Ухвала суду № 135359633, 31.03.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/11489/20

н/п 1-кп/766/2058/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2026року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

прокурора: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

під час відкритого судового засідання в залі суду м. Херсона з розгляду кримінальних проваджень № 12020230040001249 від 10.04.2020, № 12020230040001611 від 19.05.2020, № 12020230030001419 від 07.07.2020, № 12020230040002227 від 20.07.2020, № 12023231040002388 від 20.12.2023, № 12025231040000573 від 27.05.2025, об`єднаних в єдине судове провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Микуличин, Івано-Франківської області, громадянина України, освіта загальна середня, не одруженого, не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України, не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.185, ч.2 ст.15-ч.3 ст.185, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185, ч.3 ст.15-ч.2 ст.186, ч.2 ст.186, ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 360, ч.2 ст. 360 КК України,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.185, ч.2 ст.15-ч.3 ст.185, ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185, ч.3 ст.15-ч.2 ст.186, ч.2 ст.186, ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 360, ч.2 ст. 360 КК України.

Так, відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 10.04.2020 за № 12020230040001249, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27.05.2020 року близько 13:00 години (більш точного часу не встановлено), переслідуючи прямий умисел, направлений на викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, таємно для оточуючих, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме судове провадження, шляхом подолання перешкод, а саме: паркану, незаконно проник на охоронювану територію ПрАТ «Херсонський електромашинобудівний завод» (ЄДРПОУ: 05808988), що розташований за адресою: м. Херсон, пр. Ушкова, 57, а в подальшому з метою скоєння крадіжки чужого майна, шляхом розбиття вікна, на другому поверсі механічного цеху, розташованого на території ПрАТ «Херсонський електромашинобудівний завод», незаконно проник у приміщення механічного цеху, звідки виніс на подвір?я охоронюваної території заводу та намагався викрасти 10 гідравлічних насосів (5 шт. - 100Г2-25AM-5 та 5 шт.- БГ12-22М), що належать ПрАТ «Херсонський електромашинобудівний завод», загальна вартість яких, згідно з висновком експерта Херсонського НДЕКЦ № 1549-МT від 23.07.2020, становить 1501 гривень 20 копійок. Після чого, з метою скоєння крадіжки особа, матеріали відносно якої виділено в окреме судове провадження, передавав через паркан гідравлічні насоси ОСОБА_5 , а ОСОБА_5 приймав вказані гідравлічні насоси, однак, не довів свій злочинний умисел до кінця, з причини, що не залежать від його волі, оскільки був затриманий біля зовнішньої сторони паркану зазначеного підприємства співробітниками поліції.

Вказані умисні дії ОСОБА_5 органи досудового розслідування кваліфікували за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення, не доведене до кінця, з причин, що не залежать від волі особи, яка не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень передбачених? ? ч. 3 ст.185, ч.2 ст.15-ч.3 ст.185, ч.3 ст.15-ч.2 ст.186, ч.2 ст.186, ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 360, ч.2 ст. 360 КК України.

Під час судового засідання, обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання, про закриття кримінального провадження № 12020230040001249у частині обвинувачення за ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України за епізодом від 27.05.2020 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Прокурори у судовому засіданні не заперечували проти закриття вказаного провадження в цій частині.

Представник потерпілого до судового засідання не з`явився, про місце і час судового розгляду повідомлений у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, в матеріалах справи наявна заява, відповідно якої останній просить підготовче судове засідання та судовий розгляд проводити без їхньої участі.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

09.08.2024 набрав чинності Закон України №3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», згідно з яким були внесені зміни до ст.51 КпАП України, якими посилена відповідальність за вчинення дрібного викрадення чужого майна.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до пп.169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

З 01.01.2024 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2024? ? рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2024 в сумі 3028 грн. Отже, податкова соціальна пільга у 2024 році складала 1514 грн. (3028 грн. Х 50%).

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що кримінальне правопорушення мало місце 27.05.2020 року.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу? ? станом на 01.01.2020 складав 2102 грн. Отже податкова соціальна пільга у 2020 році складала 1051,00 грн.

Положеннями ст. 185 КК України встановлено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку). У нормах КК України не встановлено розміру вартості майна, що є предметом крадіжки.

Згідно нової редакції ст.51 КпАП України, відповідальність за ч.1 ст.51 КпАП України настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Відповідальність за ч.2 ст.51 КпАП України настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, з 09.08.2024 таємне викрадення чужого майна (крадіжка) стає кримінально караним діянням, якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Станом на 27.05.2020 року (час вчинення кримінального правопорушення), викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувало 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону №3886-IX, на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки ч. 3 ст. 15 ч.3 ст. 185КК України, розмір вартості майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, у 2020 році становив 2102 гривні (2102/2 = 1051).

Водночас, розмір шкоди, заподіяної ОСОБА_5 за епізодом від 27.05.2020 року за фактом таємного викрадення гідравлічних насосів склав 1501 грн., що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто сума є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.

Водночас відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Також, згідно із ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

При цьому, у ч. 6 ст. 3 КК України встановлено, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (№3886-ІХ від 18.07.2024), що набрав чинності 09 серпня 2024 року, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими змінено розмір вартості майна на момент вчинення правопорушення - до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для кваліфікації як дрібного викрадення чужого майна. У той же час, даний розмір вартості майна є критерієм розмежування кримінально-караного викрадення чужого майна, передбаченого ст. 185 КК України, від дрібного викрадення такого майна.

Згідно ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Згідно з п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, коли втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно з вимогами ч.3 ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч.3 ст.479-2 КПК України та позицію обвинуваченого ОСОБА_5 , який надав згоду на закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч. 3 ст. 15 ч.3 ст. 185КК України за епізодом від 27.05.2020 з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 15 ч.3 ст. 185КК України підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Вирішуючи питання щодо закриття кримінального провадження, вирішенню підлягають і такі питання.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.

Процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат,

пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів (ч. 1 ст.

118 КПК України). Процесуальні витрати виникають і пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Разом з цим, кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення

процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п. 4-1

ч. 1 ст. 284 КПК.

Згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння, й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК).

У такому випадку, керуючись засадами справедливості та враховуючи загальнодозвільний тип правового регулювання кримінального провадження, наявність факту понесення органом досудового розслідування матеріальних витрат, пов`язаних зі здійсненням кримінального провадження, не може бути приводом для стягнення з особи, кримінальне провадження відносно якої закрито у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння, таких витрат.

Отже, заявлені стороною обвинувачення витрати на залучення експерта, здійснені за рахунок державного бюджету підлягають віднесенню на користь держави.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що кримінальне провадження підлягає закриттю, потреба в арешті речових доказів в подальшому відпала, суд вважає за необхідним скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 03.06.2020 .

Долю речових доказів, лише щодо яких надані відомості, вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 284-287, 288, 369, 372, 479-2 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 10.04.2020 за № 12020230040001249в частині обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України,закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Витрати на залучення експерта в розмірі 326,90 гривень віднести на рахунок держави.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 03.06.2020 року (справа № 766/8540/20, провадження № 1-кс/766/5210/2020) на 10 гідравлічних насосів ( 5 шт- 100Г2-25AM-5 та 5 шт.- БГ12-22М-5), що передані на зберігання ПрАТ «Херсонський електромашинобудівний завод».

Речові докази: 10 гідравлічних насосів ( 5 шт- 100Г2-25AM-5 та 5 шт.- БГ12-22М-5) вважати повернутими законному володільцю.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СуддяОСОБА_1