Ухвала суду № 135352598, 25.03.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/355/26

Номер провадження 2/387/584/26

У Х В А Л А

25 березня 2026 року селище Добровеличківка

Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Солоненко Т. В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Добровеличківська селищна рада Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей

В С Т А Н О В И В :

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області звернулася представник позивача ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 з цивільним позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнення з відповідачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів її доходу, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму доходів громадян на дитину відповідного віку до досягнення ними повноліття.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2026 вказану позовну заяву передано на розгляд судді Солоненко Т.В.

На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, судом направлено запит щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання відповідача за вказаною у позовній заяві адресою.

20.03.2026 до суду надійшла відповідь Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області № 01-21/150/1 від 18.03.2026 з інформацією щодо місця проживання відповідача.

Справа підсудна Добровеличківському районному суду Кіровоградської області.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та долучені до неї документів, дійшов висновку про наявність підстав залишення її без руху, виходячи з наступного.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Відтак, обов`язок захисту особистих і майнових прав неповнолітніх дітей покладається на орган опіки та піклування.

Однак позивачем не зазначено як третю особу орган органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади.

Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад (частина 1 статті 56 ЦК України).

Отже, враховуючи викладене вище, позивачу необхідно визначитися з колом третіх осіб, вказавши відомості, встановлені пунктами 2,4 частини третьої статті 175 ЦПК України.

Позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору (п.п.5,6 ч.3 ст.175 ЦПК України).

Крім того, відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно п.15 Постанови Пленуму Верховного суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року №3 (далі Постанова), позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Відповідно до п.16 Постанови, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальнови знаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

На підставі приписів ч.4 та ч.5 ст.19 Сімейного кодексу України (далі - СК України), при розгляді судом спорів, зокрема, щодо позбавлення та поновлення батьківських прав, обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо роз`яснення спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

При цьому, у позові відсутні будь-які відомості з приводу того, чи вживалися до відповідача будь-які заходи впливу та реагування з боку відповідних органів, що б могло вказати на винну поведінку відповідача, з урахуванням того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу.

Також позивач не вказує, чи звертався він до органу опіки та піклування з питань саме невиконання відповідачем батьківських обов`язків щодо їх спільних дітей, чи розглядалось таке питання із винесенням письмового висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітніх дітей.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Сторони та інші учасники судового розгляду повинні подати докази у справі безпосередньо до суду разом із поданням відповідних заяв по суті. Порядок та строки подання доказів та копій доказів визначено статтею 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Однак позивачем у заяві не зазначено, а до позову не долучено належних доказів щодо попередження матері з боку відповідних органів про необхідність змінити ставлення до виховання дітей.

Крім того, враховуючи вимоги процесуального законодавства, позивач зобов`язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.

Аналогічна позиція вказана у постановах Верховного Суду від 16 липня 2020 року по справі №908/2828/19; від 18 червня 2020 по справі №909/965/16; від 07 травня 2020 року по справі №922/3059/16; від 09 квітня 2020 року по справі №10/Б-743, відповідно до яких докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача) (висновок викладений в постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №913/317/18 та від 22 травня 2019 року у справі №5011-15/10488-2012).

Також у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року по справі №332/3299/13-ц вказано, що відповідно до вимог ст.83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року по справі №753/9240/18 суд зазначив, що процесуальним обов`язком позивача є подання доказів разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України), а в силу положень частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

При цьому, відповідно до ч.8 ст.83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (висновок Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року по справі №756/671/19).

Такими доказами, зокрема, можуть бути характеристики на позивача та відповідача з місця проживання, довідки з медичних закладів про те, чи не перебуває позивач та відповідач на диспансерних обліках та чи страждають хворобами, захисних приписів служби дільничних інспекторів поліції та кримінальної поліції у справах неповнолітніх щодо попередження насильства в сім`ї, постанов суду щодо невиконання батьківських обов`язків відповідачем, тощо.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані обставини позбавляють можливості відкрити провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху та пропонує позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме, визначитись із колом третіх осіб, уточнити заявлені вимоги та обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, із зазначенням належних і допустимих доказів, що підтверджують вказані обставини, а також зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору з наданням суду відповідних документів на підтвердження вчинення таких заходів.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Добровеличківська селищна рада Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО