Ухвала суду № 135320860, 30.03.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 229/1103/23

1-кп/212/193/26

У Х В А Л А

30 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі колегії: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022050000005822 від 14.10.2022, за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявила клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 . Зазначила, що продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. На вказані ризики, на думку прокурора, вказують ті обставини, що ОСОБА_6 усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі строком до 12 років, може навмисно переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема на тимчасово окупованій території або в рф, вказаній обставині також сприяє той факт, що обвинувачений мешкав в м. Бахмут, яке на теперішній час окуповано рф. Залишаючись не під вартою обвинувачений може спотворити та знищити докази.

Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, оскільки за час перебування обвинуваченого під вартою ризики перестали існувати, тяжкість обвинувачення не може бути єдиною підставою для утримання під вартою.Просить відмовити прокурору в задоволенні клопотання або якщо суд дійде висновку про продовження строку тримання під вартою визначити розмір застави.

Захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, просив суд застосувати інший альтернативний запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора, погодився з думкою своїх захисників.

Встановлено, що ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 13 лютого 2026 року відносно ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 квітня 2026 року включно.

Згідно вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення ЄСПЛ по справі «Ілійков проти Болгарії»).

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Вирішуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу, колегія суддів враховує стадію судового провадження, воєнний стан, а також те, що ОСОБА_6 не одружений, не має на утриманні малолітніх дітей, раніше не судимий, а також те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років, а також продовження існування ризиків, які не зменшилися, а саме переховування від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Доходячи до висновку про наявність ризику, суд звертає увагу, що ризик не є фактом, а є ймовірністю вчинення певних дій, а тому має бути доведено в судовому засіданні саме ймовірність того, що обвинувачений може їх вчинити і суд вважає, що така ймовірність є доволі високою.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, суд зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди інтересам держави, правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.

Колегія суддів не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, оскільки особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та його застосування недостатнє для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків у цьому кримінальному провадженні, питання особистої поруки вирішується лише за наявності поручителя, чого на час розгляду клопотання не було та відповідних заяв не заявлено. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зважаючи на воєнний стан, а також те, ще власник житла та повнолітні особи, які в ньому проживають висловили на це згоду, не надано документів, які підтверджують право власності на нерухоме майно, також неможливо застосувати. Запобіжний захід у вигляді застави також не може бути застосований, оскільки відсутні докази на підтвердження можливості сплати коштів.

Крім того, з огляду на положення ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст. 114-2 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті

Враховуючи те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України, враховуючи воєнний стан, а також підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, колегія суддів не вбачає підстав для визначення розміру застави.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обмеження обвинуваченого права на свободу в даному випадку є виправданим, наявність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, у такому їх ступені, який є підставою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії судового провадження та неможливості застосувати більш м`який запобіжний захід, колегія суддів вважає доцільним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 331 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Покровське, Артемівського району, Донецької області, у вигляді тримання під вартою продовжити на шістдесят днів до 28 травня 2026 року включно.

У задоволенні клопотань сторони захисту про визначення розміру застави та зміну запобіжного заходу - відмовити.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити до виконання Державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№3)».

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3