Рішення № 135352716, 04.03.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

04.03.2026

ЄУН 389/2296/25

Провадження №2/389/654/25

Рішення

іменем України

(заочне)

04 березня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Чернявської І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: служба у справах дітей виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області (як орган опіки та піклування), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини,

з участю: позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Вишні Г.В., представника третьої особи (органу опіки та піклування) Тупало І.А,

встановив:

ОСОБА_1 27.06.2025 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в період з листопада 2011 року до грудня 2023 року він проживав разом з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Від спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_3 . В грудні 2023 року вони припинили спільне проживання, донька залишилася проживати разом з ним. Рішенням суду від 07.10.2024 місце проживання дитини визначено з батьком, а з матері на її утримання стягнуті аліменти, заборгованість по яким станом на день подання позову становить 30 315 грн 29 коп. Наразі донька знаходиться на повному його утриманні, тривалий час він самостійно її виховує, опікується інтересами та потребами дитини, слідкує за навчанням, розвитком та здоров`ям, відвідує батьківські збори. У свою чергу, мати дитини її розвитком та навчанням не цікавиться, школу не відвідує, вихованням та утриманням доньки не займається, дитину не відвідує, не спілкується з нею, веде асоціальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, не працює. Оскільки мати дитини не виконує належним чином свої батьківські обов`язки по вихованню та утриманню доньки, натомість ці обов`язки виконуються ним самостійно, тому він вимушений звернутися до суду з цим позовом.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити. Позивач також пояснив, що жодних контактів між ним та відповідачкою немає, за весь час дитині вона телефонувала двічі, особисто з донькою не зустрічалася, своїх батьківських обов`язків не виконує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзив не подала. Згідно з ухвалою суду від 04.03.2026 розгляд справи проводиться заочно, про що позивач та його представник не заперечували.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала, просила врахувати наданий висновок.

Представник третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_3 , в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, пояснення щодо позову не подав.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони в цій справі проживали разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Від цих стосунків у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_4 . В свідоцтві про її народження серії НОМЕР_1 (виданому 17.05.2024 повторно) позивач ОСОБА_1 записаний батьком дитини, відповідачка ОСОБА_2 матір`ю.

Зі слів позивача, сторони припинили спільне проживання з грудня 2023 року, донька залишилася проживати разом з батьком.

Позивач з 25.06.2021 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак разом з донькою проживає в цьому ж місті по АДРЕСА_2 . Умови їх проживання задовільні, для дитини створені всі умови для виховання та розвитку.

Відповідачка, у свою чергу, зареєстрована по АДРЕСА_2 , однак за цією адресою тривалий час не проживає, участі у вихованні дитини не приймає.

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.10.2024 у справі №389/1933/24 (провадження №2/389/460/24) місце проживання малолітньої ОСОБА_3 визначено разом з батьком. Одночасно на утримання дитини з її матері ОСОБА_2 стягнуті аліменти у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) відповідачки, але не менше ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом, щомісяця, до повноліття дитини, розпочавши стягнення з 04.06.2024.

Згідно з довідкою, виданою 18.06.2025 Знам`янським відділом ДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), станом на 17.06.2025 заборгованість ОСОБА_2 по аліментам складає 30 315 грн 29 коп.

Позивач офіційно працевлаштований, займає посаду майстра у КП «Знам`янський комбінат комунальних послуг», має стабільний дохід, за місцем роботи характеризується позитивно.

Малолітня ОСОБА_3 навчається у ліцеї «Інтелект» Знам`янської міської ради Кіровоградської області, де характеризується позитивно, охайна, доглянута, вихованням дитини займається батько, він відвідує батьківські збори, цікавиться її навчанням, бере активну участь у житті доньки та класу, мати дитини вихованням не займається, школу не відвідує, про що свідчать довідка та характеристика вказаного навчального закладу.

Відповідно до висновку практичного психолога ліцею «Інтелект» від 05.12.2025, складеного за результатами індивідуальної психологічної діагностики малолітньої ОСОБА_3 , батько останньої бере участь в отриманні нею освіти, розвитку її здібностей та матеріально забезпечує. Мати ж дитини останні два роки із ОСОБА_3 не спілкується, не приймає участі в отриманні нею освіти та розвитку її здібностей, до виховання дитини не залучена.

Рішенням виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області №366 від 18.12.2025 затверджено висновок органу опіки та піклування про встановлення факту самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 його малолітньої дитини ОСОБА_3 .

Зі змісту цього висновку слідує, що для з`ясування думки матері дитини щодо цього питання працівники служби у справах дітей засобами телефонного зв`язку неодноразово намагалися запросити ОСОБА_2 для участі в засіданні комісії, однак остання на контакт не вийшла.

У цій справі ОСОБА_1 просив встановити факт самостійного виховання та утримання дитини, вказуючи, що заявлені вимоги пов`язані з доведенням існування підстав для визнання (підтвердження) за ним певного соціально-правового статусу - батька, який самостійно виховує та утримує дитину, зокрема, з метою отримання соціальної допомоги, вирішеня питання щодо можливої зміни реєстрації місця проживання дитини, отримання відстрочки від мобілізації, тощо.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст.1 СК України регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України.

Частиною першою ст.121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 141 СК України встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені ст.150, 151 СК України.

Згідно з ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч.1-4 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.

Сімейні відносини, як вид суспільних відносин, складаються із суб`єктів, об`єктів і змісту (прав та обов`язків). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є юридичні факти, які поділяються на юридичні дії (настання яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини).

Так, у силу положень ЦК України в момент народження фізичної особи у неї виникає цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права та обов`язки), яка припиняється у момент її смерті (ст.25 ЦК України), а з підстав, установлених цим Кодексом, виникає цивільна дієздатність (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання), яка може бути обмежена виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст.30 ЦК України).

Згідно зі ст.15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу. Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

СК України не встановлює підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, так само як визначена ч.1 ст.15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання дитини.

У постанові Верховного Суду від 02.10.2024 у справі №333/7023/23 вказано, що у справі, яка переглядається, заявник просить встановити факт перебування на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матерів дітей, а також для батька дитини. З огляду на зазначене вбачається, що у справі, яка переглядається, наявний спір про право, зокрема спір щодо участі одного з батьків у матеріальному забезпеченні (утриманню) дитини та/або ухилення від участі у матеріальному забезпеченні/утриманню, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування (частини четверта, п`ята статті 19 СК України). Доведення факту одноосібного утримання дитини батьком та пасинка вітчимом пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати та батько пасинка не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків та виховання дитини вітчимом не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини. Факт, про встановлення якого просить заявник, не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника. Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо утримання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо утримання дитини, то факт одноосібного утримання дитини одним із батьків або факт утримання пасинка вітчимом може бути встановлений судом як одна з обставин, що становить предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з утримання дитини. Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право. З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов`язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов`язків утримання дитини, то питання, заявлене у цій справі, не може з`ясовуватись безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини за загальним правилом у позовному провадженні.

Такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №201/5972/22.

Доведення факту одноосібного виховання дітей батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дітей, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватися у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, зокрема на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2024 у справі №363/4834/23.

Частиною першою ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-XII, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч.7 ст.7 СК України).

Відповідно до п.1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з ч.1-4 ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

В цій справі судом встановлено, що рішенням суду від 07.10.2024 місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначено разом з її батьком ОСОБА_1 . Одночасно з матері дитини ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки. Водночас, присуджені судом аліменти не сплачуються, у зв`язку з чим у ОСОБА_2 наявна заборгованість.

Матеріали справи також містять висновок органу опіки та піклування від 18.12.2025 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини ОСОБА_4 батьком дитини ОСОБА_1 .

При цьому, доведеною є також обставина повної відсутності участі матері у вихованні та утриманні дитини. Так, судом встановлено, що відповідачка самоусунулася від виховання та фінансового забезпечення своєї малолітньої дитини і донька перебуває на повному утриманні та вихованні батька, який має постійний та достатній дохід для утримання доньки, створює для неї всі належні умови для проживання та навчання, забезпечує дитину матеріально, піклується про неї, проявляє батьківську турботу, водить до школи, забирає її, піклується про її здоров`я та забезпечує всім необхідним.

Враховуючи факт того, що малолітня ОСОБА_4 тривалий час проживає з батьком та перебуває на повному його вихованні та утриманні, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судові витрати на підставі ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

На підставі ст.1, 7, 15, 121, 141, 150, 157 СК України, керуючись ст.141,263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцем м.Знам`янка Кіровоградської області, дитини віком до 18 років, а саме своєї доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Знам`янка Кіровоградської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області (як орган опіки та піклування), місце знаходження: вул.Михайла Грушевського,19, м.Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області, 27400, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 32986436.

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце знаходження: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 13.03.2026.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Савельєва