Ухвала суду № 135352780, 02.04.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2763/26

Номер провадження 1-кс/404/1529/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м. Кропивницький

Слідча суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні матеріали клопотання слідчого Третього слідчого відділу ( з дислокацієюу м.Кропивницькому) ТУ ДБР у місті Миколаєві ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12025120000000531 від 04.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з вище вказаним клопотанням, відповідно до якого просив: накласти арешт із забороною розпорядження на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ,в частки, власником та фактичним володільцем якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення можливої конфіскації майна.

На обґрунтування клопотання зазначено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого

у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025120000000531 від 04.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.11.2025, о 10:44 год., ОСОБА_6 надіслав поштове відправлення № 5900 1490 7877 76 з Відділення № 10 ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться за адресою: вул. Соборна, 1, м. Кропивницький, на ім`я ОСОБА_5 до Відділення № 2 ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться за адресою: вул. Євгена Маланюка, 21, м. Кропивницький.

Того ж дня, в період часу з 13:50 год. по 14:03 год., під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії накладення арешту на кореспонденцію ОСОБА_6 , у вищевказаному поштовому відправленні виявлено вайфай модем білого кольору, в середині якого містилось два згортки обклеєні клейкою стрічкою, з паперовими вставками цифр «4» та «6», в яких була порошкоподібна речовина білого кольору, з якої відібрано зразки, які, згідно висновку експерта № СЕ-19/112-26/1570-НЗПРАП від 10.02.2026, містять наркотичний засіб метадон, який віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, загальною масою 0,0109 грама.

В подальшому вказане поштове відправлення отримано ОСОБА_5 у відділенні № 2 ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться за адресою: вул. Євгена Маланюка, 21, м. Кропивницький, з метою подальшого збуту серед засуджених, які відбувають покарання в ДУ «Кропивницька виправна колонія (№ 6)», що знаходиться за адресою: вул. Куроп`ятникова, 50, м. Кропивницький.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 вчинив незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів, за попередньою змовою групою осіб, у місця позбавлення волі, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім того, 21.11.2025, о 16:44 год., ОСОБА_6 вказавши вигаді анкетні дані - ОСОБА_7 , надіслав поштове відправлення № 59 0015 0611 9889 з відділення № 13 ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться за адресою: вул. Євгена Тельнова, 8, корп. 1, м. Кропивницький, на ім`я ОСОБА_5 до відділення № 2 ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться за адресою: вул. Євгена Маланюка, 21, м. Кропивницький.

22.11.2025, в період часу з 07:45 год. по 08:03 год., під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії накладення арешту на кореспонденцію ОСОБА_5 , у вищевказаному поштовому відправленні виявлено вайфай модем білого кольору, в середині якого містилось два згортки обклеєні клейкою стрічкою з порошкоподібною речовиною білого кольору, з якої відібрано зразки, які, згідно висновку експерта № СЕ-19/112-26/1569-НЗПРАП від 10.02.2026, містять наркотичний засіб метадон, який віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, загальною масою 0,0075 грама.

В подальшому вказане поштове відправлення отримано ОСОБА_5 , у відділенні № 2 ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться за адресою: вул. Євгена Маланюка, 21, м. Кропивницький, з метою подальшого збуту серед засуджених, які відбувають покарання в ДУ «Кропивницька виправна колонія (№ 6)», що знаходиться за адресою: вул. Куроп`ятникова, 50, м. Кропивницький.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 вчинив незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, у місця позбавлення волі, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім цього, 14.01.2026, о 16:22 год., ОСОБА_8 , яка не була обізнана у злочинній діяльності підозрюваних, надіслала поштове відправлення № 59 0015 5308 2026 з відділення № 10 ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться за адресою: вул. Соборна, 1, м. Кропивницький, на ім`я ОСОБА_5 до відділення № 2 ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться за адресою: вул. Євгена Маланюка, 21, м. Кропивницький.

Того ж дня, в період часу з 19:26 год. по 19:38 год., під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії накладення арешту на кореспонденцію ОСОБА_5 , у вищевказаному поштовому відправленні виявлено вайфай модем чорного кольору в середині якого містилось три згортки обклеєні клейкою стрічкою, з порошкоподібною речовиною білого кольору, з якої відібрано зразки, які, згідно висновку експерта № СЕ-19/112-26/2139-НЗПРАП від 04.03.2026, містять наркотичний засіб метадон, який віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, загальною масою 0,0237 грама.

В подальшому вказане поштове відправлення отримано ОСОБА_5 , у відділенні № 2 ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться за адресою: вул. Євгена Маланюка, 21, м. Кропивницький, з метою подальшого збуту серед засуджених, які відбувають покарання в ДУ «Кропивницька виправна колонія (№ 6)», що знаходиться за адресою: вул. Куроп`ятникова, 50, м. Кропивницький.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 вчинив незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, у місця позбавлення волі, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім того, 08.02.2026, о 12:45 год., ОСОБА_8 , яка не була обізнана у злочинній діяльності підозрюваних, надіслала поштове відправлення № 59 0015 7255 2604 з відділення № 8 ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться за адресою: вул. Вокзальна, 66а, м. Кропивницький, на ім`я ОСОБА_5 до відділення № 2 ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться за адресою: вул. Євгена Маланюка, 21, м. Кропивницький.

Того ж дня, в період часу з 16:30 год. по 16:44 год., під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії накладення арешту на кореспонденцію ОСОБА_5 , у вищевказаному поштовому відправленні виявлено вайфай модем чорного кольору в середині якого містилось три згортки обклеєні клейкою стрічкою, з порошкоподібною речовиною білого кольору, з якої відібрано зразки, які, згідно висновку експерта № СЕ-19/112-26/2842-НЗПРАП від 12.03.2026, містять наркотичний засіб метадон, який віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, загальною масою 0,0958 грама.

В подальшому вказане поштове відправлення отримано ОСОБА_5 у відділенні № 2 ТОВ «Нова Пошта», що знаходиться за адресою: вул. Євгена Маланюка, 21, м. Кропивницький, з метою подальшого збуту серед засуджених, які відбувають покарання в ДУ «Кропивницька виправна колонія (№ 6)», що знаходиться за адресою: вул. Куроп`ятникова, 50, м. Кропивницький.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 вчинив незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, у місця позбавлення волі, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

З довідки ОКП КООБТІ від 18.03.2026 № 337-17/20 встановлено, що станом на 01.01.2013, право власності за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про право власності від 21.11.1995 № НОМЕР_1 .

У відповідності до довідки № 468808594 від 18.03.2026 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_1 , відомості відсутні.

Крім того, у відповідності до інформаційної довідки № 470698441 від 31.03.2026 ОСОБА_5 , в частки, є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .

Підставою для арешту вказаного майна є, подальше забезпечення конфіскації майна як виду покарання, у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Оскільки нерухоме майно належить підозрюваному та існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно може бути конфісковане і підозрюваний з метою ухилення від покарання може його відчужити, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.

Слідчий та прокурор у судове засідання не з`явилися. До початку судового розгляду прокурор подала письмову заяву, вказала, що підтримує клопотання в повному обсягу, просить його задовольнити, а також провести судовий розгляд без її участі .

На підставі положень ч. 2 ст. 172 КПК України розгляд клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, здіснювався без виклику підозрюваного, його захисника, з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося у зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя прийшла до наступних висновків.

Встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025120000000531 від 04.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

23.03.2026 складено та вручено ОСОБА_5 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

З довідки ОКП КООБТІ від 18.03.2026 № 337-17/20 встановлено, що станом на 01.01.2013, право власності за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про право власності від 21.11.1995 № НОМЕР_1 .

Відповідно до до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 468808594 від 18.03.2026 відомості про право власності на нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.

Крім того, у відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 470698441 від 31.03.2026 ОСОБА_5 є власником 1/2 частки нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частина 2 ст. 131 КПК України передбачає, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.

Як встановлено слідчим суддею, 23.03.2026 письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, вручено особисто ОСОБА_5 . Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування заходу забезпечення.

Санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Як вказувалось вище, підставою застосування арешту майна з метою подальшого забезпечення конфіскації майна як виду покарання є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Слідча суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваного та ознаками складу інкримінованих йому злочинів.

Відповідно до ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності належить 1/2 частки нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Оскільки підозрюваному ОСОБА_5 оголошено підозру за ч. 2 ст. 307 КК України, санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає як вид покарання конфіскацію майна, а тому для можливості забезпечення конфіскації майна як виду покарання, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідча суддя вважає за необхідне в цій частниі клопотання задовольнити в повному обсязі.

Щодо накладення арешту на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , слідча суддя зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 49 Кримінально-виконавчого кодексу України, конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, у тому числі його частка у спільній власності.

Отже, конфіскація майна як вид покарання не може бути застосована до частки інших співвласників, що є в спільній власності з засудженим.

Як вбачається з довідки ОКП КООБТІ від 18.03.2026 № 337-17/20, станом на 01.01.2013 право власності за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про право власності від 21.11.1995 № НОМЕР_1 .

Разом з тим, у вказаному документі не визначено розміру часток кожного із співвласників.

Відповідно до положень статей 355, 356 Цивільного кодексу України, майно, що належить двом або більше особам, є об`єктом права спільної власності. Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

У разі якщо розмір часток у праві спільної власності не визначений, частки співвласників вважаються рівними, якщо інше не встановлено законом або домовленістю між ними.

Отже, з огляду на наявність декількох співвласників спірного майна та відсутність визначення розміру часток, слідчий суддя доходить висновку, що вказане майно належить на праві спільної часткової власності, при цьому частки співвласників презюмуються рівними.

Водночас, відповідно до вимог статей 170173 КПК України, арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження може застосовуватися виключно щодо майна підозрюваного, обвинуваченого або осіб, визначених законом, та повинен бути співмірним із метою його застосування.

Слідча суддя враховує, що накладення арешту на все майно, яке перебуває у спільній власності кількох осіб, без визначення частки підозрюваного, призведе до невиправданого обмеження прав інших співвласників, які не є учасниками кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, слідча суддя приходить до висновку, що в цій частині клопотання підлягає частковому задоволенню, а саме шляхом накладення арешту на частку підозрюваного у праві спільної часткової власності на вказане нерухоме майно. При цьому, з огляду на відсутність визначення розміру часток співвласників, така частка визначається виходячи з презумпції їх рівності.

З накладенням арешту можливість особи розпоряджатись відповідним майном на власний розсуд та відчужувати його на користь третіх осіб втрачається. Отже, у такий спосіб, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.

У цьому контексті слідча суддя зауважує, що арешт накладається без заборони користування відповідним майном, а тому не вбачає негативних наслідків від його застосування як для самого підозрюваного, так і для інших осіб.

Крім того, з урахуванням характеру кримінального правопорушення, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, такий захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним втручанню у володіння майном. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає. У цьому випадку арешт майна необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження та негативних наслідків для володільців майна не створює.

Слідчий суддя вважає за доцільне роз`яснити, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, що належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 , шляхом заборони розпорядження ним, а саме:

-1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- частку підозрюваного ОСОБА_5 у праві спільної часткової власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті вимог - відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1