Ухвала суду № 135347929, 02.09.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/11507/22

Провадження №1-кс/760/3599/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання т.в.о. слідчого слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12022100170000237 від 31 серпня 2022 року,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця міста Луганської області, м. Брянка, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Т.в.о. слідчого слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про застосування щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням розміру застави у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

В обґрунтування клопотання вказав, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100170000237 від 31.08.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.186 України.

В ході досудового розслідування 01.09.2022 повідомлено про підозру: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Луганської обл., м. Брянка, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, про те, що він підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.186 КК України, тобто у вчиненні закінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна, а саме виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, поєднаному з проникненням у приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ

Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 року № 573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Зазначений Указ Президента України затверджено Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 31.08.2022 приблизно о 09:53 год., перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Залізничний вокзал «Центральний», що розташована за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1 підійшов до кіоску «TRAFIK» та побачивши за вікном кіоску склянку в якій знаходились грошові кошти, що належать потерпілій ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що склянка з грошовими коштами знаходиться у закритому приміщенні до якого немає доступу стороннім особам, однак розуміючи що він зможе через вікно дотягнутися до склянки, у ОСОБА_5 винник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна шляхом вільного доступу, поєднаному з проникненням до приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, поєднаному з проникненням у приміщення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , діючи відкрито, протягнув свою праву руку до вікна кіоску та вихопив склянку з грошовими коштами всередині, а саме: 1 купюру номіналом 10 гривень, 1 купюру номіналом 1 гривня, 13 копійок номіналом 1 гривня, 24 копійок номіналом 2 гривні, 9 копійок номіналом 50 копійок, 1 копійку номіналом 5 гривень, 1 копійку номіналом 20 Євроцентів, що в перерахунку на гривні згідно офіційного курсу Національного банку станом на 31.08.2022 становлять 7 гривень 33 копійок та 1 копійку номіналом 5 Албанських леки, що в перерахунку на гривні, перерахунку на гривні згідно сайту «CoinMill.com» станом на 31.08.2022 становлять 1 гривню 57 копійок.

Після чого, ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадені грошові кошти, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та не бажаючи нести відповідальність за скоєний злочин, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, почав тікати, однак не довів свого злочинного умислу направленого на відкрите викрадення чужого майна, з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_5 був зупинений працівниками поліції поблизу вказаного кіоску.

Своїми злочинними діями спрямованими на відкрите викрадення чужого майна, шляхом вільного, поєднаному з проникненням у приміщення, ОСОБА_5 , намагався завдати потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 90 гривень 04 копійки.

Таким чином, ОСОБА_5 , своїми умисними діями, що виразились у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), а саме виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, поєднаному з проникненням у приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.

Підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України обґрунтовується доказами, які зібрані у кримінальному провадженні, а саме:

- протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 ;

- рапорт інспектора СП ВП на СТ ГУНП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_9 ;

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_10 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_11 ;

- протокол перегляду відеозапису;

- протокол впізнання за участю потерпілого;

- іншими матеріалами досудового розслідування в сукупності.

Метою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов?язків, а також під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1. Переховуватися від органів досудового слідства та/або суду. Усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального покарання, що пов?язане в тому числі з позбавленням волі, ОСОБА_5 , може значний термін переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки він не має стійких соціальних зв?язків в м. Києві, не має постійного місця проживання на території м. Києві, постійного джерела доходу та наявного рухомого чи нерухомого майна.

Крім цього, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше повідомленим про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, обвинувальний акт відносно якого перебуває у проваджені Солом`янського районного суду м. Києва у кримінальному провадженні №12021100090000628 від 11.03.2021 - не з?являється викликом суду, у зв?язку з чим останнього оголошено в розшук.

2. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки на даний час не має постійного доходу, не працює, суспільно-корисною працею не займається, а тому з метою наживи може продовжити свою протиправну діяльність та вчиняти нові умисні корисливі кримінальні правопорушення.

Крім іншого, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених вище, сторона обвинувачення також враховує вік та стан здоров?я підозрюваного ОСОБА_5 , міцність соціальних зв?язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини, наявність у підозрюваного постійного місця роботи та майновий стан.

Таким чином, у кримінальному провадженні існують ризики забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов?язків, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, які вимагають обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу.

Враховуючи, що інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення відносяться до категорії тяжких злочинів, беручи до уваги положення ч. 2 ст. 183 КПК України, є необхідним та достатнім обрання запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.

Враховуючи розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та характер кримінального правопорушення, яке пов?язане із заволодінням чужим майном у особливо великих розмірах, майновий стан підозрюваного, ступінь співучасті та інші обставини, визначені ст. 178 КПК України орган досудового розслідування вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надасть можливість запобігти ризикам зазначеним у клопотанні.

Застосування інших більш м?яких запобіжних заходів не забезпечать запобігання зазначеним ризикам і не забезпечить дієвість кримінального провадження.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить запобігання вказаним вище ризикам, що підтверджують такі обставини: тяжкість вчиненого підозрюваним злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими; тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його

винуватим у вчиненні цього злочину - позбавлення волі на строк від семи до десяти років; за віком та станом здоров?я підозрюваний; має можливість без будь-яких обмежень пересуватися, як на території України, так і за кордоном; характер вчинення злочину; наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК У країни.

Крім того, при визначені суми застави відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно врахувати, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених умисно, з корисливих мотивів, пов?язаних з проникненням у приміщення, в умовах воєнного стану.

За таких обставин, на думку органу досудового розслідування розмір застави ОСОБА_5 необхідно встановити у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки менша застава не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину покладених на неї обов?язків. Саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним обов?язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити, покликаючись на викладені у ньому обставини.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували у зв`язку з відсутністю обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, та необґрунтованістю ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Крім того, захисник вказав, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, про застосування якого просить прокурор, є занадто суворим, а тому вважає можливим застосувати до нього заставу у мінімальному розмірі.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вважаю, що клопотання підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Як визначено ст.12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 статті 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.

Як убачається із матеріалів клопотання, відділом поліції на станціях залізничного транспорту ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №1202210017 0000237 від 31 серпня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст.186 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_12 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21 квітня 2001 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N182).

Аналіз наданих доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Таким чином під час судового розгляду знайшов своє підтвердження ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні. Також прокурором доведено ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

А тому слідчий суддя дійшов висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Адже жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає необхідним, відповідно до ч.5 ст.182 КПК України визначити розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 52000 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечити в подальшому його належну процесуальну поведінку в даному провадженні.

Керуючись статтями 131-132, 176-178, 182, 183, 186, 193-194, 196, 197, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, запобіжній захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання - 09 години 55 хвилин 31 серпня 2022 року.

Визначити, що строк дії ухвали закінчується о 09 годині 55 хвилин 30 жовтня 2022 року.

Визначити розмір застави у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 52000 (п`ятдесят дві тисячі) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою,

- не відлучатися з м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду,

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,

- докласти зусиль до пошуку роботи,

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і на в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 30 жовтня 2022 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Солом`янської окружної прокуратури м. Києва у даному кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1