Рішення № 135327778, 30.03.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року ЛуцькСправа № 140/2137/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Державного підприємства Дослідне господарство Рокині Волинського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулось із позовом до Державного підприємства Дослідне господарство Рокині Волинського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (далі ДП Дослідне господарство Рокині, відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 46 230,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. В порушення зазначених норм за ДП Дослідне господарство Рокині обліковується податковий борг в загальному розмірі 46 230,05 грн. Позивачем вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак вони не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача податковий борг у сумі 46 230,05 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Копію вказаної ухвали від 20.02.2026 відповідач одержав 07.03.2026, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, проте відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Крім того, від учасників справи інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справ в судовому засіданні не надходило.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких мотивів та підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується податковий борг у загальній сумі 46 230,05 грн, що підтверджується розрахунком податкового боргу.

Податковий борг відповідача виник внаслідок несплати заборгованості із земельного податку з юридичних осіб, податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

По земельному податку з юридичних осіб податковий борг виник 28.01.2025 згідно податкового повідомлення-рішення №00349110404 від 24.12.2024 внаслідок донарахування платнику контролюючим органом штрафних санкцій на суму 1 834,21 грн.

Разом з тим, відповідачу згідно статті 129 ПК України нараховано пеню в сумі 28 048,22 грн. Звідси, сума до стягнення по даному податку становить 29 882,43 грн.

По податку на прибуток приватних підприємств податковий борг виник 30.12.2024 згідно податкового повідомлення-рішення №00/33138/0408 від 02.12.2024 внаслідок донарахування платнику податковим органом штрафних санкцій на суму 340,00 грн.

Разом з тим, відповідачу відповідно до статті 129 ПК України нараховано пеню в сумі 916,30 грн. Звідси, сума до стягнення по даному податку становить 1 256,30 грн.

По податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), податковий борг виник 02.09.2025 згідно податкового повідомлення-рішення №00236810405 від 08.08.2025 внаслідок донарахування платнику контролюючим органом штрафних санкцій в сумі 14,80 грн. Водночас, платнику згідно статті 129 ПК України нараховано пеню в сумі 15 076,52 грн. Звідси, сума до стягнення по даному податку становить: 15 091,32грн.

Отже, загальна сума боргу відповідача становить 46 230,05 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36, пункту 38.1 статті 38 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як встановлено судом, позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме відповідачу була направлена податкова вимога від 05.10.2001 №1/19, однак вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу. З моменту направлення податкової вимоги податковий борг не переривався, що підтверджується зворотнім боком облікових карток платника податків.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктами 95.1, 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість у сумі 46 230,05 грн, щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано відзиву на позов, не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості у вказаному розмірі підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків Державного підприємства Дослідне господарство Рокині Волинського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук в дохід Державного бюджету України податковий борг у сумі 46 230,05 грн (сорок шість тисяч двісті тридцять гривень 05 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління ДПС у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679).

Відповідач: Державне підприємство Дослідне господарство Рокині Волинського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (45626, Волинська область, Луцький район, селище Рокині, вулиця Шкільна, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи 00729304).

Суддя Н. В. Стецик