Рішення № 135360459, 18.03.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3727/25

Провадження № 2/496/1691/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пасечник М.Л.

за участю секретаря - Кабанової К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі - ТОВ «Фінпром Маркет») звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором позики №1849492 від 13.03.2021 року у розмірі 27 119,26 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.03.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №1849492, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 9 000,00 грн. строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису jh3e4J3iVt). Позикодавець на виконання п.1 договору позики №1849492 від 13.03.2021 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 9 000 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 . Враховуючи, що позику видано на платіжну картку, а не на банківський рахунок позичальника, всі правовідносини між позичальником, кредитором та банком-еквайром регулюються Постановою НБУ № 705 від 05.11.2014 «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів», яка була чина на дату укладання договору. Відповідачем були здійсненні платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають - 2 298,14 грн. Отже, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики складає 27 119,26 грн. із яких: 9 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18 119, 26 грн. - сума заборгованості за відсотками.

26.10.2021 року ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» уклали договір факторингу №2610 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №1849492 від 13.03.2021 року.

03.04.2023 року ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №030423-ФК за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №1849492 від 13.03.2021 року. У зв`язку з викладеним, представник позивача звернулася до суду з вказаним позовом.

Адвокат Зачепіло З.Я. в інтересах ОСОБА_1 надіслала на адресу суду відзив на позов, в якому просила відмовити у задоволенні позовної заяви. В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначила, що надана копія договору не містить підпису ОСОБА_1 . Крім того адвокат зазначила, що відповідач вважає, що договір, укладений між, ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» є таким, що порушує її права як споживача, та підлягає визнанню недійсним в частині нарахування процентів за користування кредитом, оскільки позивачем не надані суду докази на обґрунтування того, що ОСОБА_1 , була ознайомлена з умовами наданого кредиту та взагалі отримувала кредитні кошти. Також, адвокат вказує на те, що позивач посилається на правила надання грошових коштів, але матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими правилами ознайомлювалася відповідач при укладенні договору. Правила, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником.

Крім того, адвокат Зачепіло З.Я. в інтересах ОСОБА_1 зазначає, що матеріали справи не містять повідомлення відповідача про відступлення права вимоги за вказаними кредитним договором. Позивачем на підтвердження перерахуванні відповідачеві коштів за кредитним договором не надано належних доказів, при цьому, у договорі, укладеному з первинним кредитором відсутні будь-які відомості про те, що кредитні кошти будуть перераховуватися на користь позичальника іншою особою, яка не виступає стороною за кредитним договором. Відтак, у даних документах не міститься відомостей про те, що кошти перераховуються на підставі відповідного договору, що не дає суду можливості застосувати до даних правовідносин умову цього договору. Отже, зазначене не підтверджує факт перерахування коштів саме кредитодавцем на підставі відповідного договору, а не іншими особами за іншими правовідносинами. Позивачем також не надано суду і електронних листів, що могли б підтвердити існування заборгованості ОСОБА_1 у розмірі, що заявлений позивачем до стягнення у даній справі.

Також адвокат Зачепіло З.Я. звертає увагу на те, що позивачем не надано пояснення щодо суми заборгованості кредиту за нарахованими відсотками у розмірі 18 119, 26 грн. та надані позивачем виписка та розрахунок заборгованості за кредитом, підготовлені робітниками TOB «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум, не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідачів, тому слід дійти до висновку, що ТОВ «Фінпром Маркет» у встановленому законом порядку, не довело факту належного ознайомлення ОСОБА_1 із умовами кредитного договору, а тому підстави для стягнення на користь позивача заборгованості за відсотками відсутні. Також зазначає, що розмір нарахованих відсотків значно перевищує розмір заборгованості за кредитом. А саме, сума нарахованих відсотків значно перевищує суму наданого кредиту. Аналізуючи вищевикладене, адвокат Зачепіло З.Я. дійшла висновку, що позовна заява про стягнення кредитної заборгованості, подана ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 є поданою з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та передчасною.

Представник позивача надала відповідь на відзив, в якому просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування зазначила, що посилання представника відповідача, щодо не укладання договору позики №1849492 є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи, оскільки вказаний договір позики відповідачем підписано одноразовим ідентифікатором (jh3e4J3iVt), чим засвідчено вивчення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису договору, а тому на думку позивача між сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строку та умов кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору шляхом вивчення дій зазначених вище. Таким чином, посилання відповідача на те, що в матеріалах справи відсутні докази укладення договору позики є надуманими, оскільки вказаний договір підписаний електронним підписом (одноразовий ідентифікатор є видом Електронного підпису відповідно до ЗУ. «Про електронний цифровий підпис»), що у свою чергу додатково підтверджуєтеся довідкою про ідентифікацію, яка міститься в матеріалах справи. Між тим, використання одноразового ідентифікатора - є не можливим без проходження відповідачем попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення позичальником входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача були використані товариствами для укладення договорів від її імені, відповідачем до суду не надані. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій відповідач не звернулася, як і не оскаржила правомірність укладеного договору.

Крім того, представник позивача звертає увагу, на те, що в матеріалах справи містяться наступні документи, які підтверджують перерахування коштів на картковий відповідача:

- електронна платіжна інструкція № de5b99ca-8cb1-4725-b3c5-2e1cea8f6b00 від 13.03.2021 року видана ТОВ «Фінекспрес» (фінансова компанія, яка діє на підставі ліцензії, яка видана Національним банком України на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку - платіжний інструмент/платіжна система);

- довідка № КД-000024912/ТНПП від 01.05.2025 р. видана платіжною системою/ТОВ «Фінекспрес», що підтверджує перерахування коштів за платіжною інструкцією /квитанцією № de5b99ca-8cb1-4725-b3c5-2e1cea8f6b00 від 13.03.2021 року;

- лист №9/05/25-55 від 09.05.2025 р. виданий Позикодавцем/ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», що підтверджує видачу/перерахування на банківську карту Відповідача/Клієнта онлайн-позики на підставі платіжної інструкції № de5b99ca-8cb1-4725b3c5-2e1cea8f6b00 від 13.03.2021 року.

Таким чином, в матеріалах цивільної справи містяться докази перерахування коштів відповідачу, а посилання представника відповідача стосовно відсутності доказів зарахування коштів на картковий рахунок відповідача є безпідставні, оскільки саме боржник/відповідач має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, і він мав/має можливість представити суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладених договорів.

Щодо не повідомлення відповідача про відступлення права грошової вимоги за оскаржуваним договором позики, представник позивача зазначила, що у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11 (провадження № 612449св18) викладено висновок, що тлумачення статті516, частини другої статті517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним. Доказів про визнання договору факторингу - не дійсним та/або виконання своїх відповідачем перед первісним/попереднім кредитором- не надано та матеріали справи не містять. Окрім цього, відповідач повідомлена про відступлення права грошової вимоги шляхом звернення з даним позовом до суду, так як в матеріалах справи наявні докази переходу права грошової вимоги від позикодавця до позивача.

Представник позивача вказує на те, що доводи представника відповідача, щодо безпідставного нарахування заборгованості за процентами - є передчасними, оскільки таке нарахування здійснювалось у відповідності до умов договору та додатків до них/правил, й саме через неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань. Більш того, позивач просить стягнути суму заборгованості за договорами позики лише до моменту відступлення права вимоги первісними кредиторами, інших нарахувань позивачем не заявлялось, зокрема процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2.7 % за кожен день, яка передбачена договором позики, погодженими відповідачем та регламентована правилами надання грошових коштів у позику - не нараховано, оскільки зазначена процента ставка значно фінансово навантажить відповідача.

Також представник позивача вважає, що посилання представника відповідача, на правові висновки викладені у постановах Великої палати Верховного суду та Верховного суду України - помилковими, оскільки зміст цих правовідносин(права й обов`язки сторін спору) та спільні риси між спірними правовідносинами є відмінними та не тотожними із даною справою.

Слід зазначити, що представник відповідача - доказів на підтвердження або спростування позовних вимог позивача до відзиву долучено не було (виписку із карткового рахунку Відповідача в якій відображено отримання/неотримання кредитних коштів, відповіді банку про не належність зазначеної у договорі карти відповідачу, доказів не укладання зазначеного договору, контр розрахунок, тощо), а тому відзив ґрунтується на припущеннях та зводиться до незгоди з доказами позивача та їх оцінки, тоді як оцінка доказів є виключною компетенцією суду. Отже, сторона відповідача висловлюючи заперечення проти певних обставин та не надаючи доказів, які підтверджують ці доводи, не може перекладати на позивача обов`язок їх доведення.

Адвокат Зачепіло З.Я. на адресу суду надіслала заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких просила позовні вимоги за позовною заявою ТОВ «Фінпром Маркет» - задовольнити частково, стягнути з відповідача заборгованість за тілом за вищевказаним кредитним договором загальною сумою 5 000 грн. В обґрунтування зазначила, що згідно зі змістом позовної заяви, ТОВ «Фінпром Маркет» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 , заборгованість за кредитом в розмірі 27 119, 26 грн., яка складається з: 9 000,00 грн. - сума заборгованості за кредитом; 18 119, 26 грн. - сума заборгованості за нарахованими відсотками. Проте, позивачем не надано пояснення щодо суми заборгованості кредиту за нарахованими відсотками у розмірі 18 119, 26 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплато судового збору у розмірі 2 422, 40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн. Як видно із вищезазначеного, заявлені позивачем суми процентів до стягнення не ґрунтуються на умовах договору і наданому самим же позивачем розрахунку, а тому не підлягають задоволенню. Надані позивачем розрахунок заборгованості за кредитами, підготовлені робітниками організації - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідачів. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту

Крім того, адвокат Зачепіло З.Я. в інтересах ОСОБА_1 зазначила, що аналізуючи матеріали цивільної справи №496/3727/25, у матеріалах справи відсутні будь-які документи та докази, що підтверджують факт звернення до позичальника про дострокове погашення суми заборгованості за кредитом. Аналізуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що позовна заява про стягнення кредитної заборгованості, подана ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 , є поданою з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованою та передчасною.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, до матеріалів позову долучила клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, адвокат Зачепіло З.Я. надала заяву, в якій просила справу розглянути за їх відсутності.

Судом, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.03.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №1849492. Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором jh3e4J3iVt., тим самим остання підтвердила укладання кредитного договору та погодила його умови.

ОСОБА_1 була ознайомлена з Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів».

ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання за укладеним договором виконало в повному обсязі, а саме 13.03.2021 року грошові кошти у сумі 9 000 грн. були перераховані на картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ ФК «Фінекспрес» вих. №КД-0000024912/ТНПП від 01.05.2025 року та платіжною інструкцією ТОВ «ФК «Фінекспрес».

26.10.2021 року ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» уклали договір факторингу №2610 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі до ОСОБА_1 за договором позики №1849492 від 13.03.2021 року, що також вбачається в реєстрі прав вимог №2 від 26.10.2021 року.

03.04.2023 року ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу №030423-ФК за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі до ОСОБА_1 за договором позики №1849492 від 13.03.2021 року, що вбачається в додатку №1 до Договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 року реєстрі заборгованості.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики № 1849492 від 13.03.2021 року за період з 13.03.2021 року по 05.06.2025 року, загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 27 119,26 грн., із яких: 9 000 грн. - заборгованість за тілом позики; 18 119, 26 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст. 509 ЦК України).

У п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналізуючи положення вищевказаного законодавства вбачається, що договір про споживчий кредит №1849492 від 13.03.2021 року було укладено в електронному вигляді через інформаційно-телекомунікаційну систему позивача за допомогою електронного підпису, визначеним Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ч.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч.3 ст. 207 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). (ч.1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (правонаступником є ТОВ «Фінпром Маркет») свої зобов`язання за договором про споживчий кредит №1849492 від 13.03.2021 року виконало у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених зазначеним договором. В порушення вимог Закону, ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернула.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази, Суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

В свою чергу, ОСОБА_1 не надала в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов`язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.

Представник відповідача у поданому відзиві зазначила, що надана позивачем копія договору не містить підпису відповідача. Крім того адвокат вважає, що договір, укладений між, ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» є таким, що порушує її права як споживача, та підлягає визнанню недійсним в частині нарахування процентів за користування кредитом, оскільки позивачем не надані суду докази на обґрунтування того, що ОСОБА_1 , була ознайомлена з умовами наданого кредиту та взагалі отримувала кредитні кошти, а тому підстави для стягнення на користь позивача заборгованості за відсотками відсутні. Позивачем не надано пояснення щодо суми заборгованості кредиту за нарахованими відсотками у розмірі 18 119, 26 грн. тому представник відповідача вважає, що заявлені позивачем суми процентів до стягнення не ґрунтуються на умовах договору і наданому самим же позивачем розрахунку, а тому не підлягають задоволенню. Надані позивачем розрахунок заборгованості за кредитами, підготовлені робітниками організації - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідачів. Також, представник відповідача зауважує на тому, що матеріали справи не містять повідомлення ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за вказаними кредитним договором.

Однак, 13.03.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №1849492. Договір було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором jh3e4J3iVt., тим самим остання підтвердила укладання кредитного договору та погодила його умови.

Пунктом 1 цього договору, передбачено, що позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Пунктом 2 передбачено, що сума позики становить 9 000,00 грн., строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день, проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Відповідно до п.п.4.,4.2. договору позики №1849492, підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань. Сторін та наслідки укладення до договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою.

Розрахунок, наданий позивачем на підтвердження розміру заборгованості, є чітким, розгорнутим, зрозумілим, а тому цей розрахунок приймається судом як належний, допустимий і достатній доказ щодо розміру заборгованості відповідача у спірних правовідносинах.

Крім того, слід зазначити, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. Правовий висновок міститься у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06.02.2019 р. у справі №361/2105/16-ц.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, права позивача порушені, оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання та підлягають судовому захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет»заборгованості за договором про споживчий кредит №1849492 від 13.03.2021 року у розмірі 27 119,26 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданої платіжної інструкції №579936092.1 від 18.06.2025 року за подання даного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., а тому, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, вказані судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет».

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником ТОВ «Фінпром Маркет» надано суду: договір №01-11/24 про надання правової допомоги від 01.11.2024 року, укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О.; акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги; витяг з акту №13-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024 року, згідно із яким вартість наданих адвокатських послуг в рамках даної справи становить 3500 грн.; платіжну інструкцію №579934714.1 від 19.05.2025 року, відповідно до якої ТОВ «Фінпром Маркет» сплатило адвокату Ткаченко Ю.О. грошові кошти у сумі 402 500 грн., призначення платежу: оплата згідно акту №13-П приймання наданої правничої допомоги від 16.05.2025 року за договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024 року.

Суд вважає, що платіжна інструкція №579934714.1 від 19.05.2025 року не може бути доказом понесених витрат ТОВ «Фінпром Маркет» на правову допомогу в розмірі 3500 грн. в рамках даної справи, оскільки зі змісту наданої платіжної інструкції вбачається, що ТОВ «Фінпром Маркет» було сплачено адвокату Ткаченко Ю.О. грошові кошти у сумі 402 500 грн., але у квитанції відсутні відомості про те, що ТОВ «Фінпром Маркет» було сплачено грошові кошти у сумі 3500 грн. за надання правової допомоги саме в рамках справи щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Судом неможливо встановити, що у сплачену позивачем адвокату Ткаченко Ю.О. суму - 402 500 грн. входить заявлена сума до стягнення - 3500 грн.

У платіжній інструкції зазначено лише про те, що оплата здійснюється за надання правової допомоги згідно договору про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024 року без зазначення прізвища, ім`я, по-батькові боржника, номера та дати акту, на підставі якого здійснюється оплата.

Таким чином, судові витрати на правову допомогу у розмірі 3500 грн. не підтверджені належними та допустимими доказами, тому позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 3500 грн. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 610, 612, 629, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 272, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (місцезнаходження: 8200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд.9А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346) заборгованість за договором позики №1849492 від 13.03.2021 року у розмірі 27 119,26 грн. (двадцять сім тисяч сто дев`ятнадцять гривень 26 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (місцезнаходження: 8200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд.9А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346) судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

В іншій частині позовної заяви - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Суддя М.Л. Пасечник

З урахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Біляївському районному суді Одеської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які на лікарняному, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження, з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку складання повного тексту рішення суду, повний текст судового рішення виготовлено 02.04.2026 року.