Рішення № 135356932, 01.04.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/8510/25

Провадження № 2/487/638/26

РІШЕННЯ

Іменем України

01.04.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Карташевої Т. А.,

за участю секретаря судового засідання Самедової Р. Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Перша миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, про скасування арешту на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Перша миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, в якому просила скасувати арешт на нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_1 ; тип обтяження: арешт (архівний запис); реєстраційний номер обтяження: 3491957; реєстратор: Перша миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області; підстава обтяження: ухвала, б/н, ІНФОРМАЦІЯ_1 , народний суд Заводського району.

Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина, що складається з частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Позивачка вказує, що вона є єдиною спадкоємицею після смерті батька та, звернувшись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину після його смерті, оскільки, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна № 442536361 від 08.09.2025, наявна інформація про державну реєстрацію обтяження (реєстраційний номер обтяження 3491957) на підставі ухвали б/н від 02.04.1990 Народного суду Заводського району, тип обтяження: арешт (архівний запис), де власником цілого житлового будинку вказана ОСОБА_3 , причина відсутності коду: архівний запис, тоді як власниками будинку є ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , яким належить по 1/2 частці кожному.

Відповідно до даних КП «МБТІ» ОСОБА_3 ніколи не була власником житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Перша миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області була тільки реєстратором (технічним виконавцем) та арешти (заборони), які були накладені на підставі заяв, повідомлень, листів будь-яких підприємств, установ, організацій, банків, ухвал, рішень суду, слідчих органів, рішень відчуження об`єктів нерухомого майна, внесені з паперових носіїв (алфавітних книг). Строк зберігання листування по накладенню та зняттю арештів (заборон) - три роки.

11.09.2025 до Заводського районного суду м. Миколаєва подано заяву щодо надання копії ухвали суду від 02.04.1990 року, якою накладено арешт на вищевказаний житловий будинок, а 20.10.2025 судом надано відповідь без будь-якої ухвали щодо накладення/скасування арешту.

Отже, існуюча на даний час заборона унеможливлює реалізацію позивачкою спадкових прав, а самостійно скасувати арешт вона не має можливості.

Ухвалою суду від 26.11.2025 було відкрито провадження у справі з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалами суду від 09.12.2025 витребувано докази: з Першої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області ухвалу Народного суду Заводського району від 02 квітня 1990 року та інші документи, на підставі яких Першою миколаївською Першою миколаївською державною нотаріальною конторою Миколаївської області 20 липня 2006 року (реєстраційний номер обтяження 3491957) був накладений арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 ; у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Тищенко Олени Олександрівни - копію матеріалів спадкової справи № 4025, яка заведена після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 11.02.2026 підготовче провадження у справі закрито з призначенням справи до розгляду по суті.

Позивачка та її представник в судовому засіданні не були присутніми, представник позивачки подала заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповіді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явилися без повідомлення причин, відзив не подали.

Представник Першої миколаївської державної нотаріальної контори в Миколаївській області в судовому засіданні не був присутнім, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Миколаївській області складено актовий запис № 3944 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі від 02.09.2025 за № 82397079, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Тищенко О. О. за № 40/2025.

Згідно з довідкою вих. № 146/02-14 від 02.09.2025, виданою приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Тищенко О. О., ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ОСОБА_5 є донькою ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

На підставі договору купівлі-продажу від 31.10.1969, посвідченого Третьою миколаївською державною нотаріальною конторою за № 6129 та зареєстрованого в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належить частка на житловий будинок АДРЕСА_1 .

За інформацією КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 04.09.2025 № 2-6783, станом на 28.12.2012 співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1 є: ОСОБА_4 частка на підставі договору купівлі-продажу від 31.10.1969 № 6129, посвідченого державним нотаріусом Третьої миколаївської державної нотаріальної контори та зареєстровано в КП «ММБТІ» 18.11.1969 за № 1811; ОСОБА_2 .

З матеріалів спадкової справи № 40/2025, яка 02.09.2025 заведена приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Тищенко О. О. після смерті ОСОБА_4 , слідує, що з заявою про прийняття спадщини після смерті останнього звернулася ОСОБА_1 .

09.09.2025 за вих. № 151/02-31 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Тищенко О. О. винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстави наявності інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про державну реєстрацію обтяження на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованого 08.09.2025 (відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна), до державного реєстру внесено запис про обтяження об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: тип обтяження: арешт (архівний запис); реєстраційний номер обтяження: 3491957; зареєстровано: 20.07.2006 17:19:36 за № 3491957 реєстратором: Перша миколаївська державна нотаріальна контора, 54005, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Аркасівська, буд. 14/6; підстава обтяження: ухвала, б/н, 02.04.1990, народний суд Заводського району; об`єкт обтяження: будинок состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_3 .

На виконання ухвали суду від 09.12.2025 про витребування доказів Першою миколаївською державною нотаріальною контрою Миколаївської області надано відповідь про неможливість надсилання ухвали Народного суду Заводського району від 02.04.1990 або інших документів, на підставі яких було внесено запис про обтяження об`єкта нерухомого майна. Так, зазначено, що Перша миколаївська державна нотаріальна контра Миколаївської області включно до 2004 року була єдиним реєстратором (виконавцем) обтяжень на нерухоме майно, яке накладалося на підставі заяв державних та приватних нотаріусів, листів, повідомлень будь-яких підприємств, установ, організацій; банків, які виступали в якості кредиторів; ухвал, рішень суду, слідчих органів, рішень виконкомів тощо, які були зацікавлені в захисті прав та інтересів фізичних та юридичних осіб. Арешти (заборони), які були накладені на підставі вищевикладених заяв, повідомлень, листів будь-яких підприємств установ, організацій, рішень виконкомів тощо у період до 1998 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесені з паперових носіїв (алфавітних книг). Документи, які стали підставою для внесення записів про обтяження до Державного реєстру речових прав або не передавалися до Першої миколаївської державної нотаріальної контори або вже знищені, оскільки строк їх зберігання три роки. Арешт, який є предметом позову, був накладений як реєстратором, а не ініціатором виникнення обтяжень, згідно з даними ДРРП арешт був накладений на підставі ухвали Народного суду Заводського району від 02.04.1990.

За повідомленням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.10.2025 за вих. № 19656/2025 на заяву адвоката Юрчак Я. І. про надання копії ухвали про накладення арешту, згідно з алфавітним покажчиком цивільних справ Заводського районного суду м. Миколаєва за 1990 рік відсутні будь-які цивільні справи зі стороною на прізвище ОСОБА_3 .

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Способи захисту цивільних прав і інтересів визначені у статті 16 ЦК України, і такий перелік не є вичерпним. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Також перераховані конкретні способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Звертаючись до суду з позовом про скасування арешту на нерухоме майно, ОСОБА_1 зазначає, що наявність обтяження (арешту) на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , унеможливлює реалізацію нею спадкових прав після смерті її батька.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1217, 1218 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Частиною п`ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що арешт може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що у даній справі, коли неможливо встановити правову природу накладення арешту на майно, частка у праві власності на яке є спадковим майном, отримати документ, на підставі якого було внесено запис про обтяження, позивач не має іншої можливості іншим шляхом, ніж як на підставі рішення суду, скасувати арешт майна.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати ареш на нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_1 , який накладений на підставі ухвали Народного суду Заводського району від 02.04.1990, реєстраційний номер обтяження: 3491957, реєстратор: Перша миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП відомості відсутні.

ОСОБА_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП відомості відсутні.

Третя особа: Перша миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Аркасівська, 14/6, код ЄДРПОУ 02892729.

Суддя Т. А. Карташева