Рішення № 135321741, 01.04.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/586/26

Провадження № 2/345/1042/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

01.04.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Кулаєць Б.О.,

секретаря судового засідання Мельник І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калуш в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 101349000 від 15.09.2023 в розмірі 28124,25 грн., а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. Розгляд справи просить здійснювати за відсутності представника позивача.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (надалі кредитодавець, первісний кредитор) та ОСОБА_1 (надалі - відповідачка) укладено договір про споживчий кредит № 101349000 (надалі - договір), відповідно до умов якого відповідачці було надано грошові кошти в гривні у розмірі 7600 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій. Кредитодавець свої зобов?язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачці грошові кошти в обсязі. Однак, відповідачка не виконала належним чином умов кредитного договору.

28.02.204 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги № 105-МЛ/Т. Згідно вищевказаного договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 101349000. Заборгованість відповідачки перед позивачем становить 28124,25 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 6605,41 грн., заборгованість за процентами 20758,84 грн. та заборгованість за комісією - 760 грн.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подала, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України (а.с. 19, 26). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Крім того, 25.02.2026 відповідачка ознайомилася з матеріалами справи, а також отримала судову повістку про виклик до суду на 01.04.2026, що підтверджується її підписом на звортній частині обкладинки справи та розпискою від 12.03.2026 (а.с. 27).

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 05.02.2026 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи та надано відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву. Крім того, витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» докази надходження на рахунок банківської карти № НОМЕР_1 коштів у розмірі 7600,00 грн. у період з 15.09.2023 по 20.09.2023.

Ухвалою суду від 20.02.2026 постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін, відповідачку викликано в судове засідання шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України.

19.02.2026 до суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла витребовувана інформація (а.с. 20-22).

Відповідачка відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обгрунтувань позивача суду не надала, хоча була повідомлена про розгляд даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Враховуючи, що відповідачка, хоча і була належним чином повідомлена про розгляд даної справи, відзиву на позов не подала, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, тому протокольною формою ухвали суд постановив провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

15.09.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 на підставі анкети-заяви останньої було укладено договір про споживчий кредит № 101349000.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору кредитодавець зобов`язується на строк, визначений п. 1.3. Договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавецю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно п. 1.4. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 договору сума кредиту становить 7600,00 грн. Кредит надається строком на 120 днів з 15.09.2023.

Відповідно до п.п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту: 760,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 2850,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 20520,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту користування кредитом протягом поточного періоду (п.п. 1.5.2, 1.5.3 договору).

ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачці на виконання умов договору № 101349000 кошти в розмірі 7600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15.09.2023, а також листом АТ КБ «ПриватБанк» від 13.02.2026, в якому зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту та на неї зараховано кошти у розмірі 7600,00 грн., за період з 15.09.2023 по 20.09.2023 (а.с. 20).

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 101349000 нарахування процентів здійснювалося за період з 15.09.2023 по 23.01.2024.

28.02.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 105-МЛ/Т, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 101349000 від 15.09.2023 в розмірі 28124,25 грн., що підтверджується витягом з реєстру боржників до вказаного договору про відступлення прав вимоги.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 101349000 від 15.09.2023 станом на 05.01.2026 розмір заборгованості відповідачки становить 28124,25 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 6605,41 грн., заборгованість за процентами 20758,84 грн. та заборгованість за комісією - 760 грн.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачкою заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду:

суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом (частини 5, 7 статті 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 15.09.2023 між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладеного кредитний договір № 101349000, що не заперечується останньою.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти відповідно до умов договору.

Разом з тим відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором, яка складає 28124,25 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 6605,41 грн., заборгованість за процентами 20758,84 грн. та заборгованість за комісією - 760 грн.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачка суду не надала, не подала будь-яких доказів на спростування користування нею наданими їй позикодавцем кредитними коштами, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Водночас, відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.

Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що, починаючи з 24 грудня 2023 року, денна процентна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року - не більше 1,5%, а з 20 серпня 2024 року - не більше 1%.

Кредитний договір № 101349000 від 15.09.2023, укладений строком на 120 днів. Дата повернення кредиту 13.01.2024. Однак, як зазначено у відомостях про щоденні нарахування та погашення 18.10.2023 та 25.10.2023 відповідачкою було сплачено комісію за пролангацію, у зв`язку з чим загальний строк кредитування було продовжено на 10 днів та він завершився 23.01.2024.

Водночас, за період з 24.12.2023 по 23.01.2024 (31 день) нарахування процентів здійснювалося за денною ставкою 3,00 %, відповідно до п. 1.5.3 договору, що становить 198,16 грн. в день (6605,41 грн. заборгованості за тілом кредиту х 3,00 %), а розмір заборгованості за процентами за вказаний період становить 6142,96 грн. (198,16 грн. х 31 день).

Однак, за період з 24.12.2023 по 23.01.2024 відсоткова ставка згідно положень закону становить 2,5 % на день, а тому заборгованість за процентами за вказаний період складає 5119,19 грн. (6605,41 грн. х 2,5 % х 31 день).

У зв`язку з чим, первісним кредитором надміру нараховано позивачці заборгованість за відсотками на суму 1023,77 грн. (6142,96 грн. - 5119,19 грн.) і, як наслідок загальний розмір заборгованості відповідачки за відсотками за вказаним кредитним договором становить 19735,07 грн. (20758,84 грн. - 1023,77 грн.).

А тому, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи правомірність набуття позивачем права вимоги за спірним договором, беручи до уваги, що відповідачка істотно порушила умови договору про споживчий кредит № 101349000 від 15.09.2023, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашала кредит, проценти за користування ним та комісію, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 27100,48 грн., з яких: 6605,41 грн. заборгованості за тілом, 19735,07 грн. заборгованості за відсотками та 760 грн. заборгованості за комісією, а у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю. А тому позовні вимоги необхідно задоволити частково.

Розподіл судових витрат:

відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційну розміру задоволених позовних вимог

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2565,48 грн. (27100,48 грн. х 2622,40 грн. / 28124,25 грн.).

Зокрема, частиною другою вказаної статті 141 КПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 28.09.2023 у справі № 686/31892/19 колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» заява №19336/04 (пункт 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (пункт 131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19 та від 03 лютого 2021 року у справі № 522/24585/17.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Водночас, суд звертає увагу на те, що у пунктах 179, 180 постанови від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного висновку: «Отже, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України (відповідні критерії містяться у частині 3 статті 141 ЦПК України), може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.»

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн. позивач надав суду: договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, додаткову угоду від 11.09.2025, акт наданих послуг № Д/14003 від 05.01.2026, детальний опис наданих послуг від 05.01.2026, копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю та ордер від 20.10.2025.

З огляду на викладене, беручи до уваги, предмет спору, ціну позову, у зв`язку з чим дана цивільна справа відноситься до категорії малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні, та рівень її складності справи не вимагав значного обсягу правничої допомоги, суд враховуючи критерії, які застосовує Європейський суд з прав людини присуджуючи судові витрат, а також ті, що передбачені, пунктом 2 частини 3 статті 141 ЦПК України, дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 8000,00 грн. є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, в зв?язку з чим, вважає за необхідне присудити такі витрати частково у розмірі 3000,00 грн. з відповідачки. На переконання суду, в даному випадку такий розмір витрат на правничу допомогу буде достатнім, пропорційним і справедливим, а також не становитиме надмірного тягара для відповідачки.

На підставі викладеного, ст.ст. 204, 207, 512, 514, 525, 526, 610, 612, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 8, 12 ЗУ «Про споживче кредитування», керуючись ст.ст. 137, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 101349000 від 15.09.2023 у розмірі 27100 (двадцять сім тисяч сто) гривень 48 копійок, з яких: 6605,41 грн. заборгованості за тілом, 19735,07 грн. заборгованості за відсотками та 760 грн. заборгованості за комісією.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 2565(дві тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 48копійок судового збору та 3000,00 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28 м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: