Ухвала суду № 135321515, 01.04.2026, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/602/26

Номер провадження 1-кп/194/153/26

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

01 квітня 2026 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2026 року за №12026041400000063 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пустоша Шатурський район Московської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В :

30.03.2026 року до Тернівського міського суду Дніпропетровської області надійшло кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2026 року за №12026041400000063 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акту, під час досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру 02.02.2026 року, та повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри 27.03.2026 року, 03.02.2026 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03.04.2026 року.

Під час підготовчого судового засідання прокурор зазначив, що підстав для повернення, направлення для підсудності, закриття провадження не має, вважав можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Також заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави. Прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, на даному етапі судового розгляду справи продовжують існувати, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти таким ризикам.

Обвинувачений вважав можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Просив розглядати справу суддею одноособово, клопотань не заявляв. Також суду пояснив, що йому вручались під розписку копія обвинувального акту та реєстру, з матеріалами досудового розслідування ознайомлювався. Щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, підтримав позицію захисника та просив обрати особисте зобов`язання.

Захисник ОСОБА_5 вважав можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Просив розглядати справу суддею одноособово, клопотань не заявляв. Також суду пояснив, що йому вручались під розписку копія обвинувального акту та реєстру, з матеріалами досудового розслідування ознайомлювався. Щодо продовження ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив змінити на особисте зобов`язання, оскільки ризики не доведені та обвинувачений є людиною похилого віку.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначила, що з матеріалами досудового розслідування ознайомлювалася, вважала можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Щодо заявленого клопотання підтримала думку прокурора.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілу, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

В підготовчому судовому засіданні проведені всі необхідні дії щодо підготовки до судового розгляду.

Враховуючи, що угод про визнання винуватості чи про примирення до суду у порядку ст.ст. 468-475 КПК України не надійшло, підстав для закриття згідно ст. 284 КПК України не вбачається, підстав для повернення провадження прокурору для продовження досудового розслідування не має, підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, у зв`язку з чим суд вважає можливим призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Крім того, суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого (обвинувачених).

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2017 від 23.11.2017 запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані (продовжені) судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за письмовим клопотанням прокурора та вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. Згідно з конституційними принципами рівності та змагальності інші учасники кримінального провадження, разом із прокурором, наділені повноваженням заявляти клопотання, зокрема, щодо застосування інших, у тому числі і більш м`яких, запобіжних заходів, їх зміни чи скасування.

У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканість, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Необхідно зазначити, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема при продовженні строку тримання під вартою суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Також, зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Також, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Крім того, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Статтею 196 КПК передбачено, що в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує його вік та стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Так, судом враховується тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а саме особливо тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, на строк від 7 до 15 років, та під острахом понести таке покарання може переховуватись від суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України. Вказане підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від суду.

Також, суд враховує, що перебуваючи на свободі і, маючи в результаті цього реальну можливість пересуватися, а також користуватися засобами зв`язку, обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілу та свідків, які на даний час ще не допитані в судовому засіданні, оскільки судовий розгляд ще не розпочато, з метою зміни їх показань, які були надані на досудовому розслідуванні, та побудови власної версії захисту, з метою уникнення відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, а тому суд вважає, що наявний ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні.

Вказані ризики виправдовують продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою та свідчать, що жоден інший менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти існуючим ризикам.

Крім того, суд не ігнорує аргументи, які наводяться захисником, що останній є людиною похилого віку, однак обвинувачений раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, розлучений, не працює, не має постійного місця проживання, отже в даному конкретному випадку, доводи сторони захисту не є визначальними, та такими, що змогли б спростувати наявні ризики, та суспільну небезпечність вчинених діянь.

Суд оцінюючи вищевказані обставини, приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, у зв`язку з чим, клопотання захисника та обвинуваченого щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт задоволенню не підлягає.

Даних щодо неможливості за станом здоров`я обвинуваченого перебувати в СІЗО суду не надано.

При цьому, суд вважає що продовження обвинуваченим строку тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у справі існують ризики справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Також, згідно пред`явленого обвинувачення, ОСОБА_4 вчинив умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині в стані алкогольного сп`яніння, тобто ним, згідно пред`явленої підозри, вчинено злочин із застосуванням насильства, тому з урахуванням п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суддя, вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Таким чином, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке є умисним особливо тяжким злочином; приймає до уваги те, що судове провадження на даний час не розпочато, інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, та з метою забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а також за відсутності вагомих підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу, відсутності обставин, що свідчать про неможливість утримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 110, 176, 177, 183, 194, 196, 314, 315, 316, 369, 371, 372 КПК України,

У Х В А Л И В:

Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, до судового розгляду.

Кримінальне провадження розглянути у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тернівського міського суду Дніпропетровської області (Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Григорія Сковороди, 15-б), 09.04.2026 року о 13-00 год.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати прокурора, потерпілу, захисника, свідків, та доставити обвинуваченого.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 щодо зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23-59 години 29 травня 2026 року в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали встановити до 29.05.2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1