Рішення № 135343020, 01.04.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/9131/25

Номер провадження 2/676/1473/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді - Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання - Райтаровського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ " Коллект Центр" звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договорами в розмірі 26021,30 грн., а також стягнути сплачений судовий збір та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що між відповідачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" було укладено договір №3808536 від 20.05.2021 року. Відповідно до умов договору ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у розмірі 1200 грн. строком на 30 днів. Кредитодовець зобов`язався на умовах визначеним цим договором на строк, визначених п.1.3 надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки, що передбачені договором. На підставі договору факторингу №16/12-2021-43 від 16.12.2021 року ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором №3808536 Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал»), яке, у свою чергу, на підставі договору факторингу №10-01/2023 від 10 січня 2023 року відступило це право позивачу. ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за кредитним договором №3808536 у зв`язку з чим на дату відступлення права вимоги новому кредитору, виникла заборгованість у розмірі 6939,30 грн., яка складається з 1080 грн. тіла кредиту, 5727,30 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 132 грн комісії.

Також 13.07.2021 року між відповідачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» (далі ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс») та відповідачем укладено в електронній формі договір позики №3348613287-95517, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» надало позичальнику кредит у розмірі 2000 грн. термін користування кредитом 14 діб, плата за користування кредитом встановлена в розмірі 1,95% за кожен день користування кредитом. Однак відповідач належним чином не виконувала умови укладеного договору, тому згідно розрахунку наданого первісним кредитором має заборгованості в розмірі 19082 грн., з яких: 2000,00 грн. - основна сума боргу; 17082 грн. - відсотки. 18.11.2021 року було укладено договір №18-11/21, згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» відступило право вимоги за договором позики №3348613287-955173808536 Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал»), яке, у свою чергу, на підставі договору факторингу №10-01/2023 від 10 січня 2023 року відступило це право позивачу ТОВ «Коллект Центр». Із урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Колект Центр» заборгованість за кредитним договором №3348613287-95517 в розмірі 19082 грн., з яких: 2000 грн. - основна сума боргу та 17082 грн. - відсотки.

Таким чином, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за вказаними договорами на загальну суму 26021,30 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн, а також витрати на правничу допомогу у розмір 13000 грн

Ухвалою судді від 04 грудня 2025 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження з повідомлення сторін.

Відповідач ОСОБА_1 через канцелярію суду 19.01.2026 року подала відзив на позовну заяву, відповідно до якого, в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем будь-яким чином одноразового ідентифікатора, а також відсутні докази реєстрації відповідача у інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, а тому відсутні докази, що саме відповідачем було застосовано будь-яким способом ідентифікаторів, а надана довідка про ідентифікацію носить сумнівний характер. Окрім того, сума відсотків нараховано позивачем за межами строку дії кредитних договорів. Так, за договором від 20.05.2021 року №3808536 в межах строку кредитування становить 450 грн., відповідно до пункту 1.2-1.5 кредитного договору. Сума відсотків за користування грошовими коштами за кредитним договором від 13.07.2021 року №3348613287-95517 в межах строку кредитування становлять 546 грн., відповідно до п.п. 2.2., 2.3, 9.13 договору. Таким чином, після визначеного строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняються. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 26021,30 грн., а також у стягненні судового збору та компенсації витрат на правничу допомогу.

29.01.2026 року через систему електронний суд надійшов відповідь на відзив ТОВ «Коллект Центр».

У судовому засіданні представник позивача Колосов А.В. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, лише в частині тіла кредиту, оскільки нараховані відсотки є завищеними та не справедливими до розміру тіла кредиту.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 20 травня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит №3808536 (індивідуальна частина) шляхом підписання кредитного договору відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. Факт ідентифікації особи позичальника та надання їй відповідного одноразового ідентифікатора «S16760» шляхом надсилання на номер телефону НОМЕР_1 , підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «Мілоан», яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п.п. 1.2-1.4 договору, кредит в розмірі 1200 грн. надається строком на 30 днів з 20.05.2021 року до 19.06.2021 року.

За пунктом 1.5.2 проценти за користування кредитом: 450 грн. які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків до фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктом 1.5.1. зазначено комісія за надання кредиту 132 грн., яка нараховується за ставкою 11.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Згідно п.1.6 договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Пунктом 1.7 договору передбачено, що тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені у п.п. 2.2, 2.3 цього договору.

Відповідно до пунктом 2.3 договору пролонгація строку кредитування може відбуватися на пільгових або стандартний (базових умовах).

Згідно п.2.3.1.1 договору, пролонгація на пільгових умовах здійснюється таким чином: Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі-Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Відповідно до п. 2.3.1.2. договору, пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором №3808536 від 20 травня 2021 року виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 1200 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 , що підтверджується квитанцією LIQPAY від 20 травня 2021 року, котра міститься в матеріалах справи.

27 березня 2026 року за вх.№10520/26 до суду надійшли витребувані докази (інформація) за ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 лютого 2026 року від АТ «КБ Приватбанк» з яких слідує, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 у банку емітовані карти № НОМЕР_2 та № НОМЕР_5 . Відповідно до виписки по рахунку 20.05.2021 року на картку № НОМЕР_2 були зараховані кредитні кошти від ТОВ «Мілоан» в сумі 1200 грн., а також 13.07.2021 року на картку № НОМЕР_5 були зараховані кредитні кошти в сумі 2000 грн.

16 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердик Капітал» укладено договір факторинг №16/12-2021-43, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать ТОВ «Мілоан», і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між ТОВ «Мілоан» і боржниками.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №16/12-2021-43 від 16 грудня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №3808536 в сумі 3159,30 грн., яка складається з наступного: 1080 грн. - основна сума заборгованості, 1947,30 грн. - заборгованість за відсотками, 132 - заборгованість за комісією.

До цієї заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» донарахувало ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами, згідно договору №3808536 від 20 травня 2021 року за період з 16.12.2021 року до 10 січня 2023 року у розмірі 3780 грн., що на загальну суму становить 6939, 30 грн.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердик Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторинг №10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердик Капітал» відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених договором.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №3808536 в сумі 6939,30 грн., яка складається з наступного: 1080 грн. - основна сума заборгованості, 5727,30 грн. - заборгованість за відсотками, 132 - заборгованість за комісією.

Згідно з рахунком заборгованості наданим ТОВ «Колект Центр» станом на 12.11.2025 року ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за договорами, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором №3808536 в розмірі 6939,30 грн.

Крім того, 13 липня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та відповідачем укладено в електронній формі договір позики «Проста позика» №3348613287-95517. Вказані документи підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е8RPXSBA, який було надіслано на номер телефону НОМЕР_1 .

Відповідно до п.2.2. договору сума позики становить 2000 грн.

Згідно п.2.3. договору кредит надається строком на 14 днів та починається з 13.07.2021 року та закінчується 27.07.2021 року (включно).

За п.2.5.-2.7. договору за користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплатити товариству плату згідно графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (Додаток №1). Розмір фіксованої процентної ставки, встановлений цим договором, не може бути збільшений без письмової згоди позичальника. Плата за користування кредитом нараховується в процентному значені за фактичну кількість днів, користування кредитом, визначену у п.п. 2.3. цього договору та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства.

Додатком № 1 до договору позики №3348613287-95517 від 13 липня 2021 року є графік розрахунків, який складає 2000 грн. тіло кредиту + 546 грн. відсотки за користування кредитом.

ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» свої зобов`язання за договором позики №3348613287-95517 від 13.07.2021 року виконало в повному обсязі, надавши відповідачу позику в розмірі 2000 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_5 , що підтверджується копією квитанції від 13 липня 2021 року про успішне виконання транзакції.

27 березня 2026 року за вх.№10520/26 до суду надійшли витребувані докази (інформація) за ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 лютого 2026 року від АТ «КБ Приватбанк» з яких слідує, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 у банку емітовані карти № НОМЕР_2 та № НОМЕР_5 . Відповідно до виписки по рахунку 13.07.2021 року на картку № НОМЕР_5 були зараховані кредитні кошти в сумі 2000 грн.

18.11.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №18-11/21 у відповідності до умов, якого ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» відступити за плату право грошової вимоги, а ТОВ «Вердик Капітал» набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги до кредитора до боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №8-11/21 від 18 листопада 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги за договором позики №3348613287-95517 від 13.07.2021 року боржником за яким є ОСОБА_1 в сумі 2546 грн., з яких 2000 грн. тіло кредиту та 546 грн. - відсотки.

До цієї заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» донарахувало ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами, згідно договору №3348613287-95517 за період з 18 листопада 2021 року до 10 січня 2023 року у розмірі 16536 грн., що на загальну суму становить 19082 грн.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердик Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторинг №10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердик Капітал» відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених договором.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №3348613287-95517 від 13.07.2021 року в сумі 19082 грн., яка складається з наступного: 2000 грн. - основна сума заборгованості, 17082 грн. - заборгованість за відсотками.

Згідно з рахунком заборгованості наданим ТОВ «Колект центр» станом на 12.11.2025 року ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за договорами, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором №3348613287-95517 в розмірі 19082 грн., з яких: 2000 грн. - основна сума заборгованості, 17082 грн. - заборгованість за відсотками.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон №675-VIII) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Щодо заборгованості за договором про споживчий кредит №3808536 від 20.05.2021 року суд виходить з наступного.

Як зазначено вище, 20.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №3808536, за умовами якого відповідач отримала в кредит грошові кошти у розмірі 1200 грн. на строк 30 днів, тобто до 19.06.2021 року.

Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір №3808536 від 20.05.2021 року в якому досягли згоди з усіх істотних умов, а саме щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, підстав сплати комісії, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Мілоан» перерахувало грошові кошти в сумі 1200 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 , який вона у строки передбачені кредитним договором не повернула, а також не сплатила проценти у установлені кредитними договорами строк і розміри.

На підставі договорів факторингу ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитними договорами ТОВ «Вердикт Капітал», яке, у свою чергу, відступило це право позивачу.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №3808536, внаслідок чого з неї на користь ТОВ «Коллект Центр» як нового кредитора слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 1080.

Пунктом 1.5.2 кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом: 450 грн., які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктом 1.7. визначено, що тип процентної ставки за цим договором - фіксована. Особливості нарахування процентів визначені в пунктах 2.2 (плата за кредитом), 2.3 (пролонгація строку кредитування) цього договору .

Відповідно до положень п.2.3. кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування може бути продовжений (пролонгований) на пільгових чи на стандартних (базових) умовах.

Пунктом 2.3. договору передбачено пролонгацію строку кредитування.

Відповідно до п. 2.3.1.1 договору пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту на певну частку заборгованості по кредиту.

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою, визначеною пунктом 1.5.2 договору.

Ппродовження строку кредитування на пільгових умовах відбувається строком на три, сім та п ?ятнадцять днів за умови сплати позичальником комісії і частини заборгованості за кредитом (тілом).

Згідно з п. 2.3.1.2 договору, пролонгація на стандартних умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позивальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилася до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою, визначеною пунктом 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Оскільки сторони у договорі погодили умови щодо пролонгації кредитування після завершення строку кредитування у 30 днів щоразу ще на 1 день, але на строк, що не перевищує 60 днів, тому строк пролонгації нарахування процентів за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування, здійснюється за стандартною (базовою) процентною ставкою, визначеною договором у розмірі 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним, але не більше пролонгованих 60 днів, а відтак позивач має право на стягнення з відповідача процентів в тому числі і за період пролонгації.

Як вбачається з відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 , остання 19.06.2021 року сплатила товариству в рахунок заборгованості за тілом кредиту 120 грн., проценти по кредиту в сумі 174 грн. та комісію за пролонгацію в сумі 120 грн., а тому, договір споживчого кредиту пролонговано до 18.08.2021 року.

Первісний строк кредитування складав 30 днів - з 21.05.2021 року до 19.06.2021 року. Тип процентної ставки - фіксований, пункт 1.5.2 договору, яким передбачено: проценти за користування кредитом: 450 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6 договору).

Зі змісту відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №3808536 вбачається, що ОСОБА_1 здійснила пролонгацію договору: на 15 днів на пільгових умовах з 20.06.2021 року по 04.07.2021 року та на стандартних (базових) умовах з 05.07.2021 року по 18.08.2021 року., відповідно до п.п.16., 2.3.1.2 кредитного договору.

ТзОВ «Мілоан» з 20.06.2021 року по 02.09.2021 року продовжило нарахування відсотків за надання кредиту з урахуванням пролонгації на стандартних та пільгових умовах, з урахуванням п.п. 1.5.2, 2.3.1.1, п.п. 1.6, 2.3.1.2 договору, при цьому розмір нарахованих відсотків становив 1947 грн. 30 коп.

Тобто, за відсутності доказів повернення відповідачем кредитних коштів та обумовленої суми відсотків за користування кредитом до 19.06.2021 року, відбулося продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування, що свідчить про пролонгацію строку кредитування на стандартних умовах, як передбачено п. 2.3.1.2 договору.

Поряд з цим, системний аналіз положень п.п. 1.1 - 1.4 кредитного Договору щодо порядку та строку кредитування (30 днів), п.п. 2.2-2.4 кредитного Договору щодо пролонгації (60 днів), дають підстави для висновку, що термін користування кредитними грошима розпочався 20.05.2021 року та закінчився 19.06.2021 року (30 днів) і міг бути пролонгований на строк не більше 60 днів, тобто до 18.08.2021 року, оскільки за вищевказаними погодженими сторонами умовами кредитного Договору не передбачено можливість його подальшої пролонгації після 19.08.2021 року.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про виконання відповідачем своїх зобов`язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором, тобто в межах строку кредитування до 19.06.2021 року, тому відповідач продовжила користуватись кредитними коштами, здійснивши пролонгацію дії кредитного договору, яка відбулась автоматично, що відповідає п. 2.3 договору на строк не більше 60 днів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення процентів, які нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитними договорами №3808536 в сумі 3780 грн. після закінчення строку кредитування стягненню з ОСОБА_1 не підлягають, оскільки ці проценти не існували на момент переходу прав кредитора до ТОВ «Коллект Центр», а тому вказана сума не може бути присуджена позивачу.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про визначення розміру процентів за користування кредитом в сумі 1785 грн. 30 коп. за період з 21.05.2021 року по 18.08.2021 року ( 30 днів + пролонгований строк 60 днів) та відмовити у стягненні процентів нарахованих після 19.08.2021 року.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Враховуючи викладене суд вважає, що відповідно до п.п. 1.1 - 1.4, 2.2 - 2.4 кредитного Договору про споживчий кредит №3808536 від 20.05.2021 року термін повернення кредиту, з урахуванням пролонгації на стандартних та пільгових умовах, слід рахувати до 18.08.2021 року, оскільки пролонгація договору не може бути більше ніж на 60 днів, після закінчення загального строку кредитування, тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам з 19.08.2021 року до 10.01.2023 року відсутні.

Щодо вимог про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за комісією в сумі 132 грн., то суд виходить з наступного.

10 червня 2017 року набув чинності ЗУ «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3808536.

Пункт 1.5.1 кредитного договору №3808536 передбачає комісію за надання кредиту: 132 грн., яка нараховується за ставкою 11,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

З розрахунків заборгованості ТОВ «Коллект Центр» за кредитним договором вбачається, що до загального розміру заборгованості відповідача включено заборгованість за нарахування комісії за надання кредиту у розмірі 132 грн за кредитним договором №3808536 від 20.05.2021 року.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

З матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги позивача, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, позивачем в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються ОСОБА_1 та за які позивачем встановлена комісія за надання кредиту.

Враховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за надавання кредиту є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

Виходячи з наведеного суд вважає, що ТОВ «Коллект Центр» нарахував боржнику комісію неправомірно, а тому слід відмовити у її задоволенні.

Враховуючи вищевикладене з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №3808536 в розмірі 2865,30 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 1080 грн., заборгованості по процентам в розмірі 1785,30 грн.

Щодо заборгованості за кредитним договором №3348613287-95517 від 13.07.2021 року, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» договір позики №3348613287-95517 в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційної системи цього товариства. Для укладення договору ОСОБА_1 здійснила ідентифікацію в указаній системі та надала відповідь про прийняття пропозиції (оферти) ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс». Сторони здійснили обмін електронними повідомленнями про досягнення згоди з усіх істотних умов кредитного договору та підписали цей договір шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін тощо.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» перерахувало грошові кошти в розмірі 2000 грн. на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_5 , що підтверджується квитанції від 13 липня 2021 року про успішне виконання транзакції.

При цьому, відповідач ОСОБА_1 не спростувала цей факт шляхом подання відповідних доказів про не відкриття на її ім`я зазначеного банківського рахунку та ненадходження на нього кредитних коштів.

Після закінчення строку кредитування 14 днів, тобто до 27.07.2021 року ОСОБА_1 не повернула кредит і не сплатила проценти за користування кредитом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №3348613287-95517 від 13 липня 2021 року, а тому з неї на користь ТОВ «Коллект центр» як нового кредитора слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2000 грн.

Водночас щодо стягнення відсотків, суд виходить зі наступного.

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З гідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Із положень частини другої статті 625 ЦК України слідує, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

У зобов`язальних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання.

Первісний кредитор ТОВ «Фінісова компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 встановили строк кредитування за кредитним договором 14 днів, тобто до 27.07.2021 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №8-11/21 від 18 листопада 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги за договором позики №3348613287-95517 від 13.07.2021 року боржником за яким є ОСОБА_1 в сумі 2546 грн., з яких 2000 грн. тіло кредиту та 546 грн. - відсотки.

До цієї заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» донарахувало ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами, згідно договору №3348613287-95517 за період з 18 листопада 2021 року до 10 січня 2023 року у розмірі 16536 грн., що на загальну суму становить 19082 грн., а тому новий кредитор ТОВ «Коллект Центр» просить стягнути з ОСОБА_1 за договором позики №3348613287-95517 від 13.07.2021 року проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку в сумі 17082 грн.

Доказів щодо продовження строку кредитування за взаємною згодою сторін матеріали справи не містять.

На день закінчення строку кредитування (27.07.2021 року) розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами склав 2546 грн. (2000 грн.+546 грн.).

Таким чином, зважаючи на погоджений строк кредитування за кредитним договором 14 днів, тобто до 27.07.2021 року, за пунктом п.2.3. кредитного договору, із відповідача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту 2000 грн. та відсотки в сумі 546 грн, а всього 2546 грн.

З огляду на викладене в матеріалах справи міститься копії кредитних договорів, які підписані ОСОБА_1 одноразовими ідентифікаторами, тобто погоджено умови отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення погоджених умов, при цьому відсутні докази повернення отриманого кредиту, а тому суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 повернула кредитні кошти, отримані нею на підставі кредитних договорів №3348613287-95517 від 13.07.2021 року та №3808536 від 20.05.2021 року, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договорами на загальну суму 5411,30 грн. (2865,30+2546).

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частин першої третьої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено частково, що становить 21% від заявлених вимог.

Представником позивача ТОВ «Коллект Центр» сплачено судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0580310039 від 26.11.2025 р.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 503,73 грн. (2422,40 грн * 5411,30 / 26021,30).

На підтвердження витрат на правничу допомогу ТОВ «Коллект Центр» надано договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 року, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассітанс», заява про надання адвокатських послуг, витяг з акту №15 від 31.10.2025 року з детальним описом наданих послу: надання усної консультації - 2 години, що становить 4000 грн. та складання позовної заяви 3 години, що становить 9000 грн. Загальна вартість робіт склала 13 000 грн.

Суд доходить висновку про необхідність стягнення витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнути із ОСОБА_1 на корить ТОВ «Коллект Центр» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді у розмірі 2703,43 грн. (13000 грн * 5411,30 / 26021,30).

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечникова, 3, офіс 306) заборгованість за договорами №3348613287-95517 від 13.07.2021 року та №3808536 від 20.05.2021 рокув сумі 5411,30 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечникова, 3, офіс 306) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 503,73 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2703,43 грн..

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечникова, 3, офіс 306.

Відповідач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1

Суддя І.О. Пилипенко