Постанова № 135340353, 01.04.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/407/26 Провадження № 3/302/148/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі судді Пухальського С. В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , який, згідно з матеріалами, перебуває у статусі СЗВЧ з 07.05.2024 року, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за частиною 1 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2026 року о 14:30 годині, прикордонним нарядом «Контрольний пост» в межах контрольованого прикордонного району на околиці населеного пункту Торунь (територія Міжгірської селищної громади Хустського району Закарпатської області), у напрямку 207 прикордонного знаку було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України в Румунію поза пунктами пропуску у складі групи осіб. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 204-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з?явився, про його дату, час та місце повідомлявся шляхом направлення SMS-повідомлення на номер мобільного телефону, зазначений у долученій до протоколу заяві, якою повідомлено про розгляд справи в Міжгірському районному суді Закарпатської області.

За частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Як наголосив ЄСПЛ у рішенні «Пономарьов проти України», сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Суд вважав можливим розглядати справу за відсутності притягуваного з огляду на його інформованість про судовий розгляд та відсутність даних щодо поважності причин неявки в судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи та інші обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, що передбачено статтею 251 КУпАП.

Суд, відповідно до статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.

Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 204-1 КУпАП настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Згідно статті 12 вказаного Закону, пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон України провадиться відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів, вантажів через державний кордон України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів, які є взаємопов`язаними, взаємодоповнюючими та узгоджуються між собою, утворюючи єдину послідовну картину подій.

Зокрема, це підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 12.03.2026 року серії ЗхРУ № 339055, рапортом інспектора Прикордонної служби, а також довідкою про виявлення громадянина України, зміст якої у своїй сукупності відображає обставини вчинення правопорушення.

Як убачається зі змісту довідки, під час опитування ОСОБА_1 пояснив, що у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем та небажанням надалі проживати в Україні в умовах воєнного стану і проходження військової служби у Збройних Силах України, приблизно за два тижні до затримання прийняв рішення шукати спосіб незаконного перетину державного кордону України з метою потрапляння до Федеративної Республіки Німеччина.

Реалізуючи цей намір, він за допомогою мобільного додатку «Google Maps» проклав маршрут руху із села Вишково до Республіки Румунія, який у подальшому видалив, що свідчить про усвідомлення протиправного характеру своїх дій.

12.03.2026 року ОСОБА_1 вирушив з м. Стрий Львівської області автобусом марки «Volkswagen Crafter», державний номерний знак НОМЕР_3 , у напрямку Закарпатської області. При цьому він намагався надати своїм діям видимість законності, пояснюючи поїздку наміром відвідати дядька у м. Хуст, однак не зміг повідомити жодних конкретних відомостей щодо місця його проживання.

Близько 14 год 30 хв 12.03.2026 року під час спроби проїзду через контрольний пост «Торунь» ОСОБА_1 , пред`явивши паспорт громадянина України, у ході спілкування з прикордонним нарядом помітно нервував, надавав суперечливі пояснення та не зміг підтвердити мету свого перебування, у зв`язку з чим був затриманий.

У ході взаємодії з ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є військовослужбовцем Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 , НОМЕР_4 окремий батальйон НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони), який перебуває у статусі самовільного залишення військової частини з 07.05.2024 року.

Оцінюючи наведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 не були випадковими чи ситуативними, а носили чітко виражений, цілеспрямований характер. Прийняття рішення про незаконний перетин кордону, попередня підготовка маршруту, прибуття до прикордонного району, а також поведінка під час перевірки свідчать про послідовну реалізацію сформованого наміру.

Обраний маршрут руху не має жодного об`єктивного зв`язку із заявленою метою поїздки до м. Хуст, що вказує на штучність наданих пояснень та їх спрямованість на приховування справжньої мети переміщення. Суперечливість пояснень, неможливість повідомити адресу особи, яку він нібито мав відвідати, а також видалення маршруту підтверджують усвідомлення протиправності своїх дій та прагнення уникнути їх викриття.

Факт перебування ОСОБА_1 у прикордонному районі, у напрямку державного кордону, за відсутності будь-яких законних підстав для такого перебування, у поєднанні з наведеними обставинами свідчить про те, що його дії були безпосередньо спрямовані на незаконне перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску.

Суд враховує, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204-1 КУпАП, є формальним, а тому для його наявності достатнім є встановлення факту вчинення дій, безпосередньо спрямованих на незаконне перетинання державного кордону, незалежно від досягнення кінцевого результату. У даному випадку такі дії не лише встановлені, але й мають усвідомлений та цілеспрямований характер.

Додатково суд враховує, що перебування ОСОБА_1 у статусі особи, яка самовільно залишила військову частину, об`єктивно обмежує можливість його законного виїзду за межі України, що пояснює обрання ним саме незаконного способу перетину державного кордону. Зазначена обставина у сукупності з іншими доказами підтверджує усвідомлення ним неможливості легального виїзду та формування стійкого наміру обійти встановлений законом порядок.

Матеріали справи не містять жодних даних, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 іншої законної мети перебування у прикордонній місцевості. При цьому він був належним чином повідомлений про розгляд справи, однак не скористався своїм правом надати пояснення чи докази на спростування встановлених обставин.

За таких обставин, з урахуванням внутрішньої узгодженості, послідовності та достатності досліджених доказів, суд приходить до переконання про наявність у діях ОСОБА_1 прямого умислу на незаконне перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску, а відтак про доведеність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204-1 КУпАП.

За вчинення правопорушення за частиною 1 статті 204-1 КУпАП передбачене адміністративне стягнення у виді накладення штрафу від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність притягуваного не встановлено.

Враховуючи обставини справи, особу притягуваного, з урахуванням відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає необхідним притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 204-1 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню в межах санкції вказаної статті.

Керуючись частиною 1 статті 204-1, статтею 283, пунктом 1 частини 1 статті 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті204-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250,00 гривень (чотири тисячі двісті п`ятдесят гривень).

В разі несплати штрафу добровільно в строк протягом 15 днів з дня вручення ОСОБА_1 копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 8500,00 гривень (вісім тисяч п`ятсот гривень).

Банківські реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Закарпатській області/Міжгірська ТГ/21081100, Код ЄДРПОУ 37975895, Рахунок UA208999980313020106000007423, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Банківські реквізити для сплати судового збору: Отримувач ГУК у м. Київ/22030106, Код ЄДРПОУ 37993783, Рахунок UA908999980313111256000026001, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення та залишення постанови без змін або після зміни постанови.

Суддя Пухальський С. В.