Ухвала суду № 135359348, 01.04.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 574/1224/23

Провадження № 1-кп/577/102/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2026 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9

представників потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Конотопі матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023202500000008 від 24.01.2023 по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.2 ст. 364, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_9 за ч.5 ст. 27, ч.2 ст.364, ч.1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10.07.2024 згідно ухвали Сумського апеляційного суду від 28.06.2024 року, в порядку ст. 34 КПК України до Конотопського міськрайонного суду надійшли матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України, ОСОБА_9 за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України, ОСОБА_12 за ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 209 КК України.

23.07.2024 згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду кримінального провадження визначено головуючу суддю ОСОБА_1 , члени колегії ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_6 заявив клопотання в якому прохає повернути прокурору обвинувальний акт від 01.12.2023 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42023202500000008 від 24.01.2023, для приведення у відповідність з вимогами КПК України.

В обґрунтування клопотання вказує, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, оскільки не містить відомостей про обвинувачення ФОП ОСОБА_13 в рамках кримінального провадження №42023202500000008 від 24.01.2023 року, що є порушенням п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Зокрема, в обвинувальному акті зазначено, що «Під час досудового розслідування встановлено, що у точно невстановлений час у листопаді 2022 року після підписання розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації - керівника обласної військової адміністрації від 01.11.2022 № 402-ОД «Про внесення змін до обласного бюджету Сумської області на 2022 рік», яким бюджету Буринської міської ради виділено субвенцію у розмірі 9 980 900 грн для забезпечення населення територій, прилеглих до зони проведення воєнних (бойових) дій, деревиною паливною під час осінньо-зимового періоду в умовах воєнного стану, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на зловживання службовим становищем, всупереч інтересам служби, з метою отримання неправомірної вигоди іншою фізичною особою, а саме ФОП ОСОБА_13 та її представником і чоловіком ОСОБА_12 , у вигляді безпідставного незаконного набуття ФОП ОСОБА_13 права власності на частину виділених у якості субвенції бюджетних коштів у сумі 1 200 000 грн., під виглядом здійснення закупівлі деревини паливної (дрова) для населення, без фактичної своєчасної поставки такої деревини населенню. ОСОБА_8 , реалізуючи зазначений злочинний умисел, 20.12.2022 в приміщенні Буринської міської ради за адресою м. Буринь Конотопського району Сумської області, вул. Першотравнева, 1, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою отримання неправомірної вигоди ФОП ОСОБА_13 і ОСОБА_12 , уклав з ФОП ОСОБА_13 прямий договір закупівлі деревини паливної (дрова) об`ємом 1000 м3, вартістю 1 200 000 грн № 297 з додатками (специфікацією і адресами поставки), підписавши їх особисто як міський голова та поставив круглу мокру печатку Буринської міської ради» (сторінки 4-5 обвинувального акту).

Стороною договору закупівлі деревини паливної (дрова) № 297 від 20.12.2022 року є ФОП ОСОБА_13 , в той же час обвинувальний акт не містить анкетних даних ОСОБА_13 , та з реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні не вбачається, що відносно неї матеріали виділені в окреме провадження.

Крім того, обвинувальний акт не містить відомостей про Буринську міську раду як потерпілу сторону в рамках цього кримінального провадження, що є порушенням п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України. В обвинувальному акті зазначено, що «Відповідно до висновку Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області внаслідок підписання ОСОБА_8 платіжного доручення № 9 від 23.12.2022 допущено порушення ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 629 Цивільного кодексу України, п. 1.1 договору закупівлі деревини паливної (дрова) № 297 від 20.12.2022 та проведено оплату ФОП ОСОБА_13 за деревину паливну (дрова) в кількості 1000 м3, яка фактично не поставлялася, що призвело до зайвої оплати Буринською міською радою коштів в сумі 1 200 000 грн. Згідно висновку судової економічної експертизи №1171 від 15.06.2023 Сумського відділення ННЦ «ІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області від 04.05.2023 щодо розміру матеріальної шкоди (збитків) на суму 1 200 000 грн., нанесеної Буринській міській раді, за умов фактичного непостачання дров паливних об`ємом 1000 м3, що були предметом договору № 297 від 20.12.2022, укладеного між Буринською міською радою та ФОП ОСОБА_13 та їх фактичної відсутності у ФОП ОСОБА_13 , документально підтверджується». Обвинувальний акт складено без жодних посилань чи наведення обставин, які б стверджували, чому Буринська міська рада не є потерпілою, незважаючи на пряму вказівку у ньому про нанесення Буринській міській раді матеріальної шкоди.

Обвинувальний акт не відповідає положенням п.5 ч.2 ст.291 КПК України, враховуючи, що формулювання обвинувачення, що пред`явлене ОСОБА_8 не конкретне, не зазначено дані щодо часу та місця скоєння злочину, способу вчинення злочину, форми вчинення злочину, мотиву та мети вчинення злочину. Також в обвинувальному акті не зазначено мотив і мету вчинення кримінальних правопорушень, що в розрізі ст. 91 КПК України - є обов`язковими обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Крім того, в реєстрі матеріалів досудового розслідування, який направлений до суду разом з обвинувальним актом, відсутні дані про відкриття матеріалів кримінального провадження відповідно до ст. 290 КПК України, іншій стороні - надання доступу до всіх матеріалів досудового розслідування стороні захисту адвокату ОСОБА_14 .

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримує клопотання захисника ОСОБА_6 .

Обвинувачений ОСОБА_9 також вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

Захисник ОСОБА_7 підтримує клопотання захисника ОСОБА_6 . Крім того, заявив клопотання про повернення обвинувального акту з аналогічних підстав. Додатково звертає увагу, що формулювання обвинувачення, що пред`явлене ОСОБА_9 не конкретне, а саме не зазначено дані щодо часу та місця скоєння злочину, способу вчинення злочину, форми вчинення злочину, мотиву та мети вчинення злочину. Щодо обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК України в обвинувальному акті вбачається невідповідність вимогам КПК України під час формулювання обвинувачення із застосуванням положень ч. 5 ст. 27 КК України, оскільки слідчий не конкретизує, в чому полягає співучасть дій обвинувачених та єдиний результат, якого прагнули досягнути всі співучасники.

Також зазначає, що в обвинувальному акті слідчим допущена невірна кваліфікація дій ОСОБА_12 за ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, оскільки суб`єктом злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України є службова особа. Слідчим взагалі не встановлено інформації, всупереч інтересам якої служби діяв ОСОБА_12 , які надані йому законом права і повноваження він використав як незаконно так і всупереч інтересам служби. Одне лише посилання слідчого на те, що ОСОБА_12 є службовою особою, наділеною адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, не утворює в діях ОСОБА_12 складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки для вказаного особа не лише повинна бути службовою, а й в даній конкретній ситуації зловживати своїм службовим становищем. Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції всупереч інтересам служби для заволодіння майном. Обсяг повноважень, наданих ОСОБА_12 , відповідно до довіреності НРЕ 199491 від 10.06.2021 (1063), не свідчить про здійснення ним організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, які притаманні службовій особі. Слідчим також допущена невірна кваліфікація дій ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 209 КК України. Слідчим при складанні обвинувального акту було проігноровано ту обставину, що грошові кошти були перераховані саме ФОП ОСОБА_13 , а не ОСОБА_12 , більше того грошові кошти були перераховані на підставі договору. На думку захисника ОСОБА_7 , орган досудового розслідування та прокурор умисно невірно кваліфікує дії ОСОБА_12 , та ФОП ОСОБА_13 чим створює передумови подальшого уникнення ОСОБА_12 кримінальної відповідальності через відсутність в його діях складу кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється згідно обвинувального акту, а також уникнення ФОП ОСОБА_13 кримінальної відповідальності.

Представники потерпілого ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , кожен, вважає, що підстави для повернення обвинувального акту прокурору відсутні.

Прокурор заперечує проти повернення обвинувального акту прокурору, враховуючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Суд, вислухавши учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та додані матеріали, приходить висновку, що клопотання захисників обвинувачених про повернення обвинувального акта прокурору не підлягають задоволенню.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 314 КПК України визначено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Оскільки кримінальний процесуальний закон не містить вичерпного переліку порушень щодо змісту та порядку складання обвинувального акта, які обумовлюють його повернення, норма п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України скеровує до ст. 291 цього Кодексу.

Статтями 109 та 291 КПК України встановлений вичерпний перелік вимог до змісту обвинувального акта та його додатків.

Повернення обвинувального акта прокурору зі стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції, допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим вказаних вимог.

Вимоги до обвинувального акта визначені ст. 291 КПК України.

Вказана норма закону містить вичерпний перелік відомостей та реквізитів, які повинен містити обвинувальний акт для того, щоб він вважався таким, що відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

Частинами 2 та 3 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Що стосується посилання захисників обвинуваченого на те, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не містить чіткого формулювання обвинувачення, то суд враховує, що за визначенням п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.

Згідно ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Пунктом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як вбачається зі змісту ст. 291 КПК України будь-яких конкретних вимог щодо викладення обставин злочину і його змісту вказаною процесуальною нормою не передбачено.

З наведеного слідує, що формулювання обвинувачення - це юридичне виведення, засноване на викладених в описовій частині обвинувального акта фактичних обставинах справи, змістом якого повинні бути правові ознаки злочину, викладені мовою диспозиції норми кримінального закону, що застосовується до конкретної особи. При цьому виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора, оскільки виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому КПК України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 273/1053/17, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

В обвинувальному акті викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, формулювання обвинувачення із зазначенням обставин, які, відповідно до частини 1 статті 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також правова кваліфікація дій кожного обвинуваченого.

Частиною 1 ст. 337 КПК України визначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 337 КПК України під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.

Таким чином зміст формулювання обвинувачення як складової частини обвинувального акта, яке лише буде підлягати доведенню під час судового розгляду, в аспекті ст. 338 КПК України не завжди може бути остаточним на момент його надходження до суду, має містити формулювання вчиненого особою діяння, передбаченого КК України, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків кримінального правопорушення.

Слід також зазначити, що під час підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність в ньому недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

В обвинувальному акті, слідчим викладені фактичні обставини кримінального правопорушення та сформульовано обвинувачення, яке прокурор, затвердивши обвинувальний акт, вважає доведеним, вказана правова кваліфікація кримінального правопорушення.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право, але не зобов`язаний, повернути прокурору обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну його невідповідність вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які дійсно перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Відомості, які містяться в обвинувальному акті по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених за ч.2 ст. 364, ч.1 ст.366 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених за ч.5 ст. 27, ч.2 ст.364, ч.1 ст. 366 КК України, свідчать про офіційне доведення до відома кожного обвинуваченого компетентним органом твердження про вчинення кожним відповідного злочину, і є достатніми для повного розуміння суті висунутого обвинувачення, що є необхідним для підготовки належного захисту, що є необхідним для підготовки належного захисту.

Відповідно до ст.109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування є додатком до обвинувального акту і має на меті систематизацію матеріалів, зібраних під час розслідування.

Відсутність в реєстрі матеріалів досудового розслідування підтвердження відкриття матеріалів (ст. 290) не входить до вичерпного переліку підстав для повернення обвинувального акта, передбачених ст. 314 КПК, якщо сам акт складено правильно. Крім того, в реєстрі матеріалів досудового розслідування наявні відомості про встановлення слідчими суддями строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування підозрюваним та захисникам.

Що стосується тверджень про обвинувачення ОСОБА_12 , суд зауважує, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_12 за ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч.4 ст.358, ч.1 ст.209 КК України виділено в окреме провадження.

ІІ. Захисник ОСОБА_6 заявив клопотання в якому прохає об`єднати в одне провадження матеріали кримінального провадження №42023202500000008 від 24.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.2 ст.364, ч.І ст.366 КК України, ОСОБА_9 за ч.5 ст. 27, ч.2 ст.364, ч. 1 ст. 366 КК України (справа №574/1224/23) та матеріали кримінального провадження №42023202500000008 від 24.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_12 за ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч.4 ст.358, ч.1 ст.209 КК України (справа №577/434/25), яке ухвалою колегії суддів від 23 січня 2025 року по справі №574/1224/23 було виділено в окреме провадження у зв`язку з оголошенням в розшук обвинуваченого ОСОБА_12 . Виділене окреме провадження зупинено до розшуку обвинуваченого ОСОБА_12 . З ухвал, розміщених в ЄДРС вбачається, що кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_12 неодноразово призначалося в судове засідання, востаннє на 01.04.2026 на 09:30 год. Ухвала про надання дозволу на затримання відсутня. Вбачається, що обставини, які були підставою для виділення окремого провадження відсутні. Обвинувачений ОСОБА_12 не з`являється в судове засідання, повідомляючи про лікарняні. На думку захисника, виходячи зі змісту обвинувального акту, об`єднання матеріалів кримінального провадження № 42023202500000008 від року за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_9 за ч.5 ст. 27, ч.2 ст.364, ч.1 ст. 366 КК України, та матеріалів кримінального провадження № 42023202500000008 від 24.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_12 за ч.5 ст. 191, ч.І ст. 366, ч.4 ст.358, ч.1 ст.209 КК України є доцільним, оскільки таким об`єднанням досягається можливість забезпечення повноти й об`єктивності дослідження обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються останні, правильного визначення ролі і ступеня вини кожного з учасників кримінального правопорушення. При цьому, таке потенційне об`єднання буде сприяти виконанню завдань, передбачених КПК України, та у повному обсязі відповідатиме загальним засадам кримінального провадження. Крім того, в рамках кримінального провадження № 42023202500000008 від року проводились експертизи.

При вирішенні клопотання просить врахувати правову позицію Верховного Суду Касаційного кримінального суду викладену у постанові від 20 серпня 2020 року у справі №344/20740/18 про те, що виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження щодо одного з обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, якщо всі обвинувачені були присутні під час розгляду справи судом, від явки до суду не ухилялися, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону України, оскільки перешкоджає суду повно, об`єктивно та всебічно з`ясувати обставини кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримує заявлене клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_9 , захисник ОСОБА_7 , кожен зокрема підтримує клопотання про об`єднання справ в одне провадження.

Представники потерпілого ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , кожен зокрема вважали доцільним об`єднати справи в одне провадження.

Прокурор прохає відмовити в задоволенні клопотання про об`єднання справ в одне провадження за безпідставністю.

Суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а тому зупинення судового провадження щодо всіх обвинувачених призведе до порушення прав інших обвинувачених на вирішення справи в розумні строки.

Статтею 334 КПК України визначено, що матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст. 217 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 217 КПК України у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

Виділення матеріалів кримінального провадження в окреме провадження можливе за наявності матеріальних (фактичних) підстав, однією з яких є наявність окремих обвинувачених у кримінальному провадженні, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень, та у випадках, коли щодо одного з обвинувачених наявні підстави, які виключають його участь у судовому провадженні (ст. 335 КПК України).

З системного аналізу зазначених норм слідує, що рішення про виділення матеріалів кримінального провадження ухвалюється судом у разі наявності визначених для цього законом підстав, стосовно обвинуваченого, щодо якого наявні вказані підстави.

Водночас, суд враховує, що ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 23.01.2025 оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_12 та виділено з кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_9 за ч.5 ст. 27, ч.2 ст.364, ч.1 ст. 366 КК України, ОСОБА_12 за ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч.4 ст.358, ч.1 ст.209 КК України (справа № 574/1224/23) матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_12 за ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366, ч.4 ст.358, ч.1 ст.209 КК України в окреме провадження. Розгляд виділеного кримінального провадження зупинено до розшуку обвинуваченого. Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 продовжено у загальному порядку згідно вимог КПК України.

Виділеному провадженню присвоєно номер 577/434/25.

03.03.2025 виділене кримінальне провадження було відновлено. У подальшому обвинувачений ОСОБА_12 у підготовчі судові не з`являвся, переважно у зв`язку із хворобою, в тому числі неодноразовим перебуванням на стаціонарному лікуванні, про що надав відповідні підтвердження. Також у цьому кримінальному провадженні наявна інформація про те, що ОСОБА_12 за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 не проживає, у зв`язку із обстрілами виїхав з дружиною, місце перебування не відоме. Проте, ОСОБА_12 надавав суду підтвердження про тяжку хворобу або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням, що в силу вимог п.5) ч.1 ст. 138 КПК України є поважними причинами неприбуття особи на виклик.

Згідно обвинувального акту вчинення злочину у співучасті з обвинуваченим ОСОБА_8 інкримінується лише ОСОБА_9 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 364 КК України.

При цьому вчинення злочинів за попередньою змовою групою осіб, не інкримінується ні ОСОБА_8 , ні ОСОБА_15 , ні ОСОБА_12 .

Колегія суддів зауважує, що правовий висновок у постанові Касаційного кримінального суду від 20 серпня 2020 року у справі №344/20740/18, на який посилається захисник ОСОБА_6 , стосується інших обставин, а саме: 1) кожен з чотирьох обвинувачених, обвинувачувався у вчиненні злочинів за попередньою змовою групою осіб, при цьому, кожен з епізодів злочинної діяльності було інкриміновано їм із посиланням на вказану кваліфікуючу ознаку; 2) усі обвинувачені були присутні під час розгляду справи судом, від явки до суду не ухилялись, що свідчить про відсутність передумов, регламентованих нормами вищенаведеного діючого кримінального процесуального законодавства України для виділення матеріалів.

З огляду на викладене у сукупності, підстави для задоволення клопотання захисника ОСОБА_6 про об`єднання справ в одне провадження відсутні.

ІІІ. Від представника Буринської міської ради Сумської області ОСОБА_16 надійшло письмове клопотання від 14.02.2025 за № 223 з проханням залучити Буринську міську раду як потерпілу особу у справі 574/1224/23 у кримінальному провадженні за №420232025000000008 від 24.01.2023, мотивуючи тим, що під час досудового слідства встановлено, що ОСОБА_12 , своїми умисними протиправними діями використовуючи підроблений документ - накладну ФОП ОСОБА_13 №04 від 20.12.2022 та договір №10 відповідального зберігання майна від 20.12.2022 з додатком-актом №1 приймання-передачі 1000 метрів кубічних деревини паливної, з моменту списання, 28.12.2022 з казначейського рахунку Буринської міської ради повної вартості деревини паливної, заволодів бюджетними коштами на суму 12000000 грн. Постановою слідчого від 04.09.2023 відмовлено у визнанні потерпілим Буринської міської ради. Замовником послуг для придбання деревини паливної для безоплатної передачі населенню є Буринська міська рада. Кошти у звітному періоді використані в повному обсязі і не поверталися до обласного бюджету Сумської області відповідно до порядку перерахування міжбюджетних трансфертів, затвердженого постановою КМУ від 15.12.2010 №1152-потерпілою стороною є Буринська міська рада. Майнова шкода завдана саме міській раді, що підтверджується рішенням Господарського суду Сумської області від 01.06.2023 по справі №920/324/23,яким повністю задоволено позовну вимогу Буринської міської ради про стягнення 1200000 грн. майнової шкоди і висновками наявних у кримінальному провадженні матеріалів судово-економічної експертизи та Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області. Крім того,будь-яких фінансово-господарських відносин між Сумською обласною державною адміністрації-обласною військовою адміністрацією та безпосередньо фізичною особою підприємцем ОСОБА_13 або її чоловіком ОСОБА_12 не виникало а тому за їх відсутності і майнова шкода Сумській обласній державній адміністрації-обласній військовій адміністрації не нанесена. Також,будь-які фінансово-господарські відносини між Сумською обласною державною адміністрацією-обласною військовою адміністрацією та ОСОБА_8 або ОСОБА_9 не мали і не мають місця. Відповідно до Примітки до річної фінансової звітності за 2024 рік Буринської міської ради,затвердженої наказом Мінфіном від 29.11.2017 №977 відображена дебіторська заборгованість в сумі 1120000грн. В розділі 7-Дебіторська заборгованість Типової форми №5-дс`Примітки до річної фінансової звітності» затвердженої наказом Мінфіном від29.11.2017 №977 зазначена дебіторська заборгованість. Примітка додається. Виходячи зі змісту Пояснювальної записки Буринської міської ради до звітності за 2024 рік, зазначено дебіторську заборгованість за бюджетними коштами/форма 7м/ за загальним фондом по КПКВ 0113242 «Інші заходи у сфері соціального забезпечення» станом на 01.01.2025 року існує дебіторська заборгованість по КЕКВ 2275/дрова/ в сумі 1 120 000грн, яка виникла у зв`язку із набранням законної сили 04.07.2023 року рішення Господарського суду Сумської області по справі №920/324/23 від 01.06.2023, в якій суд стягнув на користь Буринської міської ради заборгованість в сумі 1200000грн. Із них 80000грн вже відшкодовано у липні-серпні 2023 та грудні 2023 року що в черговий раз свідчить про завдану саме Буринській міській раді матеріальну шкоду/збитки. (а.п. 1-3 Т. №3).

15.09.2025 представник Буринської міської ради Сумської області ОСОБА_17 через підсистему «Електронний суд» звернувся з клопотанням в якому прохає залучити Буринську міську раду в якості потерпілого у справі 574/1224/23 у кримінальному провадженні за №420232025000000008 від 24.01.2023.

Свої вимоги мотивує тим, що згідно обвинувального акту, на підставі розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації - керівника обласної військової адміністрації №402-ОД від 01.11.2022 «Про внесення змін до обласного бюджету Сумської області на 2022 рік» за рахунок коштів субвенції на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету передано бюджету Буринської міської територіальної громади кошти на придбання деревини паливної для безоплатної передачі населенню на суму 9 980 900 гривень. Рішенням виконавчого комітету Буринської міської ради Сумської області від 07.11.2022 №155 «Про забезпечення домогосподарств жителів Буринської територіальної громади деревиною паливною під час осінньо-зимового періоду в умовах воєнного стану» визначено порядок такого забезпечення мешканців громади.

20 грудня 2022 між Буринською міською радою, в особі міського голови ОСОБА_8 , що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_13 , було укладено Договір закупівлі деревини паливної (дрова) №297, згідно умов якого ФОП ОСОБА_13 (Виконавець) надала Товар деревину паливну (дрова) в кількості 1000 метрів кубічних, загальною вартістю 1 200 000,00 грн. відповідно до умов передбачених цим договором, а Буринська міська рада (Замовник) прийняла та оплатила вказаний товар. Про факт передачі даного товару свідчить Накладна №04 від 20.12.2022. Оплата товару була здійснена в повному обсязі, про що свідчить Платіжне доручення №9 від 23.12.2022. Також, між Буринською міською радою (Поклажодавець), в особі міського голови ОСОБА_8 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_13 було укладено Договір відповідального зберігання майна №10 від 20 грудня 2022, на виконання якого сторони 20 грудня 2022 року склали та підписали Акт приймання-передачі № 1, згідно якого Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на відповідальне зберігання деревину паливну (дрова) в кількості 1000 метрів кубічних, загальною вартістю 1 200 000,00 грн .

Всі фінансово господарські операції за договором з ФОП ОСОБА_13 відображені у бухгалтерській та податковій звітності Буринської міської ради. Замовником послуг для придбання деревини паливної для безоплатної передачі населенню є Буринська міська рада. Будь-яких фінансово-господарських відносин між Сумською обласною державною адміністрацією обласною військовою адміністрацією та ФОП ОСОБА_13 або її представником ОСОБА_12 не виникало. Будь-яких фінансово-розпорядчих повноважень відносно коштів бюджету Сумської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації ОСОБА_8 або ОСОБА_9 не мали та не мають. Майнова шкода завдана місцевому бюджету Буринської міської ради, що безпосередньо зазначено у обвинувальному акті, а також підтверджується рішенням Господарського суду Сумської області від 01.06.2023 по справі №920/324/23 котрим повністю задоволено позовні вимоги Буринської міської ради та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 1 200 000 грн., що свідчить про завдану Буринській міській раді матеріальну шкоду (збитки) і висновками наявних у провадженні матеріалів судово економічної експертизи та Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області (а.п. 89-91 Т. №3).

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_9 та захисник ОСОБА_7 , кожен зокрема, клопотання представників Буринської міської ради про залучення до кримінального провадження Буринської міської ради як потерпілої підтримує.

Представники потерпілого ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , кожен зокрема заперечує проти клопотань представників Буринської міської ради.

Прокурор прохає відмовити в задоволенні клопотання представників Буринської міської ради за безпідставністю.

Вирішуючи клопотання представників Буринської міської ради Сумської області, суд керується наступним.

Відповідно до ч.1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України"Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Відповідно до ч.3 ст.55 КПК України потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок (ч. 7 ст. 55 КПК України).

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що органом досудового розслідування потерпілою особою у кримінальному провадженні визнано Сумську обласну державну адміністрацію обласну військову адміністрацію (а.п. 1-17 Т. №1).

Виключний перелік питань, які суд вирішує під час підготовки до судового розгляду у підготовчому судовому засіданні визначено ч.2 ст.315 КПК України.

Колегія суддів зауважує, що суд, розглядаючи обвинувачення по суті, наділений повноваженнями встановлювати і досліджувати всі обставини, які викладені в обвинувальному акті.

Так, КПК не надає суду повноважень до ухвалення вироку оцінювати рішення слідчого, прокурора, слідчого судді, оскільки з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого судового засідання, а також те, що суд не наділений правом досліджувати докази, що стосуються цих рішень, так як такі обставини можуть бути досліджені судом лише під час судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні суд не досліджує докази (зокрема, документи, що підтверджують заподіяння шкоди, вину, тощо), оскільки метою цієї стадії є лише організаційне забезпечення розгляду справи, перевірка обвинувального акта та вирішення клопотань. Дослідження матеріалів справи по суті відбувається виключно на наступному етапі - судовому розгляді.

Враховуючи викладене, оцінка доводів представників Буринської міської ради Сумської області про заподіяння майнової шкоди у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42023202500000008 від 24.01.2023 саме Буринській міській раді, а не Сумській обласній державній адміністрації обласній військовій адміністрації, буде надана під час судового розгляду кримінального провадження по суті, після дослідження відповідних документів.

За таких обставин, підстави для залучення Буринської міської ради Сумської області як потерпілого у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023202500000008 від 24.01.2023, відсутні.

Керуючись ст. 314-316 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 та клопотання захисника ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта - відмовити.

2. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_6 про об`єднання справ в одне провадження відмовити

3. У задоволенні клопотання представника Буринської міської ради ОСОБА_16 та клопотання представника Буринської міської ради ОСОБА_18 про залучення Буринської міської ради як потерпілого у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023202500000008 від 24.01.2023 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 02 квітня 2026 року о 16:45 год.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3