Рішення № 135360792, 02.04.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа №504/1003/25

Провадження №2/504/1067/26

Доброславський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенко В.К.,

секретаря - Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, сщ. Доброслав, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ДП «СЕТАМ», Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса), ОСОБА_2 , ТОВ «Консалт Солюшенс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання електронних торгів недійсними визнання недійсним акта про проведені електронні торги, та позовною заявою ОСОБА_1 до Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса), ОСОБА_3 , третіх осіб ОСОБА_4 , ТОВ «Консалт Солюшенс», ДП «СЕТАМ» про визнання права власності, про звільнення майна з-під арешту, про визнання протиправними дій, про визнання недійсною та скасування заявки, про визнання недійсним та скасування електронного аукціону (торгів), -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Доброславського районного суду Одеської області з позовною заявою до ДП «СЕТАМ», Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса), ОСОБА_2 , ТОВ «Консалт Солюшенс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , якою просить:

- визнати недійсним (-ми) електронний аукціон (торги), проведений Державним підприємством «СЕТАМ», код ЄДРПОУ 39958500, на яких 03.03.2025 року було реалізовано магазин «Катерина», площею 37,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , та за результатами яких було складено протокол електронних торгів від 03.03.2025 № 630510 за реєстраційним номером лота 568900.

- визнати недійсним акт про проведення електронного аукціону (торгів), складений старшим державним виконавцем Доброславського Відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) Іванова І.В., в межах зведеного виконавчого провадження № 77323765 на підставі протоколу електронних торгів від 03.03.2025 № 630510 за реєстраційним номером лота 568900.

Позовна заява обґрунтована тим, що 09.08.1987 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, зареєстрований Відділом РАЦС Борщівського району Тернопільської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів було зроблено відповідний актовий запис за № 23. 02.10.2006 року ними у спільну сумісну власність подружжя було придбано у власність будівлю магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 02.10.2006 на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, на підставі рішення № 100 від 28.09.2006 р.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано 21.07.2014 рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області (справа № 504/1721/14-ц), яке набрало законної сили.

Позивач зазначає, що після розірвання шлюбу, при поділі спільного майна, що було придбано ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за період шлюбу, за взаємною згодою зі ОСОБА_3 будівля магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » перейшла у володіння та користування позивача. 03.03.2025 року ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги, на яких було реалізовано будівлю магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Відповідно до протоколу № 630510 проведення електронного аукціону (торгів) торги відбулось: дата та час початку 03.03.2025, 09:00, дата та час завершення 03.03.2025 18:24; реєстраційний номер лота 568900; найменування майна: магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », площею 37,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; ціна продажу 497200,00 грн.; переможець аукціону (торгів): ОСОБА_2 (учасник 9). Позивач вважає, що належне йому майно - будівлю магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », було неправомірно реалізовано на електронних торгах, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

21.03.2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі № 504/1003/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

21.03.2025 року ухвалою суду частково задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сухецької С.М. про забезпечення позову та накладено арешт на магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », площею 37,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході розгляду вищезазначеної цивільної справи, відповідачем Доброславським відділом державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову, вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано 21.07.2014 року рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області по справі № 504/1721/14-ц, відповідно до змісту якого майнові претензії у сторін відсутні.

Відповідач вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту права, оскільки останній має звертатись до суду з позовом про поділ майна подружжя.

На думку Відповідача, усна домовленість між подружжям не може вважатися належним та допустимим доказом того, що право власності на спірне майне належить ОСОБА_1

05.05.2025 року від відповідача ТОВ «Консалт Солюшенс» надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що відповідач заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 .

Вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту права, оскільки оскарженню підлягає продаж майна на публічних торгах як правочин, а не акт про проведені електронні торги. ОСОБА_1 не був стороною договору купівлі-продажу (електронних торгів), а отже позовна вимога про визнання недійсними електронних торгів є неналежним способом захисту своїх прав.

Відповідач також вважає, що у позивача відсутнє порушене право, оскільки останній не надав жодного доказу на підтвердження того, що після розірвання шлюбу спірне майно перейшло у його володіння та користування.

ОСОБА_3 будучи боржником за виконавчим провадженням, в рамках якого відбулась примусова реалізація майна, приймала участь у проведенні опису та арешту майна, взяла на відповідальне зберігання спірне майно, не мала претензій до проведення виконавчих дій, жодних скарг на дії/бездіяльність ДВС не подавала.

ОСОБА_1 є позичальником за кредитним договором та солідарним боржником за рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 06.05.2014 року по справі № 504/521/14-ц, в рамках примусового виконання якого було здійснено реалізацію майна, належного ОСОБА_3 .

До суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_2 , в якому останній заперечує проти позову, вважає себе добросовісним набувачем майна, оскільки перед подачею заявки на участь в електронних торгах здійснив перевірку нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та виявив, що власником об`єкта нерухомості з 2006 року є ОСОБА_3 .

В судових реєстрах відсутні жодні відомості про наявність спору стосовно будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Відповідач зазначає, що не знав та не міг знати про претензії інших осіб на придбане ним майно, а отже, є добросовісним набувачем такого майна.

Після набуття права власності на будівлю магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відповідач дізнався від орендаря майна про те, що раніше об`єкт нерухомості здавався в оренду саме ОСОБА_3 .

Рахунки за електроенергію відповідно до даних веб-сайту ДТЕК Одеські електромережі оформлені на ім`я ФОП ОСОБА_3 .

18.03.2025 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Сухецьку С.М. звернувся до Комінтернівського районного суду Одеської області з позовною заявою до Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області ПМУМБ (м. Одеса), ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ТОВ «Консалт Солюшенс», ДП «СЕТАМ», якою просить:

- Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на будівлю магазину-бару «Асторія» за адресою: АДРЕСА_2 .

- Визнати протиправними дії Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) щодо включення в акт опису, накладення арешту та передачі належної мені, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на праві власності будівлі магазину-бару «Асторія», на реалізацію ДП «СЕТАМ», код ЄДРПОУ 39958500.

- Виключити з опису та звільнити з-під арешту будівлю магазину-бару «Асторія» за адресою: АДРЕСА_2 .

- Визнати недійсним та скасувати заявку Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) подану ДП «СЕТАМ» щодо реалізації арештованого майна - будівлі магазину-бару «Асторія» за адресою: АДРЕСА_2 ;

- Визнати недійсним (-ми) та скасувати електронний аукціон (торги), що проводяться ДП «СЕТАМ», код ЄДРПОУ 39958500, на якому реалізується будівля магазину-бару «Асторія» за адресою: АДРЕСА_2 , за заявкою Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) в межах виконавчого провадження відкритого Доброславським ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) № 77323765 від 26.02.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 09.08.1987 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, зареєстрований Відділом РАЦС Борщівського району Тернопільської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів було зроблено відповідний актовий запис за № 23. 28.09.2006 року ними у спільну сумісну власність подружжя було придбано будівлю магазину-бару «Асторія» за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі Свідоцтва, про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3 від 02.10.2006, видане виконавчим комітетом Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, на підставі рішення № 101 від 28.09.2006 року.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано 21.07.2014 року рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області (справа № 504/1721/14-ц), яке набрало законної сили.

Позивач зазначає, що після розірвання шлюбу, при поділі спільного майна, що було придбано ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за період шлюбу, за усною домовленістю зі ОСОБА_3 будівля магазину-бару «Асторія» перейшла у володіння та користування позивача.

Як стало відомо позивачу, Доброславським відділом державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області ПМУМБ (м. Одеса) було описано, арештовано та передано на реалізацію ДП «СЕТАМ» на електронні торги належне позивачу на праві власності майно - будівлю магазину-бару «Асторія».

Позивач вважає, що будівлю магазину-бару «Асторія» неправомірно передано на реалізацію на електронних торгах, та що вказане майно належить йому на праві приватної власності, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

21.03.2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі № 504/1061/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

21.03.2025 року ухвалою суду частково задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сухецької С.М. про забезпечення позову та накладено арешт на магазин-бар «Асторія» за адресою: АДРЕСА_2 .

18.04.2025 року ухвалою суду повторну заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сухецької С.М. про забезпечення позову задоволено та вирішено в порядку забезпечення позову заборонити органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчинення дій пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав щодо магазин-бар «Асторія» за адресою: АДРЕСА_2 ; в порядку забезпечення позову заборонити будь-яким фізичним та юридичним особам здійснювати будь-які дії пов`язані зі спірним майном: магазин-бар «Асторія» за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: укладення будь яких договорів, направлених на розпорядження вказаним майном, вселення, виселення із спірного майна та ін.

Відповідач Доброславський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса) подав до суду відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову, вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано 21.07.2014 року рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області по справі № 504/1721/14-ц, відповідно до змісту якого майнові претензії у сторін відсутні.

Відповідач вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту права, оскільки останній має звертатись до суду з позовом про поділ майна подружжя.

На думку Відповідача, усна домовленість між подружжям не може вважатися належним та допустимим доказом того, що право власності на спірне майне належить ОСОБА_1

05.05.2025 року від ТОВ «Консалт Солюшенс» надійшли письмові пояснення третьої особи, в яких зазначається, що позивач та ОСОБА_1 отримали кредитні кошти на споживчі цілі в період шлюбу, та несуть солідарний обов`язок щодо повернення цих кредитних коштів.

Зазначає, що ОСОБА_1 є солідарним боржником за рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 06.05.2014 року по справі № 504/521/14-ц, в рамках примусового виконання якого було здійснено реалізацію майна, належного ОСОБА_3 .

Також зазначає, що у позивача відсутнє порушене право, оскільки останній не надав жодного доказу на підтвердження того, що після розірвання шлюбу спірне майно перейшло у його володіння та користування.

ОСОБА_3 будучи боржником за виконавчим провадженням, в рамках якого відбулась примусова реалізація майна, приймала участь у проведенні опису та арешту майна, взяла на відповідальне зберігання спірне майно, не мала претензій до проведення виконавчих дій, жодних скарг на дії/бездіяльність ДВС не подавала.

17.11.2025 року ухвалою суду об`єднано в одне провадження матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ДП «СЕТАМ», Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса), ОСОБА_2 , ТОВ «Консалт Солюшенс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання електронних торгів недійсними визнання недійсним акта про проведені електронні торги (справа № 504/1003/25) з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса), ОСОБА_3 , третіх осіб ОСОБА_4 , ТОВ «Консалт Солюшенс», ДП «СЕТАМ» про визнання права власності, про звільнення майна з-під арешту, про визнання протиправними дій, про визнання недійсною та скасування заявки, про визнання недійсним та скасування електронного аукціону (торгів) (справа № 504/1061/25);

Присвоєно об`єднаній цивільній справі № 504/1003/25;

Закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач та його представник не з`явився, сповіщений належним чином про дату, час та місце його проведення.

За клопотанням представника сторони позивача судове засідання неодноразово відкладалось.

Судом визнано доцільним розглянути справу по суті, оскільки у справі зібрано достатньо доказів для ухвалення остаточного судового рішення.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Від представника ТОВ «Консалт Солюшенс» надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 09.08.1987 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюб, зареєстрований Відділом РАЦС Борщівського району Тернопільської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів було зроблено відповідний актовий запис за № 23.

02.10.2006 року виконавчим комітетом Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області на підставі рішення № 101 від 28.09.2006 року видане Свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3 від 02.10.2006, яким засвідчено, що ОСОБА_3 на праві власності належить магазин-бар «Асторія», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

06.10.2006 року на ім`я ОСОБА_3 зареєстровано право власності на будівлю магазину-бару «Асторія» у Комінтернівському районному бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером: 16236942, що підтверджується витягом серії СВУ № 367367 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.10.2006 № 12078411.

02.10.2006 року виконавчим комітетом Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області на підставі рішення № 100 від 28.09.2006 р. видане Свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 02.10.2006 на нерухоме майно, яким засвідчено, що ОСОБА_3 на праві власності належить будівля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .

06.10.2006 року на ім`я ОСОБА_3 зареєстровано право власності на будівлю магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у Комінтернівському районному бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером: 16237112, номер запису 32 в книзі 67, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.10.2006 номер 12078411.

16.07.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №05/07/2007/840-К/388, за змістом пункту 1.1 якого Банк надає Позичальнику кредит у сумі 67 200 (шістдесят сім тисяч двісті) доларів США 00 центів, зі строком користування кредитними коштами до 15 липня 2027 року.

В забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за вказаним кредитним договором, 16 липня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №05/07/2007/840-П/388, згідно з яким ОСОБА_3 поручилась перед банком за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань.

06.05.2014 року рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області по справі № №504/521/14-ц задоволено позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 05/07/2007/840-К/388 від 16.07.2007 року та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 05/07/2007/840-К/388 від 16.07.2007 року в розмірі 111 889 (сто одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) доларів США 85 центів, що в еквіваленті по курсу НБУ на 17.01.2014 року становило 894 335 (вісімсот дев`яносто чотири тисячі триста тридцять п`ять) гривень 60 копійок.

В подальшому, ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 30.08.2021 року у справі №504/521/14-ц замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на нового стягувача ТОВ «Консалт Солюшенс» у виконавчому провадженні за виконавчими документами, виданими Комінтернівським районним судом Одеської області у цивільній справі №504/521/14-ц за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №05/07/2007/840-К/388 від 16 липня 2007 року.

21.07.2014 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано відповідно до рішення Комінтернівського районного суду Одеської області по справі № 504/1721/14-ц.

09.12.2015 року рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області по справі № 504/3907/15-ц позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу та судових витрат задоволено, та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму боргу в розмірі 3 022 600,00 грн. та судові витрати у розмірі 6090,00 грн. Зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що 30.11.2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 був укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_4 передала у борг 140 000,00 (сто сорок тисяч) доларів США, а ОСОБА_1 та ОСОБА_3 прийняли вказану грошову суму та зобов`язалися повернути їй таку ж суму грошових коштів (суму позики) у строк до 30.11.2013 року.

17.03.2017 року постановою про відкриття виконавчого провадження головного державного виконавця Лиманського РВ ДВС ПМУ МЮ (м. Одеси) Іванова І.В. відкрито виконавче провадження № 64778472 з примусового виконання виконавчого листа № 504/3907/15-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суми боргу у розмірі З 022 608,00 грн.

25.11.2021 року ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області по справі № 504/521/14-ц заяву ТОВ «Консалт Солюшенс» задоволено; видано дублікати виконавчих листів по справі №504/521/14-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 05/07/2007/840-К/388 від 16.07.2007 року в розмірі 111 889,85 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 17.01.2014 року становить 894 335,60 грн.; поновлено пропущений строк пред`явлення виконавчих листів, виданих на виконання рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 06.05.2014 року по справі 504/521/14-ц за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 05/07/2007/840-К/388 від 16.07.2007 року.

05.07.2022 року постановою Одеського апеляційного суду по справі № 504/521/14-ц частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 ; ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 листопада 2021 року скасовано в частині задоволення заяви ТОВ «Консалт Солюшенс» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа №504/521/14-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 05/07/2007/840-К/388 від 16.07.2007 року в розмірі 111 889,85 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 17.01.2014 року становить 894 335,60 грн., відносно боржника ОСОБА_1 .

В рамках примусового виконання виконавчих документів №504/3907/15-ц, Доброславським ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУ МЮ (м. Одеса) було винесено постанову про опис та арешт будівлі магазину-бару «Асторія», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що належала на праві власності ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_3 від 02.10.2006.

Також судом встановлено, що в рамках примусового виконання виконавчих документів №504/3907/15-ц Доброславським ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУ МЮ (м. Одеса) 26.11.2024 року було винесено постанову про опис та арешт магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З тексту постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26.11.2024 року вбачається, що боржник ОСОБА_3 була присутня при проведенні опису та арешту вказаного майна та була призначена відповідальним зберігачем.

13.12.2024 року ОСОБА_3 подала до Доброславського ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУ МЮ (м. Одеса) заяву, в якій зазначила, що з експертною оцінкою магазину «Катерина» та магазину-бару «Асторія» ознайомлена.

14.02.2025 року постановою про відкриття виконавчого провадження головного державного виконавця Доброславським ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУ МЮ (м. Одеса) Іванова І.В. відкрито виконавче провадження № 77197523 з примусового виконання виконавчого листа № 504/521/14-ц, виданого Комінтернівським районним судом Одеської області 13.12.2021 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» (правонаступником є ТОВ «Консалт Солюшенс») заборгованості за кредитним договором в розмірі 111 889 (сто одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) доларів США 85 центів, що в еквіваленті по курсу НБУ на 17.01.2014 року становить 894 335 (вісімсот дев`яносто чотири тисячі триста тридцять п`ять) гривень 60 копійок.

26.02.2025 року постановою про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження головного державного виконавця Доброславського ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУ МЮ (м. Одеса) Іванова 1.В. вирішено об`єднати виконавчі провадження № 64778472 та № 77197523 у зведене виконавче провадження № 77323765.

03.01.2025 року відбулися перші торги відносно будівлі магазину-бару «Асторія», за стартовою ціною 1 533 100,00 грн., реєстраційний номер лоту 566364, категорія: комерційна нерухомість. Боржник ОСОБА_3 . Стан аукціону: торги не відбулися.

06.03.2025 року відбулися другі торги відносно будівлі магазину-бару «Асторія», за стартовою ціною 1 303 135,00 грн., реєстраційний номер лоту 568472, категорія: комерційна нерухомість. Боржник ОСОБА_3 . Стан аукціону: торги не відбулися.

07.04.2025 року відбулися треті торги відносно будівлі магазину-бару «Асторія», за стартовою ціною 1 073 170.00 грн., реєстраційний номер лоту 570782, категорія: комерційна нерухомість.

Відповідно до протоколу № 633487 проведення електронного аукціону (торгів) торги відбулись: дата та час початку аукціону (торгів): 07.04.2025 09:00; дата та час завершення аукціону (торгів): 07.04.2025 18:00; реєстраційний номер лота: 570782; найменування майна: Магазин-бар «Асторія», площею 151,10 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 ; ціна продажу: 1 073 170.00 грн. Переможець аукціону (торгів): ОСОБА_5 (Учасник: 7).

15.04.2025 року приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Валігурським М.М. видане свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 383, яким засвідчено, що ОСОБА_5 належить на праві власності майно, що складається з будівлі магазину-бару «Асторія», основною площею 134,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке придбане ОСОБА_5 за 1 073 170,00 грн.

03.03.2025 року ДП «СЕТАМ» проведено електронні торги, на яких реалізовано будівлю магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Відповідно до протоколу № 630510 проведення електронного аукціону (торгів) торги відбулось: дата та час початку 03.03.2025, 09:00, дата та час завершення 03.03.2025 18:24; реєстраційний номер лота 568900; найменування майна: магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », площею 37,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; ціна продажу 497200,00 грн.; переможець аукціону (торгів): ОСОБА_2 (учасник 9).

Суд, вислухавши сторони та дослідивши у сукупності надані сторонами докази, приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 1, 6 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач ОСОБА_1 у позовних заявах як на підставу для задоволення його вимог посилається на те, що магазин-бар «Асторія», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перейшли у володіння та користування позивача за взаємною усною згодою з колишньою дружиною ОСОБА_3 .

Всупереч зазначеному, позивачем разом з позовними заявами не надано жодного доказу на підтвердження того, що після розірвання шлюбу спірне майно перейшло у володіння та користування ОСОБА_1 .

Частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України).

За змістом ч. 1, 4 ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В матеріалах справи відсутні докази укладення між колишнім подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_3 договору про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, або наявності рішення суду про поділ майна подружжя.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, магазин-бар «Асторія» та магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на момент проведення електронних торгів з реалізації арештованого та описаного майна належали на праві власності ОСОБА_3 . Будь-яких інших доказів переходу спірного майна у володіння та користування позивача ОСОБА_1 під час розгляду справи суду не надано.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з веб-сайту ДТЕК Одеські електромережі, рахунки за електроенергію за адресою АДРЕСА_1 оформлені на ім`я ФОП ОСОБА_3 .

Крім того, суд приймає до уваги, що ОСОБА_3 особисто приймала участь у проведенні опису та арешту спірного майна, була призначена відповідальним зберігачем, подавала до органів примусового виконання заяву про те, що остання ознайомлена з експертною оцінкою магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та магазину-бару «Асторія».

ОСОБА_3 , будучи обізнаною про процедуру реалізації спірного майна у примусовому порядку, не подавала скарг на дії/бездіяльність державного виконавця, та не повідомляла Доброславський ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУ МЮ (м. Одеса) про те, що магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та магазин-бар «Асторія» перебувають у володінні та користуванні іншої особи. Також, ОСОБА_3 не оскаржувала результати проведених електронних торгів з реалізації спірного майна.

Суд бере до уваги також те, що в мотивувальній частині рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 21.07.2014 року по справі №504/1721/14-ц, яким було розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , встановлено, що спору відносно майна між сторонами немає.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 не довів наявності у нього права володіння та користування на магазин-бар «Асторія», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, як було встановлено судом, позивач ОСОБА_1 являється позичальником за Кредитним договором №05/07/2007/840-К/388 від 16.07.2007 року, та солідарним боржником за рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 06.05.2014 року у справі №504/521/14-ц, яким стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 05/07/2007/840-К/388 від 16.07.2007 року в розмірі 111 889,85 дол. США.

Також, ОСОБА_1 являється позичальником за договором позики від 30.11.2010 року, укладеним з ОСОБА_4 та солідарним боржником за рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 09.12.2015 року по справі № 504/3907/15-ц, яким було стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму боргу в розмірі 3 022 600,00 грн.

Таким чином, реалізація спірного майна шляхом продажу майна з електронних торгів була здійснена в рамках примусового виконання вищевказаних судових рішень, винесених по справі №504/521/14-ц та справі № 504/3907/15-ц, за якими позивач являється солідарним боржником.

Статтею 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до частини другої статті 73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

Оскільки за договором позики позикодавець передає позичальникові грошові кошти у власність, а останні згідно з вимогами ст. 60 СК України стають об`єктом спільної сумісної власності подружжя, то в такому випадку позичальником (боржником) стає не чоловік або дружина, а подружжя, які несуть солідарну відповідальність за виконання кредитного договору.

До вказаного висновку прийшов Верховний Суд України у судових рішеннях по справі № 6-27563св07 від 11.11.2018, № 6-21170св08 від 15.04.2010, № 6-486цс16 від 27.06.2016, №6-539цс16 від 14.09.2016.

За вищевказаних обставин, у суду не викликає сумнівів, що позивач ОСОБА_1 усвідомлював ризик настання негативних наслідків у випадку невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору та договору позики, зокрема, можливість звернення стягнення в примусовому порядку на спірне майно, яке належало на праві власності ОСОБА_3 .

Щодо вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування електронного аукціону (торги), з продажу будівлі магазину-бару «Асторія», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , суд дійшов наступних висновків.

Для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює» (Постанова Верховного суду по справі № 753/17628/19 від 10.01.2023 року).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу і передбачає примусове виконання рішень. Це сукупність дій відповідних органів та посадових осіб, спрямованих на реалізацію судових рішень у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника включає його арешт, вилучення (списання коштів з рахунків) та примусову реалізацію.

Отже, за приписами Закону України «Про виконавче провадження», виконавець здійснює лише підготовчі дії до проведення прилюдних торгів (зокрема, оцінку майна), а самі торги організовують спеціалізовані організації, з якими виконавча служба укладає відповідний договір. Пункт 1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5 (в редакції, чинній на час торгів), визначає, що електронні торги проводяться через функціонал центральної бази даних системи електронних торгів.

Переможцем стає учасник, який запропонував найвищу ціну.

Підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення.

Такі правила визначені Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (в редакції, чинній на момент проведення торгів 13.03.2020). Зокрема, це порушення процедур передачі майна на реалізацію, підготовки до проведення торгів, реєстрації учасників, проведення торгів, реалізації майна за фіксованою ціною, оформлення результатів торгів, повторних торгів, порядку розрахунків та переходу права власності.

Тобто, для визнання судом торгів недійсними обов`язковим є встановлення сукупності таких обставин, як: порушення правил проведення електронних торгів, їх вплив на результати торгів, а також порушення (невизнання або оспорювання) суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду з відповідним позовом. Тільки в цьому випадку, прилюдні торги можуть бути визнані недійсними.

У позовних заявах ОСОБА_1 відсутнє належне обґрунтування обставин, з якими закон пов`язує визнання недійсним правочину з придбання майна на момент його вчинення, не встановлено порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів.

Позивачем ОСОБА_1 не надано належних і допустимих доказів порушення Порядку проведення електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів з реалізації спірного майна, не доведено, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторін та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним та скасування електронного аукціону (торги), з продажу будівлі магазину-бару «Асторія» та будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Також, суд бере до уваги доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що на час участі в електронних торгах, останньому не було відомо про те, що будь-які інші особи претендують на спірне майно - будівлю магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

У відзиві ОСОБА_2 вказує, що він не знав та не міг знати про претензії інших осіб на придбане ним майно, оскільки перед придбанням вказаного об`єкта нерухомості проявив належну обачність, встановив відсутність даних в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про наявність права власності на дане майно у інших осіб, а також дослідив судові реєстри на наявність судових спорів з приводу цього майна.

Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 388 ЦК України, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Подібних висновків дійшла й Велика Палата Верховного Суду 02.11.2021 року у справі № 925/1351/19, зазначивши, що при оцінці добросовісності/недобросовісності набувача майна слід враховувати, що прилюдні торги у межах здійснення виконавчого провадження мають виступати найбезпечнішим способом набуття майна, публічна процедура реалізації якого гарантує невідворотність результатів торгів та «юридичне очищення» майна, придбаного у такий спосіб.

Прийняття рішення, за наслідком якого добросовісний набувач всупереч приписам статті 388 ЦК України втрачає такий статус, а відтак втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятним та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар. Адже не може добросовісний набувач відповідати у зв`язку з порушеннями інших осіб (продавця чи осіб, які його представляють у силу вимог закону), допущеними в межах процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном, крім випадків передбачених у статті 388 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (провадження № 12-10гс21).

Отже, якщо нерухоме майно придбаває добросовісна особа, тобто та, яка не знала та не могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, вона може покладатися на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень і відсутності даних про те, що набувач майна знав або міг знати про існування таких прав чи обтяжень, цей набувач, добросовісно покладаючись на відомості зазначеного реєстру, набуває відповідне право на нерухоме майно, вільне від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункт 38), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункти 7.15, 7.16), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.46), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 54).

Судом встановлено, що на момент проведення електронних торгів з продажу будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у відкритих судових реєстрах була відсутня інформація про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб.

За таких обставин, ОСОБА_2 є добросовісним набувачем майна, придбаного в результаті проведення заходів щодо примусового виконання рішення суду, а отже, набув відповідне право на нерухоме майно, вільне від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

Також суд враховує, що ч. 2 ст. 388 ЦК України містить заборону на витребування від добросовісного набувача майна, яке було продане на електронних торгах на виконання судових рішень.

З огляду на все вищевказане, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позовів ОСОБА_1 повинно бути відмовлено.

Відповідно до ч. 1. ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно ч. 8 ст. 264 ЦПК України, суд при ухваленні рішення суд з`ясовує питання про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову.

За приписами п. 9 та 10 ст. 158 ЦПК України у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову і у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Оскільки суд відмовляє позивачу ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, то заходи забезпечення позову, які були застосовані ухвалою від 21.03.2025 року про накладення арешту на магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ухвалою від 21.03.2025 року про накладення арешту на магазин-бар «Асторія», та ухвалою від 18.04.2025 року про заборону вчинення дій, підлягають скасуванню, оскільки їх наявність порушує права власника вказаного майна.

Судові витрати віднести на рахунок позивачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-13,76-81, 258, 263-265, 266 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП «СЕТАМ», Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області ПМУ МЮ (м. Одеса), ОСОБА_2 , ТОВ «Консалт Солюшенс», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання електронних торгів недійсними, визнання недійсним акта про проведені електронні торги відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області ПМУМБ (м. Одеса), ОСОБА_3 , третіх осіб ОСОБА_4 , ТОВ «Консалт Солюшенс», ДП «СЕТАМ» про визнання права власності, про звільнення майна з-під арешту, про визнання протиправними дій, про визнання недійсною та скасування заявки, про визнання недійсним та скасування електронного аукціону (торгів) відмовити.

Заходи забезпечення позову у вигляді арешту на магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », площею 37,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , які були накладені ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 21.03.2025 року скасувати.

Заходи забезпечення позову у вигляді арешту на магазин-бар «Асторія» за адресою: АДРЕСА_2 , які були накладені ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 21.03.2025 року скасувати.

Заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчинення певних дій щодо магазину-бару «Асторія» за адресою: АДРЕСА_2 , які були накладені ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 18.04.2025 року скасувати.

Судові витрати віднести на рахунок позивачів.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В. К. Барвенко