Рішення № 135321598, 01.04.2026, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 343/2477/25

Провадження № 2/339/80/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(з а о ч н е)

01 квітня 2026 року Болехівський міський суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого - судді Кілик М.П.,

за участю секретаря судового засідання Ганчар Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болехів за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

представник позивача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») Ванжа Н.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.09.2011 у розмірі 85750 грн станом на 14.11.2025, що складається із: 68308.25 грн - заборгованість за тілом кредиту, 17441.75 грн заборгованість за простроченими відсотками, а також судові витрати: 2422,40 грн сплаченого позивачем судового збору.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 16.09.2011 ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "Приватбанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву № б/ н від 16.09.2011 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в тій редакції, що діяла на дату підписання. З моменту підписання відповідачем заяви між Банком та відповідачем був укладений договір в порядку ч.1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору. На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 75000 грн. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту Відповідач отримав кредитну картку. Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору. Із виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також частково сплачував заборгованість за договором. Отже відповідач визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків. У процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8 % річних.

У процесі користування рахунком 14.06.2023 відповідач підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Відповідач підписав власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України. При цьому, на момент підписання зазначеної вище Заяви заборгованість відповідача становила 13999.03 грн. Тобто відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 14.06.2023 відсотки нараховувалися відповідно до підписаної Відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 9.3. у розмірі 40,8%. При цьому за погодженою ставкою Банком нараховано відсотків у розмірі 17441.75 грн.

Таким чином, Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями Відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а Відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим Відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку. Відповідач зобов`язання за вказаним договором з повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними не виконав, станом на 14.11.2025 має заборгованість 85750.00 грн., яка складається з: 68308.25 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 17441.75 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та суму сплаченого судового збору.

Ухвалою судді від 22 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не прибув, направив до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не прибув. Про місце, дату та час судових засідань ОСОБА_1 повідомлено належним чином шляхом направлення рекомендованих поштових відправлень за зареєстрованим місцем його проживання, та в порядку ч.1 ст.128 ЦПК України. Судові повістки повернуто без вручення з відміткою в поштовому повідомленні про відсутність одержувача за вказаною адресою. При цьому, відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України вважається, що такі судові повістки відповідачу вручені. Причин своєї неявки відповідач не повідомив, правом на подачу відзиву не скористався.

Враховуючи повторну неявку відповідача в судові засідання та згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, суд відповідно до вимог ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк (ст.ст.526, 530 ЦК України). За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ст.1054 ЦК України). Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відсотків за користування ними.

Суд установив, що відповідач ОСОБА_1 16.09.2011 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву № б/н від 16.09.2011 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с.25.

На підставі вказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 75000 грн. Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на відповідача: 16.09.2011 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 500 гривень; з 16.09.2011 по 28.03.2024 його розмір неодноразово змінено в межах 300-14000 грн, з 28.03.2024 75000 грн, з 01.07.2025 0,00 грн (а.с.24).

Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії 06/15, тип - Універсальна.

Після спливу строку її дії відповідачу видано ряд інших кредитних карток, строк дії останньої - до грудня 2027 року, тип Універсальна GOLD, що стверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.24 зворот).

Судом встановлено, що позивач умови укладеного договору виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами. Зокрема, з виписки про рух коштів за договором б/н від 16.09.2011 (а.с.30-33) встановлено, що відповідач з моменту оформлення кредитної картки користувався нею, частково погашаючи заборгованість, сплачуючи банку грошові кошти в різних розмірах, проте не вчасно та не в повному обсязі погашав заборгованість, у зв`язку з чим станом на 14.06.2023 виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 13999.03 грн, що стверджується також розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Крім цього, у процесі користування рахунком 14.06.2023 відповідач підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, в якій погоджено інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідач підписав власноруч на планшеті, що відповідало вимогам чинної на той момент Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України. У вказаній заяві обумовлено сторонами відсоткові ставки за користування кредитними коштами, зокрема, визначено відсоткову ставку - 40,8 % річних, тип ставки - фіксована (п. 9.3) (а.с.27-29).

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконував.

Зокрема, з виписки про рух коштів за договором б/н від 16.09.2011 за період після 14.06.2023 вбачається, що відповідач продовжував користуватися кредитними коштами, частково погашаючи заборгованість за тілом кредиту та за нарахованими відсотками, сплачуючи банку грошові кошти в різних розмірах, проте не вчасно та не в повному обсязі погашав заборгованість, у зв`язку з чим станом на 14.11.2025 виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 68308.25 грн та 17441.75 грн - заборгованість за простроченими відсотками, всього 85750 грн, що стверджується також розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Доказів погашення решти сумизаборгованості матеріали справи не містять.

Суд враховує також, що відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов, не надав суду доказів, які б спростовували погодження із банком усіх істотних умов договору, не надав доказів на спростування розрахунку заборгованості перед позивачем та для підтвердження належного виконання договірних зобов`язань.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строки, встановлені договорами.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» є підставними та підлягають до задоволення.

На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн, що були сплачені позивачем при зверненні з вказаним позовом до суду.

Керуючись ст. 12, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 16 вересня 2011 року станом на 14.11.2025 в розмірі 85750 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання/місцезнаходження:

позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження юридичної особи: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570;

відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 01 квітня 2026 року.

Суддя: М.П.Кілик