Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження № 2-з/470/5/26
Справа № 470/277/26
У Х В А Л А
01 квітня 2026 року с-ще Березнегувате
Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Орлова С.Ф. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
31 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду через систему «Електронний суд» з позовною заявою до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Перший відділ державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про захист прав споживача банківських послуг, стягнення пені та моральної шкоди.
У позові зазначила, що відповідно до Договору банківського обслуговування від 27.02.2026 року вона є власником банківського рахунку, відкритому у відділенні №10014/048 філії Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк». Даний рахунок відкритий для здійснення незалежної професійної діяльності, оскільки вона є адвокатом, і нею укладено договір з Центром безоплатної правової допомоги, на підставі якого виплачується грошова винагорода від держави за здійснену правову допомогу вразливим категоріям громадян. У зв`язку з наявністю ВП №50811327 грошові кошти на її банківських рахунках арештовані постановою державного виконавця від 05.02.2023 року. Однак за її заявою від 27.01.2026 року постановою заступника начальника Першого відділу ДВС Чайкою А. від 28.01.2026 року рахунок НОМЕР_1 було визначено поточним для здійснення видаткових операцій з нього на суму у розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальних заробітних плат, встановленої законом про Державний бюджет України на 01 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування арешту, який накладено Постановою про арешт коштів боржника 05.02.2023 року. Однак незважаючи на наявність постанови кошти безпідставно блокуються банком, а на неодноразові звернення до банківської установи відповіді немає, що свідчить про те, що банк не здійснюється належного обслуговування її рахунку. Посилаючись на викладене, позивач просила суд визнати протиправною заборону АТ «Державний ощадний банк України» на користування нею коштами, які містяться на рахунку НОМЕР_1 у відділенні №10014/048 філії Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» такою, що порушує її законні права та інтереси як споживача банківських послуг; зобов`язати відповідача надавати щомісячно грошові кошти, які надходять на рахунок НОМЕР_1 , розмір яких не перевищує дві мінімальні заробітні плати, без урахування податків і зборів, у її розпорядження і користування; стягнути з відповідача на її користь пеню у розмірі 6520,32 грн і моральну шкоду у розмірі 20000 грн за порушення прав і законних інтересів споживача банківських послуг.
Одночасно з позовною заявою позивач подала заяву про забезпечення позову, у якому посилаючись на те, що на її рахунку НОМЕР_1 у відділені №10014/048 філії Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» міститься грошова сума у розмірі 6792 грн 58 коп ( яка є винагородою за наданні адвокатські послуги), яку відповідач безпідставно не перераховує на її банківських рахунок відкритий в АТ «Райффайзен Банк», просила суд забезпечити позов шляхом накладення заборони відповідачу утримувати грошові кошти, які містяться на рахунку НОМЕР_1 у відділенні №10014/048 філії Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» у сумі, що не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет на 01 січня поточного календарного року.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову суддя доходить такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може забезпечуватися шляхом заборони вчиняти певні дії.
Частиною 10 статті 150 ЦПК України встановлена заборона вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Таким чином, забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У позовній заяві ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги визнати протиправною заборону відповідача АТ «Державний ощадний банк України» на користування коштами, які містяться на її рахунку НОМЕР_1 та зобов`язати відповідача надавати щомісячно грошові кошти, які надходять на вказаний рахунок, розмір яких не перевищує дві мінімальні заробітні плати, без урахування податків і зборів, а тому, забезпечення позову шляхом заборони банку утримувати кошти які містяться на рахунку НОМЕР_1 у сумі, що не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня поточного календарного року, фактично вирішує по суті частину заявлених позовних вимог, тобто, обраний позивачем вид забезпечення позову у даній справі є тотожним частині позовних вимог.
Суд вважає за необхідне зазначити, що задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення поданого позову заявленим нею способом, фактично є вирішенням частини вимог позову позивача, шляхом їх задоволення, без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та є порушенням приписів ч.10 статті 150 ЦПК України.
Відповідно до положень вказаної норми Закону, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Ініційований позивачем у даній заяві вид забезпечення позову фактично є вирішенням частини позовних вимог поза межами судового засідання без встановлення обставин та ухвалення рішення по справі, а також суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування.
На підставі наведеного вище, суддя доходить висновку, що тотожність позовних вимог заходам забезпечення позову має наслідком відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.153 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту її складання.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С. Ф. Орлова
Судове рішення № 135356795, Березнегуватський районний суд Миколаївської області було прийнято 01.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 470/277/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: