Ухвала суду № 135317605, 31.03.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 201/8993/23

Провадження № 2/201/258/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Покопцевої Д.О.,

за участю секретаря Тоцької Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків), Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про звільнення майна з-під арешту, третя особа - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2023р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (наразі Соборний районний суд міста Дніпра) надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.08.2023р. вказаний позов прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.

В судові засідання, призначені на 29.07.2025р., 23.10.2025р., 03.02.2026р. позивач та його представник адвокат Трушев О.П. не з`явилися, про причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, про що в матеріалах справи маються довідки про доставку судових повісток в електронний кабінет представника.

03.02.2026р. судом була постановлена ухвала, якою запропоновано позивачу ОСОБА_1 повідомити суд щодо актуальності розгляду поданого ним позову та роз`яснено право на відмову від позову, відкликання позову, подання заяви про залишення позову без розгляду, а також роз`яснено, що повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду. Судове засідання було відкладено на 31.03.2026р.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Трушев О.П. у судове засідання, яке призначено на 31.03.2026р. не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, судова повістка була надіслана вкотре представнику позивачу до його електронного кабінету, яка була ним отримана 08.02.2026р. про що свідчить довідка про доставку.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. як джерела права.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Верховний Суд в постанові від 11.04.2019р. по справі № 539/2630/17 зробив наступний правовий висновок:

«За правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3, частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.

При цьому, повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.»

Судом встановлено, що справа перебуває у провадженні суду з серпня 2023 року. Протягом тривалого часу розгляд справи судові засідання неодноразово відкладалась. Зокрема, представник позивача адвокат Трушев О.П. та позивач ОСОБА_1 систематично не з`являлися у судові засідання.

Ухвалою суду від 03.02.2026р. позивачу ОСОБА_1 було роз`яснено наслідки повторної неявки в судове засідання, передбачені ст. 257 ЦПК України, яка була надіслана до електронного кабінету представника позивача, а також на адресу місця проживання позивача, яку останній не отримав у зв`язку з чим, конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній».

Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Отже, позивач, як особа, що ініціювала судовий процес, має першочергову зацікавленість у його завершенні. Систематична неявка представників та відсутність заяви про розгляд за відсутності позивача свідчать про втрату процесуального інтересу. Суд не повинен сприяти затягуванню справи, якщо сторона не демонструє належної старанності

Таким чином, враховуючи те, що позивач черговий раз не з`явився у судове засідання, а повторна неявка свідчать про втрату інтересу до вирішення спору, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду

При цьому, суд роз`яснює, що ч. 2 ст. 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 353 ЦПК України ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 13, 257, 259-261, 352-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Східного міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків), Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про звільнення майна з-під арешту, третя особа - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без розгляду.

Роз`яснити положення частини 2 статі 257 ЦПК України - особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду впродовж 15 днів.

Суддя: Д.О. Покопцева