Рішення № 135318584, 01.04.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/43/26

01 квітня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Куценка О.О., секретаря судового засідання Дякун М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

16 січня 2026 року представник позивача Лисенко О.С. через систему «Електронний суд» звернулась в суд із позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 29.08.2024-100002542 від 29 серпня 2024 року у розмірі 12 400 грн та понесені судові витрати .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29 серпня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір (оферти) № 29.08.2024-100002542. Відповідно до умов кредитного договору Позичальнику надається Кредит у розмірах та умовах, встановлених у Договорі, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Позивач зазначає, що відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 4 000 грн строком на 140 днів з дати його надання, а саме з 29 серпня 2024 року, з кінцевим строком повернення кредиту 15 січня 2025 року. Процентна ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 1% за кожен день користування кредитом, комісія за надання кредиту становить 20% від суми кредиту, що дорівнює 800 грн, а також договором передбачено нарахування неустойки у розмірі 40 грн за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином та в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти, однак відповідач свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим станом на момент звернення до суду утворилась заборгованість у розмірі 12 400 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 4 000 грн, процентів - 5 600 грн, комісії - 800 грн та неустойки - 2 000 грн.

Ухвалою від 21 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу без його участі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку (шляхом надсилання ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з доданими до неї документами за зареєстрованим місцем його проживання). Крім того, інформація щодо розгляду справи наявна на офіційній сторінці Богородчанського районного суду Івано-Франківської області в мережі Інтернет на веб-сайті судової влади. Своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від нього не надходило.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.

Судом встановлено, що 29 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 29.08.2024-100002542, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 4 000 грн строком на 140 днів з дати його надання. Відповідачем підписано електронним цифровим підписом (електронним підписом одноразовим ідентифікатором) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору.

При цьому, з метою отримання кредитних коштів, відповідач вказала реквізити електронного платіжного засобу 5168-74XX-XXXX-7858, свої анкетні та інші ідентифікаційні дані.

Видача кредитних коштів відповідачу підтверджується довідкою про перерахунок коштів Вих. №1-1401 від 14.01.2026. Таким чином, ТОВ «Споживчий центр» виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, відповідно до умов договору.

Відповідно до копії довідки-розрахунку про стан заборгованості станом на момент звернення до суду утворилась заборгованість у розмірі 12 400 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 4 000 грн, процентів - 5 600 грн, комісії - 800 грн та неустойки - 2 000 грн.

Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, що виникають із кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Отже, судом установлено факт невиконання відповідачем узятих зобов`язань за кредитним договором, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору.

Будь-яких конкретних правових доказів про повне або часткове спростування позовних вимог стороною відповідача суду не надано.

Щодо стягнення комісії:

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, вказаним законом безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту.

Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже, само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

У розділі кредитного договору "8. Позичальник має право" передбачено право позичальника на отримання інформації за договором, плата за одержання такої інформації ні в умовах кредитного договору, ні в паспорті споживчого кредиту, ні в графіку платежів не передбачена.

Договором передбачено, що Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія", економічна сутність плата за надання Кредиту) 20% від суми Кредиту та дорівнює 800 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Таким чином, Кредитний договір № 29.08.2024-100002542 від 29 серпня 2024 року передбачає сплату комісії, пов`язаної з наданням кредиту. Наведені приписи ЦК України, ЗУ "Про споживче кредитування" прямо не вказують на недійсність умови кредитного договору про встановлення комісії за надання кредиту.

Умови кредитного договору, якими визначено права споживача, умови кредитування, визначені у паспорті споживчого кредиту, є зрозумілими та не дають підстав для висновку, що комісія за надання кредиту може передбачати плату за інші послуги, які кредитодавець зобов`язаний надати безкоштовно, а отже і для висновку про нікчемність такої умови, а тому така вимога підлягає задоволенню.

Щодо стягнення неустойки:

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно Договору, неустойка - 40 грн 00 коп, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежного виконаного зобов`язання.

У позовній заяві позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 2000,00 грн неустойки.

Однак, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 № 2102-ІХ, з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Дія режиму воєнного стану триває.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нарахована неустойка за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором в цей період, підстави для стягнення з відповідача неустойки відсутні.

Отже, позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 10 400,00 грн (4 000,00 грн - тіло кредиту; 5 600,00 грн - проценти; 800,00 грн - комісія).

Розподіл судових витрат

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позовні вимоги задоволено частково, а саме на суму 10 400 грн із заявлених 12 400 грн. Відсоток задоволення позовних вимог становить: 10 400/12 400 * 100% = 83,87%. Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі: 2 422,40 грн * 83,87% = 2 031,80 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 29.08.2024-100002542 від 29 серпня 2024 року у розмірі 10 400 (десять тисяч чотириста) грн 00 коп.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 031,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування, ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 01 квітня 2026 року.

Суддя: