Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 357/1392/26
Провадження № 2/357/3191/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
У січні 2026 року представник ТОВ «Споживчий центр» звернувся в суд через систему «Електронний суд» з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 04.05.2023-100002003 від 04.05.2023 у розмірі 5 760 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.05.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 04.05.2023-100002003, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 4 500 грн строком на 42 днів з процентною ставкою у розмірі 3% за 1 день користування кредитом. Позивач виконав свої зобов`язання у повному обсязі, однак відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав і кредит у визначений строк не повернув в повному обсязі, тому станом на день подачі позову у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 5 760 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 4 500 грн та відсотків у сумі 1 260 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
03.02.2026 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін 31.03.2026.
В матеріалах справи містяться клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр».
31.03.2026 відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про визнання позову, просить здійснювати розгляд справи без його участі та зменшити розмір судового збору на 50%.
В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
04.05.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 04.05.2023-100002003 шляхом підписання заявки, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.
Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 4 500 грн строком на 42 дні за процентною ставкою у розмірі 3% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит.
Відповідно до листа «Швидкий кредит» від 04.05.2023, успішно перераховані кошти на платіжну картку клієнта: 04.05.2023 16:18 на суму 4 500 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі 2299529880, призначення платежу: видача за договором кредиту № 04.05.2023-100002003.
Позивачем також надано суду пропозиція про укладення договору (оферта), додаток до анкети позичальника, підтвердження укладення кредитного договору, графік платежів, довідка-розрахунок.
При вирішенні справи суд зазначає наступне.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З довідки-розрахунку заборгованості за договором вбачається, що станом на 19.01.2026 у відповідача виникла прострочена заборгованість за договором № 04.05.2023-100002003 від 04.05.2023 у розмірі 5 760 грн, що складається із: 4 500 грн - основний борг; 1 260 грн - проценти.
Стаття 12 ЦПК України визначає принцип змагальності цивільного судочинство.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З урахуванням наведених норм та з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним зобов`язанням у заявленому позивачем до стягнення розмірі.
На підставі вимог ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України, а також заяви відповідача, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків від ставки судового збору за подання до суду позовної заяви, тобто в розмірі 1 331,20 грн, а іншу частину сплаченого збору повернути позивачу з бюджету.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 206, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 04.05.2023-100002003 від 04.05.2023 у розмірі 5 760 грн та 1 331,20 грн судового збору.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» зі спеціального фонду Державного бюджету України 1 331,20 грн сплаченого судового збору згідно з платіжною інструкцією № НА00005749 від 27.01.2026 АТ «ПУМБ».
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ: 37356833.
Відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СуддяА. Ю. Цуранов
Судове рішення № 135344927, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 31.03.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 357/1392/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: