі 2000 гривень на утримання позивачки з моменту подачі позову до суду 16.12.2025 року і до досягнення дитиною трирічного віку ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Одночасно, суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на те, що позивач у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» була звільнена від сплати судового збору, то відповідач сплачує судові витрати на користь держави відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 79, 80, 84, 182, 191 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 247, 259, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп. до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.12.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп. щомісячно, з дня звернення з позовом до суду 16.12.2025 року і до досягнення дитиною трирічного віку - до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.

Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь держави судовий збір у розмірі 2422, 20 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Є.М. Панасенко