Ухвала суду № 135326928, 30.03.2026, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/465/26

Провадження № 1-кс/732/60/26

У Х В А Л А

ПРО НАКЛАДЕННЯ АРЕШТУ

30 березня 2026 року м. Городня

Слідчий суддя Городнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , у присутності секретаря ОСОБА_2 , за участі прокурора - ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представника ТОВ "Джал" ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Городня клопотання про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 388 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270460000244 від 30.12.2025,-

В С Т А Н О В И В :

27.03.2026 до суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 3 (м. Городня) Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене із прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 388 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270460000244 від 30.12.2025, про арешт майна: комбайн марки «Claas Lexion570+» р.н. НОМЕР_1 з жаткою марки «Сapello Qvasar F8» серійний номер Q200135, комбайн марки «Сlaas Tucano470 р.н. НОМЕР_2 з жаткою марки «Сapello Qvasar F8», серійний номер Q200135 із зерном кукурудзи у бункері комбайну, трактор марки «Agrotron Х DEVTZ-FAHR р.н. НОМЕР_3 з причепом марки «Кобзаренко ПБН-30» р.н. НОМЕР_4 із зерном кукурудзи в середині причепу, що належать та перебувають у користуванні ФГ «Джал» щляхом тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном.

Слідчим у судовому засіданні клопотання підтримано. Прокурор вказувала на законні підстави для накладення арешту.

Представник володільця майна ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_6 у суді заперечували щодо задоволення клопотання.

ОСОБА_5 вказував, що земельні ділянки виділені єдиним масивом, однак паї різних власників віддані кільком різним орендарям і наразі перебувають у хаотичному порядку. Частина тих земельних ділянок законно перебуває в орендні ФГ «Джал», вони відступили кілька гектар із різних боків і вважали, що збирають урожай із своїх ділянок. При цьому визнає, що ділянки про які йдеться у клопотанні слідчого, а саме із кадастровими номерами: 7421484000:04:000:0067, 7421484000:04:000:0066 перебувають в оренді СТОВ «Прикордонне», яке в суборенду тих ділянок ФГ «Джал» не передавало та будь-яких домовленостей між ними не було. Вказує, що комбайни вилучені були заповнені зерном на 20% (6-7 т), а бункер на 80 % (20 т), при цьому з кількості гектар, які охоплюються межами земельних ділянок із кадастровими номерами 7421484000:04:000:0067, 7421484000:04:000:0066 можливо зібрати не більше 3-х т. Умислу не мали. Зараз посівна компанія, неможливо зупинити проведення чесної підприємницької діяльності.

Адвокат ОСОБА_6 наголошував, що підозра ні в першому, ні у другому кримінальному провадженні не пред`являлася, як співвідносяться два різних кримінальних проваджень ні слідчим, ні прокурором не доведено. Протокол вилучення майна, який би відповідав вимогам ч.3 ст. 168 КПК України не складався, земельна ділянка, на якій знаходилася техніка, оглядалася без попереднього дозволу, без ухвали слідчого судді, клопотання слідчого подається не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, сільськогосподарська техніка із зерном підлягає негайному поверненню ФГ «Джал», клопотання слідчого не відповідає вимогам ст.171 КПК України, слідчим і прокурором не доведені підстави, визначені у ч.2 ст. 173 КПК України.

Заслухавши доводи слідчого, прокурора, заперечення володільця майна ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_6 , дослідивши матеріали кримінального провадження, вважаю, що клопотання про арешт майна є обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Доведено, що 29.12.2025 розпочато кримінальне провадження № 12025275560000056 від 26.08.2025 за фактом самовільного зайняття земельних ділянок, що перебувають у користуванні ТОВ «Гетьманське». 07.10.2025 було накладено арешт та заборонено всім юридичним і фізичним особам розпоряджатися, відчужувати та користуватися кукурудзою та соняшником, що вирощені на земельних ділянках згідно переліку в ухвалі (а.с.13). Натомість 08 листопада 2025 року було виявлено та вилучено сільськогосподарську техніку, а саме комбайн CLAAS Lexon 570t26621AX (26620AX) та автомобіль DAF XF СВ 5487ЕІ з напівпричепом СВ2746XF, з використанням якої представники ОСОБА_8 здійснювали збір врожаю соняшника на землях, що зазначені в ухвалі слідчого судді від 07.10.2025. Було внесено клопотання про арешт вилученого майна та на автомобіль DAF XF, напівпричеп STAS SA33-9K, комбайн CLAAS Lexon 570t26621AX, що належить фермерському господарству „Джал, із забороною розпорядження та відчуження вказаного майна, без позбавлення права користування, передавши володільцю під зберігальну розписку. Водночас 30.12.2025 після перегляду апеляційним судом ухвали слідчого судді, внесено слідчим відділенням ВП № 3 (м. Городня) відомості до ЄРДР за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 388 КК України за № 12025270460000244.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ФГ «Джал» відновило діяльність із збору урожаю кукурудзи, у тому числі на землях, що зазначені в ухвалі слідчого судді від 07.10.2025.

У ході огляду місця події 26.03.2026 на території земельної ділянки, яка розташована з тильної сторони будинків по вулиці Травневій в с. Дроздовиця, Чернігівського району, Чернігівської області виявлено сільськогосподарську техніку: комбайн марки «Claas Lexion570+» р.н. НОМЕР_1 з жаткою марки «Сapello Qvasar F8» серійний номер Q200135, комбайн марки «Сlaas Tucano470 р.н. НОМЕР_2 з жаткою марки «Сapello Qvasar F8», серійний номер Q200135 із зерном кукурудзи у бункері комбайну, трактор марки «Agrotron Х DEVTZ-FAHR р.н. НОМЕР_3 з причепом марки «Кобзаренко ПБН-30» р.н. НОМЕР_4 із зерном кукурудзи в середині причепу. Про права на таке майно заявляє ФГ «Джал». Повторно місце події було оглянуто 27.03.2026 із залученням спеціаліста та після отримання відомостей про точки на місцевості та координати земельних ділянок із відповідними кадастровими номерами.

Постановою від 26 березня 2026 року вилучене зазначене вище під час огляду місця події майно визнано речовим доказом.

Обґрунтовуючи доцільність арешту майна, слідчий у клопотанні зазначив, що майно, яке вилучене в ході огляду є речовим доказом, оскільки зберігає на собі сліди кримінального правопорушення, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, накладення арешту з правообмеженнями у вигляді заборони користуватися, розпоряджатися та відчужувати вказане майно забезпечить збереження речового доказу, усуне можливість його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а відтак і слідів і доказів кримінального правопорушення, забезпечить можливість в подальшому використання речових доказів для призначення та проведення ряду судових експертиз.

Відповідно до частини першої статті 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

За змістом процесуальних положень, закріплених у частинах першій та другій статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та\або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів ( п.1 ч.2 ст. 170 КПК України).

Частиною третьою статті 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зважаючи на те, що майно, яке вилучено під час огляду місця події визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, накладення арешту є доцільним.

Разом із тим, згідно із практикою Європейського суду з прав людини має існувати розумна пропорційність між заходами і метою, заради якої їх застосовано (рішення у справі «Літґоу та інші проти Сполученого Королівства»). Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Брумареску, Трегубенко проти України»). Судам належить з`ясувати, чи дотримано справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і вимогами захисту основних прав громадян (рішення у справах «Спорронг і Льонрот проти Швеції», «Іатрідіс проти Греції»).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі Смирнов проти Росії було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У даному випадку техніку використовували як знаряддя для збору урожаю на земельних ділянках, грубо ігноруючи судове рішення про те, що на такий урожай накладено арешт.

Враховуючи, що зазначені у клопотанні земельні ділянки розташовані поруч, оброблені єдиним масивом, засіяні одним видом сільськогосподарської культури, при цьому дві з них однозначно не перебувають у оренді ФГ «Джал», і сільськогосподарська техніка вказаного господарства була вилучена із земельної ділянки, яка не призначена для сільськогосподарського використання, одна із сільськогосподарських машин вже передавалася на відповідальне зберігання внаслідок достатньо очевидних фактів вважати, що ФГ «Джал» самовільно обробляє чужі землі без достатніх на те правових підстав, тож вилучена сільськогосподарська техніка із вмістом зерна має доказове значення, оскільки по суті може бути знаряддям кримінального правопорушення і може зберігати на собі сліди його вчинення.

Той факт, що дозвіл на огляд сторонньої земельної ділянки із цільовим призначенням, не пов`язаним із сільськогосподарськими потребами, розташованої із тильної сторони будинків по вул.. Травнева в с. Дроздовиця на грунтовій дорозі, було проведено без попереднього дозволу слідчого судді не свідчить про недопустимість протоколу огляду місця події, оскільки положення ст. 223 КПК не мають на меті вирішення питань власності. Вони захищають особу від необґрунтованого втручання у сферу її приватності, на яке вона має право розраховувати у своєму житлі або іншому володінні.

Своєю чергою власникжодних заяв з приводу проведення на території його землеволодіння вказаної слідчої дії не робив та про порушення його прав власності слідчому судді не заявляв, тому проведена дія не може бути визнана автоматично незаконною, як про те вказував адвокат, відтак і підстав для повернення вилученого майна не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 168 КПК України під час тимчасового вилучення майна слідчий або прокурор зобов`язаний скласти відповідний протокол, проте закон не вимагає оформлення окремого документа на кожен вилучений предмет. Інформація про тимчасово вилучене майно може бути включена безпосередньо до протоколу обшуку або огляду. Вся інформація про вилучене майно зафіксована у протоколі огляду місця події, а тому норми чинного КПК не порушені.

Клопотання було подано слідчим у строк, визначений абзацом 2 частини 5 статті 171 КПК України, тому не настають наслідки негайного повернення майна.

Разом з тим, слідчим запропоновано застосування тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном, тобто класична тріада обмеження права власності, однак слідчий суддя дійшов висновку, враховуючи вимоги про розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що таке є непосильним тягарем у період польових робіт, тому права ФГ «Джал» щодо використання вилученого майна слід обмежити, заборонивши розпорядження та його відчуження, без позбавлення права користування. При цьому під розпорядженням та відчуженням розуміється забезпечена законом можливість власника визначати фактичну та юридичну долю речі: передавати її іншим особам у власність чи тимчасове володіння і користування, а в деяких випадках - і в розпорядження (договір комісії). Тому вилучене майно слід передати власнику під зберігальну розписку.

Керуючись ст.ст. 98, 170, 172, 173, 376 КПК України, -

у х в а л и в:

клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на комбайн марки «Claas Lexion570+» р.н. НОМЕР_1 з жаткою марки «Сapello Qvasar F8» серійний номер Q200135, комбайн марки «Сlaas Tucano470 р.н. НОМЕР_2 з жаткою марки «Сapello Qvasar F8», серійний номер Q200135 із зерном кукурудзи у бункері комбайну, трактор марки «Agrotron Х DEVTZ-FAHR р.н. НОМЕР_3 з причепом марки «Кобзаренко ПБН-30» р.н. НОМЕР_4 із зерном кукурудзи в середині причепу, що належать та перебувають у користуванні ФГ «Джал», заборонивши розпоряджатися та відчужувати вказане майно, передавши під зберігальну розписку.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Роз`яснити, що підозрюваний, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання слідчому судді про скасування арешту майна повністю або частково. За клопотанням вказаних осіб арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1