Ухвала суду № 135357177, 02.04.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 495/9461/23

Провадження № 4-с/947/31/26

УХВАЛА

02.04.2026 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 на протиправною бездіяльність державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участі стягувача за виконавчим провадженням ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

31.03.2026 року до Київського районного суду міста Одеси через засоби поштового зв`язку надійшла скарга ОСОБА_1 на протиправною бездіяльність державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участі стягувача за виконавчим провадженням ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.03.2026 року, справу за вказаною скаргою передано судді Калініченко Л.В.

Суд зазначає, що процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Право на звернення до суду зі скаргою на дії, рішення чи бездіяльність державного/приватного виконавця врегульоване ст. 447-1 ЦПК України, Розділ VIІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Згідно зі статтею 448 ЦПК України, якою врегульовано подання скарги та прийняття її до розгляду, передбачено, що до скарги додаються:

2) докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 450 ЦПК України врегульовано, що скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Приймаючи вказані положення вбачається, що заявник до скарги зобов`язаний надати відповідні докази скерування наданих до суду документів (копії скарги з усіма копіями доданих до неї документів) іншим учасникам справи, якими відповідно до приписів ч.1 ст. 450 ЦПК України повинен бути : стягувач та державний виконавець дії та рішення якої оскаржуються.

Як вбачається, скаржником в порушення вимог п.2 ч.4 ст.448 ЦПК України не додано доказів направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

За наслідком чого, суд доходить до висновку, що подана до суду скарга не відповідає вимогам ч.4 статті 448 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст. 448 ЦПК України, суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.

Одночасно, судом враховується, що у ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що статтею 450 ЦПК України передбачено розгляд скарги судом у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні.

Отже, оскільки нормами ЦПК України передбачений обмежений строк для розгляду відповідної скарги, необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії справи є направлення заявником учасникам справи тексту самої скарги та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку скаргу для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну скаргу.

Таким чином, неотримання учасниками справи копії скарги порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року №2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Отже, зазначені вимоги до заяв, передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її повернення.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судового процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява №12964/87).

У рішенні у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955 року, заява №23805/94, ЄСПЛ зазначив, що статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).

З урахуванням викладеного, оскільки подана скарга не відповідає вимогам ч.4 ст.448 ЦПК України, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 на протиправною бездіяльність державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участі стягувача за виконавчим провадженням ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, підлягає поверненню скаржнику без розгляду.

Керуючись ст. 14, 43, 352-354, 447, 448, 450 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на протиправною бездіяльність державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участі стягувача за виконавчим провадженням ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга шляхом подання її протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя Калініченко Л. В.