Ухвала суду № 135324040, 24.03.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/636/26

Провадження №: 1-кс/755/1268/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі слідчої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та прокурора ОСОБА_3 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 грудня 2025 року за № 12025100040003791 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив:

І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ

До слідчого судді цього місцевого суду надійшло вказане клопотання прокурора про арешт майна у межах вказаного кримінального провадження, у порядку ст. 170 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України.

У клопотанні вказується, що Дніпровським УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування даного кримінального провадження.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві надійшла заява від громадянина ОСОБА_4 , про те, що громадянин ОСОБА_5 зловживаючи довірою заволодів грошовими коштами в особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_4 з проханням позичити йому 250 000 (двісті п?ятдесят тисяч) доларів США.

Перебуваючи у дружніх стосунках, повністю довіряючи ОСОБА_5 , ОСОБА_4 позичив останньому 250 000 (двісті п?ятдесят тисяч) доларів США, домовившись підписати договір позики.

Передача коштів відбулась за фактичним місцем проживання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання попередніх домовленостей, 01.02.2023 року між ОСОБА_4 , (далі по тексту - «Позикодавець») та ОСОБА_6 (далі по тексту - «Позичальник»), разом іменовані «Сторони» укладено договір позики.

Відповідно до умов договору: Позивальник отримав від Позикодавця, а Позикодавець передав у власність Позивальникові гроші в сумі 10 025 000 (десять мільйонів двадцять п?ять тисяч) гривень 00 копійок, що на день укладання Договору позики становить еквівалент 250 000 (двісті п?ятдесят) тисяч доларів 00 центів США за середнім курсом їх продажу комерційними банками міста Києва (40,10 грн./ доларів США).

Передачу грошей було здійснено до підписання цього договору.

Сторони за цим договором домовились про те, що: а) договір позики є безпроцентним; б) остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше - 01.05.2023 (перше травня дві тисячі двадцять третього) року. При цьому Позичальник має право достроково повернути суму позики повністю або частково. Повна сума позики, що підлягає поверненню, на день остаточного розрахунку має відповідати еквівалентові суми 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) доларів 00 центів США за середнім курсом продаж комерційних банків міста Києва (за вибором Позикодавця) на день передачі грошей; в) виконання зобов`язання за договором має бути здійснено готівкою у мажах міста Києва за місцем проживання Позикодавця або за іншою адресою, встановленою Позикодавцем.

Позичальник вправі повернути повну суму позики, а Позикодавець зобов`язаний прийняти повернуті грошові кошти і раніше визначеного у пункті 2 цього договору кінцевого терміну. При поверненні суми позики своєчасно (тобто до 01.05.2023 року), Позикодавець вправі буде пред`явити цей договір до стягнення в строки і в порядку, передбачені чинним законодавством України, та вимагати при цьому повернення йому частини позики, що залишилися несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох відсотків від простроченої суми.

Позичальник з однієї сторони та Позикодавець - з другої сторони, стверджують один одному та повідомляють усім зацікавленим у тому особам, що: у момент укладення цього договору вони усвідомлювали (і усвідомлюють) значення своїх дій і могли (можуть) керувати ними; розуміють природу цього правочину, свої права та обов`язки за договором; володіють українською мовою, що дало їм можливість правильно та однозначно зрозуміти цей договір; при укладенні договору відсутній будь-який обман чи інше приховування фактів, які б мали істотне значення та були свідомо приховані ними; договір укладався ними у відповідності зі справжньою їхньою волею, без будь-якого застосування фізично чи психологічного тиску; договір укладається на вигідних для сторін умовах і не є результатом впливу тяжких обставин; правочин вчиняється з наміром створення відповідних правових наслідків (не є фіктивним); цей правочин не приховує інший правочин (не є удаваним).

Позикодавець перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 , яка надає свою згоду на укладання даної угоди. Після повернення боргу, Позикодавцем, буде видано Позичальнику власноручну розписку про одержання грошей. Без цієї розписки борг вважається таким, що не повернутий.

Незважаючи на чітко визначений строк повернення - 01.05.2023 року, Позичальник жодним чином не виконав свої зобов`язання, кошти ОСОБА_4 не повернув, на зв`язок виходив вибірково, а з певного часу - повністю припинив комунікацію.

В ході досудового розслідування встановлено, що станом до 23.03.2026 ОСОБА_5 володів 50% корпоративних прав ТОВ «Естейт Плюс» ЄДРПОУ: 42548798

Так, з метою досягнення дієвості цього провадження відносно ОСОБА_5 було застосовано заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо належних останньому корпоративних прав в розмірі 50%, якими останній володів у ТОВ «Естейт Плюс» ЄДРПОУ: 42548798.

При цьому, представники ТОВ «Естейт Плюс» ЄДРПОУ: 42548798 завчасно були належним чином повідомлені про те, що 19.03.2026 на 09.00 годину призначено розгляд клопотання про арешт майна у даному кримінальному провадженні.

Натомість, до визначеного судом дати та часу, учасником ТОВ «Естейт Плюс» ЄДРПОУ: 42548798 18.03.2026 прийнято рішення про нотаріальне уповноваження ОСОБА_8 та надання останньому відповідних повноважень щодо питань, що стосуються відчуження (продажу) частки у статутному капіталі ТОВ «Естейт Плюс», код ЄДРПОУ 42548798, яка належить ОСОБА_5 в розмірі 50 %

Після чого, 19.03.2026 ОСОБА_8 , який діяв від імені ОСОБА_5 , діючи відповідно до умов договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Естейт Плюс» від 19.03.2026 з ОСОБА_9 уклали акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства. Актом серед іншого встановлено, що продавець ( ОСОБА_5 ) в особі представника передав усю належну йому частку в статутному капіталі, а Покупець ( ОСОБА_9 ) прийняв частку у статутному капіталі ТОВ «Естейт Плюс» у розмірі 7500000 грн., що становить 50%.

Одночасно, представник продавця, відповідно п.2 акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Естейт Плюс» від 19.03.2026 прогарантував, що належна Продавцю частка в Статутному капіталі Товариства нікому іншому не відчужена, в спорі та у заставі не перебуває, правами третіх осіб як в Україні, так і за її межами, не обтяжена, а також відсутні інші обставини, що можуть перешкодити продажу частки в Статутному капіталі Товариства, тобто відповідних осіб не повідомив про призначену дату та час розгляду клопотання про арешт майна ОСОБА_5 та ТОВ «Естейт Плюс».

Враховуючи викладене, 23.03.2026 прокурором у кримінальному провадженні прийнято рішення про недопущення розголошення відомостей кримінального провадження, відповідно до ст. 222 КПК України.

Листом від 24.03.2026 повідомлено, в порядку ст.111 КПК України Державне підприємство «Інформаційні судові системи» про необхідність виконання постанови про недопущення розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025100040003791 від 03.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Безпосередньо Статутом ТОВ «Естейт Плюс» визначено порядок управління Тварситвом, права та обов`язки його учасників, набуття та припинення корпоративних прав та інше.

Зокрема, п. 6.7. Статуту визначено, що учасник Товариства має право продати свою частку (частину частки) у статутному капіталі Товариства відплатно іншим Учасникам Товариства або третім особам.

Засновником ТОВ «Естейт плюс» виступав ОСОБА_10 , а тип бенефіціарного володіння ОСОБА_5 ТОВ «Естейт плюс» визначено у формі прямого вирішального впливу та відсоток частки статутного капітала - 50%, що дорівнює 7 500 000 грн. від розміру статутного капіталу (пайового фонду), який 19.03.2026 було реалізовано ОСОБА_9 .

Бенефіціар у ТОВ - це фізична особа, яка фактично контролює компанію, має вирішальний вплив на її діяльність (навіть без формального володіння) або прямо/опосередковано володіє 25% і більше статутного капіталу. Це реальний власник, який отримує прибуток, а не номінальний директор чи засновник та також є учасником ТОВ.

Також, слідчим у кримінальному провадженні 13.03.2026 оглянуто веб ресурс - www.pravda.com.ua та встановлено, що на вказаному Інтернет сайті наявна публікація, що син арештованої голови Хмельницького МСЕК позбувається бізнесу. Встановлено, що син топ - корупціонерки - ОСОБА_11 - ОСОБА_12 , що є засновником Товариства «Естейт плюс» здійснив продаж компаній «Вест-Естейт» та «Естейт-Плюс».

23.03.2026 оглянуто веб ресурс Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. За результатом огляду реєстрів сформовано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відносно ТОВ «ЕСТЕЙТ ПЛЮС», код ЄДРПОУ - 42548798 на 8 арк. із якого вбачається, що 23.03.2026 у вказаному Товаристві відбулась зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, яку оформлював приватний нотаріус ОСОБА_13 . Також встановлено, що статутний капітал вказаного Товариства, що складає 15 000 000 грн. належить в рівних частинах ОСОБА_14 (7 500 000 грн.) та ОСОБА_9 (7 500 000 грн.). Серед іншого встановлено, що ОСОБА_5 має прямий вирішальний вплив (тип бенефіціарного володіння) та відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу - 50%. Також встановлено, що ТОВ «ЕСТЕЙТ ПЛЮС», код ЄДРПОУ - 42548798 має реєстраційну справу №167301722255.

Також встановлено опис документів з реєстраційної справи №167301722255 що стосується державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу від 23.03.2026 з додатками.

Реалізація такого права є законною та не може бути поставлена у провину, однак фактично ускладнює процес встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні та потребує від сторони обвинувачення вжиття додаткових процесуальних заходів, спрямованих на отримання додаткових доказів з інших джерел.

Враховуючи викладене, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначені корпоративні права належні ОСОБА_9 , які останньому реалізував ОСОБА_5 під час застосування щодо нього заходів забезпечення кримінального правадження.

Крім того, з матеріалів, що надані потерпілою стороною вбачається, що 01.02.2023 року між ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 укладено договір позики на суму 10 025 000 (десять мільйонів двадцять п?ять тисяч) гривень 00 копійок, що на день укладання Договору позики становить еквівалент 250 000 (двісті п?ятдесят) тисяч доларів 00 центів США.

Так, 18.03.2026 слідчим оглянуто веб ресурс ІНФОРМАЦІЯ_1 яким встановлено, що ОСОБА_10 перебуваючи на посаді начальника ГУ Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 07.10.2024 отримав дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав в розмірі 7500000 грн. від громадянина України - ОСОБА_5 , тобто встановлений можливий факт реалізації грошових коштів ОСОБА_5 .

Так, враховуючи встановлені обставини та те, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інше майно, набуте кримінально протиправним шляхом, 18.03.2026 слідчим у кримінальному провадженні прийнято рішення про визнання корпоративних прав ТОВ «ЕСТЕЙТ ПЛЮС», код ЄДРПОУ - 42548798, в розмірі 50%, що належні ОСОБА_5 речовими доказами.

Належність ОСОБА_5 станом на 18.03.2026 корпоративних прав, які останній реалізував, підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Постановою слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_15 вказані речі визнано речовими доказами.

А отже, наявні підстави передбачені п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, для накладення арешту.

ІІ. ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Прокурор групи прокурорів - прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 вказане клопотання підтримала, з наведених у ньому передумов, зазначивши, що додадтковою метою арешту вказаного майна є забезпечення відкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушення та можливої конфіскації.

Окрім цього, слідчим суддею, враховуючи норми ст. 22, 26, 172 КПК України, щодо того, що неприбуття інших осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, визнано за можливе провести цей судовий розгляд за даної явки.

ІІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПИТАННЯ

Кримінальний процесуальний кодекс України

Стаття 170. Накладення арешту на майно

1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, […].

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

2. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

[...]

6. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

[...]

10. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

11. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ

Вирішуючи питання про арешт майна з метою збереження речових доказів, слідчий суддя повинен встановити, чи єдостатні підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Дана стаття КПК (ст. 98) регламентує, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1). Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.

При цьому, слушним буде зауважити, що кожна річ може бути, у порядку ст. 110 КПК, визнана речовим доказом, якщо має значення, на переконання слідчого або прокурора, для кримінального провадження, однак визнання компетентною особою того чи іншого предмета речовим доказом не визначає його як річ, що відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, для цілей передбачених ч. 3 ст. 170 КПК, а лише вказує на його речове походження.

Питання відповідності майна критеріям ст. 98 КПК, для цілей визначених п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК, аналізується під час розгляду клопотання про арешт такого майна у порядку ст. 94 КПК слідчим суддею виходячи з фактичних обставин справи та суті вчинюваного кримінального правопорушення.

В цьому випадку, наведене майно, згідно постанови слідчого від 18 березня 2026 року, визнано речовим доказом, у порядку ст. 98 КПК, з наведеним відповідних мотивів такого визнання.

В свою чергу, слідчим суддею шляхом дослідженні матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК встановлено, що це майно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, котре розслідується у межах кримінального провадження.

Відповідність критеріям ст. 98 КПК слідує і з встановленої нині моделі вчинення злочину за ст. 190 КК, позаяк цей (- ці) матеріальний (- ні) об`єкт (- и) містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а іншій є засобом й знаряддям вчинення діяння.

Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.

У судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.

З огляду на зазначене, слідчий суддя погоджується з позицією про те, що необхідно накласти арешт на майно, на підставі ст. 170 КПК, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у пункті першому частині другій статті 170 цього Кодексу.

V. ВИСНОВОК СЛІДЧОГО СУДДІ

Отже, є дійсними обставини регламентовані п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Вказане майно відповідає критеріям ч. 10 ст. 170 КПК України.

З огляду на зазначене, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, Суд постановив:

клопотання - задовольнити частково.

Накласти арешт на частку корпоративних прав ТОВ «Естейт Плюс» ЄДРПОУ: 42548798, юридична та фактична адреса: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 40, кв. 99, - 50% у статутному капіталі, якою володіє ОСОБА_9 , шляхом заборони відчуження та розпорядження.

В решті копотання - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.

В силу ст. 175 КПК України негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 ..

Оголошення повного тексту відбудеться о 15 годині 35 хвилин 27 березня 2026 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя ОСОБА_16