Ухвала суду № 135320707, 31.03.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/5041/26

Провадження № 1-кс/175/681/26

Ухвала

Іменем України

31 березня 2026 року с-ще. Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

із секретарем ОСОБА_2

розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 27 березня 2026 року, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за провадженні №42025042150000109 від 21.11.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.311 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, -

встановив:

До слідчого судді надійшло клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 27 березня 2026 року, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за провадженні №42025042150000109 від 21.11.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.311 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна.

В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №42025042150000109 від 21.11.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.311 КК України.

У даному кримінальному провадженні, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 25.12.2025, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та незаконний збут прекурсору псевдоефедрину, обіг якого обмежено та стосовно якого встановлено заходи контролю, вступив у попередню змову з ОСОБА_5 , спрямовану на систематичне незаконне придбання та збут зазначеного прекурсору з метою отримання незаконного прибутку.

Таким чином, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 , з метою отримання стабільного незаконного доходу, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч ст. 2 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» віл 15.02.1995 №62/95-ВР (зі змінами), а також ст. 14 Закону України Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 08.07.1999 №863 (зі змінами), прийняли рішення про вчинення кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу прекурсорів, які полягали у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, a також незаконному збуті прекурсору псевдоефедрин, обіг якого обмежено та стосовно якого встановлено заходи контролю.

Відповідно до досягнутої домовленості між співучасниками було розподілено ролі, а саме: ОСОБА_5 здійснювала пошук осіб, зацікавлених у незаконному придбанні прекурсору, організовувала контакт із покупцями та узгоджувала умови збуту, тоді як ОСОБА_4 безпосередньо здійснював незаконне придбання прекурсору, його зберігання, перевезення до місця зустрічі з покупцями та подальший незаконний збут.

Так, 25.12.2025 приблизно о 14 год. 23 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу домоволодіння за адресою: м. Дніпро, вул. Заозерна, буд. 2, отримала замовлення на незаконне придбання прекурсору - псевдоефедрину масою 50 г з метою подальшого виготовлення ним психотропної речовини метамфетаміну.

Реалізовуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_4 про намір особи незаконно придбати прекурсор, після чого, попередньо узгодивши з ОСОБА_4 можливість збуту, надала контактний номер телефону останнього та скерувала особу до ОСОБА_4 для безпосереднього придбання прекурсору.

У подальшому ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16 год. 15 хв. 30.12.2025, з невстановленого джерела незаконно придбав з метою збуту речовину масою не менше 46,4678 Г, яка містить у своєму складі прекурсор, обіг якого обмежено та стосовно якого встановлено заходи контролю псевдо ефедрин масою 28,0805 г, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 770 віл 06.05.2000 віднесений до списку № 1 таблиці ІV «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, обіг яких обмежено i стосовно яких встановлюються заходи контролю», після чого почав незаконно зберігати зазначену речовину з метою подальшого збуту.

Надалі, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу ОСОБА_4 того ж дня здійснив перевезення на автомобілі вказаної речовини з метою подальшого збуту до попередньо обумовленого місця зустрічі за адресою: м. Дніпро, просп. Слобожанський, 128-А.

30.12.2025 приблизно о 16 год. 35 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на парковці ресторану «Плов Хочу» за адресою: м. Дніпро, просп. Слобожанський, 128-А, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 з метою отримання незаконного прибутку збув за грошові кошти у сумі 31 500 грн. речовину масою 46,4678 г, яка містить у своєму складі прекурсор, обіг якого обмежено та стосовно якого встановлено заходи контролю псевдоефедрин масою 28,0805 г, що відповідно до Таблиці №3, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 №188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», відноситься до особливо великого розміру.

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , з невстановленого досудовим розслідування часу до 30.12.2025, незаконно придбав, зберігав, перевозив з метою збуту, в особливо великих розмірах, а також незаконно збув прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлено захоли контролю - псевдоефедрин, загальною масою 28,0805 г.

Умисні дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 3 ст. 311 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання, перевезення прекурсорів з метою збуту, а також незаконний збут прекурсорів, вчинені за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

27.03.2026 у період часу з 08.15 год. по 08.39 год. слідчим у кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області, проведено обшук транспортного засобу Tesla Model 3 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який знаходиться у власності ОСОБА_6 , яка є дружиною підозрюваного ОСОБА_4 , за результатами якого виявлено та вилучено вищевказаний транспортний засіб.

27.03.2026 постановою слідчого вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Окрім того, виявлені та вилучені речі підпадають під критерії можливої спеціальної конфіскації, в порядку ст. 96-2 КПК України подальшої

Так, відповідно до ст. 96-2 КПК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання

У частині першій статті 96-1 КК України визначено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених КК України, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, визначеного Особливою частиною КК України, за які встановлено основне покарання у вигляді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; а також перелік кримінальних правопорушень, за яких може бути вчинена застосована спеціальна конфіскація.

З огляду на викладене встановлено, що транспортний засіб TESLA MODEL 3, державний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований на ОСОБА_6 дружину підозрюваного ОСОБА_4 , однак відповідно до положень ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям під час шлюбу, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя незалежно від того, на ім`я кого з подружжя воно зареєстроване.

Разом з тим, під час досудового розслідування встановлюються обставини отримання ОСОБА_4 незаконного доходу від протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним обігом прекурсорів, що дає достатні підстави вважати, що вказаний транспортний засіб міг бути набутим за рахунок коштів, отриманих унаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням викладеного на даному етапі досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що зазначений транспортний засіб може підлягати спеціальній конфіскації відповідно до вимог ст. 96-1, 96-2 КК України як майно, набуте за рахунок коштів, отриманих унаслідок кримінально протиправної діяльності.

Крім того, існують обґрунтовані підстави вважати, що реєстрація транспортного засобу на дружину підозрюваного могла бути здійснена з метою приховування належного підозрюваному майна від можливої конфіскації або спеціальної конфіскації у подальшому.

У зв`язку з тим, що транспортний засіб перебуває у володінні особи, причетної до кримінального правопорушення, існує реальна загроза його відчуження, перереєстрації на інших осіб або приховування, що може унеможливити застосування заходів забезпечення кримінального провадження та виконання завдань кримінального провадження.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 30.06.2022 №1-р/2022, спеціальна конфіскація застосовується у разі, коли майно вилучається у особи, яка не є власником або добросовісним володільцем такого майна, а тому цей захід впливу на особу має некаральний характер, метою застосування якого є припинення використання грошей та іншого майна, набутих унаслідок злочинної або іншої протиправної діяльності як цілі або засобу кримінально-протиправної діяльності.

Враховуючи, що за результатами проведених негласних слідчих (розшукових дій достовірно встановлено використання вищевказаного транспортного засобу як знаряддя вчинення кримінально протиправних дій, а саме для перевезення, зберігання прекурсорів з метою їх подальшого незаконного збуту, a також те, що зазначене майно перебувало у фактичному володінні та користуванні підозрюваного ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучений транспортний засіб пов`язаний із кримінально протиправною діяльністю та підлягають арешту з меток забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, встановлено, що з метою приховування майна від можливої конфіскації та створення уявлення про належність транспортного засобу третій особі, ОСОБА_4 здійснив реєстрацію автомобіля на свою дружину ОСОБА_6 , при цьому фактично продовжував користуватися вказаним транспортним засобом.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту є запобігання можливості його пошкодження, знищення, перетворення та відчуження.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України

Так, відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, слідчий, прокурор, повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. У разі незастосування заходу забезпечення кримінального провадження - арешт майна, - щодо вилучених в ході обшуку речей, є розумні та достатні підстави вважати, що вказане майно може бути пошкоджене, знищене чи перетворене, що унеможливить подальше використання вказаного майна під час проведення слідчих дій, а також під час судового розгляду.

Таким чином, арешт на це майно з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, а також необхідний для подальшого проведення слідчих дій. Завдання полягає тому, що дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час, при цьому забезпечити збереження речових доказів, що і дає достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.

Такий правовий висновок узгоджується з практикою застосування ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-якого обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону. Досягнення справедливого балансу між загальними інтересами Суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

Тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи». На даній стадії досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні виправдана потреба у тимчасовому втручанні в права та інтереси власника та володільця майна, шляхом накладення арешту, заборони користування та відчуження, з метою запобігання можливості його пошкодження, знищення, перетворення, оскільки особи, які ймовірно можуть бути причетними до даного злочину, використовують вказане майно, мають безпосередній доступ до нього, і можуть вчинити вищевказані дії, з метою унеможливлення притягнення їх до кримінальної відповідальності, а також з метою уникнення спеціальної конфіскації.

Таким чином, тимчасове обмеження прав власника/володільця вказаного майна має незначний строковий характер, відтак перераховані основоположні суспільні інтереси, переважають принцип мирного володіння майном.

З огляду на вищевикладене, арешт вилученого у ході обшуків майна є розумним та співрозмірним обмеженню права власності та завданням кримінального провадження.

Беручи до уваги викладене, a також те, що транспортний засіб Tesla Model 3 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , використовувався як засіб вчинення кримінального правопорушення, перебував у фактичному користуванні підозрюваного ОСОБА_4 , визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, а також існує реальна загроза його відчуження, перереєстрації на інших осіб або приховування з метою уникнення застосування заходів забезпечення кримінального провадження та спеціальної конфіскації, з метою забезпечення збереження речових доказів та можливості застосування спеціальної конфіскації, виникла необхідність в накладенні арешту.

У судовому засіданні прокурор не з`явився, надав клопотання в якому підтримав клопотання та просив розгляд клопотання проводити без його участі.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього документи, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №42025042150000109 від 21.11.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.311 КК України, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Майно було вилучено 27 березня 2026 року (п`ятниця) і 28 березня 2026 (субота) року було направлено до суду клопотання щодо арешту майна.

Статтею 84 КПК України передбачено, що доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

При вирішенні питання про арешт майна суд враховує правову підставу для арешту майна, а також наслідки арешту майна, якими є фактичне позбавлення осіб можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, суд вважає необхідним клопотання задовольнити та накласти арешт на вищевказані речі та майно.

Керуючись ст.ст. 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 27 березня 2026 року, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за провадженні №42025042150000109 від 21.11.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.311 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні №42025042150000109 від 21.11.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.311 КК України на тимчасово вилучене 27.03.2026 під час обшуку майно, що перебуває у власності ОСОБА_6 , а саме: транспортний засіб Tesla Model 3 з державним номерним знаком НОМЕР_1 .

Заборонити будь яким особам користування, відчуження та розпорядження вказаним майном.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчих СВ ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, які входять до групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні.

Роз`яснити, що згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1