Ухвала суду № 135332396, 31.03.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

31 березня 2026 року № 520/21933/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши матеріали заяви представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про роз`яснення судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд.8,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61013, код ЄДРПОУ38631015) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 по справі №520/21933/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд.8,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61013, код ЄДРПОУ38631015) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за належне, проте, неотримане речове майно за період з 02.03.2018 по 29.04.2025 за цінами предметів обмундирування, станом на 01.01.2025 року.

Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але неотримане речове майно протягом служби з 02.03.2018 по 29.04.2025 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу за цінами предметів обмундирування, станом на 01.01.2025 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

23.03.2026 представник відповідача звернувся через систему "Електронний суд" до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення судового рішення, в якій просить суд:

- визначити фактичний розмір, що підлягає компенсації або нормативний документ згідно якого цей розмір повинен бути визначений, оскільки відповідно до Законодавства України та норм міжнародного права, зокрема Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року виключає можливість визначення осіб, що проходять службу у підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій- як військовослужбовців.

- роз`яснити порядок визначення показників цін, які необхідно застосовувати, враховуючи дати проходження служби ОСОБА_1 з 2018 по 2025 при виконанні розрахунку, в зв`язку з тим що Головним управлінням ДСНС України у Харківській області не здійснюється закупівля речового майна, а лише вживаються заходи планування кошторисів та бюджетних запитів, що формуються та направляються головному розпорядників коштів Державній службі України з надзвичайних ситуацій та відповідно унеможливлює отримання та здійснення видатків коштів державного бюджету по вказаному запиту та потребує обґрунтування направлення такого запиту Головним управління на адресу ДСНС України.

В обґрунтування вказаної заяви зазначив, що законодавством яке регулює проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, та порядком забезпечення осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту форменим одягом, не визначено право таких осіб на отримання грошової компенсації замість предметів речового майна, та не встановлено обов`язку органів та підрозділів цивільного захисту здійснювати виплату такої компенсації.

Також, при виконанні вказаного рішення суду, у Головного управління ДСНС України відсутня фактична можливість визначання вартості речового майна, оскільки без законодавчо затвердженої методики, номенклатури - розмір компенсації не може бути розрахований. Крім того повноваженнями щодо встановлення його вартості ГУ ДСНС України у Харківській області не наділений.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судом встановлено, що рішення суду в даній справі ухвалене у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, з огляду на викладене суд вважає за необхідне розглянути заяву позивача про роз`яснення судового рішення в тому самому порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, зміст поданої заяви про роз`яснення рішення суду, суд зазначає наступне.

Положеннями частин 1, 2 та 4 ст. 254 КАС України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

З аналізу даної норми вбачається, що роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом - відсутністю причинно-наслідкових зв`язків у межах документу, невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині; недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення. Необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту. Таким чином, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, без внесення будь-яких змін в існуюче рішення.

Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається з заявою про роз`яснення судового рішення.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 січня 2018 року у справі №138/815/17, від 07 серпня 2018 року у справі №826/16871/16 та від 11 грудня 2018 року у справі №638/7215/16-а, від 22 липня 2020 року у справі №400/3017/19.

Крім того, суд зазначає, що механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення або порядку його виконання у зв`язку із зміною правового регулювання питань вже після набрання рішенням законної сили. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надано Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі незгоди сторони із на, його думку, невірним виконанням суб`єктом владних повноважень приписів Законів та інших нормативно-правових актів звернутися до суду в разі порушення прав.

Тобто, питання щодо порядку виконання судового рішення після набрання рішенням законної сили не охоплюється правилами статті 254 КАС України.

Суд зазначає, що представник відповідача у поданій заяві фактично просить роз`яснити порядок і спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2025, що не узгоджується із призначенням інституту роз`яснення судового рішення, яке набрало законної сили, оскільки суд роз`яснює судове рішення у разі його незрозумілості, однак не роз`яснює порядок його виконання (така позиція узгоджується із висновком, висловленим Верховним Судом у постанові від 22.07.2020 у справі №813/6243/15).

Суд, дослідивши матеріали справи встановив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду 12.11.2025 по справі №520/21933/25 є вмотивованим і зрозумілим, містить чіткий та логічний виклад обставин, мотивувальна частина рішення відповідає резолютивній частині, яка в свою чергу, - приписам ч. 5 ст. 246 КАС України, а з тексту заяви представника відповідача не вбачається в чому саме полягає незрозумілість рішення суду в розумінні ст. 254 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд проходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про роз`яснення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 по справі №520/21933/25.

Керуючись ст.ст. 229, 248, 254, 256, 293, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про роз`яснення судового рішення у справі №520/21933/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд.8,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61013, код ЄДРПОУ38631015) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Заічко О.В.