Ухвала суду № 135352209, 02.04.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер: 343/685/26

Номер провадження: 1-кс/343/134/26

У Х В А Л А

02 квітня 2026 року м. Долина

Слідчий суддя Долинського районного суду Івано - Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,

за участю: заявниці ОСОБА_3 та її представника - адвоката ОСОБА_4 ,

начальника слідчого відділу відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано Франківській області ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст поданої скарги:

заявниця ОСОБА_3 , в інтересах якої діє її представник - адвокат ОСОБА_4 , звернулася до суду із скаргою, в якій просить зобов`язати уповноважену особу відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано Франківській області внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за її заявою.

Суть поданої скарги зводиться до того, що вона проживає у квартирі, яка на праві приватної власності належить племінниці її колишнього чоловіка. Остання чинить перешкоди їй у проживанні в даній квартирі, зокрема, одного разу, прийшовши до дверей квартири, замки у вхідних дверях були замінені і, відповідно, вона не змогла потрапити до свого місця проживання. У цій квартири знаходиться все її дороговартісне майно: кухонний набір, кухонний стіл, дві табуретки, одне крісло, холодильник «Донбас», кухонна газова плита, індукційна електроплита, хлібопічка, кухонний комбайн, електродуховка, кавоварка, тостерниця, дрібне кухонне приладдя, електричний нагрівач води, електромлинок, міксер, електросушарка, ванна, унітаз, бойлер, килими, ноутбук, фортепіано, шафи, міксер, електросушарка, ноутбук, грошові кошти (10 000 доларів США та 29 000 грн). Оскільки доступ до квартири їй обмежено, вона звернулась до поліції, однак на даний час відомості до ЄРДР не внесено. Зазначає, що оскільки родичі її померлого чоловіка вивезли її особисті речі та кошти, у їхніх діях є склад кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185; 193 КК України.

ІІ. Пояснення учасників судового засідання:

у судовому засіданні заявниця ОСОБА_3 та її представник - адвокат ОСОБА_4 подану скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Начальник СВ ВП №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано Франківській області ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги, оскільки із поданої заяви не встановлено ознак вчинення будь - якого кримінального правопорушення. Додатково зазначив, що провівши перевірку даної заяви скаржниці ОСОБА_3 було встановлено, що власницею квартири таку було продано іншій особі і остання під час допиту вказала, що жодних речей чи іншого майна із квартири не було винесено.

ІІІ. Мотиви та оцінка слідчого судді:

частиною 1 статті 24 Кримінально процесуального кодексу України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Слід зазначити, що бездіяльність виникає у зв`язку з невиконанням слідчим, дізнавачем чи прокурором, передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов`язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідним фактом.

Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

При цьому, об`єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак кримінального правопорушення є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).

Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.

Зазначені вище положення норм свідчать про те, що слідчий, дізнавач та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.

Водночас, внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь -які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.

Саме такий механізм початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про їх вчинення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування і водночас забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень та захищає інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування і процесуального примусу.

Верховний Суд у своїй практиці наголошує на такому:

- «якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин» (постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18);

- «слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18).

З урахуванням викладеного, бездіяльність, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.

Також слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019, у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Чинні процесуальні норми законодавства не передбачають для слідчого чи прокурора іншої альтернативи, ніж невідкладне внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за умови, що повідомлення про кримінальне правопорушення містить достатні дані про вчинене правопорушення.

Аналізуючи викладене вище, необхідно дійти висновку, що слідчий, дізнавач чи прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого, ним приймається рішення про початок досудового розслідування, шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Слідчий суддя зазначає, що повідомлення про кримінальне правопорушення повинно мати посилання на реальні події, не містити характер припущення та не порушувати право інших осіб на захист своїх інтересів від безпідставного звинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, до якого вони явно не причетні.

Слідчий суддя встановив, що звертаючись до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, скаржниця ОСОБА_3 ствердила, що із належної на праві приватної власності квартири племінниці її померлого чоловіка було вивезено її особисті речі та грошові кошти, а тому у діях цих осіб є ознаки вчинення кримінальних правопорушень, передбачених: ст. 185; ст. 193 КК України.

Слідчий суддя звертає увагу, що наведені у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставини носять суперечливий та непослідовний характер, що не дозволяє дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення. Зокрема, у своїй скарзі сторона скаржниці спочатку зазначає, що її особисті дороговартісні речі перебувають у квартирі до якої її обмежено доступ, а пізніше зазначає, що родичі її померлого чоловіка винесли такі речі.

Суперечність і непослідовність скаржниці ОСОБА_3 полягає у тому, що беззаперечно їй не може бути відомо які саме речі винесено і чи винесено взагалі будь що із квартири, якщо вона не може увійти в таку.

Більше того, сама скаржниця у поданій скарзі зазначає, що на даний час на розгляді в суді перебуває цивільна справа за її позовом про вселення та усунення перешкод у користуванні нею даною квартирою. Тобто, між нею та власницею квартири існує спір щодо користування такою і проживання у ній.

Слід зазначити, що якщо зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в такому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь - якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Розгляд скарги на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, обумовлює необхідність дослідження слідчим суддею самого повідомлення (заяви) про вчинення кримінального правопорушення на предмет того, чи може воно бути підставою для внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне провадження.

Слідчий суддя в даному випадку не може виконувати абсолютно формальну функцію судового примусу уповноважених осіб вносити до ЄРДР всі без виключення заяви і повідомлення, які отримуються правоохоронними органами.

Таким чином, оскільки із скарги та заяви представника заявниці ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення, поданої до поліції видно, що за своїм змістом та суттю вона зводиться до припущень і така не розкриває достеменних фактів, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення, оскільки сторона скаржниці одночасно зазначає, що особисті речі знаходяться у квартирі до якої її обмежено доступ і в той же час вказує, що ці речі винесені із квартири, більше того, органом досудового слідства було досліджено заяву скаржниці і встановлено, що новою власницею квартири не було винесено із такої жодного майна скаржиці, а лише фактично обмежено їй доступ до такої, у задоволенні даної скарги слід відмовити.

Керуючись вимогами ст. 214, 303, 304, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано - Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1