Ухвала суду № 135352078, 02.04.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/69/26

провадження 2/216/1878/26

РІШЕННЯ

іменем України

ЗАОЧНЕ

02 квітня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Маланюка О.Я.

секретаря судового засідання Агурейчевої А.М.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №176311 від 25.03.2025 року. В обґрунтування доводів позовної заяви посилається на те, що 25.03.2025 року між ТОВ "Кредіплюс" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №176311 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Кредитодавець надав позичальнику споживчий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалась повернути кредит та сплачувати проценти відповідно до умов договору. Таким чином кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав. Позивач вважає, що, станом на момент звернення до суду, заборгованість за кредитним договором становить 23441,04 грн. яка складається з: 13334,00 грн. сума заборгованості по тілу кредиту; 7 806,04 грн. сума заборгованості за нарахованими відсотками; 501 грн. заборгованість по комісії, 1800,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня,штрафи). Крім того, позивач просить стягнути 2422,40 грн. судового збору та 7000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

16.04.2025 ТОВ " Кредіплюс " (Клієнт), що є первинним кредитором та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №16042025 та відповідно до витягу з реєстру прав вимоги відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №176311 від 25.03.2025 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності.

Відповідач втретє в судові засідання не з`являлась, про день та час слухання справи була повідомлена відповідно до вимог закону в т.ч. і шляхом надсилання повідомлень на номер мобільного телефону. Причину неявки суду не повідомила, відзив на позов не подавала. З врахуванням вимог п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України за неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності учасника справи в заочному порядку за згодою позивача, та з врахуванням строків розгляду справи, в т.ч. в порядку спрощеного позовного провадження.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи, оскільки відповідач щодо інших двох кредитних договорів та заборгованості не висловлювалась.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.03.2025 ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №176311, за умовами якого: загальна сума кредиту становить 13334,00 грн.

Відповідно до п. 2.2.1. Сума (загальний розмір) кредиту становить 13334.00 грн. (тринадцять тисяч триста тридцять чотири грн. 00 коп.) надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 10000.50 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 3333.50 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

2.3 Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 390,00 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

2.4. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

2.5. Комісія за надання кредиту складає 3 333,50 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

2.6. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 84 днів з 25.03.2025 р. (дата надання кредиту) по 17.06.2025 р.

16 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №16042025, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Кредіплюс» відступило на користь ТОВ «Юніт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №176311 від 25.03.2025 року, що укладений між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та боржником ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору факторингу №16042025 реєстр прав вимог №6 ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23441,04 грн., з яких: 13334,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 7806,04 грн. нараховані відсотки; 501 грн. комісія, 1800,00грн. заборгованість по штрафах/пені.

Згідно з наданої ТОВ «Юніт Капітал» виписки з особового рахунку за кредитним договором №176311 від 25.03.2025 року станом на 01.11.2025 року за ОСОБА_1 непогашений залишок заборгованості складає 23441,04 грн., з яких: 13334,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 7806,04 грн. нараховані відсотки; 501 грн. комісія, 1800,00грн. заборгованість по штрафах/пені.

Судом задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Згідно з витребуваною судом інформацією від АТ «Універсал Банк», банківська платіжна картка НОМЕР_2 емітовано на ім`я ОСОБА_1 та надано виписку про рух коштів, по вказаній банківській картці за період з 25.03.2025 року по 30.03.2025 року, з якої слідує, що 25.03.2025 року на банківську карту було зараховано переказ у розмірі 10000,50 грн.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає встановленим та доведеним, що сторони, діючи вільно, на власний розсуд, уклали кредитний договір, оформлений письмовим документом і підписаний сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Стаття 1049 ЦК України зобов`язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов?язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

3 огляду на вищезазначене, враховуючи, що відповідач не дотрималась умов, передбачених кредитним договором № 176311 від 25.03.2025 року, допустила заборгованість, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в частині стягнення 13334,00 грн. заборгованості по тілу кредиту та 7806,04 грн. заборгованості по відсотках обґрунтованими та доведеними, знайшли своє підтвердження при розгляді справи, оскільки фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, зобов`язання належним чином відповідач не виконала. Відповідач в судове засідання не з`явилась, заявлені проти неї позовні вимоги не оспорювала, доказів протилежного у відповідності до ст. 81 ЦПК України до суду не подала.

Що стосується стягнення 501,00 грн. комісії.

Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.

Оскільки відповідно до умов кредитного договору, що укладений між сторонами, банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21, зроблено наступний правовий висновок:

«10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне управління кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.1 щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за управління кредиту без конкретного переліку які саме послуги надаються є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».»

В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за управління кредиту.

Ураховуючи, що фінансова установа не зазначила та не надала доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення пункту 1.5.1 щодо встановлення комісії у розмірі 10% від суми кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення 501,00 грн. комісії є необгрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення 1800,00 грн. заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штраф).

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти введений 24.02.2022 року воєнний стан, вказана обставина є загальновідомою.

Позивачем, первісним кредитором, нараховано суму неустойки за період дії воєнного стану.

Відтак, враховуючи положення пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, суд погоджується з позицією відповідача щодо відсутності права у позивача на стягнення неустойки у вигляді штрафу, та суд не вбачає підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача суми неустойки (штрафу) в розмірі 1800,00грн. а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Що стосується стягнення 7000,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 3 ст. 133ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що 10.09.2025 року між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір про надання правничої допомоги №10/09/25-02 та укладено додаткову угоду № 25771371959 до договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025 року, за умовами якої адвокатське бюро прийняло на себе зобов?язання надати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів ТОВ «Юніт Капітал» з питань, що відносяться до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитним договором №176311 від 25.03.2025 року боржником якого є ОСОБА_1 .

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження №14-38219) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171г19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

З огляду на зазначене, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом юридичних послуг, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд доходить висновку, що дана справа є незначної складності й не потребувала заявленого позивачем часу для підготовки процесуальних документів адвокатом, виходячи з співмірності заявлених вимог, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу на стадії розгляду у розмірі 7000,00 грн. підлягають в цій частині задоволенню частково у розмірі 2500,00 грн., стягнувши зазначену суму з відповідача.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому суд вважає, що сплачений ТОВ «Юніт Капітал» судовий збір в сумі 2185,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст, 526, 549, 551, 610-612, 625, 629, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 10 - 13, 81,89, 141, 258-268, 274-279, 280-289, 352-354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором №176311 від 25.03.2025 року в розмірі 21140,04 грн. (двадцять одну тисячу сто сорок гривень 04 копійки), з яких: 13334,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 7806,04 грн. заборгованість за нарахованими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (Код ЄДРПОУ: 43541163) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2185,00 грн.(дві тисячі сто вісімдесят п`ять гривень) та витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місце знаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 02 квітня 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК