Рішення № 135352973, 30.03.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4636/25

провадження №: 2/398/375/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"30" березня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Москалик В. В.,

за участі секретаря судового засідання Баранник Н.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки - адвоката Шевченка С.М., в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», в якому просить:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», в якому просить:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 195 118,29 грн завданої пошкодженням автомобіля матеріальної шкоди, що полягає у різниці між вартістю відновлювального ремонту, без урахування коефіцієнта фізичного зносу і без урахування ПДВ, та завданою матеріальною шкодою, а також моральну шкоду 10 000,00 грн;

- стягнути з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 71 368,35 грн, з яких 64 714,96 грн за шкоду, заподіяну майну, та 6 653,39 грн за шкоду, заподіяну здоров`ю, а також моральну шкоду 10 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 09.07.2024 постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі № 398/2623/24 ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і на нього було накладено штраф. Внаслідок пошкодження автомобіля позивачці було спричинено матеріальну та моральну шкоду, які виразилися в необхідності нести витрати на ремонт пошкодженого автомобіля та у сильних душевних переживаннях через пошкодження належного позивачеві майна. Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 216021391 цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Volvo, державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант». Позивачка звернулася до страховика із заявою про страхове відшкодування і ТДВ «СК «Альфа-Гарант» сплатило таке відшкодування в загальній сумі 94 522,62 грн, яке згідно із звітом від 23.10.2024 № ЦВ/24/3555 було визначено як різниця між ринковою вартістю автомобіля Mazda CX-7, державний номерний знак НОМЕР_2 до і після ДТП (278 792,17 грн 184 269,55 грн). Позивачка вважає, що звіт про визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу в пошкодженому стані від 23.10.2024 № ЦВ/24/3555 не відповідає вимогам законодавства та Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440, оскільки всупереч п. 56 Національного стандарту в звіті зазначено, що оцінка проведена оцінювачем ФОП ОСОБА_3 на підставі огляду та фотографій, у той час як оцінювач не проводив особистого огляду пошкодженого автомобіля, огляд проводив аварійний комісар ОСОБА_4 . Крім того, акт огляду транспортного засобу, складений ФОП ОСОБА_3 30.06.2024, містить опис пошкоджень згідно з доданою калькуляцією AUDATEX, однак сама ремонтна калькуляція AUDATEX датована 23.10.2024, що свідчить про те, що дані з AUDATEX були включені до звіту, складеного раніше, ніж сама калькуляція була створена. Тому, на думку позивачки, звіт від 23.10.2024 № ЦВ/24/3555 складено з порушенням порядку, встановленого законом, а саме в частині вимог до достовірності вихідних даних та інформації, що використовуються при оцінці майна.

Також позивачка зазначає, що звіт про визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу в пошкодженому стані суперечить пп. 7.17-7.20 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092. Відповідно до звіту від 23.10.2024 № ЦВ/24/3555: вартість відновлювального ремонту автомобіля Mazda CX-7 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників становить 287 287,53 грн, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mazda CX-7 внаслідок ДТП прирівнюється до ринкової вартості на дату оцінки і складає 278 792,17 грн, ринкова вартість автомобіля в пошкодженому стані визначена у розмірі 184 269,55 грн. Отже, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу перевищує ринкову вартість автомобіля до ДТП, що згідно з п. 7.17 Методики вказує на економічну недоцільність відновлення такого КТЗ за принципом внеску. У такому випадку ринкова вартість КТЗ не розраховується, а може бути визначена лише вартість утилізації КТЗ. Однак оцінювач всупереч п. 7.17 Методики здійснив розрахунок ринкової вартості автомобіля в пошкодженому стані. Крім того, всупереч п. 7.20 Методики автомобіль Mazda CX-7 на спеціальному СТО не розбирали, що унеможливлює належне проведення діагностики та дефектування технічно справних складників, а отже ставить під сумнів об`єктивність та достовірність складеного на замовлення ТДВ «СК «Альфа-Гарант» звіту про оцінку, тому зазначений звіт від 23.10.2024 № ЦВ/24/3555 відповідно до ст. 78 ЦПК України є недопустимим доказом у цій справі як такий, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Не погоджуючись із сумою виплаченого страховою компанією відшкодування позивач звернулася до судового експерта Сумцова С.С., за результатами проведеного транспортно-товарознавчого дослідження склав висновок № 84 від 24.06.2025, згідно з яким було визначено: вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mazda CX-7 внаслідок ДТП складає 157 737,58 грн, без врахування ПДВ на запасні складові; вартість відновлювального ремонту автомобіля Mazda CX-7 внаслідок ДТП складає 352 855,87 грн без врахування ПДВ на запасні складові; ринкова вартість автомобіля Mazda CX-7 перед ДТП у непошкодженому стані 510 369,84 грн.

Вартість проведення зазначеної експертизи становить 8000,00 грн. Крім того, після ДТП позивач сплатила послуги евакуатора ФОП ОСОБА_5 в розмірі 1500,00 грн.

З врахуванням положень абз. 2 п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а також судової практики, зокрема постанов Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17 та від 06.07.2018 у справі № 924/675/17, сума, яка не була доплачена страховою компанією, складає 64 714,96 грн (157737,58 грн вартості матеріального збитку, визначеного висновком експерта + 1500,00 грн витрат на евакуацію транспортного засобу) 94 522,62 грн вже виплаченого страхового відшкодування).

Згідно з висновком експерта від 24.06.2025 вартість відновлювального ремонту автомобіля транспортного засобу без врахування коефіцієнту фізичного зносу та без врахування ПДВ складає 352 855,87 грн, тобто це кошти, які необхідно витратити позивачці для проведення повного відновлювального ремонту внаслідок заподіяння матеріальної шкоди протиправними діями ОСОБА_2 (реальні збитки).

Відповідно до ст. ст. 16, 22, 979, 980, 988, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст. ст. 1, 10 Закону «Про страхування» та судової практики, зокрема постанов Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 352/1384/18, від 15.10.2020 у справі № 755/7666/19, постанови Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15, від 27.03.2019 у справі № 754/1108/15-ц, реальними збитками, які підлягають відшкодуванню є саме вартість відновлювального ремонту без врахування зносу.

Внаслідок ДТП позивач отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до КП "Центральна міська лікарня м.Олександрії", під час лікування позивачка витратила особисті кошти у загальній сумі 8 451,41 грн, що підтверджується чеками, проте ТДВ СК «Альфа-Гарант» виплатила позивачу лише 4 758,02 грн як страхове відшкодування витрат на лікування, отже страхова компанія не відшкодувала позивачу повну суму фактично понесених витрат на лікування у сумі 3 693,39 грн. З метою перевірки стану здоров`я після травмування під час ДТП і проведеного лікування в січні 2025 року позивач пройшла діагностичне обстеження, за яке сплатила 2 960,00 грн.

З урахуванням викладеного, позивачка вважає, що з ТДВ СК «Альфа-Гарант» підлягає стягненню на її користь вартість матеріальних збитків із урахуванням коефіцієнта фізичного зносу без урахування ПДВ та виплаченою вже сумою страхового відшкодування у розмірі 64 714,96 грн (157 737,58 грн збитків з урахуванням коефіцієнту зносу та без ПДВ + 1500,00 грн послуги евакуатора - 94 522,62 грн сплаченого страхового відшкодування), а також невиплачена сума відшкодування шкоди здоров`я у розмірі 6 653,39 грн (8451,41 грн + 2960,00 грн - 4758,02 грн), що разом становить 71 368,35 грн. Різницю між вартістю відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу і без урахування ПДВ та завданою матеріальною шкодою у розмірі 195 118,29 грн (352 855,87 грн вартості відновлювального ремонту без врахування коефіцієнту зносу та без ПДВ - 157 737,58 грн збитків з урахуванням коефіцієнту зносу та без ПДВ) позивачка просить стягнути на її користь з ОСОБА_2 .

Також позивачка зазначає, що їй завдано моральну шкоду, оскільки їй спричинена значна майнова шкода, протягом тривалого часу вона не може відновити пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль до стану, в якому той знаходився до ДТП, що кожен день нагадує позивачці неприємний інцидент, пов`язаний з пошкодженням автомобіля, порушення її прав, а також небажання відповідачів добровільно відшкодувати завдану позивачці шкоду для відновлення її автомобіля. Внаслідок спричиненої моральної шкоди порушено нормальні життєві зв`язки позивачки, їй знадобилися додаткові зусилля для організації свого життя, постійно переживає, що їй досі не відшкодована завдана шкода, порушився сон, почалася тривожність, що призвело до погіршення можливості реалізації нею своїх звичок і бажань, у зв`язку з чим справедливим відшкодуванням моральної шкоди буде стягнення з відповідачів на користь позивачки по 10 000,00 грн в рахунок відшкодування такої шкоди.

08.10.2025 від ТДВ СК «Альфа-Гарант» надійшов відзив, в якому страхова компанія, зазначає, що вважає позовні вимоги необґрунтованими та недоведеними, а тому такими, що не підлягають задоволенню, оскільки на дату вчинення ДТП цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу Volvo S80, реєстраційний номер НОМЕР_3 було забезпечено у ТДВ СК «Альфа-Гарант» за полісом страхування № 216021391 (ліміт за шкоду, заподіяну майну 160 000,00 грн, франшиза 0,00 грн). 11.06.2024 із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду до ТДВ СК «Альфа-Гарант» звернулася ОСОБА_1 30.06.2024 на виконання вимог ст. 34.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) представник ТДВ СК «Альфа-Гарант» провів огляд пошкодженого MAZDA CX-7, реєстраційний номер НОМЕР_2 . З метою встановлення вартості матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого ТЗ MAZDA CX-7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , страховик звернувся до ФОП ОСОБА_3 . За результатами проведеної оцінки ФОП ОСОБА_3 було складено звіт № ЦВ/24/3555, відповідно до якого встановлено, що: вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу запчастин складає 287 287,53 грн з ПДВ, вартість матеріального збитку внаслідок ДТП прирівнюється до ринкової вартості до ДТП на дату оцінки та складає: 278 792,17 грн, ринкова вартість майна в пошкодженому стані складає 184 269,55 грн. Відповідно до ст. 30 Закону N 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо транспортної пригоди. Тобто, в даному випадку, оскільки такий КТЗ відновлювати економічно недоцільно, то вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля MAZDA CX-7, реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає: 94 522,62 грн (278 792,17 - 184 269,55). 02.09.2024 на адресу ТДВ СК «Альфа-Гарант» надійшла заява на виплату страхового відшкодування від потерпілої ОСОБА_1 . Розглянувши пакет документів позивача, ТДВ СК «Альфа гарант», керуючись п. 36.2. ст. 36 Закону N 1961-IV (у редакції, чинний на дату виникнення правовідносин), сплатило страхове відшкодування у розмірі 94 522,62 грн на користь власника пошкодженого ТЗ MAZDA CX-7, реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_1 . Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Норми Закону N 1961-IV не зобов`язують страховика з метою визначення розміру страхового відшкодування керуватися незалежними оцінками та/або звітами, виконаними на замовлення потерпілої особи. ТДВ СК «Альфа-Гарант» належним чином та в повному обсязі виконало свої зобов`язання за страховим випадком від 15.05.2024. Представник страхової компанії зазначає про відсутність правових підстав у ТДВ СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» для виплати страхового відшкодування у розмірі, визначеному на підставі висновку експерта транспортної-товарознавчої експертизи № 186 від 11.11.2024, оскільки позивач неправильно визначила розмір матеріального збитку на підставі вказаного звіту в розмірі 157 737,58 грн без ПДВ, у спірному випадку вартість відновлювального ремонту перевищує вартість транспортного засобу до ДТП, тобто його відновлення є економічно недоцільним, а автомобіль вважається фізично знищеним. У такому випадку відповідно до ст. 30 Закону N 1961-IV його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, за умови їх документального підтвердження. Щодо посилання позивачки на те, що огляд ТЗ MAZDA CX-7, реєстраційний номер НОМЕР_2 проводився не особисто оцінювачем ОСОБА_3 , а аварійним комісаром ОСОБА_4 , представник страхової компанії зазначає, що звіт оцінювача був виконаний на підставі протоколу огляду та фотофіксації транспортного засобу, здійснених представником страховика. Відповідно до Методики товарознавчої експертизи КТЗ, вихідними даними для визначення вартості відновлювального ремонту можуть бути акти огляду та фотознімки. Згідно з п. 4.4. Методики у звіті (акті) або висновку експерта про оцінку КТЗ зазначається така інформація: додатки, які становлять невід`ємну частину звіту (акта), висновку експерта про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки. У додатках також може бути графічна розгортка побудови пошкодженого або розукомплектованого КТЗ з відображенням характеру пошкоджень або протокол технічного огляду з посиланням на характер і обсяг його пошкодження. Цей пункт встановлює, що протокол огляду є необов`язковим. Згідно з п. 8.5.1. Методики умови щодо визначення вартості відновлювального ремонту без технічного огляду КТЗ зазначені в пункті 5.1 цієї Методики. При цьому відповідно до п. 5.1 розділу V цієї Методики визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження. Отже, відсутність особистого огляду оцінювачем не є порушенням та не впливає на достовірність результатів оцінки, оскільки тільки рецензія на звіт може дати висновок, що звіт, наданий страховиком, не може бути допустимим доказом по справі та використаний у суді. Закон N 1961-IV чітко передбачає умови виплати страхового відшкодування та обов`язки особи, яка бажає отримувати таке відшкодування. Отже, отримані за результатами висновку, на які позивач посилається як на доказ розміру нанесеного йому збитку, не можуть бути прийнято до уваги як належні, оскільки обов`язок встановлення розміру та характеру збитків, завданих пошкодженому транспортному засобу, покладено саме на страховика цивільно правової відповідальності власника наземного ТЗ, а не на будь - яку іншу установу, організацію чи фізичну особу - підприємця, окрім того зазначені звіти виготовлено за власної ініціативи позивачки. Натомість матеріалами справи підтверджено, що огляд транспортного засобу позивача було здійснено представником ТДВ СК «Альфа-Гарант». Крім того, зазначено, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов`язку страхової компанії для визначення розміру збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, використовувати звіти незалежного суб`єкта оціночної діяльності, проведеного на замовлення потерпілої особи. Аналогічної думки дотримується і Верховний Суд у постанові від 10.10.2018 у справі № 357/5725/16-ц: «правильними є висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки розмір завданої позивачу шкоди був оцінений страховиком та позивачу виплачене страхове відшкодування на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Позивач не спростував визначеного страховиком зазначеного розміру, а отже не довів, що розмір страхового відшкодування страховою компанією визначений неправильно». Представник позивача (позивач) не є експертом, спеціалістом, який володіє спеціальними технічними знаннями аби твердження останнього мали достатню вагу при визначенні неналежності та недостатності звіту страховика як доказу. Посилаючись на положення ст. ст. 3, 9, 10, 12, 31 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», пп. 1, 56 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440, який, зокрема, встановлює вимоги до звіту про оцінку майна, представник страхової компанії зазначає, що наданий відповідачем звіт містить всі необхідні вимоги, а саме перелік обмежень та перелік всіх допущень, у межах яких проводилася оцінка і пояснення, що оцінка проводилася на підставі наступних вихідних даних: договору або замовлення, реєстраційних документів на КТЗ, акт технічного огляду об`єкта з результатами фотофіксації. Окрім того, Международні стандарти оцінки (МСО) містять загальні принципи, ключові визначення та безпосередньо посібник з її проведення, тобто включають обов`язкові вимоги, яких необхідно дотриматися для того, щоб була можливість зробити заяву, що оцінку було проведено відповідно до МСО. У деяких розділах стандартів немає вказівки чи орієнтації на якийсь конкретний план дій, але в них представлені основні принципи та концепції, які необхідно враховувати під час проведення оцінки. Міжнародні стандарти оцінки, що узагальнюють міжнародну практику, містять стандарт № 11 з експертизи звітів про оцінку. Загальний висновок про достовірність оцінки майна здійснюється шляхом проведення рецензування звіту. Згідно зі ст. 62 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками: звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки; звіт неповною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний. На думку представника страхової компанії, позивачка не надала належних доказів на підтвердження розміру своїх позовних вимог до ТДВ СК «Альфа-Гарант», за відсутності будь-яких інших доказів (окрім звіту, виконаного на замовлення позивача), які б спростовували звіт страховика. За приписами ст. 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Також представник зазначає про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн та доплати за витрати на лікування. Так, статтею 26-1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Зазначається, що позивачка неправомірно заявила до стягнення 10 000,00 грн з ТДВ СК «Альфа-Гарант» у якості відшкодування моральної шкоди, оскільки у позові відсутній розрахунок такої суми моральної шкоди, позивачка зверталася до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування пов`язаного з витратами на лікування, відповідно до ст. 24 Закону N 1961-IV на підставі наданих позивачем документів ТДВ СК «Альфа-Гарант» у повній відповідності до Закону N 1961-IV здійснило відшкодування витрат на лікування у розмірі 4 758,02 грн, а тому з урахуванням вимог ст. 26-1 Закону N 1961-IV розмір моральної шкоди, завданої позивачу складає: 237,90 грн, тобто 5 % від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю (4 758,02 грн х 5 % = 237,90 грн), а тому підстав для здійснення доплати немає.

Щодо співмірності розміру гонорару із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) представник страхової компанії просить суд врахувати, що відповідна позовна заява є типовою у цивільних правовідносинах, такий спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, спірні правовідносини регулюється нормами ЦК України та великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Також матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час. Отже, визначений позивачем розмір гонорару адвоката у сумі 35 000,00 грн є істотно завищеним та не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат (додаткова постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18). З урахуванням викладеного, представник обґрунтовує зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Надаючи оцінку співмірності розміру понесених стороною витрат на правову допомогу з обсягом наданих ним послуг і виконаних робіт, суди, як правило, з`ясовують, які конкретно роботи (послуги) виконав (надав) адвокат. При цьому суди враховують не лише, чи передбачено виконання цих робіт договором, але й чи відповідають вони критерію необхідності чи було їх вчинення обов`язковим, і чи доцільним було їх виконання чи вплинули вони на перебіг розгляду справи. Посилається на положення ст. 59 Конституції України, ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, зазначаючи, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовував Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа Гімайдуліна і інші проти України, справа "Баришевський проти України"). У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 5 ст. 129 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19). Враховуючи правові висновки Верховного Суду, відсутність належних та достатніх доказів щодо детального розрахунку витрат позивача на правову допомогу та факту їх понесення, представник страхової компанії просить відмовити у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. З урахуванням викладеного, представник ТДВ СК «Альфа-Гарант» просить суд відмовити у позовних вимогах щодо стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гарант» страхового відшкодування у розмірі 71 368,35 грн та моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн та відмовити у вимогах щодо покладання на ТДВ СК «Альфа-Гарант» витрат на правову допомогу.

10.10.2025 від ОСОБА_2 надійшов відзив (заперечення) на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, а докази, надані позивачем, неналежними та недопустимими з огляду на таке. Твердження представника позивача про недопустимість взяття до уваги судом звіту № ЦВ/24/2555 від 23.10.2024, складеного ФОП ОСОБА_3 , як належного доказу є хибним. Так, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092. Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 19.09.2018 у справі № 753/21177/16-ц, від 25.07.2019 у справі № 221/6180/16-ц, від 31.10.2019 у справі № 522/1597/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 520/8867/15-ц та від 03.06.2021 у справі № 461/2217/19. З посиланням на п.п. 1.2, 1.3, 4.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, зазначається, що оцінювач складає звіт, суб`єкт оціночної діяльності акт, експерт висновок, вказані документи є рівнозначними для оцінки матеріальних збитків. Суб`єкт оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , який виконав звіт № ЦВ/24/2555 від 23.10.2024 на замовлення ТДВ СК «Альфа-Гарант», має відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи, здійснював оцінку на підставі кваліфікаційного сертифікату оцінювача суб`єкт оціночної діяльності № 477/2023 від 24.08.2023, має вищу освіту за фахом правознавець, кваліфікацію оцінювача за спеціальністю 1.3. «Оцінка колісних транспортних засобів» (свідоцтво МФ № 31 від 08.08.2023, видане ПВНЗ «Міжнародний інститут бізнесу», що відповідає вимогам до оцінювача під час оцінки КТЗ, встановленими ст. ст. 6, 14, 15 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Мета звіту № ЦВ/24/2555 від 23.10.2024 полягала у визначені ринкової вартості (бази оцінки) КТЗ, визначені вартості матеріального збитку, завданого внаслідок його пошкодження та визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу в пошкодженому стані. Посилання позивача на розбіжність між вартістю відновлювального ремонту та вартістю матеріального збитку є безпідставним, оскільки ці показники мають різну економічну та правову природу. Відповідно до п п. 2.9, 8.2 Методики вартість матеріального збитку визначається як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу до ДТП та його вартістю після ДТП (залишковою вартістю). Натомість вартість відновлювального ремонту є лише технічною величиною, що відображає розмір витрат, необхідних для приведення автомобіля у стан, у якому він перебував до пошкодження, і не характеризує розмір економічної втрати власника. Отже, вартість відновлювального ремонту не тотожна вартості матеріального збитку. Так, у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 753/20237/17, від 10.02.2021 у справі № 712/12702/19 та від 02.12.2020 у справі № 754/12769/18 зазначено, що розмір матеріального збитку визначається саме як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а не за розрахунком вартості відновлювального ремонту, оскільки остання не завжди відображає реальну економічну втрату. Отже, наявність різниці між зазначеними величинами не свідчить про помилку оцінювача чи порушення Методики, а лише є наслідком різних методичних підходів до визначення технічних (вартість ремонту) та економічних (розмір збитку) показників.

Також згідно з наданими представником позивача додатками до позовної заяви, зокрема відповіді ТДВ СК «Альфа-Гарант» від 28.03.2025 № 12/1823 про результати розгляду звернення позивача про перегляд суми страхового відшкодування, вбачається, що позивач мотивував збільшення суми страхового відшкодування висновком експерта № 186 від 11.11.2024. За результатами розгляду вказаного звернення позивача ТДВ СК «Альфа-Гарант» з посиланням на положення п. 22.1 ст. 22, п. 30.1 ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, чинній на момент ДТП, зазначило, що у разі встановлення, що відновлювальний ремонт автомобіля позивача перевищує його вартість на момент ДТП, тобто ремонт є економічно необґрунтованим, то стягненню підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, за мінусом страхового відшкодування (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.04.2025 у справі № 467/1102/19). 30.06.2024 було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу позивача внаслідок подій від 15.05.2024 та складено акт огляду з переліком пошкоджень, які виникли внаслідок ДТП. На підставі акта огляду пошкодженого транспортного засобу було складено звіт № ЦВ/24/2555 від 23.10.2024, за яким ринкова вартість пошкодженого транспортного засобу становить 278 792,17 грн, а вартість відновлювального ремонту 720 638,04 грн з ПДВ, тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним. Ринкова вартість пошкодженого транспортного засобу складає 184 269,55 грн, оскільки відповідно до Закону відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП (278 792,17 грн 184 269,55 грн) відповідно розмір збитку становить 94 522,62 грн. Також ТДВ СК «Альфа-Гарант» у відповіді від 28.03.2025 № 12/1823 зазначило, що на день надання відповіді відсутні правові підстави для перегляду суми страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб, але після фактичного здійснення ремонту та надання документів, що підтверджують проведення ремонтно-відновлювальних робіт відповідно до фактичних ремонтних робіт, обумовлених у наданому висновку експерта № 186 від 11.11.2024 та надання відремонтованого транспортного засобу для огляду представнику ТДВ СК «Альфа-Гарант», рішення може бути переглянуто. Крім того, позивач не надав суду будь-яких доказів щодо понесених витрат на ремонт пошкодженого транспортного засобу, хоча позивачка зазначила в позові про спричинення внаслідок вчинення відповідачем адміністративного порушення та пошкодження автомобіля матеріальної та моральної шкоди, яка виразилася в тому числі в необхідності нести витрати на ремонт пошкодженого автомобіля. Станом на день розгляду справи в суді позивачка не надала доказів звернення до страховика про перегляд суми виплати на підставі висновку експерта № 84 від 24.06.2025.

Відповідач ОСОБА_2 вважає, що позовна вимога про стягнення додатково 195 118,29 грн є передчасною та фактично спрямована на отримання компенсації понад фактичні збитки, що суперечить принципу повного, але ненадмірного відшкодування.

Щодо документів, наданих позивачем в підтвердження витрат на лікування, наявні чеки від 30.05.2024, чек № 171219 на суму 1190,97 грн, чек від 30.05.2024 на суму 175,82 грн, квитанція про транзакцію на суму 1460,00 грн від 22.01.2025 про оплату ТОВ «Смартлаб» та фіскальний чек від 23.01.2025 витрат на лікування, наявні чеки від 30.05.2024, чек № 171219 на суму 1190,97 грн, чек від 30.05.2024 на суму 175,82 грн, квитанція про транзакцію на суму 1460,00 грн від 22.01.2025 про оплату ТОВ «Смартлаб» та фіскальний чек від 23.01.2025 на суму 1500,00 грн за магнітно-резонансну томографію. За інформацією, зазначеною в епікризі виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 5527, не вбачається ані препаратів для лікування, придбаних за вказаними чеками, ані необхідності проведення лабораторних досліджень та МРТ, відсутній причинно-наслідковий зв`язок саме з подією ДТП. З урахуванням викладеного, відповідач ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

29.10.2025 від представника позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій просить задовольнити позовні вимоги повністю, зазначає, що звіт, складений на замовлення ТДВ СК «Альфа-Гарант», складений з порушеннями законодавства, а саме Національного стандарту № 1 та Методики товарознавчої експертизи оцінки колісних транспортних засобів, на підставі недостовірних вихідних даних, вважає, що ринкова вартість автомобіля до ДТП штучно занижена, що вплинуло на розмір страхового відшкодування. Крім того, сам факт пошкодження майна позивачки внаслідок ДТП є достатньою підставою для висновку про заподіяння моральної шкоди, спричинена майнова шкода є значною, протягом тривалого часу позивачка не може відновити автомобіль, пошкоджений внаслідок ДТП, позивачка зазнала тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, душевних страждань, матеріальних незручностей та психологічного навантаження внаслідок безпідставної відмови страховика у повному відшкодуванні завданої шкоди, порушення сну, тривожність, постійні переживання, викликані цією пригодою та її негативними наслідками, а страхова компанія діяла недобросовісно, відшкодувавши штучно занижений розмір страхового відшкодування, а також не відшкодувала позивачці повної суми фактично понесених витрат на лікування. Фактично сплачений гонорар адвоката склав 20 000,00 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги від 21.06.2025 № 57/25, рахунком-фактурою та квитанцією про оплату, наявними у матеріалах справи.

30.03.2026 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про визнання доказу недопустимим, неналежним та недостовірним, в якому зазначається, що обгрунтовуючи розмір заявлених позовних вимог, позивач посилається виключно на висновок судового експерта № 84 від 24.06.2025, що був долучений до позовної заяви, одночасно з відповіді ТДВ СК «Альфа-Гарант» від 28.03.2025 № 12/1823 вбачається, що під час звернення до страховика з вимогою про перегляд суми страхового відшкодування позивач посилався на висновок експерта № 186 від 11.11.2024, а не на висновок № 84. Висновок експерта № 84 страховику не подавався, не був предметом досудового врегулювання спору та з`явився виключно на стадії судового розгляду. Також наявні суперечності між висновками одного експерта. Так, висновки експерта № 186 від 11.11.2024 та № 84 від 24.06.2025 складені одним і тим самим судовим експертом, стосуються одного й того ж транспортного засобу (Mazda CX-7, д.н.з. НОМЕР_2 ), ґрунтуються на одних і тих самих пошкодженнях, отриманих унаслідок однієї ДТП від 15.05.2024. Водночас зазначені висновки містять різні результати визначення розміру матеріальної шкоди, при цьому: висновок № 84 не визначений як додатковий або повторний; у ньому відсутній аналіз або спростування висновку № 186; не наведено жодних нових вихідних даних, які могли б об`єктивно вплинути на зміну результатів оцінки. Отже, у матеріалах справи наявні два взаємовиключні висновки одного експерта, що виключає можливість визнання висновку № 84 належним і достовірним доказом. Розбіжність у визначенні розміру матеріальної шкоди міститься безпосередньо у розділах «Висновок експерта» висновку № 186 від 11.11.2024 та висновку № 84 від 24.06.2025, а також у відповідних розділах «Розрахунок матеріального збитку», що передують зазначеним висновкам. При цьому жодних пояснень причин зміни кінцевої суми у висновку № 84 не наведено. Водночас фото, які є невід`ємними складовими звіту експерта, і містяться у звітах № 186 від 11.11.2024 та № 84 від 24.06.2025 є ідентичними (однаковими). Хоча, експерт вказує, що перший огляд було здійснено 08.11.2024 (на фото вбачається зелене листя та нехарактерна погода для листопада), за результатами якого і було складено висновок експерта № 186 від 11.11.2024. Наступний огляд ТЗ здійснено 21.06.2025, у висновку експерта № 84 від 24.06.2025 також наявні фото візуально ідентичні тим, які вже були долучені до висновку експерта № 186 від 11.11.2024. Тому, на думку представника, фото, які містяться у звітах, не є фактично належними доказами реально проведеного огляду експертом ТЗ. Одночасно відсутні докази реальних (фактичних) збитків, позивач не надав жодних доказів фактичного ремонту транспортного засобу, зокрема платіжних документів, актів виконаних робіт, рахунків СТО, інших доказів понесення витрат або реального зменшення майнового стану. За таких обставин висновок експерта № 84 відображає виключно розрахункову (гіпотетичну) величину, яка сама собою не підтверджує наявність та розмір матеріальної шкоди. Також представник посилається на порушення порядку оформлення повторного (додаткового) висновку експерта. Відповідно до ст. 113 ЦПК України додаткова або повторна експертиза має чітко визначений процесуальний статус і проводиться за наявності визначених законом підстав. Згідно з п. 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, у разі проведення додаткової або повторної експертизи у вступній частині висновку обов`язково зазначається, що експертиза є додатковою або повторною, із зазначенням підстав її проведення, а також надається аналіз попередніх висновків. Крім того, відповідно до п. 4.13 Інструкції № 53/5, у висновку експерта мають бути зазначені, зокрема, відомості про попередні експертизи, хід дослідження та обґрунтування висновків. Однак у висновку експерта № 84 від 24.06.2025 не зазначено, що він є додатковим або повторним, не наведено підстав для проведення повторного дослідження, відсутній аналіз висновку № 186 від 11.11.2024, не пояснено причин розбіжностей між двома висновками. Зазначене свідчить про порушення вимог ст. 113 ЦПК України, пунктів 4.12, 4.14 Інструкції № 53/5 та статті 7 Закону України «Про судову експертизу», що є самостійною підставою для визнання такого висновку недопустимим доказом. Усталена практика Верховного Суду виходить з того, що експертний розрахунок без підтвердження фактичних витрат або реального зменшення майнового стану не є достатньою підставою для стягнення шкоди. Такі правові позиції викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 753/20237/17, від 03.06.2021 у справі № 461/2217/19, від 21.04.2021 у справі № 522/1597/15-ц. З огляду на зазначене, висновок судового експерта № 84 від 24.06.2025 суперечить іншому висновку того ж експерта, не підтверджений доказами реальних збитків, оформлений із порушенням вимог процесуального закону та Інструкції, не відповідає критеріям належності, допустимості та достовірності доказів, тому просить суд визнати висновок судового експерта № 84 від 24.06.2025 неналежним та недопустимим доказом у справі № 398/4636/25 та не брати зазначений висновок до уваги при вирішенні справи по суті.

У судовому засіданні 30.03.2026 позивачка та представник позивачки позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в письмових заявах по суті справи, просили позовні вимоги задовольнити повністю, стягнути з відповідачів судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 30.03.2026 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, направив суду заяву про розгляд справи без його та його представника учаситі, а також клопотання про визнання висновку судового експерта № 84 від 24.06.2025 неналежним та недопустимим доказом у цій справі.

Представник ТДВ СК «Альфа-Гарант» в судові засіданні не з`являвся, про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомляв, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від ТДВ СК «Альфа-Гарант» до суду не надходило.

Вислухавши пояснення позивачки, представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд встановив, що ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль марки «Mazda», модель СХ-7, загальний легковий універсал-В, 2009 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 .

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.07.2024 у справі № 398/2623/24 (провадження № 3/398/1218/24), яка набрала законної сили 22.07.2022, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Так, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення № 398/2623/24 суд встановив, що 15.05.2024 о 14 год 00 хв. в м. Олександрії Кіровоградської області, по просп. Соборному, 19, ОСОБА_2 керував автомобілем «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 , та на машині лопнуло заднє ліве колесо. Водій не впорався з керуванням транспортного засобу та здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Mazda», номерний знак НОМЕР_2 . В результаті автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальним збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України.

Отже, внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України 15.05.2024 сталася ДТП, в якій автомобілю позивачки ОСОБА_1 завдано шкоду.

Відповідно до наданої позивачкою роздруківки з офіційного вебсайту МТСБУ, станом на 15.05.2024 наявний поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 216021391, виданий ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант", згідно з яким забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Volvo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VІN-код НОМЕР_6 .

Сума страхового відшкодування (регламентна виплата) була визначена в розмірі 160 000,00 грн відповідно до ліміту, встановленого постановою правління Національного банку України № 109 від 30.05.2022 «Про розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою затверджено розмір страхової суми за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 160 000,00 грн на одного потерпілого.

07.06.2024 та 11.06.2024 ОСОБА_1 за фактом зазначеного вище ДТП звернулася до ТДВ СК «Альфа-Гарант» з повідомленнями про дорожньо-транспортну пригоду від потерпілого.

02.09.2024 на адресу ТДВ СК «Альфа-Гарант» надійшла заява на виплату страхового відшкодування від потерпілої ОСОБА_1 .

З метою встановлення вартості матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу Mazda CX-7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ТДВ СК «Альфа-Гарант» звернулося до суб`єкта оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_3 . За результатами проведеної оцінки ФОП ОСОБА_3 23.10.2024 було складено звіт № ЦВ/24/3555, відповідно до якого встановлено, що:

- вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу майна Mazda CX-7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, складає 287 287,53 грн з ПДВ;

- вартість матеріального збитку, завданого власнику майна Mazda CX-7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, ідентифікаційний номер (VІN) НОМЕР_4 , внаслідок ДТП, прирівнюється до ринкової вартості до ДТП на дату оцінки та складає: 278 792,17 грн;

- ринкова вартість майна Mazda CX-7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, ідентифікаційний номер (VІN) НОМЕР_4 , в пошкодженому стані складає 184 269,55 грн.

За заявою ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснило виплату ОСОБА_1 страхове відшкодування за страховим актом № ЦВ/24/3555 за договором страхування № 216021391 від 31.07.2023 (згідно з платіжною інструкцією від 31.10.2024 № 52751) за пошкоджений транспортний засіб марки «Mazda», модель СХ-7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 15.05.2024 в сумі 94 522,62 грн (без ПДВ) та страхове відшкодування за страховим актом № ЦВ/24/3555 за договором страхування № 216021391 від 31.07.2023 (згідно з платіжною інструкцією від 25.11.2025 № 53451) за шкоду, завдану здоров`ю ОСОБА_1 в сумі 4 758,02 грн (без ПДВ).

Листом від 28.03.2025 № 12/1823 ТДВ СК «Альфа-Гарант» у відповідь на заяву ОСОБА_1 про перегляд суми страхового відшкодування згідно з наданим позивачкою висновком експерта № 186 від 11.11.2024 до страхової справи (договір страхування № 216021391) за дорожньо-транспортною пригодою 15.05.2024 позивачку було повідомлено, що відповідно до пп. 30.1, 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» належний ОСОБА_1 транспортний засіб вважається фізично знищеним за висновками звіту № ЦВ/24/3555 від 23.10.2024, складеного на підставі акта огляду пошкодженого транспортного засобу, тому страхова компанія відшкодовує різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, сума матеріального збитку в розмірі 94 522,62 грн була перерахована за реквізитами, вказаними в заяві на виплату страхового відшкодування, у ТДВ СК «Альфа-Гарант» відсутні правові підстави для перегляду суми страхового відшкодування, але після фактичного здійснення ремонту та надання документів, що підтверджують проведення ремонтно-відновлювальних робіт відповідно до фактичних ремонтних дій, зазначених у наданому ОСОБА_1 висновку експерта № 186 від 11.11.2024 та надання відремонтованого транспортного засобу для огляду представнику ТДВ СК «Альфа-Гарант», рішення може бути переглянуто та сторони зможуть дійти до узгодженої спільної думки щодо розміру нанесеного збитку.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» N 1961-IV, який був чинним станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 3 зазначеного Закону метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно зі ст. 6 вказаного Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом ст. 22 зазначеного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою (п. 36.1 ст. 36 Закону).

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна (п. 36.2 ст. 36 Закону).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (п. 30.1 ст. 30 Закону).

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (п. 30.1 ст. 30 Закону).

Нормативно-правовим актом, який встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ, є Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, в редакції, чинній з 31.05.2022 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції від 24.05.2022 № 2060/5/496) станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі Методика).

Так, відповідно до пп. 1.3, 1.4 Методики вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Методика застосовується з метою, зокрема , визначення ринкової вартості КТЗ, їх складників у разі відчуження; визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ; визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ.

Згідно з положеннями пп. 7.17-7.21 Методики:

- якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним.

У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації КТЗ;

- вартість утилізації КТЗ визначається як сума ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишилися, або із застосуванням методу питомої ваги окремої складової КТЗ від ринкової вартості КТЗ;

- у разі наявності даних щодо продажу аналогічного КТЗ у такому самому технічному стані за вартість утилізації КТЗ, що оцінюється, може прийматися ціна продажу зазначеного аналогічного КТЗ;

- вартість технічно справних складників визначається на підставі результатів їх діагностування на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві автосервісу, а у разі необхідності - дефектування;

- вартість технічно справних складників визначається відповідно до вимог пункту 7.36 та підпунктів 8.5.10-8.5.12 пункту 8.5 цієї Методики з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та з відніманням вартості робіт з їх демонтажу, діагностування, дефектування, витрат, пов`язаних з їх продажем у регіоні (складські, транспортні, торговельні витрати та інше), суми податків, зборів, інших обов`язкових платежів та прибутку, що очікується від реалізації складників на вторинному ринку. Зазначені витрати, окрім вартості робіт з демонтажу, діагностування, дефектування складників, мають бути задані як вихідні дані замовника оцінки або визначені залученими до оцінки фахівцями у галузі економіки.

Однак, за змістом звіту про визначення ринкової вартості колісного транспортного засобу в пошкодженому стані від 23.10.2024 № ЦВ/24/3555, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , оцінювач, визначивши, що вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу пошкодженого автомобіля, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, не дотримався вимог пп. 7.17-7.21 Методики та не визначив утилізаційну вартість вказаного автомобіля в порядку, визначеному цими пунктами.

Одночасно, визначаючи суму відшкодування внаслідок знищення транспортного засобу як різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, оцінювач виходив з ринкової вартості автомобіля на дату оцінки, встановлену як середня по Україні ціна продажу ідентичного КТЗ, що було в експлуатації, згідно з інформацією з інтернет-ресурсу «auto.ria.com.ua», досліджуючи аналогічні автомобілі за критерієм 2008-2009 роки, визначивши в звіті рік випуску оцінюваного автомобіля Mazda CX-7 відповідно до свідоцтва про реєстрацію - 2008 рік, а не 2009 рік, як зазначено в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 28.10.2009, наявному в матеріалах справи.

Також в порушення вимог п. 5.1 Методики оцінювач не провів технічний огляд автомобіля, який за допомогою органолептичних методів дає змогу визначити ідентифікаційні дані КТЗ, його комплектність, укомплектованість, технічний стан, обсяг і характер пошкоджень, пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Відповідачі вважають, що проведення технічного огляду аварійним комісаром ТДВ СК «Альфа-Гарант» не суперечить п. 5.1 Методики щодо обов`язковості технічного огляду особисто експертом, оскільки звіт оцінювача був виконаний на підставі протоколу огляду та фотофіксації транспортного засобу, здійснених аварійним комісаром, однак суд не бере до уваги зазначені доводи відповідачів, оскільки за вимогами наведеного пункту Методики визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням особи, яка призначила експертизу (залучила) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Таких обґрунтувань ТДВ СК «Альфа-Гарант» не навело, обставин неможливості здійснення особистого огляду транспортного засобу оцінювач також не зазначив в звіті від 23.10.2024 № ЦВ/24/3555, який містить акт огляду транспортного засобу № ЦВ/24/3555 SKR (дефектну відомість), складену та підписану оцінювачем ОСОБА_3 особисто, хоча сторони не заперечують, що такий огляд оцінювачем не проводився.

Так, згідно з положеннями п. 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити, зокрема, письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість .

Отже, оцінювач під час складення звіту від 23.10.2024 № ЦВ/24/3555 на замовлення ТДВ СК «Альфа-Гарант» не дотримався вимог, передбачених п. 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», а також пп. 5.1, 7.17-7.21 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, у зв`язку з чим суд вважає не доведеним відповідачами факт перевищення вартості відновлювального ремонту автомобіля Mazda CX-7 № НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП 15.05.2024, вартості зазначеного транспортного засобу до пошкодження станом на момент ДТП.

Суд зазначає про помилковість доводів ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант», що тільки рецензія на звіт може дати висновок, що звіт, наданий страховиком, не може бути допустимим доказом у справі та використаний у суді, оскільки суд самостійно здійснює оцінку доказам, наданим сторонами в обргунтування своїх позицій, в порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Одночасно позивачка долучила до матеріалів позовної заяви висновок за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження № 84 від 24.06.2025, складений судовим експертом Сумцовим С.С., згідно з яким було визначено:

- вартість матеріального збитку власнику автомобіля Mazda CX-7 № НОМЕР_2 внаслідок пошкодження в ДТП, яка сталася 15.05.2024, складає 157 737,58 грн, без врахування ПДВ на запасні складові (із застосуванням коефіцієнту зносу для складових автомобіля);

- вартість відновлювального ремонту автомобіля Mazda CX-7 № НОМЕР_2 внаслідок пошкодження в ДТП, яка сталася 15.05.2024, складає 352 855,87 грн, без врахування ПДВ на запасні складові.

Також у висновку визначена ринкова вартість автомобіля Mazda CX-7 на момент ДТП 15.05.2024 у непошкодженому стані 510 369,84 грн, виходячи, зокрема, з ціни ідентичного автомобіля, який був в експлуатації, з урахуванням терміну його експлуатації, що представляє собою середнє значення цін при продажу ідентичних КТЗ згідно з даними «Бюлетень автотоварознавця».

Вирішуючи клопотання відповідача ОСОБА_2 про визнання зазначеного висновку судового експерта № 84 від 24.06.2025 неналежним та недопустимим доказом у цій справі, в якій відповідач просить не брати вказаний висновок до уваги при вирішенні справи по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки доводи відповідача про те, що висновок експерта № 84 не подавався страховику і не був предметом досудового врегулювання спору, а висновок цього ж експерта № 186 від 11.11.2024, який подавався на розгляд страховій компанії позивачкою з метою перегляду розміру страхового відшкодування, містять різні визначення розміру матеріальної шкоди за відсутності нових вихідних даних, аналізу та спростування висновку № 186, зазначення про те, чи є висновок № 84 повторним чи додатковим з посиланням на пп. 4.12, 4.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998, спростовуються тим фактом, що зазначені висновки судового експерта № 84 від 24.06.2025 та № 186 від 11.11.2024 містять однакові вихідні дані і однакові результати вартості матеріального збитку власнику автомобіля Mazda CX-7 внаслідок пошкодження в ДТП, яка сталася 15.05.2024 - 174 462,01 грн та вартість відновлювального ремонту цього автомобіля - 408 603,95 грн, враховуючи ПДВ на запасні складові. Згідно з положеннями ст. 113 ЦПК України, повторна експертиза може бути призначена судом, якщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, і доручається іншому експертові (експертам), а якщо висновок експерта буде вищнано неповним або неясним, суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Отже, висновок судового експерта Сумцова С.С. № 84 від 24.06.2025 не є повторним або додатковим і не суперечить вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Щодо доводів відповідача про не проведення судовим експертом Сумцовим С.С. під час складання висновків № 84 від 24.06.2025 та № 186 від 11.11.2024 огляду пошкодженого транспортного засобу, то зазначене є припущенням, суд погоджується з зауваженнями відповідача, що окремі фото, які є додатками до висновків № 84 від 24.06.2025 та № 186 від 11.11.2024, ідентичні, однак зазначені фото підтверджують факт проведення огляду пошкодженого транспортного засобу і судовий експерт у вказаних висновках зазначав про дати та місце проведення зовнішнього візуального огляду та перевірки технічного стану автомобіля, а також на виконання вимог ч. 5 ст. 106 ЦПК України зазначив, що висновки підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдивий висновок. Також суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що висновок експерта № 84 від 24.06.2025 відображає розрахункову (гіпотетичну) величину, яка не підтверджує наявність та розмір матеріальної шкоди, а експертний розрахунок без підтвердження фактичних витрат або реального зменшення майнового стану, не є достатною підставою для стягнення шкоди, оскільки в постановах Верховного Суду, на які посилаєтьтся відповідач, обставини справи відрізняються від обставин цієї справи, зокрема у справі № 461/2217/19 позивачу було відмовлено у задоволенні позову про відшкодування матеріального збитку, завданого його транспортному засобу під час дорожньо-транспортної пригоди, оскільки позивач отримав страхове відшкодування у сумі вартості відновлювального ремонту і не довів факту проведення ремонту належного йому транспортного засобу на суму, більшу від цієї вартості завданого йому збитку, у справі № 522/1597/15-ц позивачу було відмовлено у стягненні вартості відновлювального ремонту у зв`язку з фактичним здійсненням позивачем ремонту транспортного засобу на станції технічного обслуговування, постанова Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 753/20237/17 у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня. Так, у постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 753/19288/14-ц зазначено, що оскільки суди встановили, що автомобіль фактично відремонтований, тому розмір збитку, про відшкодування якого просить позивач, повинен визначатися як вартість затрачених на відновлювальний ремонт коштів, тобто як вартість реально витрачених матеріалів і проведених робіт. У такому разі звіт автотоварознавчого дослідження не є визначальним доказом розміру завданих збитків, оскільки у ньому зазначені лише можливі витрати, які можуть бути понесені позивачем. Однак, у справі, що розглядається, позивачка не здійснювала жодних ремонтних робіт з відновлення автомобіля Mazda CX-7 № НОМЕР_2 .

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання висновку судового експерта № 84 від 24.06.2025 таким, що не відповідає критеріям належності, допустимості та достовірності доказів, у зв`язку з чим клопотання відповідача ОСОБА_2 про визнання зазначеного висновку судового експерта неналежним та недопустимим доказом не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з положеннями ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, враховуючи доведеність усіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної поведінки відповідача, розміру збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, вини відповідача ОСОБА_2 , виходячи з принципу повного відшкодування шкоди, визначеного ст. 1166 ЦК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування відповідачем ОСОБА_2 сум завданої матеріальної шкоди в розмірі вартості відновлювального ремонту автомобіля, встановленого згідно з висновком експерта № 84 від 24.06.2025, а також доведених витрат в сумі 8 000,00 грн на проведення оцінки (автотоварознавчих досліджень), які позивачка змушена зробити для встановлення розміру матеріального збитку (квитанція № 84 від 24.06.2025).

Зважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як власника автомобіля Volvo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 216021391, виданого ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант», розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн, виходячи з визначеної висновком експерта № 84 від 24.06.2025 вартості матеріального збитку власнику автомобіля Mazda CX-7 № НОМЕР_2 внаслідок пошкодження в ДТП, яка сталася 15.05.2024, що складає 157 737,58 грн (з урахуванням коефіцієнту зносу та без ПДВ на запасні складові), суд, керуючись положеннями 3, 5, 6, 9, 22, 36 Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення з ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» сум недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 63 214,96 грн (157 737,58 грн - 94 522,62 грн виплаченого страхового відшкодування).

Суд відхиляє доводи ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» щодо неможливості прийняття незалежної оцінки / звітів, виконаних на замовлення потерпілої особи, а також посилання на постанову Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 357/5725/16-ц, оскільки у постанові йдеться про обставини не спростування позивачем визначеного страховиком розміру завданої шкоди, в той час як в цій справі суд дійшов висновку про недоведеність страховиком правильності визначення суми страхового відшкодування на підставі звіту № ЦВ/24/3555 від 23.10.2024.

Також суд зазначає, що згідно з п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Одночасно суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог про стягнення з ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» 1 500,00 грн у відшкодування послуг евакуатора, а також суми відшкодування шкоди здоров`ю в розмірі 6 653,39 грн, оскільки позивачка не надала доказів фактичного понесення витрат на послуги евакуатора, акт виконаних робіт № 9 від 15.5.2024 не є платіжним документом, і відсутні докази звернення позивачки до ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування відповідних витрат, а щодо наданих позивачкою чеків та квитанцій на підтвердження витрат на лікування внаслідок ДТП 15.05.2024, то сума, яка не була виплачена страховою компанією в розмірі 3 693,39 грн, заявлена позивачкою до стягнення, не обгрунтована позивачкою жодним чином, оскільки згідно з доданих до позовної заяви платіжних документів неможливо встановити, в якій саме частині витрат на лікування ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» здійснила відшкодування позивачці на суму 4 758,02 грн, а в якій їй було відмовлено. Крім того, відсутні докази необхідності здійнення витрат на діагностичне обстеження позивачки в січні 2025 року на загальну суму 2 960,00 грн.

З урахуванням викладеного, виходячи з даних висновку експерта № 84 від 24.06.2025, різниця між вартістю відновлювального ремонту автомобіля Mazda CX-7 № НОМЕР_2 внаслідок пошкодження в ДТП, яка сталася 15.05.2024, в сумі352 855,87 грн (без врахування коефіцієнту зносу та без ПДВ на запасні складові) та матеріального збитку в сумі 157 737,58 грн (з урахуванням коефіцієнту зносу та без ПДВ на запасні складові) підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Відповідальність настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто, відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє особу від відповідальності.

Визначаючи розмір заподіяної моральної шкоди, суд враховує, що позивачка зазнала моральних страждань у зв`язку із пошкодженням її транспортного засобу внаслідок ДТП, спричиненого з вини відповідача ОСОБА_2 , а також у зв`язку із необхідністю докладати додаткових зусиль для поновлення та захисту своїх прав та інтересів, тому суд вважає пропорційним та розумним визначений позивачкою розмір грошової компенсації спричиненої ОСОБА_1 моральної шкоди у сумі 10 000 грн.

Однак, суд вважає необгрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» 10 000,00 грн моральної шкоди з підстав завдання такої шкоди внаслідок тривалої невиплати страховою компанією позивачці суми страхового відшкодування, у зв`язку з недоведеністю протиправності дій / бездіяльності страхової компанії.

Щодо витрат на професійну правову допомогу, які понесла позивачка в сумі 20 000,00 грн згідно з договором про надання правової допомоги від 21.06.2025 № 57/25, рахунком-фактурою від 21.06.2025 № 57/25 та платіжною інструкцією від 23.06.2025, копії яких додано до позовної заяви, то суд відхиляє доводи ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» щодо неспівмірності розміру гонорару адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та відсутності детального розрахунку витрат позивачки, оскільки зі змісту договору про надання правової допомоги вбачається, що предметом договору є надання адвокатом Шевченком С.М. правової допомоги замовнику ОСОБА_1 під час досудової підготовки матеріалів та пред`явлення позову до суду про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка сталася 15.05.2024 в м.Олександрія по просп Соборному, 19, а в детальному описі наданих послуг від 21.07.2025 зазначено, що адвокат Шевченко С.М. надав ОСОБА_1 таку професійну правничу допомогу: усна консультація із загальних питань права, що стосується конкретної ситуації клієнта щодо можливості пред`явлення позову про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, вивчення матеріалів, необхідних для підготовки позовної заяви, складання та направлення адвокатського запиту до ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант», підготовка позовної заяви з додатками, направлення в суд. З огляду на викладене, надаючи оцінку співмірності розміру понесених позивачкою витрат на правову допомогу з обсягом наданих адвокатом послуг / виконаних робіт, зважаючи на те, що справа не є малозначною, враховуючи ціну позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру витрат позивачки на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10-13, 76-83, 133, 137, 139, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про визнання висновку судового експерта № 84 від 24.06.2025 неналежним та недопустимим доказом - відмовити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ) 195 118,29 грн (сто девяносто п`ять тисяч сто вісімнадцять гривень 29 коп.) - матеріальної шкоди,10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.) - моральної шкоди, 8 000,00 грн (вісім тисяч гривень 00 коп.) - витрат на проведення експертизи, 14 319,57 грн (чотирнадцять тисяч триста дев`ятнадцять гривень 57 коп.) - витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Г.Тороповського, буд. 14; код ЄДРПОУ 32382598) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ) 63 214,96 грн (шістдесят три тисячі двісті чотирнадцять гривень 96 коп.) - страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну, 4 413,12 грн (чотири тисячі чотириста тринадцять гривень 12 коп.) - витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ) витрати зі сплати судового зборуу сумі 2 051,19 грн (дві тисячі п`ятдесят одна гривня 19 коп.).

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Г.Тороповського, буд. 14; код ЄДРПОУ 32382598) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ) витрати зі сплати судового зборуу сумі 632,15 грн (шістсот тридцять дві гривні 15 коп.)

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.04.2026.

Суддя Вікторія МОСКАЛИК