Рішення № 135359462, 02.04.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/4652/25

Номер провадження 2/585/178/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Зубко К.В.,

Справа № 585/4652/25, провадження № 2/585/178/26.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції»,

Відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку загального позовного провадження справу про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представники позивача: Дідух Євген Олександрович, який діє на підставі Довіреності від 01.08.2024, Лисенко Дмитро Вячеславович, який діє на підставі довіреності від 20.06.2025.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ТОВ «Українські фінансові операції» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилається на те, що 02.06.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4704452 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 4000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 02.06.2024 року по 28.05.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На пільговий строк 30 днів з позичальником погоджено умови пільгового кредитування (пониженої відсоткової ставки) на умовах 0,01 відсотків у день, проте позичальником не виконано зазначених у договорі умов і до нього у як результат застосовано повну ставку кредитування у розмірі 1,5 % у день. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_2 виконало та надало йому кредит в сумі 4000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану Банком АТ «Ощадбанк», що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК». Первісний кредитор виконав умови Договору та надав відповідачу кредит у визначеному Договором розмірі. відповідач не виконала умови Договору та має заборгованість. За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 4704452 від 02.06.2024 року у період з 02.06.2024 року по 27.02.2025 року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 14364,02 грн. Сума заборгованості за Договором розрахована Первісним кредитором в формі поденного Розрахунку заборгованості, у відповідності до умов Договору. Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 27.02.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 27/02/2025 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до Відповідача. Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 27.02.2025 року №27/02/2025 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4704452 від 02.06.2024 року в сумі 20354,42 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 3990,40 грн., заборгованості за процентами 14364,02 грн. та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам у розмірі 2000 грн.

Відповідно до умов строк дії п. 1.3 Договору № 4704452 02.06.2024 року по 28.05.2025 року, строк кредиту 360 днів. Станом на дату укладання Договору факторингу від 27.02.2025 року № 27/02/2025, строк дії Договору № 4704452 від 02.06.2024 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» з дати факторингу 27.02.2025 року донараховано відсотки за (89 календарних днів). 4000 грн * 1,5 % = 59,856 грн* 89 календарних дні = 5327,184 грн. відсотки нараховані ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Оскільки відповідач добровільно заборгованість не погашає, представник позивача просить стягнути її з відповідача на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», а також просить про стягнення судових витрат: сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

У відзиві на позов відповідач вказує, що позов визнає частково. Визнає факт укладення спірного Договору, наявність заборгованості з тіла кредиту у зазначеному позивачем розмірі. Проте вважає, що відсотки нараховані як первісним кредитором, так і позивачем, в порушення вимог ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 30% вартості продукції) у разі невиконання зобов`язання за кредитним договором, адже тіло кредиту становить лише 3990,40 грн. Вважає за необхідне перерахувати відсотки з урахуванням денної процентної ставки 1%, що за 360 днів становить 14365 грн. 44 коп. Також відповідач вказує на завищений розмір витрат на професійну правничу допомогу, оскільки справи даної категорії є поширеними і не потребують витрачання значного часу та зусиль адвоката.

30.01.2026 надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача вказує, що відповідач, заперечуючи на позов, не надала розрахунку заборгованості. Згідно із ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. ЦК України містить три правові норми, які надають право суду зменшити розмір майнової відповідальності відповідача, зокрема: ч. 2 ст. 616 ЦК України: суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов`язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення; ч. 4 ст. 1193 ЦК України: суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення; ч. 5 ст. 1231 ЦК України: за позовом спадкоємця суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), розмір відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, якщо вони є непомірно великими порівняно з вартістю рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину. Жодна із зазначених вище правових підстав не підлягає застосування в межах даного спору. Позивач просить Роменський міськрайонний суд Сумської області звернути увагу на постанову Вінницького апеляційного суду від 23.10.2025 р. у справі № 131/803/25 (додається), яка відповідає критеріям подібності справі № 585/4652/25. Так, апеляційний суд у справі № 131/803/25 виснував, що у даній справі відсутні ознаки зловживання кредитодавцем своїм становищем чи нав`язування несправедливих умов договору. Натомість підвищений розмір процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання був прямо передбачений умовами договору, з якими відповідач погодився добровільно, усвідомлюючи наслідки їх невиконання. Отже, встановлений сторонами розмір відповідальності не суперечить принципам справедливості, розумності та добросовісності, а є наслідком договірної свободи сторін, гарантованої ст. 627 Цивільного кодексу України, та спрямований на стимулювання належного виконання зобов`язань. При цьому зауважено, що у постанові Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 в якій викладено, що встановлений сторонами договору розмір процентів за несвоєчасно виконане зобов`язання за кожен день прострочення у розмірі 2,5% є несправедливим у розумінні положень ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», порушує принципи розумності та добросовісності. З вказаними висновками суд апеляційної інстанції не погоджується, оскільки відносини у ній не є релевантними із відносинами, які склалися між сторонами у цій справі. Отже, встановлений сторонами розмір відповідальності не суперечить принципам справедливості, розумності та добросовісності, а є наслідком договірної свободи сторін, гарантованої ст. 627 Цивільного кодексу України, та спрямований на стимулювання належного виконання зобов`язань. У зв`язку з цим підстав для зменшення розміру відсотків не має. Просить ухвалити рішення, яким задовольнити повністю позовні вимоги ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

02.12.2025 судом відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (а.с.122).

22.01.2026 підготовче засідання відкладене, надано відповідачу строк для подання відзиву (а.с.149).

13.02.2026 продовжено строк підготовчого провадження (а.с.184).

06.03. 2026 підготовче провадження закрито. Справа призначена до судового розгляду по суті (а.с.190).

Представник позивача у позовній заяві просить про розгляд справи у його відсутності (а.с.14).

Відповідач до суду не з`явилась, в матеріалах справи є заява про розгляд справи у її відсутності (а.с.188).

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

02.06.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4704452 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором .

Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 4000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

П.1.4. Договору визначає, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: 1.4.1. Стандартна процента ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки дорівнює 1.5% та розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100% = (21 600,00/4 000,00)/360x100%, де ДПС денна процентна ставка; ЗВСК загальні витрати за кредитом; ЗРК загальний розмір кредиту; t строк кредитування у днях (п.1.3).

П. 1.4.2. визначає, що знижена процентна ставка становить 0,01% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: Якщо Клієнт до 01.07.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою (а.с.18-28).

До матеріалів справи долучений Паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем (а.с.30-32). та Додаток №1 до Договору - Таблиці обчислення загальної вартості кредиту (а.с.28,29).

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 4000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача (а.с.33-39, 42-44, 45).

До матеріалів справи долучені Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Лінеура Україна» (а.с.-55-63).

За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 4704452 від 02.06.2024 року у період з 02.06.2024 року по 27.02.2025 року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 14435,85 грн., сума несплаченого тіла кредиту становить 3990,40 грн. (а.с.46-54).

27.02. 2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 27/02/2025 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до Відповідача (а.с. 64-78).

Згідно розрахунку позивача за 89 календарних днів (28.02.2025 - 27.05.2025) ТОВ «Українські фінансові операції» нараховано відсотки у розмірі 5327,54 грн. за ставкою 1,5 % в день від суми тіла кредиту (а.с.77).

Згідно листа АТ «Ощадбанк» банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк» не відкривалась (а.с.137).

При цьому, у відзиві на позов відповідач визнає, що отримала від первісного кредитора кредитні кошти.

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та Закону України «Про електронну комерцію».

Норми права, застосовані судом.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він уважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смскоду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно з п. 6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію": електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Отже, із змісту вищеведених положень Закону випливає, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір (оферти).

Кредитний договір підписаний Боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений (постанова Верховного Суду від 12.01.2021, справа № 524/5556/19).

В порядку визначеному частиною 2 статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Відповідно до статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст. 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Мотиви суду.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.

02.06.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4704452 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі - Договір). На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 4000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. П.1.4. Договору визначає, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: 1.4.1. Стандартна процента ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки дорівнює 1.5% та розрахована за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100% = (21 600,00/4 000,00)/360x100%, де ДПС денна процентна ставка; ЗВСК загальні витрати за кредитом; ЗРК загальний розмір кредиту; t строк кредитування у днях (п.1.3). П. 1.4.2. визначає, що знижена процентна ставка становить 0,01% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: Якщо Клієнт д о 01.07.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою (а.с.18-28).

Первісний кредитор виконав умови Договору №4704452 від 02.06.2024 та надав відповідачу кредит у визначеному Договором розмірі, що визнається та не заперечується відповідачем.

Позивач набув права вимоги до відповідача на підставі Договору факторингу № 27/02/2025 від 27.02.2025 (а.с.64-78).

24.12.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», згідно п.5 розділу І якого було внесено зміни до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» та визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Водночас, 22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».

Зокрема, ст. 8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Відтак, згідно вказаного Закону максимальний розмір денної процентної ставки не повинен перевищувати:

-протягом перших 120 днів з дня набрання ним чинності, тобто, до 22 квітня 2024 року - 2,5 %;

-протягом наступних 120 днів з дня набрання ним чинності, тобто, до 20 серпня 2024 року - 1,5 %;

-починаючи з 241 дня з дня набрання ним чинності, тобто, з 21 серпня 2024 року, - 1%.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Підпунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Як вбачається з умов договору, сума кредиту складає 4000 грн., тіло непогашеного кредиту становить 3990,40 грн. строк кредиту 360 дні, процентна ставка 1,5 % за один день.

За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 4704452 від 02.06.2024 року у період з 02.06.2024 року по 27.02.2025 року (по день передачі права вимоги) включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 14435,85 грн., сума несплаченого тіла кредиту - 3990,40 грн. З розрахунку вбачається про нарахування відповідачу відсотків за період з 02.06.2024 по 02.07.2024 за пільговою ставкою в сумі 11,60 грн. З 03.07.2024 по день передачі права вимоги за відсотковою ставкою 1,5 % в день на суму непогашеного тіла кредиту 3990,40 грн. (а.с.46-54).

Згідно розрахунку позивача за 89 календарних днів (28.02.2025 - 27.05.2025) ТОВ «Українські фінансові операції» нараховано відсотки у розмірі 5327,54 грн. за ставкою 1,5 % в день від суми тіла кредиту 3990,40 грн. (а.с.77).

В той же час, враховуючи вищевказані вимоги законодавства, кредитодавець мав право нараховувати відсотки з розрахунку 1,5 % в день, лише в строк до 19.08.2024 включно, тобто за період з 03.07.2024 по 19.08.2024 (за 48 днів) розмір відсотків, нарахованих відповідачу на суму тіла кредиту 3990,40 грн. має становити 2872,80 грн. (59,85 х 48 днів)

В подальшому, а саме з 20.08. 2024 розрахунок первісному кредитору, а далі і позивачу, який набув права грошової вимоги до відповідача за спірним договором, слід було проводити за відсотковою ставкою не більше 1 % в день.

Таким чином, за період з 20.08.2024 по 28.05.2025 заборгованість відповідача за відсотками за користування кредитом становить 11211,90 грен. (39,90 х 281 день).

Отже, загальний розмір відсотків, зі сплати яких відповідач має заборгованість, становить 14096,30 грн. (з 02.06.2024 по 02.07.2024 - 11,60 грн. + з 03.07.2024 по 19.08.2024 - 2872,80 грн. + з 20.08.2024 по 28.05.2025 - 11211,90).

Оскільки відповідач добровільно борг не сплачує, суд вважає, що порушені права позивача підлягають захисту в судовому порядку шляхом часткового задоволення позову та стягнення заборгованості з неї заборгованості у розмірі 18086,70 грн., яка складається з тіла кредиту в сумі 3990,40 грн. та відсотків за користування ним в сумі 14096,30 грн. в судовому порядку.

Стосовно вимог про зазначення в рішенні суду про стягнення в порядку ч.ч. 10 та 11 ст. 265 ЦПК України з відповідача інфляційних втрат і 3% річних.

Як передбачено ч.ч.10, 11 ст. ті 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Таким чином, суду надано повноваження за результатами з`ясування характеру та правової природи матеріальних відносин між сторонами у справах про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, продовжити нарахування відсотків або пені на період після ухвалення такого судового рішення.

Правова мета зазначених норм передовсім полягає у наданні суду повноважень поширити дію постановленого ним рішення і продовжити нарахування пені або відсотків на майбутнє поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті заявлених позовних вимог про стягнення відповідних пені або відсотків, що має на меті позбавити кредитора потреби звертатися до суду з позовом про стягнення пені або відсотків за наступні періоди невиконання зобов`язання після того, як було ухвалено судове рішення.

При цьому, застосування указаних норм визначають право, а не обов`язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування, відповідно суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, як-от: майнового стану відповідача, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великою Палати Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22.

Враховуючи викладене, а також те, що особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності, суд дійшов висновку що позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Інші доводи сторін на висновки суду не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

По даній справі сторона позивача заявляє до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 10000 грн.

Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014р.); відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (рішення у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р).

Наведене також узгоджується й з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.05.2020р. у справі №904/4507/18, де ВП ВС зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням вищенаведеного, слід виснувати, що не є обов`язковими для суду договірні зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Суд вважає, що супровід даної справи не потребував від адвоката Дідух Є.О. вивчення великого обсягу фактичних даних, оскільки регулювання даної категорії справ здійснюється невеликим обсягом нормативно-правових актів, справа є малозначною (за ціною позову, за складністю).

Також необхідно взяти до уваги типовість та поширеність такої категорії справ (про стягнення заборгованості за кредитним договором), зокрема й ініційованих ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у судах різних регіонів України (за інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень), у зв`язку з чим підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Відповідь на відзив підготовлена іншим представником позивача.

З огляду на зазначене, суд вважає, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. є явно завищеною і непропорційною до предмета спору та ціни позову.

З огляду на критерії співмірності, розумності, обґрунтованості та пропорційності, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, слід зменшити з 10000 грн. до 3000 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог: судовий збір у розмірі 1850,10 грн. (18086,70 х 2422,40:23681,60) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2291,23 грн. (18086,70 х 3000:23681,60).

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13,19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.

Суд вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (код ЄДРПОУ 40966896) заборгованість за Договором №4704452 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.06.2024 у розмірі 18086 (вісімнадцять тисяч вісімдесят шість) грн. 70 коп., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 3990,40 грн. та суми заборгованості за процентами у розмірі 14096,30 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (код ЄДРПОУ 40966896) сплачений судовий збір у розмірі 1850 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят) грн. 10 коп. та 2291 (дві тисячі двісті дев`яносто одну) грн. 23 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ", ел. пошта ufc75334@gmail.com, тел. 688375174, адреса: Україна, 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2, ЄДРПОУ 40966896.

Представник позивача: Дідух Євген Олександрович, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Представник позивача Лисенко Дмитро Вячеславович, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 адреса Україна, 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 40, приміщення 19 літ. «Н», «П» РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 тел. НОМЕР_6 , адреса реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова